Скільки депутатів буде у Львівській ОТГ і як вони ділитимуть бюджет громади? Чи зміняться записи про місце реєстрації у паспортах львів’ян? Чи можна буде поїхати у Зашків із львівським електронним квитком? Про це та інші зміни, які чекають на мешканців Львівської ОТГ після 25 жовтня, Tvoemisto.tv розповів директор Агенції регіонального розвитку Львівщини Тарас Баранецький.

До Львівської ОТГ увійшли Львівська, Брюховицька, Винниківська, Грибовицька, Грядівська, Дублянська, Зашківська, Лисиничівська, Малехівська, Рудненська та Рясне-Руська громади. З цих територій будуть обиратися депутати майбутньої Львівської ОТГ. «Старі» ради втратять повноваження після набуття повноважень новою міською радою.

Скільки депутатів буде у раді Львівської ОТГ?

У Львівській ОТГ є більше, ніж 500 тисяч, і менше, ніж мільйон виборців. Згідно із законом про зміни до виборчого кодексу, тут буде 64 депутати, як і зараз.

Територіальна виборча комісія вже сформувала виборчі округи у Львівській ОТГ – їх є шість. Винники, Підбірці, Лисиничі увійшли в округ разом із Личаківським районом Львова, Рудно – із Залізничним районом, населені пункти у напрямку Жовкви, Яворівського району – із Шевченківським районом Львова.

Скільки депутатів оберуть у кожному окрузі – важко сказати, адже це залежатиме від виборчої квоти, явки виборців, розмірів округу. Наприклад, Галицький район Львова – маленький, а Сихівський – великий.

Читайте також: Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет

Як у раді ділитимуть бюджет між територіями ОТГ?

Якоїсь визначеної формули немає. Є захищені статті, що будуть гарантовано профінансовані. Розвиткові статті фінансуватимуть, як і зараз: надходитимуть пропозиції структурних підрозділів, тільки тепер ще і від старост. Кожен староста буде членом виконкому і він буде зацікавлений у тому, щоб ініціативи з його території були представлені у бюджеті. Старост призначатимуть приблизно так, як зараз заступників міського голови. Правда, мережа старостинських округів ще не затверджена.

Коли надійдуть пропозиції до бюджету Львівської ОТГ, буде обговорення, депутати домовлятимуться, як і зараз.

Є нюанс, що території, які доєдналися, мають низку незавершених інфраструктурних об’єктів, що раніше фінансувалися з районних та з обласного бюджетів, а завершуватимуть їх, мабуть, за кошти бюджету ОТГ.

Усі території, що приєднались до Львова, є небідними, але їхня податкоспроможність навіть приблизно не схожа на спроможності Львова. Власні доходи Львова становлять приблизно 7 млрд гривень, а власні доходи всіх, хто приєднався до Львова, – 320 мільйонів.

Куди ітимуть податки підприємств?

Податки сплачуватимуться в бюджет ОТГ. Все ітиме в один бюджет, інших варіантів нема, тому що об’єднана громада – це завжди об’єднання бюджетів.

Чи будуть зміни у паспортах львів’ян? Чи потрібно буде іти в ЦНАП, щоб їх внести?

У львів’ян в паспорті буде написано «місто Львів, Львівської міської ради, Львівського району», тому що раніше Львів не мав районного підпорядкування, а тепер його матимуть абсолютно всі. Але спеціально іти в ЦНАП для внесення змін не потрібно – їх внесуть, коли будуть записувати, до прикладу, нове місце реєстрації чи якісь інші зміни в паспорті. Так буде з усіма населеними пунктами у Львівській ОТГ. Зміни відбуватимуться автоматично.

Читайте також: Район Львівський. Що ще змінить децентралізація у нашій області

А скільки грошей потрібно буде на заміну вивісок та інформаційних таблиць?

Трохи грошей буде потрібно. Замінюватимуть вивіски в усіх закладах освіти, охорони здоров’я, культури, у бюджетних установах громад, що приєднались до Львівської ОТГ. Вони всі підпорядковуватимуться Львівській міській раді. Мені здається, що цих установ є близько 130.

Також будуть змінюватись вивіски на адміністративних приміщеннях – наприклад, на сільських радах. Скільки на це треба грошей – не знаю.

Від створення об'єднаної громади статус населеного пункту не зміниться, тому інформаційні таблиці залишаться такими, як і зараз.

Що буде з комунальними підприємствами?

Комунальні підприємства змінять свого засновника на Львівську міську громаду. Деякі з них, можливо, укрупнять, тому що комунальне підприємство у кожному селі не потрібне, там може бути просто дільниця великого підприємства.

Кожне комунальне підприємство – це адміністративно-управлінський апарат, бухгалтер, директор, кадровик. У великій структурі на цьому можна зекономити і якість послуги від цього не має погіршитись.

Хто буде постачати мешканцям територій поза Львовом воду і тепло?

Централізованого теплопостачання у селах, як правило, немає, а воду і так постачає «Львівводоканал». Здається, це підприємство обслуговує ще 30 населених пунктів, окрім Львова. До речі, одним з аргументів для об’єднання для Зашкова, наприклад, було постачання їм води «Львівводоканалом». Тут змін не буде. Сміття, як правило, вивозять приватні перевізники. Газ так само постачатиметься звично.

Читайте також: Висока планка. Чому Зашків хоче приєднатися до Львова. Репортаж

Що буде з громадським транспортом? Чи буде єдиний електронний квиток? Чи стануть приміські маршрути міськими?

Гарантовано буде розроблено нову схему громадського транспорту. Навіть мотивація до створення Львівської ОТГ полягала в тому, щоб вирішити проблеми з транспортом, зокрема і з приміським, адже маятникова міграція створює багато проблем.

Спочатку, думаю, проведуть заміри, порахують, скільки людей користуються громадським транспортом. Тоді розроблять нову транспортну мережу і вже тоді рада затвердить нові тарифи.

Найбільш віддаленим від Львова населеним пунктом є Зашків. Хоча, насправді, він не так уже і далеко. У цю сторону планується за якийсь час запустити міську електричку. Про це поки не говорять публічно, але таку модель розглядають – хто за це платитиме, як надаватиметься послуга. Рано чи пізно ми прийдемо до того, що усі території навколо Львова, де є залізниця, треба буде з’єднати електричками. Інакше ми просто захлинемося – затори будуть тільки збільшуватись.

Окрім того, територія населених пунктів, що приєдналися, переважно є в межах майбутньої Північної об’їзної, на яку, вочевидь, будуть виїзди. Львів має низькопідлогові великі автобуси і матиме ще більше – минулого тижня підписали відповідний документ про електробуси з «Електроном». Думаю, що вони покриватимуть основні радіальні маршрути.

Читайте також: Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами

Кому підпорядковуватимуться заклади охорони здоров’я?

На території сіл є амбулаторії (первинна ланка медицини), засновниками яких є територіальні громади. Вони вже давно мають статус комерційних неприбуткових підприємств.

Як вирішуватимуться земельні питання?

Земельні питання, як і зараз, вирішуватимуть міськрада і виконком. Але також певний вплив на це матимуть старости – вважається, що староста є значно ближче до людей, краще вивчає їхню думку. Як член виконкому він матиме право вето щодо земельних і майнових питань на території його старостинського округу.

У старостинському окрузі, як правило, є землевпорядник, який працює у відділі земельних ресурсів міської ради, але фактично він є на території.

Звичайно, Львівська міська рада буде далі від, наприклад, жителя Зашкова, ніж Зашківська сільська рада. Можливо, буде складніше достукатись у певних питаннях. Але працює система ЦНАПів і багато що вирішується майже автоматично.

Якщо говорити про всю Львівську область, то скільки бракує ЦНАПів? Хто їх відкриватиме і, головне, фінансуватиме роботи?

У нас є 9 міст обласного значення, у кожному з яких є ЦНАП, ми маємо 17 районів, де у районних центрах діють ЦНАПи райдержадміністрацій. Ще маємо ЦНАП у 12 ОТГ – разом 38. А усього є 73 ОТГ.

Немає ЦНАПів у тих громадах, які або недавно створені, або були надто маленькими, щоб утримувати свій ЦНАП. Зараз території збільшаться і це буде вирішуватись. Немає ЦНАПів, як правило, і у сільських громадах. Їм часто було достатньо реєстратора.

Читайте також: Львів почав підготовку до об'єднання громад у Львівську ОТГ

ЦНАПи відкриватимуть, якщо такою буде позиція громад, де їх немає зараз. Облаштування ЦНАПу, в середньому, коштує 1,5-2 млн грн. Ще потрібно навчити фахівців. З урахуванням цього, ЦНАП можна відкрити за 3-4 місяці, іноді – за пів року.

Раніше відкриття ЦНАПів частково фінансувалось за програмами Євросоюзу. Знаю, що в наступному бюджеті, у державному фонді регіонального розвитку передбачається певна квота для ЦНАПів, тобто однозначно буде співфінансування, всі витрати не ляжуть виключно на бюджети ОТГ.

Але потрібно добре обдумати, чи потрібні ЦНАПи і скільки їх має бути. По-перше, ті, що були – залишаться, по-друге, багато довідок видаватимуть старости, багато документів можна отримати онлайн, кількість дозвільних процедур зменшується. Тож може краще витратити трохи більше грошей і, наприклад, об’єднати реєстри, щоб людина могла сама собі замовити довідку в «Дії» чи ще десь? Тоді не буде потрібно будувати нове приміщення, купувати комп’ютери, вчити людей тощо.

Дехто думає, що як в громаді немає ЦНАПу, то це погана громада. Це зовсім не так. Окрім того, маленькі громади можуть працювати в режимі віддаленого робочого місця і мати свого представника у ЦНАПі великої громади, підписавши відповідний договір.

Скільки часу займе перехід від Львова і навколишніх сіл до Львівської ОТГ?

Тут взагалі нема проблем. Формальні документи готуються приблизно протягом місяця. Тому все запрацює навіть швидше, ніж з нового року.

Як загалом виглядатиме адмінвертикаль по області?

Буде Львівська обласна державна адміністрація і сім районних адміністрацій. Оскільки в 15 районах будуть ліквідовані РДА, то там протягом перехідного періоду залишаться відокремлені підрозділи «нових великих» РДА. Наприклад, у Радехові буде представництво Червоноградської районної адміністрації.

У кожній РДА працюватиме близько 100 людей – це разом з філіями. Вони, перш за все, займатимуться наглядом і координацією. Тобто типові для РДА зараз функції – освіта, культура – передадуть в громади. Питання соціального захисту перейде в окрему структуру, що буде створена міністерством соціальної політики.

Якщо говорити про лінію місцевого самоврядування, то буде обласна рада, районні ради – правда, з дуже обмеженим функціоналом, і будуть ради об’єднаних громад.

Розмовляла Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!

Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:

• ексклюзивні e-mail розсилки
• доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
• можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
• можливість стати експертом «Твого Міста»
• ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)

• у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».

Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.