(Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
Сестра Димитрія – перший адміністратор шпиталю. Закінчила Львівський медичний коледж, отримала економічну освіту у «Львівській політехніці», а також навчалася в інституті релігії при Люблінському університеті та Черкаському інституті управління. Працювала медсестрою, дієтологом в республіканському санаторії у місті Яремче, а у 2001 році сестра Димитрія була радником Блаженнішого владики Гузара з медико-соціальних питань.
Монахиня розповідає, що львів’яни і досі називають шпиталь «народною лічницею». Першим спонсором лікарні був митрополит Андрей Шептицький, який у 1902 році виділив на існування амбулаторії 7000 крон. Створення закладу ініціював відомий лікар Євген Озаркевич. Тоді там відкрили сім кабінетів: педіатричний, терапевтичний, дерматологічний, хірургічний, офтальмологічний, гінекологічний та інші.
З самого початку шпиталь планували як благодійну організацію для бідних людей будь-якої національності та віросповідання. Повноцінно амбулаторія існувала до 1930 року. Пацієнтів було дуже багато, а лікарі працювали безоплатно.
Сестра Димитрія каже, хоч на той час існувало безліч монастирів, але сестер, які б надавали медичну допомогу сиротам, дітям вулиці, бідним, не було. Тому їхнє сестринське згромадження, яке має бельгійське коріння, стало першим подібним в Україні.
За часів Радянського Союзу та активної діяльності НКВС тут був військовий шпиталь. Потім у Львів прийшли німці й через брак кадрів повернули сестер у лічницю, але примусили переодягтися у світське. У міжвоєнні роки у шпиталі надавали медичні послуги 20-40 тисячам львів’ян щороку.
У СРСР шпиталь назвали «третьою лікарнею». Сестра розповідає: «Тоді до кожної монахині був прикріплений партійний лікар. Це робилося спеціально, щоб він міг вплинути на сестру та вмовити її вийти з монастиря. Але ці ж лікарі згодом підпільно просили їх хрестити дітей».
«Тоді у нашій лічниці був гінекологічний кабінет, де робили дуже багато абортів, але сестри розмовляли з жінками та намагалися відмовляти їх від цього, щоб зберегти хоч одне життя. Вони відспівували та молилися за тих маленьких дітей, які не мали можливості жити. Монахині тиснули на гінекологів й через це мали багато проблем», – ділиться Димитрія .
Зараз лікарня запроваджує проект «Домашня опіка», завдяки якому близько 80 самотніх людей поважного віку отримують медичну допомогу. Шпиталь існує благодійним коштом. Для дуже стареньких з 2003 року тут працює відділення паліативної допомоги. Сестра Димитрія показує маленьку каплицю, в якій о 12-тій години кожного дня проводять літургії. Тут пацієнти причащаються та сповідаються.
Також лічниця пропонує медичну опіку постраждалим у зоні АТО у рамках програми «Люди для військових».
«Я вважаю, що знання творів Шептицького, шанування його ініціатив, які він впроваджував для гідного життя людей, є дуже важливим моментом пам’яті митрополита. Можливо, і слід ставити йому пам’ятники, але на все є свій час», – пояснює сестра.
Отець Андрій Логін, адміністратор шпиталю, додає: «Для мене важливим є те, щоб громада Львова поділяла думку, що лічниця є живим пам’ятником митрополиту Шептицькому з кількох причин. По-перше, кожна генерація людей має свої біди зі станом здоров’я і завжди є для кого чинити милосердя. По-друге, кожен, хто долучається до ініціатив шпиталю, має нагоду відчути духовність, яку закладав митрополит. Тобто ця лікарня одночасно є запрошенням та шансом для людей допомогти іншим. Сподіваюся, що у рік митрополита, проголошений УГКЦ, львів’яни матимуть нагоду подивитися на шпиталь та долучитися до його ініціатив».
Текст Олександри Чернової, фото Аліни Смутко
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
- Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші