ілюстративне фото: Unsplash

ілюстративне фото: Unsplash

Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі

3415 0
Реформою освіти планується, що з 2027 року учні старших класів зможуть самостійно обирати частину предметів, які вивчати. Модель такої профільної школи хочуть протестувати на одній зі шкіл Львова.

Як працюватиме профільна школа для учнів старших класів, у чому її переваги і ризики, чи потрібне її випробування, а також навіщо учням оцінки, під час ефіру в межах проєкту «Наші реформи» розповідали ексзаступник міністра освіти і науки Павло Хобзей та народна депутатка, секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки й інновацій Наталія Піпа.

У проєкті Міносвіти йдеться про запровадження профільної школи для учнів старших класів. Плануються міжкласні групи, де вивчатимуть предмети на вибір. Як це працюватиме?

Наталія Піпа: Зараз говорять про те, що реформа старшої школи має розпочатися з 2027 року — коли у 10-11 класи підуть ті діти, які зараз навчаються в початковій Новій українській школі. У середній школі має бути адаптаційний період. На мою думку і Міносвіти, потрібно до того часу запустити кілька таких пілотних проєктів, аби випробувати, як система має функціонувати. Ми схиляємося до того, що пілотні проєкти будуть по теперішній 11-річній програмі для 10-11 класів, а з 2027 року — стартуватимуть як частина реформи НУШ з 12-річною програмою, тобто пілот розрахований на два роки замість трьох. Незважаючи на це, якщо ми до 2027 року запровадимо пілот, то вже 2027 року матимемо кращу модель, ніж якби до того часу ми пропрацювали тільки теорію.

Один з варіантів міжкласних груп передбачає, що буде 5 профілів, зокрема математичний, гуманітарний, мистецький. Кожна дитина обирає предмети, серед яких має бути 50% обов’язкових академічних, 30% — профільних, та 20% — скерованих на навики, які знадобляться в дорослому житті, приміром, основи фінансів, менеджмент, фінансова грамотність. Наразі є спільне рішення Комітету освіти, науки й інновацій, до якого я входжу, що до кінця 2019 року буде концепція профільної школи.

Як правильно врахувати адаптаційні періоди для дітей?

Павло Хобзей: У світі початкові школа — це 6 років, 6 класів. Це пов’язано з фізіологічним та психологічним розвитком дитини. До 6 класу — це ще дитина, а вже з 7 класу, з 13-річного віку починається підлітковий період. Чому ми, коли ухвалювали закон про освіту, залишили радянську структуру з 4-річною початковою школою? Через сільську школу — якби ми зробили шестирічку, то половину б періоду навчання діти в селах вчилися б у маленьких неукомплектованих класах, що, як показує моніторинг, якість освіти не забезпечує.

Читайте також: «Менше університетів». Найважливіше про реформу вищої освіти

Нова українська школа має великий плюс — за рік у дітей не відбили бажання йти до школи. І перехідні 5-6 класи теж з цим пов’язані. Насправді це частина початкової школи. Як на мене, дуже важливими є 7-9 класи, які я називаю гімназійними. Характер дитини, ціннісні речі формуються саме в цей період — до 15 років. У законі ми багато писали про загальну середню освіту, ми хотіли, щоб до 9 класу діти вчилися разом, розрізнення не має бути сильним. Ми не могли заперечити спеціалізовані школи з поглибленим вивченням того чи того предмету, наше завдання — підіймати всіх до кращого рівня. Тому, ухвалюючи стандарт, ми передбачили, що за навчальними планами спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов можна йти з першого класу.

Урядовий законопроєкт про освіту ми віддали Верховній Раді у кінці 2015 року. Ми писали про те, щоб розпочати реформу старшої школи з 2018 року, і якби закон ухвалили у 2015-2016 роках, то, може, так би й сталося. Чому я наполягав на реформі старшої школи? Бо не можуть учні 10-11 класів, які готуються ще й до ЗНО, мати по 17-22 предмети — знати все з них нереально. Ти або списуєш, або десь відповів, десь не відповів, і вже не маєш відповідальності. Таким чином ми змалку штовхаємо дітей на неправильні речі, а потім думаємо, чому немає чесності і совісті. Тому в старшій школі — 10-12 класи — не може бути більше 8 предметів.

