На початку грудня у Жовківській громаді ухвалили новий статут та положення, що регламентують громадську участь. Зокрема, й інноваційне положенння про шкільний громадський бюджет, на реалізацію якого у наступному році міська рада вже заклала кошти. На початку лютого у Жовкві також планують розпочати роботу над положенням про громадський простір та участь жителів у його плануванні, після чого – апробувати його в процесі реконструкції парку та облаштування стихійного ринку. Радник міського голови Жовківської ТГ Святослав Херович в інтерв'ю Тvoemisto.tv розповів, як у співпраці з Радою Європи вони започаткували новий етап розвитку громади та які зміни планують втілити.

Як розпочали співпрацю з Радою Європи

Ще у Дрогобичі, до роботи у Жовківській міській раді, я мав досвід співпраці з експертами проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Фактично, маючи наочний позитивний приклад, вирішили спробувати таку практику розвитку громади у Жовкві. Спершу за експертно-методичної підтримки Ради Європи розробили статут громади. Разом з ним напрацювали три положення, в тому числі інноваційне – про шкільний громадський бюджет. Приблизно в кінці липня відбулося перше засідання робочої групи. Пощастило, що того ж дня до нас з візитом приїхав голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, тоді ж підписали Меморандум про співпрацю. Вже 7 грудня ми ухвалили статут громади та положення до нього, дещо згодом – й положення про шкільний громадський бюджет.

Що вже змінилося у Жовківській громаді

Маємо статут, у якому прописано практично все – від назви громади до порядку звітності міського голови та депутатів. Завдяки цьому документу та, головне, – прийнятим положенням, ми вже заклали у міському бюджеті на наступний рік кошти для реалізації проєктів шкільного громадського бюджету, щоб ініціативні учні могли подавати свої ідеї на конкурс, а найкращі з них – втілювалися у життя.

Крім того, на початку лютого плануємо розпочати роботу над положенням про громадський  простір та участь жителів у його плануванні. Після його ухвалення хочемо взятися за впорядкування двох локацій – це міський парк та стихійний ринок. Згідно з положенням, організуємо громадські консультації з мешканцями, розробимо концепцію реконструкції парку та відповідну візуалізацію. Щодо ринку, то маємо домовленість з відділом архітектури та містобудування, щоб, наприклад, упродовж дня у певні години працював саме ринок, а в інший час – територія відігравала роль громадського простору. Ринок розташований у центрі міста, тому завдання – доволі непросте. 

Раніше єдиним дієвим інструментом, що дозволяв залучати мешканців до прийняття рішень у Жовкві, був громадський бюджет. Щоправда, коштів у місцевій казні – як раніше, так і тепер – небагато, близько 300 млн грн на рік. Було ще положення про публічні консультації, проте дещо викривлене, тому минулого року ми розробили новий документ. До речі, наше положення про консультації з громадськістю експерти Ради Європи тепер ставлять в приклад іншим громадам, настільки воно сучасне та якісно прописане.

Як залучаєте мешканців до змін у громаді

Від початку стараємося максимально залучати громадськість до обговорень. Наприклад, у процесі розробки Статуту брали участь представники громадських організацій, молодіжної ради, депутати від різних політичних сил. Також про початок роботи над Статутом було оголошено у соцмережах, тож кожен бажаючий міг заповнити google-форму, щоб ввійти до робочої групи. Люди могли долучатися до процесу у форматі онлайн-нарад чи під час очних обговорень.

Залучення експертів міжнародної організації, тим паче, такої потужної як Рада Європи, сприяє більш швидкому розвитку тої чи іншої сфери. З досвіду роботи у Дрогобичі можу сказати, що є суттєва якісна відмінність, коли громада громада починає впроваджувати інноваційні інструменти  громадської участі за підтримки Офісу Ради Європи в Україні. До того ж, мешканці швидше сприймають критику зовнішнього незалежного та об’єктивного експерта, аніж когось з середини. Звичайно, це позитивно впливає на розвиток громади та формує свідомість кожного її мешканця.

