Фото: Вікторія Ейсмунт

Фото: Вікторія Ейсмунт

(Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою

3609 0
Півроку тому водійка львівського трамвая Лідія Филипчук розповіла журналістам про своє захоплення — знімати відеоблог про архітектуру міста, роботу електротранспорту, аварії та порушення водіїв. Після шаленої популярності в мережі, українські телеканали буквально ставали у чергу, аби прокататися із блогеркою у кабіні водія. А минулого тижня, на День міста Львова, Лідія Филипчук отримала від міської ради подяку «за сумлінну працю і доброзичливе ставлення до пасажирів». У інтерв’ю Tvoemisto.tv пані Ліда розповіла про нове захоплення, фан-клуб із Сихова та проблеми Львівелектротрансу.

Приходило по вісім каналів за день

У моїй роботі водійки трамваю не змінилося майже нічого. А от на каналі стало майже вдвічі більше підписників. Нині маю вже більше трьох тисяч. Уже могла б заробляти на відео, однак youtube змінив правила і мені не вистачає кількості переглядів. Має бути не менше чотирьох тисяч хвилин, а в мене поки трохи більше трьох тисяч.

Нещодавно прочитала про екологічну акцію в Швейцарії — плогінг, коли мешканці виходять на пробіжку чи прогулянку і прибирають сміття у парках. Поблизу мого дому є парк, куди я ходжу фотографувати або гуляти з друзями. Там люди, коли відпочивають, лишають після себе гори сміття. То я беру пакет і прибираю заодно.

Якось до мене в кабіну зайшли хлопчики із сихівської школи, мої фанати. Кажуть, давайте ми проведемо у салоні акцію «Екологічна поїздка». Люди після себе часто у трамваї залишають квитки, фантики, а ми до вас прийдемо і поприбираємо. Але вони мене на вісімці чекають, а я здебільшого на трійці, одиничці їжджу. Багато чого мене вчать саме діти. Вони часто сидять в інтернеті, багато що знають.

Екскурсії проводжу давно. Наприклад оглядові екскурсії для пасажирів, коли розповідаю про архітектуру міста вздовж трамвайного маршруту. До восьмого березня попросила знайомого екскурсовода зробити зі мною один рейс і провести екскурсію школярам.

 

Завдяки моїм відео, підприємство почало додатково заробляти

На роботі я, як біла ворона. Більшість водіїв підтримують те, що я роблю, особливо молоді, котрі мають доступ до інтернету. Втім здебільшого бачу чи то заздрість, чи то нерозуміння. Кажуть, що хочу прославитись, а краще б зарплатою зайнялася, добилася підвищення. У таких випадках я їх відсилаю у профком, бо вони його обрали, тож він має цим займатися. Попереднє керівництво робило мені зауваження, що я часто у своїх відео критикую їх роботу. Але я завжди критикувала керівництво і це мало наслідки. От, наприклад, завдяки відео ЛКП «Львівелектротранс» зміг відсудити у водіїв, які перешкоджають проїзду і паркуються на коліях, штрафи. Це хіба погано?

Дії нинішнього керівництва також не завжди схвалюю. Наприклад, я була проти підвищення вартості проїзду. Можна було підняти плату за квитки, але картки не чіпати. Тоді більшість львів’ян зрозуміли б, що купувати квитки не вигідно і перейшли б на абонементи, а туристи користувалися б разовими квитками. А так у здорожчанні немає сенсу, бо здебільшого пасажири їздять без квитків, особливо у години пік та у вечірній час. Попередніх контролерів розігнали. Можливо вони були не дуже чемними та ввічливими, але принаймні декілька разів на день перевіряли вагони. Нині ж одного дня можу зустріти на зміні двох-трьох, а інколи жодного.

Зарплата водія, поки що, залежить від виручки, і якби не каса,  то ми б отримували ще меншу зарплату. За новою стратегією розвитку підприємства зарплатня водія має залежати від виконання графіків, але у Львові неможливо дотримуватися графіку, дорожня інфраструктура застаріла, а на деяких маршрутах взагалі аварійні ділянки, як от на Вітовського чи площі Франка. Тим паче збільшився потік приватного транспорту, а якісь дії для розвантаження трамвайних смуг роблять дуже повільно.

Крім цього трамваї дуже зношені. Якими б якісними не були ті німецькі трамваї, все одно вони не нові. А коштів на їх перелаштування і ремонт залучають багато. Тож, як на мене, краще менше вагонів, але нових.

На початку двотисячних водії першого та другого класу їздили на трамваях-системах: до одного трамвая причіпляли ще один вагон. Системи були вигідні тим, що по-суті один великий трамвай міг перевезти великий пасажиропотік. Нині такі трамваї згодилися б, наприклад на восьмому маршруті.

Кабіна водія має бути ізольованою. Не зручно, а інколи небезпечно продавати талони рахувати гроші, стежити за дорогою і ще говорити з неадекватами. Є пасажири, які зайдуть у салон, піднімуть використаний квиток, а  у випадку затримки ще й вимагають повернути їм кошти. Якось до трамвая зайшов мужичок напідпитку, а я в цей час по гучномовцю говорила з диспетчером, бо попереду була аварія. Він почав мені викрикувати нецензурну лексику, ламатися у кабіну.

 

Львівською зіркою себе не вважаю

Коментарі читаю часто, намагаюся відповідати. Якщо образливі зауваження – видаляю, бо не приємно, але критику беру до уваги. Якось мій підписник спершу прокоментував відео, а потім показав, як накладати відео на відео. Сама не встигаю вчитися.

На вулиці люди також упізнають, особливо діти. Якось я одягнула окуляри, йшла по парку, а вранці якраз місцевий канал показував сюжет про мою роботу. До мене підійшла жіночка, зупинила і каже: «О, а я вас сьогодні по телевізору бачила». Такі речі приємні, але львівською зіркою себе точно не вважаю. Увага вона зобов’язує. Я постійно маю рости, вчитися робити щось нове.

Зрештою від людей маю багато підтримки. Під відео у коментарях і у фейсбуці часто писали і дякували а відео. Наприклад якось я відпочивала у Турківському районі, знімала відео про місцеві краєвиди. Потім чоловік, який емігрував до Америки написав, що впізнав своє село, в якому не був багато років. Під іншим відео дівчинка, яка навчається в Канаді написала, що побачила церкву, біля якої була її хата. Є нахаби, які пишуть «бабуля хайпанула». Я подякувала і написала, що бажаю і їм «хайпанути». Пишуть глядачі є Європи Америки, Австралії, здебільшого — українські емігранти. Родичі поставились по-різному. Брат із Росії підтримав, а місцеві не зовсім зрозуміли, що я роблю.

Вікторія Ейсмунт


(Не)пересічні львів'яни