Сьогоднішня прогулянка мине від пам’ятника Михайлу Грушевському до головного входу у знаменитий Стрийський парк.

Схоже, пам’ятник Михайлу Грушевського стає постійним місцем зустрічі для мандрівок. Нагорі однойменної вулиці, праворуч, височіє костел Святого Миколая, створений імовірно італійцем Франческо Плачіді у 1739-1745 роках у бароковому стилі для монастиря тринітаріїв.

Поруч розташована зовні проста будівля конвікту єзуїтів, збудована у 40-х роках ХІХ століття за проектом Фіделіса Штадлера. Цей виховний заклад проіснував лише чотири роки – до ліквідації ордену єзуїтів у 1848 році. У 1851 році будинок конвікту передали Львівському університету, щоб розмістити його головний корпус аж до переїзду у будинок Галицького Сейму в 1923 році. Нині в будинку знаходиться біологічний факультет університету.

Продовжуємо підніматися вгору затишною вуличкою Кирила і Мефодія, яка колись називалася Курницькою. Історики мають дві версії походження цієї назви: на честь курників для домашньої птиці або ж на честь куріння горілки, чим начебто займалися тутешні міщани.

Читайте також: Нетуристичний Львів: казковий будиночок, вілла віце-президента міста й таємнича стайня

Минаємо чиншові кам’яниці на початку вулиці та за віллою під номером 9 заглядаємо у закуток, де заховалася вілла відомого львівського архітектора Юліуша Ґохбергера, яку він збудував собі у 1880 році. Нині тут дитячий садок, а сучасний вигляд будинок має з 1913 року.

Праворуч бачимо великий сад. Це – найстарша частина ботанічного саду Львівського університету, що була закладена на базі колишнього саду монастиря тринітаріїв ще у 1851 році.

Особливо привабливо сад виглядає навесні, коли розквітають його численні магнолії.

Далі, з правого боку, постали вишукані корпуси фізичного та хімічного інститутів, збудовані у 1892 році за проектом віденського архітектора Різорі та переплановані у 1911 році Григорієм Пежанським. Нині тут розміщені хімічний та фізичний факультети Львівського національного університету імені Франка.

Навпроти факультетських будівель розташований будинок з мініатюрними каріатидами поміж вікнами.

Трохи далі минаємо гарну кам’яницю з червоної цегли імовірно початку ХХ століття.

Зазирнувши праворуч у глухий кут, можна відкрити для себе віллу-палац архітектора Станіслава Кшановського 1891 року.

На виході з глухого кута увагу привертають дві наріжних кам’яниці з вежами, між якими пролягає вулиця Менделєєва.

Ми ж повертаємося трохи назад та простуємо донизу паралельною вуличкою Ольги Кобилянської, яка колись називалася Святого Марка на честь однойменного костелу, розібраного у XVIII столітті. Нині на місці цього храму знаходиться дендрарій Національного лісотехнічного університету, що існує тут з 1881 року, коли тут постала Крайова школа лісового господарства.

Читайте також: Нетуристичний Львів. Палац для геолога, цитадель та дві сторони маловідомого театру

У глибині дендрарію є оригінальний дерев’яний будиночок Музею лісової фауни.

Сама ж будівля Крайової школи лісового господарства, спроектована відомим архітектором Бруно Бауером, нині найцікавіше виглядає з площі Франка.

На площі, яка нині є роз’їздом для багатьох трамвайних маршрутів, розташовані вілла-палац графині Ядвіги Русоцької авторства Вінцента Равського-молодшого (нині тут юридичний факультет Львівської комерційної академії)...

…наріжна житлова кам’яниця з великим куполом та левами над верхніми вікнами, що належить до вулиці Коцюбинського, 1…

...та імпозантна червона кам’яниця кінця ХІХ століття.

Рухаємося в бік вулиці Стрийської та на розі з вулицею Зарицьких милуємось кам’яницею з еклектичною вежею та цікавим еркером. Цей вишуканий будинок постав у 1905-1907 роках за проектом Августа Богохвальського для львівського будівничого Баруха Зильберштайна.  

На жаль, друга баня цього будиночка внаслідок невдалої «реставрації» нині втратила свій столітній шарм, отримавши бляшаного «капелюха».

За величним будинком Зильберштайна повертаємо праворуч на вулицю Стрийську та йдемо нею трохи вгору, доки з лівого боку не побачимо будинки з величними вежами, між якими починається вулиця Рутковича.

Ця коротка вулиця, що веде у бік Стрийського парку, з'явилась у 1870-х роках і колись називалася Цегельною на честь маленької міської цегельні, що була розташована далі. Увагу миттєво привертає вишукана будівля з круглими балконами під номером 6, …

.. кам’яниця в стилі пітореск авторства чеського архітектора Карела Боубліка, знаменита тим, що тут кілька років мешкав Михайло Грушевський, …

… та вілла мандрівника та нафтового магната Станіслава Щепановського, збудована наприкінці ХІХ століття.

На перехресті з вулицею Парковою привертає увагу наріжна кам’яниця з вишуканим куполом та шпилем, збудована у 1898 році за проектом того ж Карела Боубліка та оздоблена панно художником Фредеріком Ляхнером.

Саме Карел Боублік є автором і кількох наступних вишуканих будинків на правій стороні вулиці Паркової.

Завершує композицію правого боку вулиці велична будівля у стилі модерн, збудована 1910 року фірмою Івана Левинського за проектом Владислава Дердацького і Вітольда Мінкевича.

Над входом у будинок розташований горельєф з написом, що українською перекладається як «Ворог мине цей дім». Його автор – скульптор Зіґмунт Курчинський.

З протилежного боку вулиці, зліва від арки входу до Стрийського парку, милують око вілли, побудовані у 1904 році за проектом архітектора Наполеона Лущкевича. Найцікавіша з них – вілла «Пристань».

Наполеон Лущкевич також є автором іншого монументального палацу на підвищенні вулиці Паркової – вілли, спорудженої у 1887 році. Сучасний вигляд вілла має з 1924 року, коли була перебудована для віце-президента Львова Віктора Хаєса.

Завершуємо мандрівку біля пам’ятника львівському художникові Іванові Трушу, що на розі вулиць Паркової та Франка. Пам’ятник постав у 1996 році стараннями скульптора Сергія Олешка та архітектора Михайла Ягольника.

Віктор Гальчинський

Фото автора

Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста та належної її охорони.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.