Наталія Піпа: Підтримую. Списування на уроках — це початок корупції і плагіату, бо це привласнення інтелектуальної власності іншого. А потім ми бачимо плагіат у наукових роботах і корупціонерів.

Павло Хобзей: Реформа НУШ — це, у першу чергу, реформа цінностей та ставлення вчителів до процесу навчання. Я мав досвід створення львівського фізмат-ліцею 1991 року, який ми робити з нуля. Це був успішний проект. Треба взяти на конкурсі доброго директора, вчителів — і вони творять нову культуру. Це, як будувати будинок, — легше знести і збудувати нове, ніж пробувати робити реконструкцію.

Читайте також: Інтелект та вільнодумство. Як працює Львівський фізмат-ліцей

Дитина закінчить середню школу у 15 років. Може, вибирати профіль для неї ще рано. Тому ми говорили про те, щоб 10 клас був перехідним і щоб була можливість міняти профіль. За законом, після 9 класу ми маємо три шляхи — академічні ліцеї, які ведуть до вищої школи, професійні коледжі і професійні ліцеї, які готують до виробничої професії. Йдеться про те, що впродовж 10 класу можна змінити як профіль, так і тип навчального закладу. Крім того, є предмети, які викладаються хронологічно, наприклад, історія чи українська мова. І за 9 років їх вивчити повністю не встигнемо, потрібен 10 клас. Є дискусія, як їх викладати, бо від цього залежить стандарт.

Отримані результати навчання поза школою вчителі можуть оцінювати за власною системою з переведенням у 12-бальну шкалу. Для чого це потрібно?

Наталія Піпа: Це дозволить вчителю краще розуміти дитину, відкривати її талант і не бути в рамках системи. Як на мене, це добра практика. Приміром, я вчилася в школі з поглибленим вивченням німецької мови, і ми окремо здавали шкільний стандарт Міністерства освіти і стандарт німецький. Зрозуміло, що німці мали б німецьку мову краще оцінювати, ніж українці, тож перенесення оцінок дає ширші можливості. Ми зараз працюємо над механізмом, як це буде реалізовуватися на практиці.

Щодо оцінювання вчителями за власною системою. Чи немає загроз, що вчитель може врахувати особисті упередження?

Павло Хобзей: Таке є завжди, незалежно від системи. Зараз є дискусії щодо 12-бальної системи оцінювання — чи ефективна вона, але оцінювання в будь-якому випадку мусить бути — це мотиватор для учня. Є дослідження, що показує 44% прогресу учня завдяки оцінюванню. Ще 56% розвитку учня дає підтримка вчителя, якої йому не дають так багато, як оцінювання. Тому оцінювання має бути. У перших класах ми скасовуємо оцінки, але не оцінювання.

Читайте також: Викладачі-інноватори. Історії двох професорів, які по-новому вчать студентів

Навіщо потрібні електронні щоденники, якщо вчитель не зобов’язаний їх заповнювати?

Павло Хобзей: Щодо щоденника не знаю. Ми говорили, якщо буде електронний журнал, то навчимо людей робити подвійну роботу — спочатку ти все вносиш в електронний пристрій, а потім переписуєш у звичайний журнал, який, за нормативами, має зберігатися 75 років. Ми вже говорили про те, щоб спростити цей процес. Можна роздруковувати підсумкові оцінки, ставити печатки тільки на річні, віддавати в архів, але поточні лишати тільки в комп’ютері. Але зараз фінансовий аудит перевіряє журнал, чи його вели. Якщо ні — вираховують гроші. А в комп’ютері можна заповнити заднім числом — переписувати складніше. Тому це питання більше пов’язане з фінансами, а не освітянами.

Чи вже обрали школу для пілотного проєкту? Є підтримка реформи освітянами у Львові?

Павло Хобзей: Пілотний проєкт — це слизька дорога. На мою думку, він нереальний. У нас тенденція закінчувати швидше школу і потрапляти в університет. 60% батьків не підтримують 12-річну школу, бо школа ще не змінилася. Така, яка вона є зараз, плюс ще один 12 клас — це мордування дітей. Навряд ми зараз знайдемо охочих вчитися три роки замість двох. Тут ще є питання браку довіри. Коли ми реформували перші класи, змінилося лише десь 20%. Звичайно, усе не може змінитися за рік — цінності і ставлення не змінюються швидко. Ми не перейшли на 12-річку ще за Табачника — для цього нічого тоді не зробили, бо найбільший виклик — це мережа. Наш закон і бачення академічних ліцеїв є карколомним. Приміром, із 4 шкіл у Львові три будуть — по 9 клас, і одна — 10-12 класи. Це дуже непросто. Треба, щоб було не менше 100 дітей на паралелі, і тоді можна формувати класи і складати розклад. Це дуже ризиковане питання.

Наталія Піпа: Є різне бачення цих пілотів, але все-таки потрібно випробувати профільну школу на цих 10-11 класах.

Павло Хобзей: Вона випробувана — ми маємо таку модель у Славуті. У Львові багатопрофільних немає. Такі речі треба підготувати, бо будь-яку зміну підтримають тільки 15% людей, і це нормально, бо зміни лякають. Це довгий процес.

Читайте також: Буде, як у світі. Юрій Рашкевич про реформу вищої освіти

Яка мета змін, що стосуються середньої освіти?

Наталія Піпа: Перевага профільної освіти в тому, що учень, який у 18 років закінчує школу, — це вже громадянин, який собі обирає шлях. Для всіх було складне питання подальшого вступу в університет. Скільки кидали навчання після першого семестру, після першого курсу, а це все можна було випробувати в школі. Для мене це теж був викликом. Я закінчувала економічну кібернетику, хоча завжди цікавилася політологією. Було б добре, якби я в школі змогла спробувати ці напрямки і знайти, як їх поєднати. Тут є свої преваги та недоліки, але цей вибір був би свідомим. Приміром, хтось хоче малювати — пішов на мистецький напрямок і зрозумів, що не хоче цим займатись на постійній основі. Для цього і є профільна школа. Всім потрібна математика, але не всім — на поглибленому рівні.

Чи немає загрози, що діти обиратимуть те, що легше, а не вмотивовано?

Павло Хобзей: Ця пересторога є. Наприклад, зараз є тренд здавати більше ЗНО з історії, а не математики. Але треба розуміти, що це — НУШ. Випускник має бути цілісною особистістю, ми хочемо, щоб дитина йшла до школи з радістю, але й працювала потім і могла самореалізуватися, бо це основне.

Наталія Піпа: Профіль можна випробувати, міняти. Це краще, ніж кидати перший курс в університеті. На початку ХХ століття створювали великі класи, усі учні мали бути між собою схожі, щоб працювати на заводах та фабриках. Але світ змінився — зараз потрібно створювати інноваційні та креативні продукти, а для цього треба мати сміливість та мислити самостійно.

Читайте також: «Завжди нагадую учням про усмішку». Як виховує молодь директор гімназії Шептицьких

Павло Хобзей: Нас так вчили — треба повторити думку вчителя. Зараз же нас більше цікавлять не відповіді, а вміння поставити запитання, виразити себе, а не відтворити когось. НУШ передбачає самовираження.

Наталія Піпа: І право на помилку. Помилятись, підійматись і працювати далі — це набагато краще, ніж боятись, але треба розуміти свої помилки і виправляти їх. Має бути співпраця учня, вчителя та батьків. Якщо батьки приходять до школи і розказують, як там все має бути, — це неправильно. Якщо вони знають краще за вчителя, то нехай вчать дитину вдома, а потім здають на стандарт, але нівелювати вчителя і його заслуги немає сенсу.

Наталя Лазарович

Головне фото — Unsplash

Інфографіка Марії Стахів

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Освіта 3.0