фото: Руслан Черних
Небо над Сиховом. Митці про красу, яку бачать у спальному районі Львова
Де Сихів і де мистецтво? Поруч, запевняють учасники дискусії «Сихів у мистецтві. Сихів для мистецтва». Найбільший львівський район може надихати та змінюватись під впливом мистецьких акцій та ініціатив, які тут відбуваються.
Про те, чим Сихів цікавий для мистецького середовища, як його трактують у своїх роботах художники та фотографи, і чи може творчість змінити навколишній простір та «розбудити» спальний район, у межах проекту «Сихів вечірній», організованого Центром міської історії в межах літньої школи «Сихів: простори, пам’яті, практики», розповіли художник, мистецтвознавиця та актор.
Про Сихів сьогодні можна говорити як про осередок творчості, вважає соціологиня Наталя Отріщенко, кураторка програми «Сихів вечірній». Торік у районі з’явився театр Domus, заснований кримчанкою Наталею Меньшиковою та львів’янином Денисом Федєшовим. Вистави для дорослих та дітей відбуваються у культурно-освітньому центрі імені Довженка.
Професійні фотографи та аматори діляться кадрами вулиць Сихова, зображенням пейзажів, деталей та навіть сихівського неба у Facebook-групі Сихів is sexy. Митці не вважають модерну архітектуру району непривабливою, а шукають у її геометрії натхнення та місця для реалізації своїх задумів.
Олег Перковський – художник, учасник стипендіальних програм «Мозаїка міста» та Gaude Polonia, співзасновник та віджей формації Restart. Експериментує з графічним живописом, архітектурою та стріт-артом. Розповідає:
– У студентські роки я їздив на Сихів відпочити від міста та побачити багато неба над головою. Я малював багатоповерхові будинки, зображав їхні лінії та форми. 2007 року, коли працював над студентським проектом, на будинках іще не було кольорових плям від утеплення зовнішніх стін, ще не відчувалась руйнація цілісної мозаїки архітектурного комплексу. Кольори і форми були чистими. У мене виникла ідея зобразити багатоповерхівки такими, якими їх задумував архітектор, та зробити замальовки їхнього сучасного стану із заскленими балконами, розвішеними на просушку речами, антенами та дротами. Ця робота отримала продовження у вигляді листівок та карток.
Тим часом поруч із багатоповерхівками на Сихові почали з’являтись будинки зі скісними дахами, як у центрі. Я ж, натомість, 2009 року вирішив перенести сихівську естетику в центр міста: створював трафарети з характерними для району номерами будинків і набивав їх на кам’яницях давнього Львова. Проект був представлений у Києві в форматі слайд-шоу.
Зараз працюю над проектом, який стосується геометричних обрисів будівель. Кам’яниці історичного центра Львова побудовані щільно одна до одної, і якщо поглянути на них збоку, їхні перетини утворюють чіткі геометричні форми, навіть досить модерні. Я малюю ці форми на папері, вирізаю та інсталюю на Сихові. У нових будинках вони виглядатимуть органічно, як деталь, що не відривається від архітектури району. Загалом, поєднання сучасної та давньої архітектури можуть бути дуже гарними та доречними. До слова, тінь від сучасної будівлі часто нагадує форму будинку, який є історичною пам’яткою.
У мене був проект, присвячений поєднанню давньої та новітньої архітектури – «Добудова». Про те, як будівлі розростаються за рахунок добудованих балконів, окремих кімнат, сходів і у своїй загальній масі виглядають дивно. Хоча мешканці сприймають свої витвори як адекватні. Я вирішив зробити інсталяції у центральній частині міста: так виникли добудови з тканин яскравих кольорів до старих будинків. У них поселились безхатченки, бавилися діти, відпочивали випадкові перехожі, але я не думаю, що мої інсталяції мали вплив на практику добудов та якось змінили свідомість людей.
Зараз я працюю над проектом під назвою «Втрачені перспективи», який може охопити як старі, так і нові райони міста. Маю фотографії, на яких зображені вулиці із незіпсутим новітніми забудовами краєвидом. А сьогодні навіть на Площі Ринок є вулиці, перспектива яких упирається в жахливі новобудови. Ми втрачаємо наше місто.
Мешканці міста не повинні стомлюватись чи напружуватись від навколишнього краєвиду, а для цього потрібно, щоб простір планували не політики, а науковці, архітектори та художники. Сихів – цілісний район, і щоб не псувати його естетику, добудови та нові будинки мають гармонійно поєднуватись з наявним ландшафтом.
Можна дискутувати, що є центром, а що периферією. Проте чудово, коли людина має потяг прикрасити свій район, зробити щось добре для місця, в якому проводить багато часу. Треба жити тут і тепер, і тоді все стане для людини центром.
Денис Федєшов, актор, директор та співзасновник театру Domus, жив на Сихові з 1996 до 2001 року. Розповідає:
– Коли ми відкрили театр на Сихові, я ходив п’яний спогадами. 9 жовтня нам виповниться лише рік, але за цей час ми поставили та зіграли уже п’ять вистав. Назва Domus не випадкова – кожен хоче знайти свій дім. Проте наш дім не лише для режисерів, акторів, художників та інших працівників театру, ми прагнемо, щоб тут себе затишно почували і глядачі, незалежно від того, чи вони живуть на Сихові чи приїхали з інших спальних районів чи історичного центру.
Нашу першу виставу «Уві сні та наяву» ми робили разом із глядачами. Нам допомогли з декораціями, костюмами. Згодом ми їздили показувати наші вистави на схід України, де нас тепло приймали. Наші глядачі – це наші однодумці, і ми радіємо, що з кожною новою виставою їх стає більше. Ми раді спілкуванню, і якщо люди приходять до нас на виставу, ми чекаємо на їхні відгуки та враження. Є ідея пропонувати глядачам капці, щоб перегляд вистави був максимально комфортним. Ми разом творимо наш дім, яким є театр.
– Театр шукає своє місце у цьому районі, працює над темами, цікавими для сихівчан, – каже Наталія Парфенюк, акторка театру Domus. – Проживаючи свій час саме тут, ми сподіваємось буди цікавими та корисними для мешканців Сихова, які нас підтримали. Можливо, у майбутньому навіть знайдеться драматург, який запропонує сценарій вистави про Сихів.
Наталя Туліна-Маруняк, мистецтвознавиця, наукова працівниця Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького, активно дописує до Facebook-групи «Сихів із sexy», заснованої Русланом Черних. Каже:
– Фотокамера помічає багато деталей, які залишаються поза нашою увагою, про які ми не звикли говорити. Найперше, що мене захоплювало у фотографуванні нашого району – це небо. У Анни Данчишин, наприклад, є серія робіт, присвячених лише сихівському небу.
Кожен із учасників нашої групи має власний погляд та підхід до створення фотографії. Я не прагну отримати дуже художні кадри, мені важливо зафіксувати кожен день, зробити щоденник зі спогадів та вражень. Пейзажі, фактурні стіни, оригінальні написи, мені цікаво бачити район у деталях, відчувати його емоції. Вулиця Хуторівка та Козельники на світлинах минулої зими нагадують Англію. Уявляєте, Йоркшир на Сихові – Сихівшир. А літні світлини своїми специфічними кольорами схожі на Каліфорнію… А відтоді, як на Сихів почав їздити трамвай, наш зв’язок із центром Львова набув особливого шарму та романтики.
Оксана Шпакович фотографує фактури, тіні, силуети, геометрію сихівських ліній та контрастну гру світла. Крім того, в групі можна подивитись серію знімків із хештегом «Друзяки», де зображені люди різного віку, їхні стосунки та розмови.
Руслан Черних полює за деталями та цікавими відображеннями, показує красу, у якій ми живемо і часто її не помічаємо. У мережі є багато кадрів чорно-білого Сихова, золотого, відображеного у калюжах та вітринах, наповненого теплими написами.
Читайте також: Перші люди на Сихові. Як розвивався наймолодший район Львова
Траплялись суперечки із професійними фотографами, які робили нам зауваження щодо недосконалості картинки. Проте для учасників групи це не просто кадри, а атмосферний начерк та моменти життя. Нам подобається збурювати аудиторію та отримувати новий досвід спілкування, водночас звертаючи увагу загалу на наш район.
Катерина Москалюк
Фото авторки та зі спільноти «Сихів is sexy»
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери