Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
Чому «турбулентність» підліткового віку – це нормально
Львів’янка Наталія Смуток виховує 14-літнього сина, дворічну донечку та чекає на третю дитину. Спостерігаючи за своїм сином-підлітком, вона називає його вік «турбулентним» через низку фізичних змін та емоційну нестабільність. Водночас, на її думку, підлітковий період є дуже важливим, адже саме в цей час доводиться визначатися з майбутньою професією.
«Зараз мій син навчається у 9 класі. На моїх очах він пройшов шлях від хлопчика, який активно брав участь в олімпіадах, був дуже вмотивованим та зацікавленим світом, до підлітка-їжака, який відверто забив на навчання, нічого не хоче та запитує: «Навіщо мені це все треба?» – розповідає Наталія Смуток.
Існує думка, що дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності. Окрім гормональних змін, підлітковий організм переживає ще й своєрідну перебудову мозку. Наприклад, як пише новозеландський психолог Найджел Латта у своїй книзі «Поки ваша дитина не звела вас із розуму», у цьому віці частина мозку, яка відповідає за причинно-наслідкові зв’язки, зменшує свою активність. Тому підлітки більше схильні до ризикованих вчинків.
«У цій книзі є гарна аналогія, – каже Наталія Смуток. – Наприклад, ви маєте, хворого дідуся, який часом кричить і поводить себе дивно. Ви ж не будете на нього бурхливо реагувати чи ображатися? Ви розумітимете, що в дідуся, наприклад, склероз, і будете з ним жити далі. Приблизно у такому ж стані перебувають і наші підлітки. Це треба розуміти. Найкраще у цій всій історії те, що у підлітків це колись мине».
Що не так із сучасною освітою
«Ми всі знаємо, у якому стані освіта є зараз. Ровесники мого сина – це вже, умовно кажучи, «втрачене» покоління: саме вони найбільше постраждали від програм колишнього міністра освіти Табачника та попередньої влади. Нашим дітям звичніше піти до репетитора, визубрити типові завдання, готуватися до здачі ЗНО. Вони можуть написати реферат методом «copy-paste», а от зробити презентацію, відстояти свою думку, бути креативним… Вони на це здатні, але, на жаль, не мають достатньо інструментів та розуміння, як це можна робити практично», – зауважує Наталія Смуток.
За її словами, система освіти є далеко неідеальною, а прагнення здобути хорошу оцінку нічого корисного не приносить ані дітям, ані батькам. Окрім того, у «погоні» за оцінками школярі бояться робити помилки замість того, аби засвоїти важливий для подальшого життя урок: помилки – це нормально, варто лише сприймати їх як досвід, робити висновки та рухатися далі.
«Ми, батьки, насправді також є дуже зацикленими на оцінках. Стрес, який ми самі створюємо довкола навчання, нічого доброго не приносить ані нам, ані дітям. Треба приймати свою дитину такою, якою вона є. Навіть якщо їй щось не вдається, вона має відчувати любов, повагу та підтримку. Ці речі критично важливі», – каже Наталія Смуток.
Пригадуючи власний шлях професійного розвитку – від навчання до керування бізнесом (Наталія Смуток – директор німецької виробничої компанії «МАТАІ-Україна», – авт.) – вона робить висновок: можна не бути успішним у всьому, але варто вміти адаптовуватися до навколишнього світу. На її переконання, першочергове завдання освіти та різних навчальних програм – давати баланс, упевненість у власних силах, інструменти для емоційної стабільності. Ці речі набагато важливіші, аніж те, ким дитина буде працювати у майбутньому та скільки зароблятиме.
«Як керівник компанії, беручи на роботу людей, для себе виділяю окремі важливі риси. Щонайперше, людина має бути порядною та сповідувати певні цінності, поважати особистий простір інших, уміти висловлювати свою думку, мати навички комунікації, не боятися приймати рішення та брати на себе відповідальність. Усьому можна навчити, окрім ціннісного підґрунтя», – говорить Наталія Смуток.
Scolar – не конкуренція школі, а трамплін для розвитку дитини
Підлітковий вік – це період, коли дитина багато до чого втрачає інтерес. Тим часом на ринку не з’являються нові освітні програми, які були б якісними та могли б зацікавити, – вважає Наталії Смуток. «Ми вирішили створити альтернативну програму, яка надаватиме конкретні знання. Наприклад, розуміння хімії, фізики тощо. Дитині треба дати вудку (до того ж – вудку високоякісну), щоб вона пізніше змогла зловити рибу. Ми почали думати про програму, яка б розвивала певні навички, які корисні вже сьогодні, незважаючи на ту професію, яку дитина обере в майбутньому», – каже Наталії Смуток.
«Ми не хочемо створювати конкуренцію школі чи заперечувати її потрібність. Ми бачимо це так: школа – база, а Scolar – трамплін, який допоможе дитині здобути кращі стартові позиції», – додає вона.
Scolar передбачає три напрямки, у межах яких творці проекту прагнуть розвиватися найближчим часом. Перший етап стартує вже 2 квітня і триватиме до 7 травня. Це навчальний модуль, під час якого діти зможуть протестувати пропоновану методику. «Упродовж п’яти субот ми розповідатимемо підліткам про новітні технології, ознайомлюватимемо з 3D-моделюванням. Загалом покажемо, як на практиці працює проектне навчання», – говорить Наталія Смуток.
Другий напрямок – організація літніх таборів. Нині бракує цікавих програм для підлітків на період літніх канікул, – вважає Наталія Смуток. Програма таборів передбачатиме креативні майстерні, арт-терапію, різноманітні квести, опанування командних навичок, англомовні клуби, своєрідну «школу виживання» тощо. «Хочемо давати прикладні навички, які стануть у нагоді дітям. Під час таборів також звертатимемо увагу на ціннісне виховання та обговорюватимемо питання, які їх зараз турбують найбільше. Насправді, у підлітків дуже спотворена інформація, наприклад, про статеве дозрівання, шкідливі звички, взаємини з протилежною статтю. Про це з ними треба говорити, але говорити фахово», – каже Наталія Смуток.
Третій напрямок – повноцінна суботня навчальна програма, яка має стартувати у вересні цього року. Вона також передбачатиме проектне навчання, опановування «м’яких» навичок та отримання корисних інструментів. Планують, що це буде довготривалий курс. «Хотіли би пропонувати різні приклади: 3D-моделювання, цікава фізика, ІТ-технології, цікава хімія, архітектура, дизайн тощо. Під час занять дитина має відчути, у який бік їй цікаво рухатися, що саме вивчати подобається найбільше», – пояснює Наталія Смуток.
Хто викладатиме у Scolar
Серед методологів Scolar – кандидат психологічних наук, бізнес-тренер і консультант Андрій Рождественський та бізнес-тренер і консультант Світлана Бугай (які також є ініціатороми створення та співзасновниками проекту). Маючи досвід викладання у Львівській бізнес-школі УКУ та проведення тренінгів для великих компаній, саме вони працюють над набором команди викладачів, менторів і тренерів для програми, а також займатимуться написанням навчальної програми.
«Андрій Рождественський був директором управління персоналом в «Ощадбанку», Світлана Бугай створювала там всі навчальні програми на рівні головного офісу, – говорить Наталія Смуток. – Вони мають необхідний багаж та знання, а тепер хочуть зробити щось корисне для наших дітей. Зараз є команда людей, які задіяні у цьому процесі. З цим ядром (5-6 осіб) ми виходимо на квітневий модуль. Паралельно набираємо спеціалістів, а також вчителів, які могли б цікаво розповідати про той чи інший предмет».
Андрій Рождественський
«Для нас важливо, аби викладачі також сповідували певні цінності. Окрім того, вони повинні вміти знайти підхід до кожного підлітка. Коли ще ми вчилися у школі, то розуміли: так треба, і тому ми це робитимемо. Сучасне покоління інакше: вони не робитимуть, доки не зрозуміють, навіщо це їм потрібно», – додає Наталія Смуток.
У межах квітневого модуля планують створити 4 групи (до 12 осіб у кожній), із якими працюватиме викладач певної дисципліни. Також за кожною групою буде закріплений ментор (наставник), який спостерігатиме за дітьми під час занять та допомагатиме викладачам краще розгледіти та розкрити здібності учнів.
Квітневий модуль – можливість випробувати Scolar на практиці
Відповідно до вже розробленої програми, кожної суботи дві години підлітки присвячуватимуть опануванню «м’яких» навичок в ігровій формі: робота в команді, досягнення мети, визначення пріоритетів, самопізнання, уміння брати відповідальність, комунікативні здібності. Після обіду наступні дві години вони займатимуться 3D-моделюванням: спеціаліст розповідатиме, як працюють 3D-технології та як самостійно створювати 3D-анімацію.
«Дітей забезпечуватимуть усіма необхідними матеріалами. Квітневий курс коштуватиме 2 500 гривень. Ці гроші не покриють витрати на матеріали. Але ми свідомо йдемо на цей крок, аби протестувати такий спосіб навчання. Діти мають показати, чи таке їм буде цікаво», – каже Наталія Смуток.
Упродовж п’яти тижнів підлітки сформують свої команди та працюватимуть над власними проектами, аби одразу ж застосовувати на практиці засвоєнні знання. Як підсумок, у межах теми «Ми закохані у Львів» вони оберуть об’єкт для створення на 3D-принтері та презентують свої напрацювання перед широкою аудиторією до Дня міста.
«Ми вважаємо, що поєднання теоретичної та практичної баз у формі гри дасть свій ефект. Дитина отримає розуміння, як створювати проект: від його початку до логічного завершення. Адже часто наша робота складається саме з реалізації маленьких проектів», – зауважує Наталія Смуток і додає: «Ми будемо пробувати. Адже можна взяти супер-технології, розробити ідеальні програми, але якщо це не працюватиме на підлітках або їм просто буде нецікаво, то доведеться все змінювати під час самого процесу».
В Україні існують освітні програми, які надають подібні навички, – зауважує Наталія Смуток. Однак, вони зазвичай є вузькоспеціалізованими: наприклад, курси з ІТ-технологій, курси з дизайну. «Ми не хочемо обмежувати. Навпаки – прагнемо давати набір інструментів та знань, аби дитина сама визначилася, ким вона хоче бути в майбутньому. Наприклад, і ветеринару, і балерині, не зважаючи на специфіку їхньої професії, важливо мати навички комунікації», – пояснює Наталія Смуток. За її словами, коли діти після навчання у Scolar самі пропонуватимуть робити щось подібне й у своїх школах – це буде для творців проекту найкращим результатом.
Універсальних порад для батьків немає: треба просто любити своїх дітей
Наталія Смуток вважає, що треба не відгороджуватися від проблем, а вчитися вибудовувати діалог зі своїми дітьми. «Батьки підлітків стикаються зі спільними викликами. Дуже важливо розуміти, що ти не один такий. Дитина має відчувати підтримку рідних. Цей вік пройде, і батьки знову стануть авторитетами. Є різні рівні небезпек: хтось із підлітків зловживає алкоголем, хтось фарбує волосся, хтось свариться з однолітками. Універсальних порад для батьків немає. Треба просто любити своїх дітей та шукати точки перетину», – говорить Наталія Смуток.
Вона пригадує, як під час нещодавньої презентації Scolar психотерапевт Вікторія Горбунова поставила батькам низку незручних питань: чому ви хочете, щоб ваша дитина добре вчилася? Чому ваша дитина має бути відмінником? Чи справді це так для вас важливо? Що насправді для вас важливо у процесі виховання дитини? Це викликало жваве обговорення і змусило багатьох із присутніх замислитися. Тим часом творці проекту Scolar зробили висновок, що такі зустрічі з батьками – корисні та необхідні. У рамках реалізації довготривалої програми, планують їх організовувати принаймні раз на місяць. Для цього готові запрошувати фахових спікерів.
«Для нас важливо мати зворотній зв’язок. Його ми плануємо отримувати під час зустрічей із батьками. Дослухатимемося й підлаштовуватимемо нашу роботу під потреби батьків та дітей. У нас є сайт та фейсбук-сторінка. Якщо батьки вже зараз хочуть долучитися зі своїми ідеями – будемо тільки раді. Прагнемо, аби наш продукт був якісним, аби були задоволені діти. Це для нас стане найкращим результатом», – каже Наталія Смуток.
Довідка. Наталія Смуток – ініціаторка створення та співзасновниця школи Scolar, директор німецької виробничої компанії «МАТАІ-Україна», учасниця Координаційно-дорадчої ради при голові Львівської обласної адміністрації, учасниця Львівського кластеру поліграфії, засновниця ініціативної групи СТОП–ХАБАР, випускниця програми MBA Львівської бізнес школи УКУ.
Спілкувалася Юлія Сабадишина,
фото надала Наталія Смуток
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше