Фото: Український репортер

Фото: Український репортер

«Одягнути маску легше, ніж потім хворіти і переживати». Медсестра «швидкої» про пережитий Covid-19

10767 0
В екстреній медичній допомозі на Львівщині коронавірусну інфекцію уже підхопив 71 працівник.

Ірина працює медсестрою швидкої допомоги уже 15 років. З початку епідемії вона мінімізувала соціальні контакти, перестала користуватися громадським транспортом і пересіла на власне авто. Навіть у магазин виходила рідко. Але на початку червня медсестра таки зіштовхнулася із коронавірусом.

Читайте також: 5 днів на кисневій масці через коронавірус або Дякую усім, хто за мене молився

Все почалося, як алергія

Медик припускає, що могла інфікуватися під час зміни на спеціалізованій бригаді, коли вона виїжджала на виклик у геріатричний пансіонат.

«Ми мали важкого пацієнта, який потребував кисню і відповідної допомоги. Мені тоді трохи злізла маска, я її поправляла і, може, тоді… Тиждень перед тим цього чоловіка протестували експрес-тестом, він був негативним. Я не знаю, чи підтвердили у нього Covid-19, але у нього була пневмонія», – пригадує медсестра.

Перші симптоми в Ірини з'явилися за тиждень. Все починалося, як алергія, бо жінка схильна до неї. Спочатку була закладеність носа. Але підозра на коронавірусну хворобу фактично підтвердилася, коли Ірина помітила, що у неї зник нюх. Тоді ж піднялася температура до 37-ми градусів.

Із цими симптомами жінка 7 червня звернулася до сімейної лікарки. ПЛР-тест вона змогла здати лише 9-го червня, тому що поліклініка не мала пробірок, у інфекційній лікарні теж не одразу провели забір. «Позитивний» ПЛР-результат прийшов через тиждень. 

Кожен медик, який інфікується, контактує зі своїм сімейним лікарем і проходить у загальній черзі, хоча за цей напрямок має бути відповідальна окрема людина. Ірина 4 тижні просиділа вдома, на вулицю виходила тільки, коли здавала ПЛР. Тож по справах медик вийшла лише 3 липня, коли отримала другий негативний ПЛР-результат.

Як протікала хвороба?

Ірина хворіла два тижні. Крім покашлювання була «нереальна слабість, яка не дозволяла нічого робити». Жінка приймала антибіотик азитроміцин, протизапальні препарати, диклофенак ретард та використовувала назальний спрей  проти закладеності носа. Також Ірина вирішила ще додатково отримати крапельницю.

«Те, що я перехворіла у легкій формі, можливо, пов’язане із тим, що я вчасно почала лікування. Або просто пощастило», – каже медсестра.

Ірина радить усім не забувати про маски і обов’язково використовувати їх у громадських людних місцях.

«Ти не знаєш, хто поряд з тобою. На вигляд людина може бути здоровою, але може бути носієм чи інфікованою. Тому мають бути маски, миття рук і уникання масових скупчень, тих же кафе. Я вважаю, що немає гострої потреби туди іти.

Мені пощастило, що я відносно легко відбулася. Багато моїх колег були у важчих станах, у реанімації і на апаратах ШВЛ. Якщо є можливість себе захистити, то нею треба скористатися. Бо якщо лежиш вдома, хворий, читаєш новини про смерті, то це страшно і того не вартує. Легше вдягнути маску, аніж сидіти вдома і переживати», – поділилася Ірина.

Цього тижня медсестра повертається на роботу. Наразі їй не виплатили ще жодної допомоги.

Читайте також: «Не маємо права захворіти», – медик швидкої допомоги розповіла про виїзди на Covid-19

Чоловік Ірини також медик. На щастя, він не захворів, хоча вони живуть в однокімнатній квартирі. Подружжя переживало, але загалом їхнє побутове життя не змінилося. Щоправда, із сином Ірина не бачилася два місяці. Ще на початку карантину він переїхав до бабусі у село.

Спершу медик вирішила не говорити синові, що заразилася, аби той не переживав. Він був уже наслуханий і боявся хвороби, всюди одягав маску, а коли жінка таки приїхала до нього за два місяці і зізналася, що перехворіла, син їй навіть не повірив, усміхається Ірина.  

Після ста днів карантину медики, звісно, виснажені. На підстанції Ірини хворих більше немає, але на інших – гірша ситуація. Бувало, що цілі зміни ішли на лікарняне – хто на лікування, хто на обсервацію. За ці зміни мали чергувати інші.

«Стало важче, тому що на одній зміні на один район може працювати 2-3 швидкі, одна з яких спеціалізована. Навантаженість зросла, бо є різниця, що 7 машин виконує виклики, а що три. Хоча всі стараються бути оптимістами», – зізнається Ірина.

Відверто про навантаження

В.о директора Центру екстреної медицини та медицини катастроф Львівської області Андрій Васько розповів Тvoemisto.tv, що на коронавірусну хворобу захворів вже 71 працівник і помер старший фельдшер однієї з підстанцій.  Загалом, у Центрі екстреної меддопомоги працює 2700 людей, із них дві тисячі – на бригадах.

Медики «швидкої» контактують із безсимптомними хворими, які мають коронавірус і ще про це не знають. У більшості хвороба протікає у середній важкості.

«Будемо відверто говорити, що медики «швидкої» є на рівні з медиками лікарень, які приймають хворих на Covid-19, і вони перебувають у зоні підвищеного навантаження. На період коронавірусу ніхто не скасовував викликів на травми, ДТП, інфаркти, інсульти. І на цю роботу накладається ще боротьба з коронавірусом», – розповів Андрій Васько.

А ще неймовірно складно працювати у засобах індивідуального захисту у спеку, додає він.

То чи отримують медики допомогу?

За словами посадовця, Центр отримує стабільне фінансування від НСЗУ за Covid-пакетом. Також у Нацслужбі обіцяють збільшити тарифікаційні ставки за загальним пакетом екстреної медичної допомоги.

«Серйозну турбулентність відчуваємо із поставкою засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), яких на ринку є вкрай мало і вони є неналежної якості. Нам доводиться досить ретельно підходити до підбору постачальників. Частину ЗІЗ отримуємо за кошти благодійників, частину – за рахунок державних поставок, а частину закуповуємо за власний кошт», – розповідає Андрій Васько.

Наразі, у «швидкій» критично бракує водіїв. «Інколи буває, що є вільні машини, медперсонал, але можемо не мати водія. Причиною є досить високі вимоги до стажу водія як до водіїв спецтранспорту. Але ми працюємо над тим, щоб доукомплектувати штат», – зазначив в.о директора Центру.

Самих машин, каже чиновник, достатньо, вони передислоковують бригади з одного пункту на інший. Рятує те, що кількість не «ковідівських» викликів дещо зменшилася.

«Пацієнти із сімейними лікарями і медиками на місцях навчилися справлятися з певними формами, де вони раніше викликали швидку. Люди все більше стараються не викликати швидку без потреби», – розповів Андрій Васько.

Читайте також: Чи можна застрахуватись на випадок інфікування коронавірусом

На початку епідемії було три спеціалізовані бригади, які виїжджали на випадки коронавірусу, потім їхню кількість збільшили до 14-ти, хоча де-факто всі бригади, так чи так, працюють з «ковідними» пацієнтами, коментує посадовець.

«Є хворі, наприклад, з інфарктом і незначною температурою та, відповідно, Covid-19. Домінуючим є інфаркт, який загрожує життю, тому медики контактують, обслуговуючи виклики іншого профілю», – каже Андрій Васько.

Андрій Васько говорить, що в області розробили схему преміювання працівників екстреної допомоги – за контакт із пацієнтом, хворим на Covid-19. Це близько 2 тисяч гривень на члена бригади за виконану роботу протягом 12-тигодинної зміни.

Він зазначив, що, відповідно до рішення обласної ради, є різні градації виплат на різні випадки інфікування.

«Є обласне преміювання, фонд страхування медиків від ЛОДА. Є відповідальна особа і ті, хто формують пакети документів, і передають для виплат», – запевнив новий керівник центру.

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

 

 

 

 


+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!