Фото: Віктор Гальчинський

Фото: Віктор Гальчинський

Нетуристичний Львів: спогади про Галицьку крайову виставку та вулиця колишнього трамвая

2330 0
Ювілейна, десята, прогулянка Tvoemisto.tv пройде кільцем з розкішних вілл та вишуканих кам’яниць на вулиці Уласа Самчука та горішньою частиною вулиці Івана Франка поблизу Стрийського парку.

Мандрівка розпочнеться там, де завершилась попередня – біля пам’ятника художнику Іванові Трушу на вулиці Івана Франка. Оглянувши модерний будинок Генерального консульства Польщі у Львові та сквер Яцека Куроня, де колись стояв пам'ятник радянському розвідникові Ніколаю Кузнєцову, повертаємо праворуч на вулицю Уласа Самчука. Ця вулиця утворилася наприкінці ХІХ століття та складалася із двох частин – вулиць Рацлавицької та Понятовського. Вона знаменита тим, що нею п'ять місяців їздив перший львівський трамвай. У 1894 році трамвай тимчасовою лінією возив нагору відвідувачів Галицької крайової виставки, яка була найбільшою подією австрійського Львова.

З правого боку вулиці, одразу за консульською будівлею, привертають увагу величні житлові кам’яниці. Це – витвори вже відомого нам чеського архітектора Карела Боубліка, які постали тут у 1898-1899 роках.

Ще більш монументально ці кам’яниці виглядають з боку сусідньої вулиці Паркової, яку ми відвідували минулого разу.

Навпроти них вирізняється оригінальним стилем порівняно невелика вілла з вежею, яка була збудована наприкінці ХІХ століття за проектом Адольфа Віктора Вайсса для ювеліра Яна Яжини.

Особливого шарму їй додають орнаменти на стінах та масивна дерев’яна веранда, яка, схоже, зберіглася ще від Яна Яжини.

Рухаємось трохи вище та на правому боці вулиці милуємося розкішною віллою, що колись носила назву «Любич». Вона була побудована для нафтового магната, колекціонера та одного з перших львівських тенісистів Едмунда  Кароля Лозинського у 1896 році. Автор проекту – Емануель Яримович. Донедавна у цій віллі розміщувався навчальний корпус Львівської комерційної академії, натомість зараз вже видано погодження на її перепланування під готель.

Піднімаємось далі – до входу на верхню терасу Стрийського парку, який більш як 130 років тому був головними воротами Галицької крайової виставки.

Одразу ж за входом, пройшовши кількасот метрів Стрийським парком, розташовані дві з трьох споруд Галицької крайової виставки, що збереглися до наших днів – Палац мистецтв…

…та круглу будівлю, у якій розміщувалася Рацлавицька панорама – величезна картина довжиною 114 м та висотою 15 м, яка була створена до виставки у 1893-1894 роках на замовлення міської ради Львова колективом художників під керівництвом Яна Стика та Войцеха Коссака. Зараз у цих двох будинках розміщена кафедра фізвиховання Національного університету «Львівська Політехніка».  

Сама ж картина-панорама, присвячена битві під Рацлавіцами часів польського національно-визвольного повстання 1794 року між повстанцями Тадеуша Костюшка та російськими військами під проводом графа Алєксандра Тормасова, зазнала пошкоджень під час бомбардування в 1944 році та була передана радянською адміністрацією Польщі, після чого була перевезена до Вроцлава та зберігалася у місцевому Національному музеї до 1980 року. Після реставрації у 1985 році панорама стала доступною для огляду в ротонді, яку побудовали спеціально для неї.

Фото: ES-SYSTEM

Ми ж повертаємось на вулицю Самчука. Навпроти входу до Стрийського парку бачимо величний будинок з неоготичними елементами – колишню жіночу бурсу Феліції Боберської, що була збудована у 1912 році за проектом Тадеуша Мостовського.

Йдемо далі праворуч повз вкриту черепицею невеличку віллу банкіра Ноймана авторства Альфреда Захаревича та Євгена Червінського…

… і трохи нижче милуємося будиночком із червоної цегли на протилежному боці. Це – вілла львівської музичної родини Солтисів. Збудували помешкання в 1897 році за проектом Наполеона Лущкевича для композитора Мечислава Солтиса.

Наступний будинок з силуетами ваз у стилі неорококо є ровесником ХХ століття – його збудували у 1900 році для Юліана Маташека. Другим власником будівлі був інженер Жардецький, що керував роботами з газифікації Львова.

Наступна висока вілла авторства Наполеона Лущкевича до Другої світової війни служила консульством Естонської Республіки, а нині є резиденцією римо-католицьких архиєпископів Львова.

Одразу ж за нею бачимо велику віллу-палац. Вона постала тут у 20-х роках ХХ століття за проектом професора Івана Багенського для торговця тканинами Антонія Увєри. У радянські часи тут жили військові генерали, а нині палац  є частиною комплексу меморіального музею Івана Франка.

Повертаємо ліворуч вулицею Івана Франка та милуємося збудованими до Першої світової війни кам’яницями у стилі пізньої сецесії.

Далі привертає увагу ансамбль сецесійних будинків авторства Людвіка Балдвіна-Рамулта, збудований у 1907 році.

Трохи нижче відкривається вид на велику віллу «Marya», яку збудував для себе наприкінці ХІХ століття архітектор Наполеон Лущкевич.

Вишуканій віллі пощастило зберегти ажурні дерев’яні елементи, різьблену веранду…

…та оригінальні скульптури біля входу.

Далі рухаємося донизу вулицею Франка та за двома постсецесійними будинками бачимо ще одну величну віллу, облицьовану ламаним каменем. Цей будинок, що поєднує готичний та романський стилі, був збудований у 1899 році для промисловця та власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа.

Оригінальні куполи у візантійському стилі мають особливий шарм, якщо дивитись на них з перехрестя вулиць Франка та Самчука, де й завершиться сьогоднішня подорож.

Віктор Гальчинський

фото автора

Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста та належної її охорони.