Не готові до експериментів. Чому данські митці посварились із Тарасом Возняком

1542 0
Організатори виставки «Поміж нами» звинувачують керівництво Галереї мистецтв у зриві домовленостей та втраті експонатів. Ті все заперечують і кажуть, що пропонували відксерити втрачене.

У вересні 2017 року у Львівській національній галереї мистецтв проходила виставка данського сучасного мистецтва «Поміж нами». Її організувала спілка «Данське Народне Мистецтво», яка, попри назву, об’єднує сучасних митців. Виставка завершилась, але гіркий післясмак відчувається досі: незадоволені співпрацею організатори звинуватили керівництво галереї у зриві домовленостей та нарікають на втрату експонатів. Директор галереї Тарас Возняк відкидає всі звинувачення данців. Tvoemisto.tv розібралось в аргументах сторін.

Спілка «Данське Народне Мистецтво» проводить некомерційні виставки за межами Данії, готуючи унікальну експозицію для кожної чергової країни. Орест Андерсен, данець українського походження, який курував виставку у Львові, пояснює цю логіку так: «Можливо, це називається рухом проти течії, але митцям цікаво спостерігати, як сприйматимуть мистецтво в середовищах, де вони ніколи не працювали. Спілка намагається дослідити, як відвідувачі виставок інтегруватимуться з мистецтвом Данії, маловідомим на сході Європи».

Для своїх виставок спілка обирає великі державні музеї. Мовляв, комерційні мистецькі галереї мають підготовлену аудиторію, яка розуміє сучасне концептуальне мистецтво, натомість данським митцям цікаві глядачі з незамиленим оком. На відкриття виставки прийшло півтораста людей – порівняно багато, за словами як організаторів, так і працівників музею.

Версія данців

«Загалом, виставка свою мету виконала. В останній день я зайшов за годину до закриття й побачив у приміщенні десяток-півтора людей, охочих побачити експозицію», – розповідає Орест Андерсен. Але щось, каже він, пішло не так.

По-перше, за словами Андерсена, керівництво Галереї мистецтв попросило за приміщення грошей, попри те, що була домовленість про безкоштовну оренду виставкових залів. «Ми вмовили дирекцію галереї, що виставка буде проводитись безкоштовно, а ми візьмемо на себе відповідальність за транспорт і організацію. Ми навіть туалетний папір самі купували», – стверджує він. Для «Данського Народного Мистецтва» безкоштовне проведення виставки є принциповим – мовляв, це символізує обмін нематеріальними цінностями.

Орест Андерсен

По-друге, в останню мить перед відкриттям виставки її організаторам намагались запропонувати інші виставкові зали замість тих, для яких митці спеціально розробляли експозицію. «Директор довго не розумів, чому саме ці приміщення. Потім погодився, але раптом в односторонньому порядку зменшив термін виставки з місяця до трьох тижнів», – розповідає Орест Андерсен. До того ж, 28 серпня – за три дні до початку виставки – виявилось, що зали досі зайняті попередньою експозицією. Данці працювали з ранку до ночі, щоб підготувати приміщення для виставки.

По-третє, під час виставки у залах, де вона була розміщена, без попередження проводили інші заходи, що, за словами Андерсена, руйнували мистецький концепт. 

І, зрештою, 24 вересня, коли виставка завершилась, керівник музею Тарас Возняк начебто зажадав згорнути експозицію протягом дня, хоча домовлялися про чотири.

Читайте також: Молодий директор старих книжок. Що відбувається з львівським Музеєм книги

Крадіжки – окрема тема. Перед відкриттям виставки зникли вісім книжок, які данці готували як подарунки спонсорам і співорганізаторам виставки. Книжки лежали на підлозі біля входу разом з особистими речами одного з художників. За словами Андерсена, в приміщенні в цей час не було нікого, крім персоналу галереї. Згодом, під час виставки митці помітили зникнення частини одного з експонатів.

Тоді керівництво галереї назвало відповідальними доглядачів виставки та пояснило, що відвідувачі забрали частину інсталяції, переплутавши її з рекламними брошурами. А ще запропонувало роздрукувати нові буклети замість украдених. «Керівники галереї заявили, що екземпляри не мають жодної художньої цінності, – обурюється Андерсен. – Але вони були виготовлені зі спеціального матеріалу, специфічний друк на якому можливий тільки в окремих мистецьких друкарнях. Повна вартість експонату – 40 тисяч гривень». За його словами,  керівництво навіть натякнуло, що рівень співпраці був би вищим, якби данці оплатили виставку.

Тарас Возняк

Версія Возняка

«У нас не відбулося жодних непорозумінь», говорить директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк. Він не заперечує крадіжки, але має власне тлумачення того, що відбулось: «На виставці було втрачено кілька елементів однієї з інсталяцій. Ці елементи – ксероксні карточки, розкладені на підлозі. Наша громадськість не зрозуміла інсталяції, переплутавши карточки з рекламками».

За словами Возняка, працівників музею, які недогледіли експонат, звільнили, а від неодноразових пропозицій надрукувати нові картки організатори виставки відмовились.

«Організатор виставки зациклився на цій темі. Думаю, що ці примірники коштують не сорок тисяч, а сорок гривень», – каже директор музею.

Возняк також наполягає на тому, що мав право змінювати термін виставки, та стверджує, що вона була демонтована вчасно. «Вони не оплачували цю виставку, тож ми мали право скорочувати її термін у залежності від того, чи користується вона успіхом. Ми мали право проводити будь-які заходи під час виставки – це наші приміщення, вони не були оплачені. Навпаки, під час форуму видавців ми запрошували публіку на цю виставку, тож нам варто висловити окрему подяку, а не претензії», говорить він. І заперечує, що між ним та організаторам виставки були якісь домовленості, які порушила українська сторона.

Читайте також: Люди Твого міста. Тарас Возняк про скандали, «газ щастя» і дух міста

На думку Возняка, виставка пройшла нормально – просто львів’яни поки що не готові до розуміння експериментального мистецтва, «такого відірваного від нашого уявлення».

«Треба вчитися. Ми поступово вчимося. Ми плануємо й далі робити виставки експериментального мистецтва. А якщо цю виставку наші колеги з Данії називають мистецтвом, воно і є мистецтвом – сумніватись у цьому не випадає», каже керівник музею.

 

Осад лишився

Орест Андерсен стверджує, що в контракті чітко зазначено страхову вартість кожного з експонатів та прописані умови відповідальності галереї під час зберігання та експонування виставки.

Слова Возняка про те, що вкрадена частина експонату коштувала менше, ніж стверджують данці, куратор називає «повним абсурдом, який тільки підкреслює необізнаність та несприйняття сучасного мистецтва». А загалом ситуацію вважає лакмусовим папірцем, що засвідчує необхідність змін у керівництві українських державних музеїв.

На думку данця, обрії керівництва галереї обмежуються класичним мистецтвом – шістнадцятим-сімнадцятим століттям, польським та австрійським мистецтвом, скульптурами Пінзеля. «Якісь там карти, розкладені на підлозі музею, в їхньому уявленні не є витвором мистецтва», – констатує він.

Збудувати мистецькі мости між Україною й Данією виставці не вдалося – на думку Ореста, вона залишиться сумним спогадом. «Не знаю, яка перспектива в музейної установи, якщо її керівництво думає лише про платню за оренду приміщень. Важко уявити, що якісь митці прийдуть і робитимуть свої проекти в цій галереї», – розмірковує куратор.

У кінці жовтня Орест Андерсен надіслав до Тараса Возняка відкритого листа з претензіями. Тарас Возняк каже, що відповідати на жодні відкриті листи не зобов’язаний.

Микита Гладченко

Міські акценти