фото івана станіславського/твоє місто
Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
Є скарги мешканців про те, що громадський транспорт у Львові після 20:00 вже не їздить. Який тепер графік його роботи?
Останній рейс, наприклад, трамвайного маршруту №8 з площі Соборна приблизно о 21:50, у зворотному напрямку, із Сихова, ще пізніше – о 22:30. Якщо мовиться про електротранспорт, то він курсує переважно до 22:00. О 21:30 ще можна доїхати трамваєм з вокзалу до різних районів Львова.
Читайте також: У Львові відновив роботу автобусний маршрут №17
Відповідно до розкладів АТП-1, останній автобус відправляється орієнтовно о 21:00. Але з приватними перевізника ситуація гірша. Ми й далі ведемо з ними роботу, вони дещо її покращили, бо був період, коли через проблеми з пальним автобуси переставали їздити дуже рано. Зараз більшість маршруток курсують до 20:00, хоча розкладами передбачена 21:00.
Ми відновили активну практику штрафування за невиїзди. Штрафуємо не водіїв, а перевізників, з якими в нас підписані договори. В перші три місяці повномасштабного вторгнення і тоді, коли був пік кризи з пальним, не штрафували. Із червня штрафуємо, і певні покращення вже спостерігаємо, але не такі, які хотіли б.
Який штраф отримує перевізник за одноразове порушення?
Відповідно до договору, штраф становить 1700 гривень.
Чому водії завершують роботу раніше? Це пов’язане з комендантською годиною чи чимось іншим?
Тут є низка факторів. Із одного боку – комендантська година, а з другого – економічна ситуація і складна ситуація в галузі перевезень загалом. Першим ударом було пальне, нині ситуація стабілізувалася, але зростають ціни на запчастини. Окрім цього, маємо літній період, коли пасажиропотік найнижчий, що теж впливає на перевезення.
Наразі зобов’язали перевізників оновити розклади і подати нові – зі збільшенням одиниць транспорту та вечірніми рейсами. Ми справді очікуємо, що з вересня буде більший пасажиропотік, імовірно, відновиться навчання. І це потребуватиме більшої інтенсивності роботи громадського транспорту.
Яким є інтервал руху в середньому?
Дуже різним. Наприклад, інтервал руху трамваїв №8, №4 становить 5 хвилин і менше. Якщо говорити про великі автобуси, то тут інтервал становить 7-10 хвилин. Маршрутки по-різному курсують, ми намагаємося стимулювати водіїв навіть того транспорту, який має найнижчий пасажиропотік, дотримуватися інтервалу в щонайбільше 25 хвилин.
Читайте також: Львів планує взяти 32 млн євро кредиту на закупівлю тролейбусів з автономним ходом
Скільки зараз громадського транспорту виїжджає на маршрути? На скільки одиниць його може стати більше з осені?
Загалом автобусів виїжджає близько 350-ти на день, електротранспорту – 140 одиниць. Оцінюємо можливість збільшення. Відчуваємо брак водіїв. Підприємства впродовж тижня мають зробити таку оцінку і надати її нам. А ми вже визначимо, яку кількість транспорту можна додати.
Як тепер відстежують рух транспорту?
Наразі користуємося старою системою – GPS-трекерами з програмним забезпеченням, що дозволяє повністю відстежувати рух громадського транспорту. На основі цього робимо моніторинг і маємо можливість виписувати штрафи в тих випадках, коли це потрібно.
До нової системи, яка запрацює з повноцінним впровадженням електронного квитка, ще не маємо доступу.
Якими ресурсами радите користуватися львів’янам, щоби стежити за рухом громадського транспорту?
Майже всі застосунки відображають інформацію доволі коректно, лише певні мають недоліки. Наприклад, є такий волонтерський додаток lad.lviv.ua, який досить точно відображає рух транспорту. Він не інтерпретує дані, а бере їх із GPS-трекерів. Добрим вважається Citybus, але він тільки для операційної системи Android. Також можна відстежувати за допомоги застосунку Easy Way і чатбота Львівської міськради.
Читайте також: Як «Електрон» у Львові виготовляє новенькі трамваї для міста. Фото, відео
А куди варто скаржитися, якщо транспорту нема у той час, коли він мав би їздити?
В такому разі можна залишати скарги на Гарячій лінії міста Львова за телефоном 15 80.
Як змінилася кількість громадського транспорту у Львові від початку повномасштабного вторгнення? Місто неодноразово отримувало автобуси як гуманітарну допомогу від міст-партнерів.
Громадського транспорту у Львові не стало більше. В нас є постійні запити від міст, які постраждали внаслідок бойових дій (там є велика потреба, в деяких містах автопарки суттєво понищені), від Збройних сил України. Ті автобуси, що ми отримали як гуманітарну допомогу, вирішили віддавати. Приміром, нещодавно три автобуси передали Тростянцю (місто в Охтирському районі Сумської області – Ред.).
