Тvoemisto.tv з’ясувало, як незабаром зміниться вулиця Стрийська та якою була історія її забудови.

За останні 10 років Стрийську почали активно забудовувати, особливо території колишніх заводів. Також з’явилися плани розбудови території біля стадіону «Арена Львів». Окрім цього, віднедавна на містобудівну раду один за одним почали виносити питання щодо забудови ділянок неподалік автовокзалу, де переважала однородинна забудова, однак незабаром усе зміниться.

Адміністративна артерія 

Стрийська – вулиця, що тягнеться від центру Львова до його околиць, є однією з найдовших, а колись була однією з найбільш населених. Також їй вдалося зберегти давню назву, якій майже чотири сотні років.

Вулиця ця виникла на місці шляху до Стрия, а назву отримала у XVII столітті. У XIX столітті там заснували кадетську школу, яку згодом евакуювали до Австрії. На її місці розбудували Національну академію сухопутних військ. У листопаді 1918 року Стрийська стала одним із місць найзапеклішої битви за Львів. Впродовж 1930 – 1933 років тут проводили авторалі «Гран-прі де Леополь», і Стрийська була відрізком траси для змагань.    

У радянський час частину Стрийської, ближче до виїзду з міста, почали активно забудовувати житлом і заводами. Звели будівлю Державної фіскальної служби. Спершу це мала бути споруда для обкому партії, однак зі зміною політичної ситуації будівництво на певний час припинили і закінчили аж у 1990-их роках. Виставковий зал, який зводили одразу за будівлею Податкової, так і не стали добудовувати.

У 1980-их завершили будівництво Львівського автовокзалу. Нині його будівля і територія занепадають, хоча він все ще працює. 

Одною з наймасштабніших сучасних будівель на Стрийській є «Арена Львів». Її зводили впродовж 2008 – 2011 років до Євро-2012. Це один із трьох найдорожчих стадіонів в Україні після НСК «Олімпійський» і «Донбас Арени». 

Вулицю Стрийська, а саме її частину за Стрийським парком, у бік виїзду з міста, планували за радянськими стандартами – широкою, зі щільною житловою забудовою та масштабними промисловими зонами.    

Головний архітектор Державного інституту проєктування міст «Містопроект» Юрій Столяров розповідає про особливе призначення Стрийської: це вулиця сталого функціонування, тобто це артерія, по якій мали б проводити евакуацію з міста в разі потреби. Саме тому там немає складних розв’язок і перехресть. Спроєктували її доволі сучасно, як на радянське око, але дотримувалися притаманного тій добі масштабу. 

«Планували, що будівля, де нині Податкова, буде спеціальним комплексом для країн Ради економічної взаємодопомоги  –  такого собі аналога Євросоюзу в СРСР. «Совок» будував Стрийську як важливу адміністративну вулицю, оскільки планував там такий центр загальнодержавного масштабу», – каже Юрій Столяров. 

Окрім того, додає він, коли радянський союз розвалювався, в 90-их роках у місті напрацьовували амбіційний план – хотіли перенести міську раду, її адміністративну частину, на територію навпроти Податкової. 

«Мовиться про територію військової частини. Туди була пропозиція перенести суддів, різні адміністративні структури, зокрема департаменти й управління міськради, паспортні столи. На площі Ринок мали залишитися депутати, щоби проводити сесії, і міський голова. Це розвантажило б центр, вважали тоді», – веде далі архітектор.

Але ці плани втілити не вдалося, рішення виявилося надто дорогим. У ті часи Львів лише починав відходити від радянського способу управління – місту довелося самому заробляти і будувати нові стратегії розвитку, а не сподіватися на масштабну участь держави. 

Юрій Столяров пояснює, що нову роль Стрийська отримала, коли збудували дорогу Київ – Чоп. 

«Тоді різко скоротився час добирання до Карпат, до кордонів. Пригадую, що саме тоді зріс інтерес до Стрийської як до території для житла та бізнес-нерухомості», – каже він.

Вулиця отримала стрімкий розвиток на початку 2000-их, у час підготовки до Євро-2012. Нині її сприймають як ту, що має найзручніше сполучення.      

Житло на заводі 

Сучасні будівлі на Стрийській з’явилися на початку 2010-го. Забудову почали з території, яка колись належала ЛАЗу, а потім підприємству, яке від нього відокремилося: заводу гідромеханічних передач. Одним із перших було будівництво ЖК «Леви міста». Це об’ємний житловий комплекс на перетині вулиць Стрийська, Наукова і Хуторівка. Він складається переважно з 9-поверхівок, а на кутах з боку вулиці Стрийської височіють дві 15-поверхівки. Квартири в цьому ЖК здавали впродовж 2016 – 2019 років. Зараз, кажуть мешканці, він практично заселений.

«Мені подобається тут. Я раніше жила в цьому районі, тому й шукала житло поблизу. Тут зручне сполучення, до того ж район тепер узагалі суттєво змінився – появилося чимало магазинів, кафе, спортзали. Із садками та школами було складніше. Наш ЖК один із перших сучасніших, маємо чудове бомбосховище, велику парковку. Заходьте – покажу», – запрошує Анна.

Жінка каже, що живе тут близько року. З її слів, колись цей район був доволі депресивним, коли занепав ЛАЗ та інші заводи, та зараз усе швидко змінюється, сучасна забудова витісняє руїни заводу-гіганта. 

Нова історія ЛАЗу  

Восени 1945 року на Стрийській почали будувати автоскладальний завод, оснастили його трофейним німецьким обладнанням і згодом розбудували у Львівський автобусний завод. Він займав цілий квартал. Свою першу продукцію випустив у 1950 році та був одним із найпотужніших підприємств в Україні. Із розпадом радянського союзу занепав. Були спроби відновити його, бо він навіть випускав автобуси для міст, що приймали Євро-2012. ТОВ «Львівські автобусні заводи» купив російський бізнесмен Ігор Чуркін. У 2013 році обладнання заводу почали вивозити на Дніпровський автобусний завод (місто Кам’янське), а у Львові мали залишити випуск тролейбусів і туристичних автобусів. Незабаром підприємство почали розпродувати. Торік державний «Укрексімбанк» виставив на продаж борги збанкрутілого ЛАЗу. Їх за більш ніж170 мільйонів гривень викупила київська компанія, власником якої є львівський бізнесмен Максим Чухен. Тоді місто дало свої рекомендації щодо забудови на руїнах заводу. Рішенням виконкому там дозволили розміщувати тільки об’єкти виробничого та громадського призначення з науковими та освітніми функціями – ніякого житла.

 

 

Є декілька детальних планів. Зокрема, один із них передбачає біля колишнього Львівського автобусного заводу будівництво кількох апарт-готелів на 16 поверхів, а також офіси, магазини і паркінг. 

У травні цього року міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що через війну в Україні ЛАЗ можуть націоналізувати, і тут він бачить можливості для налагодження виробництва електромобілів.

До речі, архітектор Юрій Столяров каже, що невелике виробництво там все ще можна організувати навіть попри те, що територію поблизу активно забудовують житлом і комерційними приміщеннями.  

«Мені подобається, що Стрийську забудовують не тільки житлом, на відміну від Збоїщ чи Під Голоском. Там є велика активність бізнесу, зокрема біля озера, біля Академії сухопутних військ і на Хуторівці, де територію колишньої колонії придбав SoftServe. Там усюди є економічна складова, будуть робочі місця. Думаю, якась територія під виробництво на ЛАЗі мала б залишитися. До речі, кажуть, що там тимчасово розмістили виробництво пожежних автомобілів, яке переїхало з Чернігівської області», – розповідає він.

Нині до занедбаного ЛАЗу впритул «підібралися» новобудови, територію колишнього заводу гідромеханічних передач за адресою Стрийська, 45 забудували житлом, офісними та комерційними приміщеннями. Будівництво розпочали в 2020 році. Тоді під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради погодили видачу містобудівних умов і обмежень ТзОВ «Атріум Естейт», яке зареєстроване в Києві та займається орендою нерухомості. До того депутати ЛМР передали в оренду ділянку площею 2,7 гектара. Ще одну ділянку площею 0,53 гектара фірма отримала в оренду на п’ять років з обмеженнями. 

Частину будівництва завершили. Тепер тут є житлові 11-поверхівка і ще дві нижчі будівлі. На першому поверсі облаштовують «Сільпо», позаду – ще два житлові комплекси різної висотності. Загалом багатоповерхівок мало бути вісім. Ними квартал розбудовуватимуть углиб. 

Відповідно до генплану, житла тут бути не мало, бо це зона громадських комплексів, центрів і комерційних об’єктів. Але міська рада рішенням виконкому змінила генплан і зонінг ще однією містобудівною документацією − детальним планом території.

Колишні цехи заводу гідромеханічних передач, що поруч, переобладнали у комерційні приміщення – офіси й заклади громадського харчування. Там буде «Дитяча планета», «АТБ», спорткомплекс, кафе і магазини. Цікаво, що з тильного боку руїни ЛАЗу «прикрили» рядом туй, але тут досі видніються ангари та інші приміщення, де залишились автобуси. Містобудівні умови та обмеження на забудову отримало ТзОВ «Дагмар-Інвест» – київська будівельна компанія, що існує з 2006 року.

До цих сучасних будівель з виглянсуваними фасадами примикає фасад автобусного заводу. Там є кілька входів. Один із них занедбаний, через другий можна потрапити в приміщення, яке орендує компанія, що надає ритуальні послуги. Звідти вийшла пані Ліля. Вона працює тут уже кілька років, живе неподалік. Каже, за останні роки все довкола так розбудували, що вона почувається, ніби в центрі: рух, шум, гамір, затори. 

«Цей магазин працює вже два роки. Оренда дорога – 10 тисяч гривень, а ще світло, зарплата продавцям. Приміщення в нас чистеньке, зробили ремонт. Але жвавої торгівлі немає, певно, треба перебиратися на Пекарську, бо тут діло не дуже йде», – бідкається вона.  

Житло, ресторани і готель біля озера 

На перетині вулиць Стрийська – Наукова також закінчують першу чергу будівництва. Вже облаштували відпочинкову зону біля озера, а біля ресторану роблять літній майданчик. Окрім цього, тут буде апарт-готель, спортивні й офісні приміщення. 

Територію біля озера забудовує Asgard investment company. За даними YouСontrol, кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії є Олександр Берба. Як пишуть «Наші гроші. Львів», він орендує чимало землі поблизу цієї ділянки, майже всю територію довкола озера на вулиці Стрийська, а це понад 3,5 гектара. Найбільше землі орендує тут ТОВ «Агенція Європростір», керівником якого теж є він. Серед засновників – Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акорд». Олександр Берба і акціонерне товариство, натомість, є співзасновниками низки будівельних компаній мережі Avalon. Бізнес-партнером Олександра Берби по Avalon є львівський бізнесмен та ексдепутат ЛМР і ЛОР Григорій Козловський. 

Поруч, на вулиці Стрийська, 202, торік  відкрили великий супермаркет, який торгує алкоголем, мережі BadBoy. Торгові площі займають понад тисячу квадратних метрів. Біля нього – магазин із морепродуктами мережі Egersund Seafood. Донедавна він працював ще хіба у Києві. Власником BadBoy є Володимир Шаповалов. Йому також належить мережа алкомаркетів GoodWine. Власником мережі магазинів з морепродуктами Egersund Seafood є киянин Павло Соловйов.

Торік знесли будівлю спорткомплексу «Формула краси», що біля озера, і облаштували там реберню. Містобудівні умови та обмеження отримало ТОВ «Віллоу ЯРД Р1», власниками якого є Арсен Шлапак і Олександр Берба. Ця ж компанія зводить ще один заклад громадського харчування у сусідстві з будівлею, де колись була «Дитяча планета».   

Приміщення, де була «Дитяча планета», торік почали реконструювати. Раніше повідомляли, що будівлю оновлять і не змінюватимуть її функцій. 

Неподалік перехрестя Стрийська – Хуторівка також планують масштабне будівництво. Компанія SoftServe торік викупила територію колишньої колонії №48 (мовиться про 10 гектарів землі, придбані з аукціону за понад 377 мільйонів гривень). Там планують збудувати ІТ-кампус – офіси, житло, спортивний комплекс, а також англомовні школу, садок і, можливо, музей науки. 

Олег Денис, співзасновник, виконавчий віцепрезидент (EVP) SoftServe в коментарі Тvoemisto.tv повідомив, що хоч на цей рік компанія і мала великі плани щодо будівництва кампуса, проте через війну від них довелося на якийсь час відмовитися. 

«Нині працює окрема команда, яка займається підготовкою до архітектурного конкурсу щодо цього проєкту. Ми хочемо бути повністю готові, з технічним завданням, геодезичними та геологічними вишукуваннями, детальним описом потреб та ідей, баченням компанії цього проєкту, аби оголосити міжнародний архітектурний конкурс. Щодо старту робіт на самій локації, демонтажу старих приміщень колонії, то його також посуваємо в часі. Відновимо активну фазу роботи над проєктом з оголошенням архітектурного конкурсу, щойно буде така можливість», – запевняє він.

Незабаром зміниться і район біля «Арени Львів». Торік Львівська міська рада видала містобудівні умови та обмеження на будівництво житла неподалік стадіону. Також на вулиці Вернадського планують збудувати медичний хаб із пологовим, реабілітаційним центром і 15-поверховим готелем. 

Проєкт запланованого будівництва реабілітаційного центру, готелю і пологового на вулиці Вернадського, неподалік від «Арени Львів»

«Вільну Україну» не зноситимуть 

Сьогодні активно освоюють територію поблизу видавництва «Вільна Україна». Будівлю цю звели в 1974 році, а в 2019-ому в місті почалися розмови про будівництво офісів замість неї. Довкола видавництва розмістилися сучасні житлові квартали, утім радянську будівлю зносити не планують, запевняє головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

«У детальному плані територій розглядали можливість будівництва офісів неподалік. Вважаю, що ця будівля є дуже цінною з погляду архітектури. Мені прикро бачити, що там є зміни в інтер’єрі, на фасаді. Так, будівля має свої недоліки, але образно і художньо це важливий об’єкт своєї доби. Не думаю, що там може мовитися про знесення», – пояснює він. 

На що перетворили «Львівприлад»

Неподалік Академії сухопутних військ, що на тій же вулиці Стрийська, навпроти Стрийського парку звели офісну будівлю, частину інноваційного парку LvivTech.City. На цій території за радянських часів був завод «Львівприлад». Нині там триває активне будівництво. Заплановані офіси, коворкінги, креативні простори, тренажерні зали, кімнати для відпочинку, кав’ярні та житло. Шість житлових будинків зводитимуть за офісними будівлями.

За попередньою інформацією, площа житлової забудови – понад 42 тисячі квадратних метрів разом із комерційними об’єктами та об’єктами соціальної інфраструктури: дитсадком, медцентром, сервісними службами. За задумом працівники компаній-резидентів LvivTech.City матимуть змогу орендувати житло різного формату та площі в цих будівлях. Будівництво планували закінчити до 2025 року.  

Інноваційний парк LvivTech.City є проєктом девелоперської групи компаній UDP. Серед реалізованих в Україні цією групою проектів – ТРЦ Ocean Plaza та інноваційний парк UNIT.City в Києві.

За даними аналітичної системи YouControl, засновниками ТзОВ «Львів Сіті» є харків'янка Ельвіра Тєнішева, киянин Кирило Заховавко і харків’янин Анатолій Соломанін. 

