Фото: Віктор Гальчинський

Фото: Віктор Гальчинський

Нетуристичний Львів: палац-«глушилка», арсенал зі стайнею та незбудований театр

1808 0
Листопадову прогулянку краще не псувати довгими маршрутами, тож сьогодні нас чекає моціон маловідомими закутками, що розташовані поруч із Львівським університетом, парком імені Івана Франка, собором святого Юра та костелом святої Марії Магдалини.

Вирушаємо від палацика лікаря Владислава Татарчуха, що постав на місці пам’ятного з минулої екскурсії родинного маєтку Браєрів. Поруч із цим вишуканим будинком бачимо наріжну кам’яницю із багатим декором, що виходить на вулиці Лепкого та Листопадового Чину.

Цей будинок у стилі історизму спорудили у 1891-1892 роках за проектом архітектора Йоганна Шульца для графині Марії Дрогойовської. До 1939 року в ньому розташовувалося почесне консульство Голландії, а під час німецької окупації – «Український допомоговий комітет», яким керував професор Володимир Кубійович. На згадку про останнього на фасаді бачимо меморіальну дошку.

Читайте також: Нетуристичний Львів: містична гора, кам'яний храм та забуте трамвайне місто

Наріжний фасад кам’яниці прикрашають створені Петром Віталісом Гарасимовичем скульптури Марса та Венери.

Вражають скульптури атлантів, що тримають балкон наступного будинку, який постав тут у 1874 році та зазнав перебудови наприкінці ХІХ століття. У цій кам’яниці, автором якої є Войцех Гаар, колись розміщувалася дирекція поліції.

Читайте також: Нетуристичний Львів: будинок-перехід, вулиця пам'яті броварні та слов'янська бурса

Усередині будинку бачимо атмосферний дворик з плющем на стінах.

Милуємося погруддям відомого польського поета Адама Міцкевича, виконаним на фасаді сусіднього будинку не менш відомим скульптором та мешканцем цього району Леонардом Марконі.

Далі йдемо вгору вулицею Листопадового Чину повз вже відомі нам палац Голуховських та адміністративний будинок Львівської залізниці.

Нашою наступною зупинкою стане велична жовта кам’яниця номер 26. Цей житловий будинок у стилі історизму з елементами необароко має дуже цікаву історію. Його почали зводити ще у 1839 році, коли перша власниця цієї ділянки Мар’яна Чехунська збудувала тут видовжений одноповерховий будинок. Через 20 років його розширив архітектор Вінцент Равський, а ще через 18 років – Людвіг Радванський. Натомість сучасного вигляду він набув завдяки третьому власнику – представнику відомої львівської родини аптекарів, власників пасажу Міколяша підприємцю Петрові Міколяшу, який залучив до реконструкції знаного архітектора Яна Шульца.

Читайте також: Нетуристичний Львів: найвужча вулиця міста, вілла шанувальника Шопена та митний костел

Найцікавішими елементами будинку є необарокові атики по боках, прикрашені барельєфами.

Оригінальною є також вхідна брама будинку, яка веде до великого саду. Він зберігся в глибині двору тільки тому, що у нижній частині будинку розташована дошкільний заклад, а сад Міколяша ще з радянських часів став її прогулянковим майданчиком.

Читайте також: Нетуристичний Львів: львівська горгулья, дім із химерою та місто-сад

Загадковим є наступний будинок, який з боку вулиці Листопадового Чину практично не проглядається. Цей палацик у стилі ампір збудував ще у 1835 році Вільгельм Шмід для Владислава Єльського. Друга власниця садиби Генріка Зіґмунтовська за підтримки родини Сапєг влаштувала в ньому 1851 року міні-шпиталь для бідних дітей.

У 1860 році його перенесли, а садиба відійшла до Товариства католицької ремісничої молоді «Скала». За деякими даними, на фасаді палацу була статуя Матері Божої. У радянські часи палац, що ніби «вріс» у Святоюрську гору, став ключовим елементом системи веж-«глушилок» іноземних радіостанцій, які ще донедавна розташовувалися у Митрополичих садах – тут розміщувалося їхнє керуюче обладнання. Досі цей об’єкт знаний як «П’ята станція» державного концерну РРТ, і вхід сюди донині закритий.

Йдемо далі вгору та з лівого боку звертаємо на вулицю Яна Матейка, яка не змінювала свою назву з часу появи у 1885 році, за винятком періоду німецької окупації. Тут помилуємося вишуканим палацом під номером 4, у якому зараз розміщено Західний науковий центр Національної академії наук України. Віллу збудувала фірма Івана Левинського за проектом архітектора Яна Томаша Кудельського для родини графів Потуліцьких. Другий її власник Станіслав Вішньовський залучив до реновації будівлі Карела Боубліка. Після Другої світової війни будинок був Палацом урочистих подій, доки урочисті реєстрації не перенесли в палац Потоцьких.

Повертаємось на вулицю Листопадового Чину, минаємо художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької та прямуємо до мальовничої червоної вілли з кольоровою дахівкою. Будинок звів у 1889 році Іван Левинський за проектом Юліана Захаревича для одного з авторів знаменитої «Рацлавицької панорами» – художника Яна Стики.

Цей будинок у 1911 році придбав митрополит Андрей Шептицький для створення музею, але за два роки змінив своє рішення та передав віллу українському художнику Олексі Новаківському. Зараз у частині будинку працює меморіальний музей художника. Багаті орнаменти з керамічних кахлів та цегли особливо гарно проглядаються з боку тої частини фасаду, що виходить на бічну вуличку, названу іменем Олекси Новаківського.

Читайте також: Нетуристичний Львів: палац для геолога, цитадель та дві сторони маловідомого театру

Ця затишна вуличка, що колись носила ім’я першого президента Львова Флоріана Земялковського, багата на архітектурні цікавинки початку ХХ століття. Це і розташована поруч із віллою Новаківського кам’яничка з вазами між вікнами...

…і будинок із нетинькованої цегли зі скругленими балконами під номером 6...

…та монументальний будинок у стилі неокласицизму під номером 8, який збудували у 1912-1914 роках архітектурна фірма Войцеха Дембінського та архітектор Ян Багенський.

Читайте також: Нетуристичний Львів: сецесія над річкою та палаци Пекарської

Милуємося вишуканою ліпниною сусідніх будинків-близнюків №12 та 14 авторства Мавриція Зільберштайна…

…та виходимо на вулицю імені поета Кіндрата Рилєєва, яка колись носила ім’я родини графів Бадені – колишніх власників довколишніх ґрунтів.

Тут вартий уваги барельєф дівчини на брамі кам’яниці номер 12.

Цей прекрасний наріжний сецесійний будинок знаменитий не тільки оригінальними вежами на даху, а й тим, що у ньому жив український письменник Денис Лукіянович.

Йдемо донизу повз будинок номер 9 з вишуканими еркерами, у якому колись давно була бібліотека…

…повз оздоблений ліпниною будинок номер 7...

...та не менш вишуканий будинок №5…

…до помпезного будинку із заокругленим еркером та шпилем, що відноситься вже до вулиці Матейка. Автором цього архітектурного шедевру, спорудженого у 1894 році в стилі бароко, є Вінцент Равський. Зараз тут розташований банк, а колись було ремісниче училище.

Читайте також: Нетуристичний Львів: прокуратура в готелі та вілла-зоопарк

Поруч із будинком Равського помічаємо велику віллу під червоним дахом, яка належала графській родині Броніцьких. Збудували її у 1894 році, та вона досі зберегла свій шарм, незважаючи на численні перебудови.

 Повертаємо вправо на вулицю Технічну…

…та йдемо вгору до першого повороту наліво, де милуємося чудовим палацом.

Це один із найстарших будинків Львова – колишній арсенал коронного гетьмана Адама Сенявського, який почали будувати ще у 1639 році за проектом військового інженера Павла Ґродзіцького.

З початку ХІХ століття власниками палацу стали графи Баворовські, які у 1830-х роках перебудували його у стилі класицизму. Граф Віктор Баворовський зібрав велику колекцію творів мистецтва та бібліотеку, що розміщувалася тут у 1877 році, а на початку ХХ століття стала доступною для публіки. Нині вулиця, де розташований палац, зветься Бібліотечною, а у самому будинку влаштовано Палац мистецтв імені Омеляна та Тетяни Антоновичів – меценатів львівської бібліотеки імені Стефаника.

Якщо повернути наліво та обійти палац Баворовських з вулиці Дорошенка, на фронтоні над терасою побачимо скульптуру коня, яка виконана в натуральному розмірі Йоганом Баптистом Шимзером. Кінь, імовірно, нагадує нам про XVIII століття, коли палац належав родині князів Чарторийських. Вони влаштували поруч з будинком стайню і манеж.

Справа трохи нижче від палацу привертає увагу оригінальна червона вілла. Цей палац на початку ХІХ століття збудувала дворянська родина Фредро. У 1872 році будинок придбав видавець львівської газети «Przegląd» Людвіг Масловський і замовив його перебудову в архітектора Тадеуша Мюнніха. Після реконструкції вілла набула сучасного вигляду.

Повертаємось вгору вулицею Дорошенка та повертаємо наліво на площу Маркіяна Шашкевича, яка носить це ім’я з часу створення у 1913 році. Тоді площу придбало українське товариство «Просвіта» задля побудови театру «Руська Бесіда», але проект реалізувати не вдалося. Вочевидь, на згадку про нього українські архітектори Филимон Левицький та Йосип Делькевич, що проектували житлові будинки площі, оздобили нині адміністративний будинок №1 театральними масками.

У глухому куті площі можна помилуватися вишуканим профілем вілли Людвіга Масловського…

…та колишньою будівлею Музичного інституту імені Лисенка, яку побудувало в стилі української сецесії архітектурне бюро Івана Левинського. Проектували будинок Євген Червінський, Олександр Лушпинський та Тадей Обмінський, а розписи та вітражі виконав український художник Модест Сосенко. За своє життя будинок встиг побувати кінотеатром «Стильний» та «Комсомолець», а зараз там головний корпус Львівського музичного училища імені Людкевича.

Милуємося житловими будинками – пам’ятками місцевого значення в закутку поруч з колишнім Музичним інститутом…

…і завершуємо сьогоднішню подорож біля розташованого в центрі площі Шашкевича пам’ятника жертвам комуністичних злочинів. Пам’ятник встановлений у 1997 році та спроектований Петром Штаєром і Романом Сивеньким.

Віктор Гальчинський, фото автора

Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста та належної її охорони.

Проект створено за підтримки компанії «Ваш Дім» та житлового комплексу Villa Magnolia Spring – унікального житлового комплексу, головною особливістю якого є концепція сучасної європейської архітектури через вдосконалення давніх традицій будівництва у Львові польського та австрійського періоду.

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу, Instagram-акаунту та спільноти у Facebook.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

 

Нетуристичний Львів