Наскільки успішною вважаєте співпрацю Жовківської громади із Радою Європи

Після експертно-методичної підтримки проєкту Ради Європи в розробці статуту громади, пакету положень, що регламентують громадську участь та положення про шкільний громадський бюджет, вирішили не зупинятися на досягнутому. Тому вже невдовзі за підтримки експертів Ради Європи розпочнемо розробляти та впроваджувати інноваційне положення про громадський простір та участь жителів у його плануванні. В положенні закладено механізм публічних консультацій під час створення громадських просторів. Воно дає можливість жителям у співпраці з місцевою владою та бізнесом вирішувати, як буде виглядати місто, а також врахувати інтереси різних сторін, яких стосується чи може стосуватися створення чи реконструкція простору, творити інклюзивні та функціональні простори, що відображають інтереси та потреби громади. Насамперед, завдяки положенню, хочемо вирішити проблему з парком та стихійним ринком. До речі, як проєктний менеджер, можу запевнити, що коли ми вказуємо серед своїх партнерів Раду Європи в Україні – це для нас великий плюс.

За останні пів року ми брали участь у різних міжнародних проєктах як-от USAID «Говерла», де стали одним з переможців. Зрештою, ми одні з кількох десятків громад в Україні, які працюють з Радою Європи, і справді хочемо демократичних прогресивних змін.

Які ще проблеми плануєте вирішувати?

Знову ж таки, беручи до уваги досвід громади Дрогобича, рухаємося до більшої інформатизації та цифровізації. Також плануємо залучити експерта, який допоміг би створити у Жовкві ОСББ. На сьогодні у нас 70% житлових будинків – це житлові комплекси, і ЖКГ не справляється. Ми хочемо, щоб на виході результат був з точністю до навпаки, коли 70% становитимуть ОСББ. Тоді кожне об’єднання буде активним, писатиме проєкти, і, таким чином, формуватиметься проактивне громадянське суспільство. Будемо подаватися й на певні грантові проєкти.

Також обговорюємо створення інклюзивно-ресурсного центру – в нас його, на жаль, немає, а потреба є великою. Друге – це створення ЦНАПу, приміщення для цього уже на стадії ремонту, ще потрібно знайти кошти на закупівлю техніки. Наша громада – велика, тож, можливо, доведеться створювати окремий філіал ЦНАПу і шукати інші комунальні приміщення.

Крім того, плануємо розробити інвестиційну карту, відкриту для усіх, хто хоче займатися сільським господарством, адже маємо у громаді близько 1 400 га земель з відповідним призначенням. Проводимо інвентаризацію комунального майна через те, що ніхто нам не надав такої інформації, а є приміщення, які вигідно продавати. Все це хочемо робити максимально прозоро, за участі влади та громадськості.

Нагадаємо, що на Львівщині громади активно створюють можливості для участі мешканців у вирішенні місцевих справ та розвитку їхніх міст. Офіс Ради Європи в Україні в межах проєкту «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» надає експертну та методологічну підтримку пілотним громадам у розробці та впровадженні ефективних механізмів громадської участі відповідно до стандартів Ради Європи та кращих практик.

Так, на Львівщині триває активна робота над створенням сучасних статутів громад. За підтримки Офісу Ради Європи прогресивні документи вже запровадили у Дрогобичі, Стрию та Новояворівську. Власне, першим став Дрогобич, де вже понад рік діє новий статут, тепер «малу Конституцію» отримала й Жовква. На черзі – Радехівська та Славська громади. Детальніше читайте у матеріалі.

Рада Європи є провідною організацією із захисту прав людини на континенті.  Вона включає в себе 47 держав-членів, 27 з яких є членами Європейського Союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписали Європейську конвенцією з прав людини – договір, спрямований на захист прав людини, демократії та верховенства закону.

Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва.

На сьогодні Офісом Ради Європи впроваджується проєкт «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», що допомагає втілювати стандарти демократії участі на практиці. Проєкт реалізується в межах імплементації Плану дій Ради Європи для України –  стратегічного документу, який ставить за мету через співпрацю сприяти зусиллям країни, спрямованим на узгодження її законодавства, інституцій та практики з європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права й демократії та відтак підтримувати Україну у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи.

Розмовляла Юлія Осим

Партнерська публікація