Інфраструктура «на виріст»

Судячи з кількості нових запланованих будівництв, незабаром навантаження на вулицю Стрийська суттєво зросте, припускає Юрій Столяров. У генплані на цей випадок є радикальні та вартісні рішення, зокрема кількарівневі розв’язки. Але втілити їх нині нереально. 

«Багаторівневі розв'язки – це мільярди гривень. Тому ми кілька років тому з фахівцем «Львівавтодору» розробляли пропозиції для вирішення транспортного питання, так би мовити, на найближчі 10 років. Для розв’язки на перетині вулиць Стрийська – Наукова – Хуторівка потрібно добудувати додаткові з’їзди, праві повороти. Частину вже  збудували – з Наукової на Стрийську, треба ще з протилежного боку. Такі розв’язки часто можна бачити у Польщі. А ще є «розумні» світлофори, які регулюють потік транспорту. Це покращило б ситуацію», – каже Юрій Столяров. І додає, що при плануванні нового будівництва варто суттєво дослідити наявну інфраструктуру та розробити стратегію для її покращення. Однак такі рішення – не за забудовниками, а за міськрадою.

«Спершу має бути хоча б основна базова інфраструктура – мережі, дороги. Школи і садочки можна будувати згодом. Забудовники від того відхрещуватимуться, але вони й не зобов’язані розуміти проблему в цілому. Забудовникам можна окреслити їхню ділянку відповідальності, сказати «зробіть, будь ласка, з’їзд, поставте чотири світлофори на кільці», але загальну частину повинне формувати місто», – пояснює він.

Зі слів Юрія Столярова, на лівому боці вулиці, якщо заїжджати у місто, незабаром з’явиться чимало нових об’єктів – апарт-готель, комерційні будівлі, житло, тому потрібно робити дублювальний проїзд, щоби не блокувати Стрийську. 

«Уже почали викупляти особняки. На їхньому місці планують будувати цікаві офісні та житлові об’єкти. Але дуже хотілося б, щоби паралельно облаштували дублювальний проїзд на Стрийську. Там зараз викуповують по одній-дві ділянки, а це означає, що буде з’являтися багато відносно невеликих об'єктів,і  кожен хотітиме виїзд на Стрийську. Якщо ж кожен собі його облаштує, це буде катастрофа для вулиці – рух там дуже сповільниться. Тому, думаю, критично важливо зробити дублювальний проїзд вздовж Стрийської», – наголошує Юрій Столяров. 

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев каже, що дорожня інфраструктура на Стрийській сформована, а з соціальною справа гірша – у районі бракує садків і шкіл. Отож потрібно будувати міксовані об’єкти,  доповнювати офісні центри житловою функцією, щоби район не перетворювався у спальний.

Також головний архітектор нагадує, що Стрийська є важливим транспортним вузлом. Місто планує облаштувати тут перехоплювальний паркінг на понад 1200 авт, а саме на виїзді з міста в південній частині, на ділянці навпроти ТРЦ King Kross Leopolis. Там можна буде залишити авто і пересуватися містом громадським чи альтернативним видом транспорту. 

Водночас інженер Філіп Шухевич наголошує, що більшість нових бізнес-центрів та житлових масивів побудовані між вулицями Луганська та Городоцька. Вони включають об'єкти, побудовані зокрема і на вулиці Стрийській. Між ними розташована довга, ще незабудована територія та залізничні колії. Ця територія ідеально підходить для будівництва нової транспортної інфраструктури, що з'єднує ці нові масиви. Тому у Львова є можливість мінімізувати майбутні транспортні проблеми.

Тож незабаром Стрийська може стати сучасною вулицею, де будуть інноваційні офісні та комерційні будівлі, якщо місто не віддасть перевагу масивному житловому будівництву, розбудовуючи її вглиб. Утім Львів має гіркий досвід Під Голоском, на якій стрімкий ріст житлового будівництва оголив проблеми із соціальною та дорожньою інфраструктурою.

Вікторія Савіцька 

Фото Іван Станіславський/Твоє місто