Фото: justicepays.com
Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
«Водіння у нетверезому стані є основною причиною автоаварій». Таке враження може скластися, якщо висновки про причини дорожньо-транспортних пригод робити, орієнтуючись не на дані, а на публікації в медіа. Статистика управління патрульної поліції у Львівській області свідчить, що це не так. За дев’ять місяців цього року на Львівщині зареєстрували понад 8,5 тисяч ДТП. Із них 1 419 пригод – із постраждалими, де травмувалося 1 855 людей та 164 – загинули. Як виглядає типовий водій-учасник аварій, де найбільш небезпечні ділянки на Львівщині та у Львові і які основні причини автотрощ – досліджувало Tvoemisto.tv.
Чоловіки чи жінки: які водії найчастіше потрапляють в ДТП на Львівщині
Проаналізувавши дані управління патрульної поліції у Львівській області про ДТП, які трапилися в регіоні протягом січня – липня 2021 року, Tvoemisto.tv вирішило зробити свій портрет типового водія-учасника аварії. Так, чоловіки тут переважають – 91% (597) водіїв – проти 9% (56) жінок-водійок. Водночас, як повідомили у регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Львівській області у відповіді на запит Tvoemisto.tv, за період з 2017 по вересень 2021 року на чоловіків зареєстрували 363 711 транспортних засобів, а на жінок майже втричі менше – 131 002 автомобілів.
Нам також вдалося з'ясувати їхній середній вік: для водія-учасника аварії це 38 років, а для водійки – 34 роки.
Найпоширенішим місцем аварій є населений пункт, де трапляється 74% ДТП, а на автодорозі (поза межами населеного пункту) – 26%.
Залежно від механізму вчинення ДТП патрульна поліція виділяє низку видів, як-от: зіткнення, перекидання, наїзд на нерухомий транспортний засіб або перешкоду, наїзд на пішохода, велосипедиста, гужовий транспорт, наїзд на тварин тощо. Цікаво, що водії, і чоловіки, і жінки, найчастіше створюють аварійні ситуації внаслідок бокового зіткнення. Також чоловіки-водії потрапляють в аварію внаслідок лобового зіткнення, перекидання транспортного засобу та наїзду на пішохода, що переходив дорогу поза межами переходу. Водійки ж, окрім бокового зіткнення, наїжджають на перешкоди та теж створюють аварійну ситуацію через перекидання автівки.
Детальніше можна дізнатися із порівняльної таблиці ДТП за видами, які скоювали чоловіки та жінки:
Вдалося з'ясувати й те, що чоловіки частіше скоюють аварії в період з 19:00 по 20:00, а жінки потрапляють в автопригоду в післяобідній час, орієнтовно о 14:00-15:00. Щодо стану алкогольного сп'яніння, то лише 9% чоловіків, що скоїли ДТП, відповідно до статистики, перебували за кермом п'яними. Водночас 75% – тверезі, а у 15% огляд не проводили. Щодо жінок, то 87% з них були тверезими за кермом, у 12% огляд не проводили, 1% припадає на інші фактори.
Не алкоголь, а неправильне маневрування
Найчастіше на Львівщині потрапляють у ДТП через порушення правил маневрування. Так, лише за період з січня по серпень 2021 року це стало причиною 2 766 аварій (38% від загальної статистики ДТП у Львівській області). Перевищення безпечної швидкості спричинило 27% ДТП (це 1 947 випадки), недотримання дистанції – 16% (1 137 випадків), а керування транспортними засобами у нетверезому стані – 3% (236 випадків).
Якщо дивитися на статистику автопригод з потерпілими, то основною причиною за той же період на Львівщині є перевищення безпечної швидкості – 39% (444 випадки за вісім місяців). Порушення правил маневрування – 21% (234 випадки) та порушення правил проїзду пішохідних переходів – 7,2% (82).
Детальніше – в інфографіці:
Найбільш небезпечні місця Львова та області
На Львівщині, за даними патрульних, є понад 80 місць концентрації ДТП. Так, тільки на кільцевій дорозі Львова біля бази відпочинку «Львівська Швейцарія» за п’ять років (від серпня 2016 до травня 2021 року) сталося 68 ДТП. Загалом найпоширеніші місця концентрації ДТП на Львівщині за останніх кілька років виглядають так:
- Київ – Чоп (М-06) 680-686 (Плав’я – Тухолька) – 64
- Київ – Чоп (М-06) 570-580 (Красів – Луб’яна) – 58
- Київ – Чоп (М-06) 557-560 (Ковирі) – 48
- Київ – Чоп (М-06) 552-554 (Зубра) – 44
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 0-4 (Рясне-Руське – Рудно) – 41
- Київ – Чоп (М-06) 518-524 (Старий Яричів) – 35
- Київ – Чоп (М-06) 526-529 (Малі Підліски) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 539-541 (транспортна розв’язка у Винниках) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 440-445 (Броди) – 30
- Львів – Шегині (М-11) 10-12 (Зимна Вода) – 30
- Київ – Чоп (М-06) 582-586 (Дроговиж) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 616-619 (об’їзна Стрия) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 565-568 (Деревач) – 28
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 6-8 – 26
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 9-10 (Холодноводівка – Скнилів) – 25
Водночас для порівняння у Львові є 45 місць концентрації ДТП. У статистику станом на травень 2021 року за даними патрульної поліції враховують ті, де найчастіше стаються аварії із травмованими.
Якщо йдеться про Галицький район, то це ділянки на пр. В’ячеслава Чорновола, 2, 7, а також перехрестя Чорновола – Під Дубом, Городоцької – Ярослава Мудрого.
У Залізничному найчастіше трапляються ДТП на вул. Кульпарківській, 226, 230, Виговського, 100, а ще перехрестях Любінської – Симона Петлюри та Городоцької – Виговського.
У Личаківському районі місцями концентрації аварій є вулиці: Богданівська, 44, Пасічна, 66-68, Личаківська, 7-10 та перехрестя Тракту Глинянського – Бігової.
У Шевченківському – перехрестя Липинського – Замарстинівської, Липинського – Промислової, Чорновола – Хімічної.
У Сихівському – перехрестя вул. Стрийської і Володимира Великого, вул. Сихівської з пр. Червоної калини, з вул. Зеленою і вул. Кавалерідзе.
У Франківському районі є вісім ділянок, де найчастіше трапляються ДТП. Мова про вул. Володимира Великого біля будинку 51, Городоцьку, 179, 223-227, Княгині Ольги, 100, Наукову, 35а, перехрестя вул. Кульпарківської з вул. Перфецького та з вул. Антоновича перехрестя тощо.
Усі локації можна переглянути на карті:
Як покращують статистику ДТП на Львівщині
Управління патрульної поліції Львівщини стверджує, що щорічно проводить аналіз аварій з потерпілими на вулицях та дорогах місті й області. Зокрема, вони визначають місця концентрації та аварійно небезпечні ділянки. Такий перелік скеровують до відділу чергової служби управління, щоби орієнтувати особовий склад та внести зміни в ті дислокації, де несуть служби наряди управління. Тобто правоохоронці намагаються розставити патрульних там, де, на їхню думку, найчастіше трапляються аварії.
Додатково кожного року обстежують місця концентрації ДТП. За результатами складають відповідні акти та надсилають інформацію й вимоги власникам вулично-дорожньої мережі з пропозиціями вжити інженерних заходів та встановити додаткові технічні засоби організації дорожнього руху. Тут йдеться про дорожні знаки, розмітку, «лежачих поліцейських», острівці безпеки на проблемних ділянках.
Також на постійній основі обстежують вулично-дорожню мережу Львова, області, аби виявити небезпечні ділянки. За результатами обстежень надсилають пропозиції стосовно покращення організації дорожнього руху.
За словами речниці патрульної поліції Львівської області Катерини Рибій, працівники проводять лекції в школах та інших закладах, роз’яснюють інформацію про причини ДТП, до чого можуть призвести порушення ПДР, як їздити безпечно тощо.
«Труками, з якими працюють патрульні на вулицях міста, – це теж превентивна робота, за допомогою якої фіксують дотримання швидкісного режиму. Працюємо і зі ЗМІ, де оприлюднюємо актуальну інформацію. У нас зараз залучають додаткові екіпажі для того, аби було безпечніше в місцях концентрації ДТП. Правоохоронці патрулюють такі ділянки і своєю присутністю намагаються проводити превентивну роботу, щоби водії не перевищували швидкість, не виїжджали на зустрічні», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Нині у кожній області України погіршується статистика ДТП порівняно з минулим роком. Чи не щодня аварії на дорогах не тільки ускладнюють рух транспорту, а й призводять до летальних наслідків. Водії порушують правила маневрування, перевищують швидкість, виїздять на зустрічну в недозволених місцях, кермують нетверезими, і це створює надзвичайні ситуації. Здебільшого вчиняють аварії чоловіки. Таке твердження є правильним, навіть якщо врахувати той факт, що жінок-водіїв є приблизно втричі менше. Інший висновок – думка про те, що аварії на дорогах трапляються через п'яних водіїв, є суттєво перебільшеною.
У поліції кажуть, що стежать за місцями концентрації ДТП та аналізують аварійно-небезпечні ділянки. Якщо ж порівняти період із січня по вересень цього року з аналогічним минулорічним періодом, то кількість аварій у Львівській області зросла на 13%. Це не обов’язково свідчить про ефективність роботи тих, хто повинен попереджувати аварії, бо це може бути наслідком росту кількості водіїв чи інших факторів, але усім відповідальним за ситуацію на дорогах є над чим працювати. На 3% більше стало ДТП з потерпілими (травмованими чи/та загиблими). Добра новина в тому, що загиблих на 17% менше, ніж минулоріч – 164 людини проти 199-ти.
Ольга Коваль, Надія Жила
Інфографіки Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку