Новий рядок у паспорті та єдиний транспорт. Що буде у Львівській ОТГ
До Львівської ОТГ увійшли Львівська, Брюховицька, Винниківська, Грибовицька, Грядівська, Дублянська, Зашківська, Лисиничівська, Малехівська, Рудненська та Рясне-Руська громади. З цих територій будуть обиратися депутати майбутньої Львівської ОТГ. «Старі» ради втратять повноваження після набуття повноважень новою міською радою.
Скільки депутатів буде у раді Львівської ОТГ?
У Львівській ОТГ є більше, ніж 500 тисяч, і менше, ніж мільйон виборців. Згідно із законом про зміни до виборчого кодексу, тут буде 64 депутати, як і зараз.
Територіальна виборча комісія вже сформувала виборчі округи у Львівській ОТГ – їх є шість. Винники, Підбірці, Лисиничі увійшли в округ разом із Личаківським районом Львова, Рудно – із Залізничним районом, населені пункти у напрямку Жовкви, Яворівського району – із Шевченківським районом Львова.
Скільки депутатів оберуть у кожному окрузі – важко сказати, адже це залежатиме від виборчої квоти, явки виборців, розмірів округу. Наприклад, Галицький район Львова – маленький, а Сихівський – великий.
Читайте також: Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
Як у раді ділитимуть бюджет між територіями ОТГ?
Якоїсь визначеної формули немає. Є захищені статті, що будуть гарантовано профінансовані. Розвиткові статті фінансуватимуть, як і зараз: надходитимуть пропозиції структурних підрозділів, тільки тепер ще і від старост. Кожен староста буде членом виконкому і він буде зацікавлений у тому, щоб ініціативи з його території були представлені у бюджеті. Старост призначатимуть приблизно так, як зараз заступників міського голови. Правда, мережа старостинських округів ще не затверджена.
Коли надійдуть пропозиції до бюджету Львівської ОТГ, буде обговорення, депутати домовлятимуться, як і зараз.
Є нюанс, що території, які доєдналися, мають низку незавершених інфраструктурних об’єктів, що раніше фінансувалися з районних та з обласного бюджетів, а завершуватимуть їх, мабуть, за кошти бюджету ОТГ.
Усі території, що приєднались до Львова, є небідними, але їхня податкоспроможність навіть приблизно не схожа на спроможності Львова. Власні доходи Львова становлять приблизно 7 млрд гривень, а власні доходи всіх, хто приєднався до Львова, – 320 мільйонів.
Куди ітимуть податки підприємств?
Податки сплачуватимуться в бюджет ОТГ. Все ітиме в один бюджет, інших варіантів нема, тому що об’єднана громада – це завжди об’єднання бюджетів.
Чи будуть зміни у паспортах львів’ян? Чи потрібно буде іти в ЦНАП, щоб їх внести?
У львів’ян в паспорті буде написано «місто Львів, Львівської міської ради, Львівського району», тому що раніше Львів не мав районного підпорядкування, а тепер його матимуть абсолютно всі. Але спеціально іти в ЦНАП для внесення змін не потрібно – їх внесуть, коли будуть записувати, до прикладу, нове місце реєстрації чи якісь інші зміни в паспорті. Так буде з усіма населеними пунктами у Львівській ОТГ. Зміни відбуватимуться автоматично.
Читайте також: Район Львівський. Що ще змінить децентралізація у нашій області
А скільки грошей потрібно буде на заміну вивісок та інформаційних таблиць?
Трохи грошей буде потрібно. Замінюватимуть вивіски в усіх закладах освіти, охорони здоров’я, культури, у бюджетних установах громад, що приєднались до Львівської ОТГ. Вони всі підпорядковуватимуться Львівській міській раді. Мені здається, що цих установ є близько 130.
Також будуть змінюватись вивіски на адміністративних приміщеннях – наприклад, на сільських радах. Скільки на це треба грошей – не знаю.
Від створення об'єднаної громади статус населеного пункту не зміниться, тому інформаційні таблиці залишаться такими, як і зараз.
Що буде з комунальними підприємствами?
Комунальні підприємства змінять свого засновника на Львівську міську громаду. Деякі з них, можливо, укрупнять, тому що комунальне підприємство у кожному селі не потрібне, там може бути просто дільниця великого підприємства.
Кожне комунальне підприємство – це адміністративно-управлінський апарат, бухгалтер, директор, кадровик. У великій структурі на цьому можна зекономити і якість послуги від цього не має погіршитись.
Хто буде постачати мешканцям територій поза Львовом воду і тепло?
Централізованого теплопостачання у селах, як правило, немає, а воду і так постачає «Львівводоканал». Здається, це підприємство обслуговує ще 30 населених пунктів, окрім Львова. До речі, одним з аргументів для об’єднання для Зашкова, наприклад, було постачання їм води «Львівводоканалом». Тут змін не буде. Сміття, як правило, вивозять приватні перевізники. Газ так само постачатиметься звично.
Читайте також: Висока планка. Чому Зашків хоче приєднатися до Львова. Репортаж
Що буде з громадським транспортом? Чи буде єдиний електронний квиток? Чи стануть приміські маршрути міськими?
Гарантовано буде розроблено нову схему громадського транспорту. Навіть мотивація до створення Львівської ОТГ полягала в тому, щоб вирішити проблеми з транспортом, зокрема і з приміським, адже маятникова міграція створює багато проблем.
Спочатку, думаю, проведуть заміри, порахують, скільки людей користуються громадським транспортом. Тоді розроблять нову транспортну мережу і вже тоді рада затвердить нові тарифи.
Найбільш віддаленим від Львова населеним пунктом є Зашків. Хоча, насправді, він не так уже і далеко. У цю сторону планується за якийсь час запустити міську електричку. Про це поки не говорять публічно, але таку модель розглядають – хто за це платитиме, як надаватиметься послуга. Рано чи пізно ми прийдемо до того, що усі території навколо Львова, де є залізниця, треба буде з’єднати електричками. Інакше ми просто захлинемося – затори будуть тільки збільшуватись.
Окрім того, територія населених пунктів, що приєдналися, переважно є в межах майбутньої Північної об’їзної, на яку, вочевидь, будуть виїзди. Львів має низькопідлогові великі автобуси і матиме ще більше – минулого тижня підписали відповідний документ про електробуси з «Електроном». Думаю, що вони покриватимуть основні радіальні маршрути.
Читайте також: Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами
Кому підпорядковуватимуться заклади охорони здоров’я?
На території сіл є амбулаторії (первинна ланка медицини), засновниками яких є територіальні громади. Вони вже давно мають статус комерційних неприбуткових підприємств.
Як вирішуватимуться земельні питання?
Земельні питання, як і зараз, вирішуватимуть міськрада і виконком. Але також певний вплив на це матимуть старости – вважається, що староста є значно ближче до людей, краще вивчає їхню думку. Як член виконкому він матиме право вето щодо земельних і майнових питань на території його старостинського округу.
У старостинському окрузі, як правило, є землевпорядник, який працює у відділі земельних ресурсів міської ради, але фактично він є на території.
Звичайно, Львівська міська рада буде далі від, наприклад, жителя Зашкова, ніж Зашківська сільська рада. Можливо, буде складніше достукатись у певних питаннях. Але працює система ЦНАПів і багато що вирішується майже автоматично.
Якщо говорити про всю Львівську область, то скільки бракує ЦНАПів? Хто їх відкриватиме і, головне, фінансуватиме роботи?
У нас є 9 міст обласного значення, у кожному з яких є ЦНАП, ми маємо 17 районів, де у районних центрах діють ЦНАПи райдержадміністрацій. Ще маємо ЦНАП у 12 ОТГ – разом 38. А усього є 73 ОТГ.
Немає ЦНАПів у тих громадах, які або недавно створені, або були надто маленькими, щоб утримувати свій ЦНАП. Зараз території збільшаться і це буде вирішуватись. Немає ЦНАПів, як правило, і у сільських громадах. Їм часто було достатньо реєстратора.
Читайте також: Львів почав підготовку до об'єднання громад у Львівську ОТГ
ЦНАПи відкриватимуть, якщо такою буде позиція громад, де їх немає зараз. Облаштування ЦНАПу, в середньому, коштує 1,5-2 млн грн. Ще потрібно навчити фахівців. З урахуванням цього, ЦНАП можна відкрити за 3-4 місяці, іноді – за пів року.
Раніше відкриття ЦНАПів частково фінансувалось за програмами Євросоюзу. Знаю, що в наступному бюджеті, у державному фонді регіонального розвитку передбачається певна квота для ЦНАПів, тобто однозначно буде співфінансування, всі витрати не ляжуть виключно на бюджети ОТГ.
Але потрібно добре обдумати, чи потрібні ЦНАПи і скільки їх має бути. По-перше, ті, що були – залишаться, по-друге, багато довідок видаватимуть старости, багато документів можна отримати онлайн, кількість дозвільних процедур зменшується. Тож може краще витратити трохи більше грошей і, наприклад, об’єднати реєстри, щоб людина могла сама собі замовити довідку в «Дії» чи ще десь? Тоді не буде потрібно будувати нове приміщення, купувати комп’ютери, вчити людей тощо.
Дехто думає, що як в громаді немає ЦНАПу, то це погана громада. Це зовсім не так. Окрім того, маленькі громади можуть працювати в режимі віддаленого робочого місця і мати свого представника у ЦНАПі великої громади, підписавши відповідний договір.
Скільки часу займе перехід від Львова і навколишніх сіл до Львівської ОТГ?
Тут взагалі нема проблем. Формальні документи готуються приблизно протягом місяця. Тому все запрацює навіть швидше, ніж з нового року.
Як загалом виглядатиме адмінвертикаль по області?
Буде Львівська обласна державна адміністрація і сім районних адміністрацій. Оскільки в 15 районах будуть ліквідовані РДА, то там протягом перехідного періоду залишаться відокремлені підрозділи «нових великих» РДА. Наприклад, у Радехові буде представництво Червоноградської районної адміністрації.
У кожній РДА працюватиме близько 100 людей – це разом з філіями. Вони, перш за все, займатимуться наглядом і координацією. Тобто типові для РДА зараз функції – освіта, культура – передадуть в громади. Питання соціального захисту перейде в окрему структуру, що буде створена міністерством соціальної політики.
Якщо говорити про лінію місцевого самоврядування, то буде обласна рада, районні ради – правда, з дуже обмеженим функціоналом, і будуть ради об’єднаних громад.
Розмовляла Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку