фото: uk.wikipedia.org
Онуки Франца Йосифа, MozArt і «Чорний хрест». Як Львів співпрацює з Австрією
Цикл матеріалів Tvoemisto.tv про співпрацю Львова та країн Європейського Союзу, що розпочався з Нідерландів, продовжує знайомство з львівсько-австрійськими відносинами.
Львів’яни жартують, що місто мало два правдивих королі – Данила Галицького та Франца Йосифа. За часів Данила місто було засноване, за Франца Йосифа – розвивалось найдинамічніше. Період із 1772 року, коли Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів, до Першої світової війни, став її міфологізованим Золотим віком – і попит на цей образ у Львові лише зростає. Зокрема, завдяки розвиткові туризму. Розкішні вуса цісаря Франца Йосифа стали одним із туристичних брендів міста.
Зацікавлення спільним минулим відчувається і в Польщі, і в самій Австрії. Кілька років тому у Віденському музеї проходила виставка «Міф Галичини», співтворцем якої став міжнародний культурний центр у Кракові.
Читайте також: Львів під ногами: австрійська мозаїка у старих будинках. Фото
Втім, спільна історія – не єдина площина дотику Львова та Австрії. Інвестиції, наукові обміни, культурні проекти – загалом, австрійська присутність відчувається в багатьох сферах життя міста і регіону.
Почесне консульство Австрії у Львові відкрилося 1924 року. Чотирнадцять років його очолював відомий львівський юрист і підприємець Стефан Бачевський. Консул походив із родини, що з діда-прадіда займалась виробництвом трунків у Львові. Горілка й лікери з фабрики Бачевських були відомі по всій Східній Європі.
Львів на етикетці монопольної горілки з гуральні Бачевських
Стефан Бачевський перестав бути почесним консулом, коли 1938 року Австрію приєднали до Третього Райху. Навесні 1940 року він був розстріляний більшовиками в Катині разом із двадцятьма тисячами полонених громадян Польщі.
Стефан Бачевський будував іменні вежі ще до того, як Дональд Трамп зробив це модним. 1925 року він збудував цю рекламну вежу, яку використовували також для трансляції радіо на весь Львів.
Консульство Австрії відновило роботу вже за незалежності України, 1998 року. Першим почесним консулом став директор компанії «Галичфарм» Роман Беряк, а віце-консулом – науковець і державний діяч Роман Крип’якевич, син історика Івана Крип’якевича. Другим почесним консулом був відомий у світі енергетик та інженер Ярослав Наконечний.
Свої обов’язки консули сприймали не як роботу, а як місію побудови добрих відносин між Львовом і Австрією. Так, Роман Крип’якевич заснував Українсько-австрійський науковий центр Академії Наук України, а Ярослав Наконечний заснував і досі видає журнал «Галіція», що пропагує зближення України з Австрією.
Чинного почесного консула Австрії – юриста Маркіяна Мальського, який очолює західно-український офіс адвокатського об’єднання Arzinger – призначили на початку 2017 року. До того він десять років працював з австрійськими громадянами та компаніями як адвокат у галузі комерційного права. «З лютого цього року вдалося здійснити кілька проектів, – розповідає консул. – Зокрема, напередодні офіційного відкриття почесного консульства провели разом із торговим офісом Австрії у Львові спільний захід “Австрійське бізнес-коло”, на якому розповідали про можливості співпраці українського та австрійського бізнесу».
Маркіян Мальський. Фото Ірини Роговик
Вже у статусі почесного консульства Маркіян Мальський побував у Відні, де налагодив контакти з Австрійською економічною палатою (WKO) та Австрійською бізнес-агенцією (ABA). Остання планує на початку жовтня провести спільний із почесним консульством захід у Львові, присвячений можливостям ділової співпраці.
«Почесне консульство разом із Посольством Австрії та Львівським національним університетом імені Івана Франка організували наукову конференцію “Україна – Австрія: 25 років співпраці та партнерства”, – розповідає консул. – На ній ішлося про історію українсько-австрійських відносин, різні аспекти співпраці та перспективи відносин наших країн у 2017 році, коли Австрія головує в Організації безпеки та співробітництва в Європі». Ще одна ініціатива почесного консульства – перейменувати одну зі львівських вулиць на Віденську.
Читайте також: Неевклідові котики. 10 чудернацьких назв вулиць Львова
Спільна історія заохочує австрійців робити бізнес у Львові: за словами Маркіяна Мальського, більшість австрійських бізнесменів, із якими він спілкувався, згадують про родичів, які походять із Галичини.
Є, втім, і чимало аргументів, які відохочують. «Величезним викликом для іноземного інвестора є проблема корупції, характерна для всієї нашої країни, і відсутність ефективного захисту прав власності. Іноземні інвестори приходять до нас, сподіваючись на європейські підходи до ведення бізнесу, однак дуже швидко розчаровуються», – розповідає консул.
Найбільше шкодить так зване негативне відлуння – історії інвесторів, які не змогли захистити свій бізнес в Україні. Наприклад, одного разу у Львові суд розглядав справу австрійського інвестора, в якого український менеджмент вкрав два мільйони євро. Повернути вдалося лише частину майна. «Два українські керівники відкрили свою фірму, в якій були стовідсотковими власниками, переписали на неї практично все майно й переманили працівників. Типові ознаки рейдерства. Була й інша ситуація: український керівник компанії продав багато товару по копійці за кілограм», – наводить від приклади. .
«Зрозуміло, що коли австрійський інвестор досягне успіху в Україні, він розповість про це кільком колегам. Натомість, якщо він утратив в Україні кошти через беззаконня, він розповідатиме про це сотням людей і пам’ятатиме дуже довго. Такі випадки дуже псують нашу репутацію. Держава повинна працювати з цим негативним відлунням – подивитись у минуле, знайти інвесторів, які втратили кошти, і спробувати компенсувати втрачене», – пропонує Маркіян Мальський.
Корупція та незахищеність бізнесу – не єдина перешкода, що стримує австрійських інвесторів. Консул нагадує, що в наш час конкуренція стала глобальною. «Серйозний інвестор, який приходить до країни, має таблицю з десятком країн, де чітко розписано вартість землі, електроенергії, робочої сили, використання комунікацій тощо. Він враховує вартість виробництва до четвертої цифри після коми. Ми не можемо просто казати, що в нас найкращі умови для інвестицій – потрібно порівняти себе з іншими країнами. Є багато країн, де інвестор приходить зі своїм штекером, включається в розетку й починає працювати. В Україні, натомість, почує: проведи мережі, заплати за землю й дозволи», – пояснює він.
Читайте також: Фабрика сподівань. Як влада Львова і Львівщини приваблює іноземних інвесторів
Поза тим, австрійський бізнес працює у Львові. Наприклад, кол-центр Австрійських авіаліній у Східній Європі розташований саме тут. «Одним із найкращих прикладів роботи я вважаю компанію Blum, яка виготовляє фурнітуру для меблів. Їхні заводи розташовані в Австрії, Сполучених Штатах Америки та Бразилії, а українське представництво з виставковими та складськими приміщеннями – у Пасіках-Зубрицьких під Львовом. Це приклад успішного підприємства з багаторічним досвідом; мене дуже тішить, що представництва таких компаній є в Україні», – каже Маркіян Мальський. Серед інших австрійських компаній у Західній Україні він називає Zaltech, JAF, Pewag, Gebruder-Weiss, Reisewelt Ukraine, Schweighofer, Krobath, Herz, Grawe, Reiffeisen та інші.
Якщо бізнес-середовище змушене буквально прориватися крізь хащі української бюрократії, то культурні зерна австрійсько-львівської співпраці проростають віддавна і рясно. Австрійський аташе з питань культури, що працює у Києві, часто буває у Львові – приводів для цього не бракує.
Читайте також: Таня Малярчук про український Відень та австрійський Львів
Донедавна мало хто знав, що Франц Ксавер Моцарт, син Вольфґанґа Амадея Моцарта, більшу частину свого життя прожив у Львові. Він приїхав сюди з Відня й багато років працював учителем у впливових галицьких родинах. Є легенда, що Франц Ксавер мав у Львові роман із заміжньою жінкою, й саме це нещасливе кохання так довго тримало його у місті. До слова, Морцарт-син цікавився й українською музичною культурою. Відома його варіація для фортепіано «Рутено» за мотивами народної пісні «У сусіда хата біла».
Меморіальна таблиця на Соборі Святого Юра у Львові
У грудні 1826 року у Соборі Святого Юра відбувся концерт-реквієм пам’яті великого Моцарта, організований Францом Ксавером. Днями ця сторінка львівської історії відкриється по-новому: 18 серпня розпочнеться фестиваль Lviv MozArt. «Львів уже славиться як українська джазова столиця, і ми сподіваємось, що Lviv MozArt відродить багаті традиції класичної музики нашого міста, – каже Маркіян Мальський. – Чекаємо на приїзд багатьох австрійців, зокрема, Посла Австрії в Україні Герміне Поппеллер».
Співорганізаторкою фестивалю є львівська диригентка Оксана Линів, яка працює головним диригентом в опері австрійського міста Ґрац. Участь у Lviv MozArt візьме й львів’янка Зоряна Кушплер, солістка Віденської опери.
Читайте також: Опера не може й не має бути самоокупною, – солістка Віденського оперного театру Зоряна Кушплер
«Культурна сфера зближує народи. Австрія надала низку ґрантів для львівських оркестрів, аби вони могли взяти участь у музичному конкурсі. У Львові працюють відомі австрійські диригенти Маттіас Ґеорґ Кендлінґер, Ґеорґ Куґі та інші», – каже Маркіян Мальський.
Маттіас Ґеорґ Кендлінґер активно співпрацює з Львівською філармонією. Він заснував Український національний хор у Львові.
Ґеорґ Куґі – викладач Музичної гімназії у Відні, що працює у Львівській філармонії. Був першим запрошеним диригентом Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів»
15 жовтня в Австрії вибори. Австрійські громадяни, що перебувають в Україні, матимуть змогу проголосувати у почесному консульстві у Львові. «Для цього потрібно буде заповнити спеціальні картки. Зараз Посольство Австрії в Україні надає інструкції, як саме проходитиме голосування», – каже консул.
Окрім почесного консульства, у Львові працює Австрійський академічний центр, бібліотека і торговий офіс посольства Австрії. Ще одна австрійська організація, що активно співпрацює зі Львовом – «Чорний хрест». Вона займається пошуком і перепохованням австрійських військових, загиблих у Першій світовій війні. «Нещодавно під Львовом під час будівництва знайшли кістки австрійських вояків, – розповідає Маркіян Мальський. – Ми зв’язались із “Чорним хрестом” і допомагали у транспортуванні. Ця організація сама будує цвинтарі та домовляється, наприклад, із сільською школою про догляд могил. Навзаєм українців, наприклад, підтримують грішми або запрошують до Австрії».
У червні цього року в селі Жовтанці на Львівщині «Чорний хрест» і Спілка імператорських стрільців Тиролю (Kaiserschützenbund Tirol 1921) відкрили цвинтар, на якому поховані вояки Першої світової.
Юрій Опока,
фото з відкритих джерел, Ірини Роговик, uk.wikipedia.org
Головне фото: візит Людвіґа Баварського до Львова, 1915 рік
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери