(Не)пересічні львів’яни. Писанкарка

5005 0
Мірку Клос сміливо можна називати людиною мистецтва. Уже понад шість років вона робить писанки та ляльки-мотанки, проводить майстер-класи для дорослих та малечі. При цьому виховує своїх двох дітей. Мірка розповідає, як малювати писанки у домашніх умовах, ділиться нехитрими секретами мистецтва писанкарства та розказує як цей процес відтягує дітей від комп’ютера.

Мірка Клос має дві мистецькі освіти – театрального критика та режисера, проте за спеціальністю вона працювала недовго. Її постійно тягнуло до чогось нового, тому вона ніколи не зациклювалась на тому, щоб бути тим, на кого вивчилась. Свого часу вона співала та грала на гітарі на Площі Ринок і заробляла непогані гроші. Писанки вона розписує от уже шість років.

«Я ніколи цього не робила і мене зацікавив процес, бо це свого роду медитація. Віск заворожує своїм запахом. Писанку неможливо намалювати в гаморі, потрібна тиша і спокій. Все це якась магія – від початку до кінця», – розповідає Мірка.

Писанки може робити будь-хто. Писанкарка запевняє – це так затягує, що наступного року ти вже не можеш не розмалювати ще одну: «Коли ти тримаєш майже готову писанку над свічкою, щоб витерти її від зайвого воску та кіптяви, то поринаєш у якусь казку, бо тобі відкривається така композиція несподіваних кольорів та орнаментів, які виглядають ще краще, ніж в уяві перед початком роботи».

Малювати писанки не лише просто, але й досить дешево порівняно з іншими мистецькими заняттями. Щоб зробити писанки, вам потрібно придбати писачок, з дюжину яєць, набір із 10 фарб за 30 гривень та шматочок воску за 10 гривень. Загалом, до ста гривень можна вкластись.

«Писачки придбати дуже легко. У будь-якому магазині для художників, на Вернісажі чи у «Свічаді». Навіть у супермаркетах є. Ціни починаються від 15 гривень і залежать від того, як писачок зроблений. Є з простої бляхи, а є спеціальні для певних візерунків. Щоб зробити писанку з багатьма елементами, смужками різної товщини і так далі, треба мати максимум три писачки, хоча можна упоратись і одним», – додає мисткиня.

Перш ніж малювати писанку, потрібно видути яйце. Дірки можна зробити свердлом до металу або до дерева. Такі продаються в магазинах господарських товарів. Отвори робимо вручну: швидко впихаємо свердло та прокручуємо. Видуте яйце протираємо оцтом, щоб не залишилось нічого зайвого і добре приставала фарба.

«Уже в протертій писанці треба заклеїти дірки, бо потім яйце занурюватимемо у фарбу і воно може набрати води. Беремо віск, скручуємо його у маленьку кульку, кладемо у писачок та нагріваємо. Потім легенько наносимо на отвори і ніби запаюємо», – розповідає Мірка Клос та показує як це зробити.

Яйця перевіряються на міцність, коли їх видувають. Часто вони тріскаються у руках. Писанкарка каже, що на її майстер-класах у дітей часто лопаються яйця, бо вони так стараються їх розмалювати, що ламають: «В принципі, небагато  яєць псується. Наприклад, вчора я купила 20 штук для писанок і лише два лопнули».

СЕКРЕТ #1 – є проблема серед початківців, коли вони купують яйця зі штампами і не можуть їх відмити. Щоб легко стерти напис, треба на місці штампу трішки довше і наполегливіше потерти оцтом.   

На вже видутому та протертому яйці треба намалювати все, що буде білим – контури, форми. Потім занурюємо у жовту фарбу і яйце стає повністю жовтим. Тоді малюємо те, що має залишитись у цьому кольорі. І так поетапно з тими кольорами, які ми хочемо бачити на нашій писанці.

«Я хочу, щоб люди вигадували свої візерунки, бо ця мова символів має щось говорити для її автора. Наприклад, моєму сину незрозуміло значення класичних візерунків. Йому це нецікаво і він нудиться. Для нього важливий процес і ті малюнки, які він сам вигадує, кажуть йому набагато більше, ніж класика», – додає Мірка та рекомендує книгу Віри Манько, де зібрано безліч традиційних візерунків для тих, хто любить традиційні орнаменти.

СЕКРЕТ #2 – настрій дуже впливає на процес. Писанку не можна малювати у шумному місці та зі злобою на серці. Мірка здавна робить ляльки-мотанки із сіна, то коли в неї немає настрою, їй не вяжеться сіно: «Таке ж і з писанками. Я колись сіла малювати зла, і мені трісло в руках яйце».

Писанка не робиться надто довго. За дві години можна зробити найскладніші візерунки та розмалювати купою кольорів. До речі, орнаменти на них кажуть про район, де їх зробили. Наприклад, гуцульська писанка має візерунки гір, купу дрібненьких елементів та чітких ліній. Львівські писанки дуже кольорові, досить прості та не дуже пишні. Але як і все львівське, вони дуже шармові.

«У мене є два улюблені традиційні символи – засіяне поле та дерево життя. Проте я більше люблю вигадувати свої. Наприклад, є писанка, де намальований йог. Моя сестра намалювала писанку зі слоном на одному боці та Нью-Йорком на другому. Усе тому, що вона хотіла поїхати в Індію та США. Те, що ми малюємо на писанці – віддзеркалення нашого внутрішнього світу, наших бажань», – вимочуючи яйце у фарбі розповідає мисткиня.

СЕКРЕТ #3 – орудувати писачком нескладно. Це як ручкою писати. Щоправда, ніби ви вперше у житті берете її до рук.

Мірка Клос не робить писанки для продажу. Раніше вона робила їх для Великодніх ярмарок, бо за виручені гроші відправляли дітей-сиріт у літні табори. Коли вона робить писанку чи ляльку-мотанку на замовлення, то лише знайомим людям: «Я мушу думати про них, вкладати у роботу позитивні емоції про цих людей».

«Моя улюблена писанка зроблена сином. Вона несе у собі теплі спогади про те, як це робилось, що тоді було навколо. Ти можеш зробити її з десяток років тому, але як тільки візьмеш у руки, то згадаєш все до деталей про той час», – зауважує писанкарка. 

Мірка вважає, що дітей не треба насильно зацікавлювати. У її сина в сумці iPad, але він вміє малювати писанки, йому цікавий процес і він ходить з нею на всі майстер-класи, бо «писанці не потрібна додаткова реклама».

Текст Ярослава Назара, фото Андрія Поліковського

(Не)пересічні львів'яни