Фото: Alexis Brown / Unsplash

Фото: Alexis Brown / Unsplash

Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО

10698 0
Скільки часу потрібно готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання, аби набрати 200 балів, і навіщо в школах робити менші класи.

Нещодавно у Львові нагороджували преміями випускників, які набрали 200 балів на ЗНО. Усього максимальний результат тестування хоча б з одного предмету вдалося отримати 31 майбутньому абітурієнту. Двоє з них — Маркіян Кобилецький та Яна Варивода — поділилися з Tvoemisto.tv лайфхаками, як ефективно підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання самостійно і з репетитором, та розповіли, що потрібно змінити в українській середній освіті.

Маркіян цьогоріч закінчив Львівську лінгвістичну гімназію, а Яна — ліцей №2 Львівської міської ради. Їм обом вдалося скласти один із предметів ЗНО на 200 балів. Маркіян ідеально впорався із завданнями з історії України, до якого готувався самостійно.

«Вчився здебільшого у Центрі Шептицького, бо вдома складно було зосередитися. Процес виглядав так: спочатку вчив конспекти, потім проробляв максимально багато тестів і наприкінці уроку повторював. Окрім цього, є така техніка флеш-картки. Я завантажив собі додаток на мобільний, склав флеш-картки по датах, повторював їх — і до ЗНО знав всі на зубок», — каже він.

Маркіян Кобилецький

Натомість Яна, яка отримала найвищий бал з англійської мови, протягом 10 класу ходила на курси з іноземної, а в 11 класі займалася з репетитором.   

«Думаю, що до ЗНО з англійської не так уже й легко підготуватися навіть з репетитором — так само, як і до інших іноземних мов, — адже немає конкретної програми. Наприклад, фразові дієслова — в англійській сотні таких, і знати всі неможливо. Тому відповідь на питання про фразові дієслова, якого цього року, до речі, не було, можна або знати, або вгадувати — правильно чи неправильно», — розповідає дівчина.

Яна Варивода

І Маркіян, і Яна готувалися до тестування довго та ретельно. Незважаючи на це, часом трапляються занадто складні теми або ж інформації є забагато, аби її добре можна було запам’ятати. Яна готувалася до чотирьох ЗНО, і тому каже, що найскладнішим для неї було тримати в голові величезний об’єм інформації з різних предметів одночасно. Аби простіше було запам’ятовувати матеріал, вона використовувала метод створення асоціативного ряду.

«Кіммерійців вперше згадують у «Одіссеї» Гомера, тому я видрукувала собі Гомера Сімпсона, намалювала в його руці книгу, на якій написала «Одіссея» та кіммерійці. Тепер на все життя це запам’ятала. А Другий зимовий похід 1921 року очолив Юрій Тютюнник, і армію УНР розбили біля містечка Базар, тому я уявила тютюн, який продають на базарі в листопаді», — розповідає дівчина.

Читайте також: Уроки на вибір учня та доплати вчителям: як планують змінити середню школу в Україні

А от Маркіянові не відразу вдавалися перші уроки з історії — періоди племен та перших людей. Хлопець узагалі спочатку планував здавати історію як додатковий предмет, а вступати хотів на економічний факультет. Однак у процесі він настільки захопився, що в результаті здав історію найкраще. До інших предметів у школі йому не вдавалося повноцінно готуватися, бо, за словами хлопця, медаль для нього не була важливою. Найбільше він зосередився на предметах, що складав на ЗНО, проте балом атестату теж залишився задоволений — 10,9.

Яна ж навчилася ретельно розплановувати свій час, аби можна було приділяти увагу всім предметам. 

«Я не зосереджувала свою увагу лише на англійській і старалась розподіляти зусилля на різні предмети рівномірно, фазами. Наприклад, один тиждень найбільше вчила українську, наступного — біологію, і так далі», — розповідає вона.

Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань

Обоє кажуть, що не варто, звичайно ж, забувати про відпочинок та здоровий сон — без них навчальний процес не буде достатньо ефективним. Яна радить починати думати про ЗНО завчасно і уважніше слухати вчителів на уроках — тоді в 11 класі доведеться менше надолужувати.

«При підготовці до ЗНО з англійської звертайте увагу на винятки, наприклад, при утворенні множини, на сталі вирази, запам’ятовуйте структуру написання листів, тренуйтеся в їхньому написанні. Щодо тестів з української, то тут теж важливі винятки і структура написання твору, а ще — важкі конструкції і відмінювання числівника. Для ЗНО з історії важливі дати, тому рекомендую виписати собі на картки і регулярно повторювати. Періодично переглядайте пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва, при вивченні діяльності особистостей — їхні портрети», — говорить вона.

Про цьогорічні запитання на зовнішньому оцінюванні обоє впевнено кажуть: нічого надскладного не було. І це стосується не лише тих предметів, які вони склали на 200 балів, а й інших — української мови, математики, біології. Маркіян і Яна кажуть, що цілком реально було підготуватися до складання самостійно. Усе залежить від самодисципліни, мотивації та концентрації, а ще — від основи, яку заклали в школі.

«Коли є предмети, які вдаються важче, у яких не впевнений, тоді варто працювати з репетитором. У мене така ситуація була з українською мовою, яку я не дуже добре знав. Однак завдяки репетитору отримав високий бал», — говорить Маркіян.

Читайте також: В Україні почали приймати заяви у виші. Що потрібно знати

І він, і Яна планують вступати до одного вишу — Українського католицького університету. Маркіян — на факультет політології, а Яна — на філологію або етику-політику-економіку. Їм імпонують прогресивні навчальні програми УКУ, атмосфера закладу, а також позитивні відгуки про університет від друзів-випускників. Крім того, Маркіян розглядав і варіанти навчання за кордоном. Каже, що багато його однокласників їдуть навчатися в Австрію. Сам він не поспішає, а планує поїхати за кордон пізніше — або за програмою обміну, або при вступі на магістратуру. У майбутньому він бачить себе політиком чи громадським діячем, натомість Яна так далеко не загадує — для початку треба вивчитися в університеті.

Випускники кажуть, що середня освіта в Україні зараз не є ідеальною, проте сподіваються, що ситуацію змінить реформа.

«Думаю, що варто переглянути програму старшої школи. Слід дозволити учням обирати, які предмети вони хочуть вивчати, які їм потрібні для майбутньої професії. Той, хто бачить себе лікарем, нехай вчить більше хімії та біології. А майбутньому історику варто було б залишити побільше історії та української мови, а фізики, хімії, математики — менше. Не обов’язково, щоб кожен старшокласник вчив понад 20 предметів», — вважає Яна.

Натомість Маркіян додає, що потрібно зробити менші класи. Так вчителеві буде легше пояснювати матеріал, а учням — сприймати інформацію і відповідати.

Ольга Коваль

Фото надані Маркіяном Кобилецьким та Яною Вариводою

Головне фото — advance-kp.com

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Освіта 3.0