фото: ілюстративне/unsplash.com
Основне завдання – втримати команду. Львівський ресторатор про нові ідеї і підтримку колег у час карантину
Із послабленням карантинних обмежень у Львові минулого тижня дозволили відкрити зали ресторанів, щоправда, приймати наразі можна лише до 10 людей всередині. Продовжують працювати також літні майданчики, а доставка страв і досі залишається актуальною для мешканців. Tvoemisto.tv у межах проєкту «Бізнес на карантині» розпитало ресторатора, власника закладів Tante Sophie, Dublin та «Майстерня карамелі» та випускника Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Андрія Дзюбана про те, чи вигідно сьогодні відкривати ресторани, як втримати колектив у час пандемії і які нові напрямки все ж можна розвивати закладам.
Спочатку закрилися, а потім почали діяти
Дозвіл на роботу залів ресторанів дав можливість принаймні утримувати заклад та виплачувати частково заробітної плати. На теперішньому етапі, за словами Андрія Дзюбана, це теж важливо, адже люди чотири місяці до цього були практично без роботи й без засобів для існування, відповідно.
«Усім треба платити за помешкання, годувати сім’ї – такі оплати ніхто не скасовував, тому ми були на межі виживання. Послаблення карантину зараз дозволяє триматися на плаву. Звісно, що з такими обмеженнями, які ще є, працювати на перспективу чи розраховувати на прибуток нереально», – каже він.
Своїх колег та підопічних ресторатор не звільняв, навпаки під час карантину намагався забезпечити роботою, у тому числі пов’язаною з доставкою, а також додатковими замовленнями. Це дозволяло фінансово триматися і без постійної залученості в ресторанах.
Читайте також: Дозвольте нам працювати! Приватні садочки опинилися на межі закриття
«Закриття стало для всіх нас найбільшим форс-мажором. Ми закрилися одні з перших, ще до офіційної заборони працювати ресторанам, аби розібратися, як бути далі. Коли почали розуміти, що це за хвороба, як вона поширюється, які є засоби убезпечення, – почали діяти», – зазначає він.
Про додатковий заробіток працівників та новий проєкт
Чоловік зізнається, спочатку думав, що карантин триватиме два тижні, або, максимум, місяць. Не знав ще про симптоми і як боротися з вірусом, але після третього місяця не тільки він, а й більшість з галузі почали розуміти, що поки не виробиться колективний імунітет або не знайдуть вакцину, засоби лікування, то як ресторанний, так і туристичний бізнес, можуть збанкрутувати.
І з одного боку ще тиснули орендарі, а з іншого – люди, які не могли чекати та бути без грошей, тому планували виїздити за кордон. Тут, за словами Андрія Дзюбана, постало основне завдання і доволі складне – втримати команду.
«Ми організували додатковий заробіток: готували страви, консервації не тільки на доставку, а й на замовлення. Наприклад, масово робили равликів від Тітоньки Софі, заморожували і потім віддавали сотнями. Також після двох тижнів карантину, коли почали закривати кордони країн, запустили новий проєкт КуркаGO – це курятина на доставку, щось подібне до KFC. Так залучали людей з команди, щоби вони могли працювати, платили їм зарплати. Кухарі були зайняті приготуванням страв, а ті, хто мав авто, працювали на доставці, – такий був наш вихід із ситуації. І проєкт досі працює», – розповідає ресторатор.
Зараз же в ресторанах тримають більшу дистанцію на кухні, розмежовують ті процеси, які це дозволяють. Складніші страви, де це зробити не можна, наразі виключили з меню.
«Ми тримаємо дистанцію, проводимо температурний скринінг, користуємося антисептиками. Але для нас це не новинка, багато з цього ми вже давно практикували на кухнях: рукавички, журнал температур, медичні книжки тощо», – каже він.
Про те, хто такі справжні ресторатори, та прогнози для бізнесу
А от щодо того, за яким умов і коли можна було б повернутися до докарантинних оборотів, Андрій Дзюбан каже, що на це потрібно близько трьох місяців.
«Якщо би зараз, уявімо, все закінчилося, і ми змогли працювати як раніше, то на осінь вийшли б на показники минулого року. Ми все ж сподіваємося, що найближчим часом ця хвиля недуг спаде і можна буде повноцінно працювати», – додає чоловік.
Читайте також: Онлайн ніколи не зможе замінити офлайн. Засновник Gastroli.ua про концерти на карантині
Львів – туристичне місто, тому тут, за його словами, ресторанна галузь пов’язана з туристами. Відносно цього формується орендна плата, зарплати працівникам тощо. І поки до нас не поїдуть туристи не лише з України, а й з-за кордону, неможливо говорити про попередні показники. Але те, що вже починають відновлювати сполучення з іншими містами та країнами – покращує ситуацію, в якій опинився бізнес.
«Як правило, власники ресторанного бізнесу – досить вольові, активні, навіть проактивні люди, що не сидять на місці. Той, хто «хворіє» цим, не потребує дотискової мотивації, вони пережили декілька криз і цього разу, я впевнений, що теж руки не опустять», – каже він.
Чоловік додає, що універсальних правил роботи в час пандемії не виробив для себе, тим паче, що кожен у ресторанному бізнесі працює по-різному. У когось подієві ресторани, хтось працює як «вино і закуска», хтось «типовий дінер» – усі вони різні. На думку Андрія Дзюбана, оптимізація процесів та операційна ефективність – те, що може зараз врятувати будь-який бізнес, не тільки ресторанний, і є час на те, щоби добре все обдумати.
«Не такий страшний чорт, як його малюють. Ми переживали багато епідемій, згадати хоча би свинячий грип кілька років тому. Єдине, що відрізняє той час від теперішнього, – відсутність соціальних мереж, а з такою присутністю їх в нашому житті зараз, паніка швидко наростає. У моїй сім’ї перехворіли і, на щастя, уже все добре. Тому сподіваємося, що невдовзі пандемія теж пройде», – наголошує ресторатор.
Ольга Коваль
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня