фото: Львівський портал

фото: Львівський портал

Скоро львів’яни побачать вулиці, які будують за новими нормами

1739 0
Уже рік у Львові проєктують вулиці за новими будівельними нормами, а у вересні оновилися ДБНи для доріг поза містом. Ці зміни мають знизити аварійність та зменшити кількість смертельних аварій.

Чи дійсно вулиці Львова стануть безпечнішими завдяки новим нормам і правилам, де в місті можна встановити обмеження швидкості більше за 50 км/год. та що змінили смуги громадського транспорту на проспекті Чорновола, Tvoemisto.tv розповів начальник відділу інвестиційних проектів ЛКП «Львівавтодор» Павло Сирватка під час ефіру в межах проєкту «Реформи без ілюзій».

Що змінилося за рік, відколи почали діяти нові будівельні норми з облаштування доріг та вулиць?

Зараз ми можемо замовляти якісніші проєкти, які відповідають умовам міста. Раніше не завжди була можливість вмістити між наявними будівлями все, що вимагали старі ДБНи. Часом проєктанти нам так і казали: «Ми запроєктуємо, але ви майте на увазі, що ось цей і ось цей будинки потрібно знести, щоб дотриматися норм». Зрозуміло, що цього ніхто не буде робити, доводилося йти на компроміси. Нові норми дозволяють проєктувати набагато краще. Поки що у Львові є небагато проєктів, де такі зміни можна помітити. Приміром, проєкт реконструкції вулиці Шевченка ще не завершений, і, відповідно, будівельні роботи ще не починалися. Звичайні мешканці ж помічають зміни в будівельних нормативах вже після завершення робіт.

Тобто вулиця Шевченка стане прикладом будівництва за новими нормами?

Так, і інші вулиці, які зараз проєктуються. На більшості вулиць, які спроєктували минулоріч, ще триває будівництво. Тому дійсно оцінити зміни можна зараз хіба по проєктах малих вулиць або дворів.

Частина проєкту реконструкції вулиці Шевченка

Що мало би змінитися на цих вулицях?

У містах ми тепер маємо можливість облаштовувати меншу ширину смуг, зокрема робити дві смуги там, де могла раніше бути тільки одна. Це стосується лівоповоротних, наближених до перехресть додаткових смуг, також іноді автобусні смуги можуть вміститися там, де їх раніше не було. Наприклад, результатом нових норм є те, що на проспекті Чорновола зараз є 5 смуг, а не 4. Нові ДБНи дозволяють нам облаштовувати більш безпечну інфраструктуру: острівці безпеки, світлофорне регулювання, засоби стишення руху.

Читайте також: Менша комуналка та магазин на 4 поверсі. Як зміняться житлові будинки в Україні

У вересні розпочали реконструкцію вулиці Курмановича за новими нормами. Там обіцяють облаштувати тротуари, велодоріжку і зупинки для автотранспорту.

Вулиця Курмановича — це приклад того, як у місті проводять реконструкцію із заміною комунікацій. Звичайно, це довше і дорожче, ніж заміна верхнього шару асфальту, але це інвестиція в майбутнє, щоб наступні 10 чи навіть 50 років ця вулиця не потребувала значних витрат міста. На Курмановича роблять окремі від проїжджої частини тротуари і велодоріжки. Це створить кращі умови для тих, хто пересувається не на авто, і дозволить у майбутньому пустити туди громадський транспорт, що знизить потребу в поїздках на машині. У кінці вулиці біля повороту на вулицю П’ясецького мають виправити геометрію кільцевого перехрестя під мостом. Зараз там можна їхати і навіть не помітити перехрестя, що провокує аварійні ситуації. Після реконструкції проїзд у всіх напрямках буде через кільце.

Ремонт вулиці Курмановича. Фото: Galnet

Читайте також: 100 днів Маркіяна Мальського. Відкрите інтерв'ю з головою Львівської ОДА

Нещодавно на вулиці Франка встановили обмежувальні стовпці, щоб автомобілісти не виїжджали на зустрічну смугу і не блокували рух зустрічного транспорту, зокрема трамваїв. Ми перевірили, чи дотримуються водії там правил, але помітили, що вони і далі їх порушують.

Стовпці справді поставили, аби було складніше порушувати правила дорожнього руху, за якими виїзд на зустрічну трамвайну колію заборонений. На жаль, у свідомості частини водіїв є думка, що є несерйозні і серйозні порушення ПДР. Виїзд на зустрічну трамвайну колію і непропускання громадського транспорту на виїзді із кишені багато де є проблемою. Це спричиняє аварії і знижує швидкость руху громадського транспорту. І в суспільстві це толерується. Стовпчики мають зменшити такі порушення. Поки що складно сказати, який ефект вони мають, — щоб проаналізувати часу руху громадського транспорту потрібно, щоб пройшов певний час від моменту встановлення стовпчиків. Коли ми матимемо статистику вже за листопад, порівняємо її із вересневою, зможемо робити висновки про ефективність таких нововведень.

Приміром, така інформація є по проспекту Чорновола. Там час руху громадського транспорту у час пік зменшився на 40% після облаштування смуги для громадського транспорту. Ділянку від зупинки «Хімічна» і до зупинки «Готель “Львів”» громадський транспорт тепер проїжджає за 4 хвилини, а не 6. Це невелика, але відчутна зміна для сотень автобусів, тролейбусів і приміських маршруток, які там курсують, та їхніх пасажирів.

Фото Дем'яна Данилюка

На яких ще вулицях у Львові облаштували інфраструктуру для посилення безпеки руху і це вплинуло на кількість аварій?

До завершення будівництва трамвайної колії на Сихів проспект Червоної Калини був місцем концентрації ДТП. Після того, як там облаштували світлофори та ще не ідеальні, але більш якісні переходи і відкоригували геометрію перехресть аварійність знизилася. Можливо, це сповільнило час у дорозі для частини мешканців, але як на мене, ціна кількох врятованих життів це виправдовує. З іншого боку, більші затримки на проспекті Червоної Калини спричиняють менші затримки вже на вулиці Стуса. Коли ж на проспекті Червоної Калини вимикаються світлофори, затори на Стуса, навпаки, стають більшими.

Що ще роблять у містах для підвищення безпеки на вулицях? Обмежують швидкість руху по місту?

Треба розділяти обмеження швидкості і час в дорозі. Якщо говорити про обмеження, то на Підвальній і Винниченка можна їхати максимум 50 км/год, але я не впевнений, що транспорт там так рухається навіть зараз. Якщо змінити знак 50 км/год на знак 30 чи навіть 20, у час пік ніхто не відчує змін у русі. Зміни будуть хіба в не піковий час, коли трапляється значна кількість аварій — саме через перевищення швидкості.

Ми маємо привести обмеження швидкості по знаках до обмеження, яке є по факту. З цим є багато проблем у радянських кварталах, приміром, на вулицях Володимира Великого, Науковій, на Сихові. Згідно з містопланувальною документацією, формально там двори, але з точки зору водія — це нормальна вулиця, де можна їхати 50 км/год. З точки зору ж мешканця — це двір його будинку, в якому гуляють діти, де вони ходять до школи, і мешканці не хочуть, щоб там їздили з такою швидкістю.

Читайте також: Дорога перспектива. Чи поїде трамвай з Сихова на Княгині Ольги

З іншого боку, є вулиці Зелена і Личаківська на виїзді з міста, на яких ніхто не їде 50-60 км/год. Такі ділянки, де немає причин для обмеження швидкості, зараз будемо опрацьовувати разом з управлінням транспорту, щоб підвищити дозволене обмеження. Щоб водій розумів: я вже проїхав табличку Львів, тому можна їхати швидше, але там, де починаються житлові квартали, промислові зони, зупинки громадського транспорту, магазини, треба знижувати швидкість.

Наша читачка зазначила, що є проблемна ділянка на вулицях Дріжджовій і Голубця. За її словами, там інтенсивний рух, бо зробили проїжджу частину для авто, а тротуари — ні.

Це приклад того, що обмеження, які встановлені лише знаками, не завжди працюють. І Дріжджова, і Голубця є вулицями, де згідно з правилами і знаками обмеження швидкості є 20 км/год і заборонено транзитний рух. Але, на жаль, не всі дотримуються цієї заборони, і багато хто об’їжджає перехрестя Личаківська — Пасічна цими вулицями, що створює багато проблем місцевим мешканцям. З іншого боку, ширина цих вулиць на деяких ділянках така, що все згідно з нормами там не вміщається. Тому при реконструкції там обрали модель житлової зони без чітко автомобільної і пішохідної частин, щоб та невелика кількість автомобілів, що обслуговує мешканців вулиці, могла розминутися з пішоходами. Та через транзитний рух складається інша ситуація, і зараз цю вулицю перекрили. Після перекриття ця ділянка має стати звичайною житловою зоною, двором, де рухаються тільки мешканці цієї вулиці.

ДБНи, які почали діяти два місяці тому, мають також покращити ситуацію з безпекою на швидкісних дорогах і трасах. Що саме там зміниться і як це вплине на аварійність?

Ці норми дозволяють зменшувати ширину смуги руху. Облаштування острівців безпеки і зміни траєкторії руху потрібне для того, щоб на в’їзді у населений пункт водій навіть вночі бачив, що це не заміська траса — потрібно рухатися повільніше і бути уважним. Між смугами різних напрямків роблять так звані відбійники, щоб унеможливити виїзд на зустрічну. Також одна з новацій — те, що на відбійнику можна робити так звані антизасліплювальні екрани. Ті, хто їздили вночі, знають, що зустрічна машина із погано налаштованими фарами може засліпити. І тоді залишається або різко зменшувати швидкість, що теж небезпечно, або сподіватися, що ніхто не вибіжить на дорогу. Сподіваюся, що невдовзі такі екрани стануть буденністю на заміських дорогах України.

Читайте також: Транспорту систему Львова кардинально змінять. Інтерв’ю з новим керівником управління транспорту

Острівці безпеки, вигини і виступи на дорогах для штучного зниження швидкості, шумові смуги на трасах — що це насправді змінює? Чи дійсно робить дорогу безпечнішою?

Світова практика показує, що робить, а я не думаю, що мешканець Львова біологічно відрізняється від мешканця Німеччини. Усі ці заходи — це світова практика, як зменшити кількість аварій, кількість і складність травм. Так, частина змін може збільшити кількість дрібних ДТП, але, напевно, +1 побитий бампер — це хороша ціна за -1 смертельне ДТП. Ідея в тому, щоб зменшити кількість саме смертельних аварій: навіть якщо хтось зробить помилку, щоб вона не коштувала нікому життя.

Також у нас є низка запитань від читачів. Перше: чи є дані щодо впливу на закоркованість вулиць нових великих житлових комплексів?

На містобудівній раді перед погодженням проєктів зазвичай показують аналіз впливу на транспорт, тож такі дані мають бути в містобудівної ради.

Далі читачі цікавляться, чим регулюється кількість світлофорів та дорожніх знаків у місті, які часом перекривають один одного?

Кількість світлофорів регулюється кількістю місць, де є потреба в них, та кількістю грошей, яку депутати готові витратити на те, щоб зменшити аварійність, спростити пішоходам перехід вулиць і дозволити водіям вклинитися з бічної вулиці в основний потік.

Також пишуть, що на вулиці Княгині Ольги на повороті через трамвайну колію біля вулиці Котка огорожа закриває огляд зустрічної смуги, через що тут регулярно трапляються аварії. Читачі цікавляться, чи можна прибрати 2-3 секції цієї огорожі і виправити ситуацію?

Вулиця Княгині Ольги не є на балансі «Львівавтодору», тому потрібно з цим питанням звернутися до міської комісії з безпеки дорожнього руху.

Якщо плануються вужчі смуги у межах Львова, то чи зможе проїхати швидка між смугами в разі затору? Як будуть вирішувати такі ситуації?

Вирішувати такі ситуації планується по різному, оскільки вулиці і ситуації є різні. Але дуже часто ефективними для надзвичайних служб є смуги громадського транспорту.

Чи є облік аварійних ділянок у Львові? Саме там, на думку наших читачів, потрібні в першу чергу нова розмітка та інфраструктура.

Обліком таких ділянок займається поліція, а необхідні заходи для зниження аварійності погоджує міська комісія з безпеки дорожнього руху. Загалом ця комісія й намагається в першу чергу вирішувати проблеми на таких ділянках.

Читачів цікавить, чому острівці безпеки не помальовані відповідною фарбою та не освітлюються? Чи дійсно вони потрібні, наприклад, якщо на ділянці немає пішохідного переходу?

Окрім острівців безпеки для пішоходів, бувають ще острівці для роззділення потоків транспорту, які мають унеможливлювати порушення правил дорожнього руху, наприклад, рух прямо по смузі, яка призначена для повороту направо. Якщо є конкретні місця, де на острівцях безпеки відсутні відповідні знаки, — прохання звертатися на Гарячу лінію міста. Загалом їх облаштовують відповідно до чинного законодавства.

Також просять розібратися з пішохідними переходами та знаками, які на них вказують, на вулиці Ряшівській. Приміром, на вулиці є перехід, але відповідні знаки стоять за ним. Крім того, на кінцевій зупинці тролейбуса зробили пішохідний перехід після зупинки, тобто перед транспортом, який на ній зупиняється. І люди, які виходять з тролейбуса чи автобуса, не можуть побачити інший транспорт, який наближається, починають відразу переходити дорогу, що створює аварійну ситуацію.

На Ряшівській є значний потік людей від зупинки громадського транспорту, тому там вирішили облаштувати перехід за траекторією, яка потрібна пішоходам. Згідно з ПДР, водій, наближаючись до переходу, має бути уважним і надати пішоходу перевагу — тим більше пішоходам, які вже минули одну смугу і перебувають на проїзній частині вулиці.

На місці базару біля стадіону «Україна» анонсовано будівництво комплексу з 11 багатоповерхівок, а це понад 1000 квартир. Чи є проєкт організації руху у цьому районі? Липова Алея і так у час пік закоркована, і розширювати її нема куди. Є чутки, що транспортну розв’язку для цього комплексу проєктують у тому числі за рахунок земель Снопківського парку.

Проєкти організації руху виносяться на містобудівну раду, проте не завжди забудовники на практиці здійснюють саме те, що показували до початку забудови і що проходило транспортне моделювання. Щодо цієї ділянки, на жаль, у мене особисто інформації немає.

Схема забудови біля стадіону «Україна»

Що і коли робитимуть із острівцем на Стуса — Липова Алея? Чи є зручний і безпечний проєкт облаштування цього роз’їзду?

Є проєкт облаштування постійного розвороту і постійного перекриття проїзду біля заправки, але, на жаль, через брак фінансування його досі не здійснили.

Коли зроблять безпечне перехрестя на Снопківській — Севери — Стуса? Як пишуть наші читачі, його мали облаштувати під час реконструкції цих вулиць, попереднього його підтримала комісія з безпеки руху. На перехресті мав бути підвищений пішохідний перехід і штучний вигин для зменшення швидкості руху автотранспорту.

На жаль, це рішення також наразі не реалізоване через брак фінансування.

Коли відремонтують вулицю Моторну та прилеглі? На Моторній є асфальт лише до половини вулиці.

Вулиця Моторна не є на балансі «Львівавтодору», тож можу лише порадити уточнити цю інфомрацію в балансоутримувача — це, швидше за все, Залізнична райадміністрація.

Наталя Лазарович

На головному фото — міні-кільце на вулиці Угорській, «Львівський портал»

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.