Фото: Віктор Гальчинський

Фото: Віктор Гальчинський

Нетуристичний Львів: будинок Лема, стара Браєрівка, вулиця без будинків та палац-лікарня

2314 0
Холодний листопад – не найкращий час для тривалих прогулянок віддаленими закутками міста, а от затишні вулички неподалік від туристичного центру – саме те, що треба. Тож сьогодні нас чекає колишня Браєрівка – місцевість навколо Будинку вчених, обласного управління поліції та Львівського університету. Тут ми побачимо будинок, де жив найвідоміший у світі львівський письменник, оглянемо вишукані палаци та помпезні кам’яниці й помилуємося незвичним ракурсом на собор Святого Юра.

Розпочнемо подорож від будинку обласного управління Національної поліції, що на площі Генерала Григоренка. Його спорудили у 1909-1911 роках для Акціонерного кооперативного банку за проектом Альфреда Захаревича, який посів друге місце в конкурсі проектів. На площі перед будинком бачимо пам’ятник святому Юрію Змієборцю, що встановили у 1999 році на честь правоохоронців, які загинули при виконанні службових обов’язків. Автори монументу – скульптори Андрій та Володимир Сухорські.

До 1946 року площа носила ім’я Францішека Смольки – відомого львів’янина, польського політика, якого у 1881 році обрали президентом австрійського парламенту. Тут же, на місці пам’ятника Юрію Змієборцю, до 1946 року стояв пам’ятник Смольці, який потім знищила радянська влада. Свого часу Францішек Смолька жив у будинку №4 на цій площі.

Зверніть увагу, що нинішній будинок №4 – не будинок Смольки, хоча він і має меморіальну таблицю, яка описує його заслуги перед тодішньою львівською громадою.

Справжній будинок, у якому жив екс-президент Державної ради Австрії та ініціатор спорудження кам’яного копця Люблінської унії на Високому Замку Францішек Смолька, постав у 1840-му році в стилі класицизму за проектом Вільгельма Шміда на замовлення Петра Міколяша. Пізніше його знесли. Будинок, що дійшов до наших днів, є одним із найкращих зразків орнаментальної сецесії. Його збудували у 1907 році для інженера Яна Строменґера за проектом Тадеуша Обмінського.

Ми ж не затримуємося на площі Григоренка і рухаємося в бік старої Браєрівки маленькою і тихою вуличкою Гребінки, що з правого боку від будинку Національної поліції.

Минаємо багато декоровану левами та ліпниною над вікнами другого поверху кам’яницю №4…

…та милуємося найцікавішим будинком цієї вулички – наріжною кам’яницею №8, прикрашеною головою кабана. Цей будинок постав тут у 1892 році за проектом Еразма Граматника для Марії Стефанії Фурман.

Читайте також: Нетуристичний Львів: містична гора, кам'яний храм та забуте трамвайне місто

Як фігуру кабана та горельєфи з головою Меркурія, так і інше скульптурне оздоблення будинку виконала майстерня відомого на той час скульптора Леонарда Марконі.

Затримуємося біля вишуканих кам’яничок з ліпниною навпроти…

…і повертаємо праворуч на тиху тупикову вуличку Шопена, яка не міняла своєї назви з часу її забудови у 80-х роках ХІХ століття.

Найцікавішою кам’яницею вулиці Шопена є наріжний будинок №7, біля якого розташований другий виїзд з вулиці.

Читайте також: Нетуристичний Львів: будинок-перехід, вулиця пам'яті броварні та слов'янська бурса

На рівні третього поверху кам’яниці бачимо дві скульптури-бюсти. Справа – бюст Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва – бюст Станіслава Монюшка.

Саме на честь Станіслава Монюшка у 1892 році назвали коротку вуличку, яка виходить від вулиці Шопена на нинішню вулицю Богдана Лепкого. Сьогодні на карті Львова вулицю Монюшка ви не знайдете – не тому, що її якось перейменували, а тому, що нині до неї не «приписано» жодного будинку.

Читайте також: Нетуристичний Львів: найвужча вулиця міста, вілла шанувальника Шопена та митний костел

Виходимо вуличкою Монюшка на Богдана Лепкого, де одразу прямуємо до кам’яниці під номером 4. Її не можна назвати найгарнішим будинком цієї вулиці, але саме тут пройшли дитинство і юність, напевно, найвідомішого у світі письменника-львів’янина – автора фантастичних романів, поляка єврейського походження Станіслава Лема. У 1945 році він разом з родиною репатріювався до Кракова і ніколи більше не відвідував рідне місто, Про львівський період свого життя Станіслав Лем детально згадує у своєму романі «Високий Замок».

Сусідній будинок №6 не має такої історії, зате оздоблений пишним декором на античні мотиви роботи Леонарда Марконі.

Вишукано оздоблена брама будинку зберегла літеру «Д» як пам’ять про стоматологічну клініку «Дарія», яка колись розташовувалася на його подвір’ї.

Ще цікавішим є спарений будинок під двома номерами – 10 та 12, розташований трохи вглиб від лінії вулиці. Його, як і будинки номер 6 та 8, спорудили на замовлення Еміля Браєра за проектом архітекторів Яна Шульца та Еразма Граматника.

Кам’яниця багато оздоблена барельєфами та скульптурами авторства Леонарда Марконі.

Читайте також: Нетуристичний Львів: львівська горгулья, дім із химерою та місто-сад

Вулицю Богдана Лепкого проклали у 1885 році та назвали Браєрівською, оскільки пролягала вона через маєток родини Браєрів – Браєрівку. Родині Браєрів належав палац, який розташовувався на місці нинішнього будинку №20. Наприкінці ХІХ століття Браєрівка вважалася надзвичайно елітним районом, і палац Браєрів знесли, аби дати можливість спорудити нові будинки. На його місці у 1897-1898 роках постала набагато гарніша за нього триповерхова кам’яничка з вежею в стилі піттореск, збудована за проектом Тадеуша Вацлава Мюніха та Станіслава Хлоневського для лікаря Владислава Татарчуха.

Заглядаємо в бічну тупикову вуличку, названу на честь Марка Мурави – під таким псевдонімом публікував свої твори батько Богдана Лепкого Сильвестр. Тут милуємося оригінальною кам’яницею початку ХХ століття та брамою із понівеченими каріатидами…

…а також іншим ракурсом на оздоблений ліпниною Едмунда Плішевського палацик Владислава Татарчуха, частину якого зараз реставрують.

Обходимо будинок №20 з іншого боку та виходимо на коротку вулицю імені Михайла Щепкіна, яка колись була глухим кутом та носила назву Неціла.

Вулиця Щепкіна виводить до величного будинку Дирекції залізниць, збудованого за австрійським урядовим проектом у 1895-1897 роках.

Читайте також: Нетуристичний Львів: палац для геолога, цитадель та дві сторони маловідомого театру

Адаптував проект до львівських умов та побудував Дирекцію залізниць архітектор Міхал Лужецький. Фасад будинку, який постав на місці ливарної фабрики, оздоблено у стилі необароко. Нині це корпус клінічної лікарні Львівської залізниці.

Йдемо у бік парку Івана Франка до пам’ятника, який постав тут у листопаді 2018 року на честь 100-ліття утворення Західно-Української народної республіки.

За меморіалом ЗУНР бачимо скромний, але вишуканий двоповерховий палац у стилі неоренесансу. Його збудували у 1865 році за проектом Карла Оманна для тодішнього намісника Галичини графа Аґенора Голуховського. Він дожив до наших днів у первісному вигляді. Нині це діагностичний центр залізничної лікарні.

Далі прямуємо до «нового» помпезного будинку дирекції залізниць на вулиці Гоголя, у якому зараз розміщене управління Львівської залізниці (нині – філії ПАТ «Укрзалізниця»). Він постав тут у 1912-1913 роках за проектом Збіґнєва Броховича-Левинського. Завдяки високій вежі з годинником та куполу, який є домінантою вулиці Листопадового Чину та видний здалеку, будинок управління добре відомий серед львів’ян та гостей міста. Проте найгарніше він виглядає у передноворічні ночі завдяки оригінальній святковій підсвітці.

Повертаємо направо на вулицю Гоголя, яка народилася у 1830-х роках та певний час називалася Новою Поштовою через те, що сюди з Городоцької завертали поштові диліжанси з Кракова.

Читайте також: Нетуристичний Львів: сецесія над річкою та палаци Пекарської

З найцікавіших будинків цієї невеликої вулички варто відзначити величний житловий будинок 1912 року, збудований у складі ансамблю управління Львівської залізниці...

...багато декорований червоний будинок, який за своє життя встиг побувати фабрикою коржів та дитячим садком...

...будинок із бородатими атлантами, побудований 1874 року за проектом Еммануеля Галля, знаменитий тим, що тут жив вже згаданий нині скульптор Леонард Марконі...

...будинок єврейської приватної гімназії середини ХІХ століття, у якому зараз базується школа №52 імені Лобачевського...

...а також кам’яницю колишньої гіпсової фабрики Кампеля, багато оздоблену оригінальними барельєфами. Щоправда, цей будинок вже відноситься до вулиці Городоцької.

Читайте також: Нетуристичний Львів: прокуратура в готелі та вілла-зоопарк

Вийшовши на Городоцьку, одразу бачимо другий пам’ятник 100-й річниці утворення ЗУНР, який теж відкрили у листопаді 2018 року,

Різко повертаємо вліво на маленьку і нині тупикову вуличку Замкнену, яка колись вела до собору Святого Юра.

Цікавинками цієї вулиці є оригінальні будинки №3 та 9 з вишуканим декором...

...комплекс будівель української школи імені Маркіяна Шашкевича, побудований тут на початку 30-х років ХХ століття за проектом Тадея Обмінського...

...а також будинок її першого директора Василя Беня, який також був полковником та особистим ад’ютантом Головного отамана Директорії УНР Симона Петлюри. Зараз тут музей Андрея Шептицького та дивізії «Галичина».

На будівлі школи зберігся оригінальний герб Львова, вигляд якого псує дріт блискавковідводу.

Вулиця Замкнена завершується незвичною перспективою на собор Святого Юра, біля якої ми і завершимо нашу подорож.

Віктор Гальчинський, фото автора

Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста та належної її охорони.

Проект створено за підтримки компанії «Ваш Дім» та житлового комплексу Villa Magnolia Spring – унікального житлового комплексу, головною особливістю якого є концепція сучасної європейської архітектури через вдосконалення давніх традицій будівництва у Львові польського та австрійського періоду.

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу та спільноти у Facebook.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Нетуристичний Львів