Тому якщо говорити про кількість, то вона в нас залишається приблизно такою ж, якою була до початку вторгнення. За час війни доставили тільки два п'ятисекційні трамваї.
Читайте також: У Львові затримується виготовлення взірця нового електробуса
Львівська міськрада скерувала запит до партнерів у Німеччині, аби отримати як допомогу вживані берлінські трамваї моделі Tatra KT4DM. На якому етапі його виконання?
Відповіді від Берліна стосовно трамваїв нема. Нині тривають перемовини з іншими містами щодо передачі, як правило, електротранспорту для Львова.
То скільки у нас трамваїв?
Важко сказати.
Тому, що є такі, що їздять, і такі, що не їздять?
Загалом маємо майже 90 придатних до користування трамваїв і майже 80 тролейбусів. Із автотранспортом ситуація не змінилася: близько 250 автобусів комунального транспорту та орієнтовно 200 приватних перевізників. Але вони обслуговують не лише міські маршрути, а й приміські.
Можливо, є нові закупівлі?
Зараз триває тендер щодо закупівлі 12-метрових автобусів для АТП-1. Розглядаємо заявки, і незабаром оголосять результати.
А цю закупівлю вдасться здійснити під час воєнного стану, адже заборонені капітальні видатки?
Думаю, що так. Мовиться про кредитні кошти, тому тут, мабуть, інша процедура. Триває діалог міста з міжнародними фінансовими організаціями, і саме тепер відбувається переосмислення попередніх планів. Львів не відмовляється від оновлення громадського транспорту і проводить різні переговори щодо продовження можливості його закупівель.
Плануємо чимало переосмислень у роботі громадського транспорту, зокрема скорочення маршрутів, віддаємо перевагу електротранспорту.
Через війну все не так швидко робиться, як би того хотілося, але робота триває, і місто має отримати ефективнішу транспортну мережу. Це також залежить від того, наскільки швидко буде впроваджений е-квиток.
Але зміни вже бачимо. У середу, 10 серпня, відкрили тролейбусний маршрут №38, який підсилив напрямок вулиці Кульпарківська. Зараз ця вулиця покращила своє сполучення з Городоцькою та Сиховом. Маршрут дає можливість багатьох зручних пересадок і має великий попит.
Читайте також: Львівських контролерів одягли у нову форму. Фото
Як галузь перевезень пристосувати до воєнного часу? Акцентувати на електро- чи автотранспорті?
Умови війни загалом непередбачувані. Для міста дуже важливо бути «гнучким». Але в нас досить розгалужена мережа електротранспорту, яка й далі розвивається. Окрім цього, розвинена автобусна мережа, що дозволяє місту залишатися «гнучким».
Ми цього року пережили значну кризу з постачанням пального. Довелося серйозно оптимізовувати рух автобусів на дизельному пальному і підсилювати електротранспорт. Ця гнучкість дуже важлива у турбулентні часи, але ми розуміємо, що після перемоги нам треба буде робити максимальний акцент на електротранспорт. Електроенергія є нашим ресурсом, який ми виготовляємо. У нас є можливості, ми як держава повинні бути незалежними від країни-агресора. Хоча пальне й закуповуємо в Європі, та розуміємо, що його складова – російська нафта. Тож нам потрібно планомірно відмовлятися від двигунів внутрішнього згорання. Це також питання екології. Львів планує електрифікувати громадський транспорт.
У цьому контексті мушу спитати про міську електричку: коли цей проєкт нарешті вдасться реалізувати? Чи можливо у час війни відкласти цю ідею?
Так, ми відновили переговори з «Укрзалізницею», досить успішно провели їх, але про це зарано говорити. Коли будуть конкретні напрацювання, розповім докладніше.
Читайте також: Які маршрути у Львові тимчасово не курсують під час воєнного стану
Як змінилася вартість перевезень і як відбувається розрахунок міста з перевізниками?
Ми підвищили вартість проїзду в маршрутках. Найближчим часом нових змін у тарифі не плануємо, бо й так розуміємо, що це значне грошове навантаження на містян. Водночас зростання тарифу дозволило стабілізувати ситуацію в цій галузі. Вартість пального зараз становить орієнтовно 50% витрат у перевезеннях. Також через підвищення цін зростають практично всі складові витрат підприємства.
Місто і далі компенсує пільгові перевезення. Це програма, яка працює. Насправді міський бюджет має дуже великі недоотримання, тому Львів не може стовідсотково компенсувати кошти за перевезення пільговиків. Намагаємося балансувати між потребами та можливостями.
Та сума, яку ми повинні відшкодовувати, збільшилася через те, що подорожчав проїзд, але асигнування, передбачені бюджетом, не змінилися на цей рік. Призначення на відшкодування вартості перевезення пільгових категорій відбуваються на початку року, і їх не переглядали. Тож відсоток відшкодувань зменшився завдяки тому, що збільшився тариф.
Вікторія Савіцька
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку