Фото: Guess Line Architects
«Втоплений» фасад та пальма. Що кажуть архітектори та проєктанти про новий готель на Дорошенка
Минулого тижня у на міжнародному архітектурному конкурсі визначили, яким буде новий торгово-готельний комплекс на вулиці Дорошенка, 2 у Львові, що його будуватиме донька львівського бізнесмена та депутата Григорія Козловського Софія Максимець.
Перемогу у конкурсі здобула команда архітекторів, що спроєктувала меморіальний комплекс героїв Небесної Сотні на вулиці Кривоноса. Цей проєкт викликав чимале обговорення серед львів’ян, тож Tvoemisto.tv дізнавалося, яким буде новий торгово-готельний комплекс та чи вплине він на сформовану історичну забудову на вулиці.
Читайте також: Григорій Козловський запропонував збудувати паркінг на площі перед Львівською оперою
Громадський простір чи готель
Наприкінці XIX століття на цьому місці були два будинки, які знищив удар бомби у 40-х роках минулого століття. У 2009 році цю ділянку передали в оренду ТзОВ «Солодка вишиванка», і компанія «Укрдизайнгруп» розробила проєкт торгового центру. Наразі цей проєкт не актуальний, адже кілька років тому сюди перенесли зупинку громадського транспорту, а сам початок вулиці вже довгий час намагаються закрити для авто.
Будинок на Дорошенка, 2, який зруйнували під час Другої світової війни
Під час громадських слухань по новому будівництву торік керівниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко говорила, що в ідеалі це місце мало б слугувати громадським простором зі сквером, але це неможливо зробити через приватизовані об’єкти нерухомості, що тут розташовані.
Довгий час на цьому місці був аварійний житловий будинок та кіоски. Про нове будівницвто тут заговорили після того, як депутати Львівської міської ради безкоштовно передали землю у власність ОСББ «Свободи 11», вилучивши її з власності ТзОВ «Солодка вишиванка». Тоді кінцевим бенефіціарним власником ОСББ, згідно з аналітичною системою YouControl, був Григорій Козловський.
Як пишуть «Наші гроші. Львів», Софія Максимець та Леся Данчевська стали власницями ділянки, надавши ОСББ позику під її заставу. Першого разу, коли підприємиці хотіли отримати дозвіл на будівництво, виконком переніс це питання, бо до рішення була низка зауважень, зокрема щодо відсутності детального плану території та зонінгу Галицького району. Після цього провели дві зустрічі з громадськістю, потім містобудівні умови таки видали та зобов’язали забудовників провести міжнародний архітектурний конкурс.
Чому обрали саме цей проєкт
На конкурс подали 74 роботи, а до участі допустили 71 учасника. За перше, друге та третє місця учасники конкурсу отримати 20, 15 та 10 тис. доларів відповідно. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев розповів Tvoemisto.tv, що представники забудовника також були членами журі й підтримали проєкт, що посів перше місце, тож, вірогідно, готель будуватимуть за проєктом-переможцем. Його авторами є львівські архітектори Guess Line Architects Андрій Лесюк, Христина Пундак, Михайло Когут, Ігор Когут та Андрій Гончаренко.
«Журі прийшло до однозначного рішення та перше місце обійшло друге з великим відривом, так само, як друге серйозно обігнало проєкти, що отримали "бронзу"», – каже він.
Антон Коломєйцев додає, що наразі архітектори і замовник пропрацьовують проєктні процеси, технологічне наповнення, адже це лише ескіз і потреби замовника треба уточнити.
«Журі також дискутували з приводу сусідства з "Гранд готелем", оскільки передбачають, що номери нового готелю будуть продовженням "Гранд готелю". І, можливо, саме тому, що був замовник в журі, відсіяли ті об’єкти, які б не працювали в такій зв’язці з наявних вже готелем», – додає він і зауваживши, що багато учасників надто буквально копіювали зразки інших світових будівель.
Нова будівля буде недешевою в реалізації, але водночас, каже Антон Коломєйцев, вона буде «красиво старіти» і через 20 років набуде смаку.
Читайте також: Депутати Львівської міськради погодили будівництво готелю біля ТРЦ Forum
Хідник не заберуть
Пішохідний простір від бордюра хідника до вітрин першого поверху за проєктом сягатиме 6 м, тобто не менше, ніж було до будівництва.
Лілія Онищенко каже, що саме через те, що багато учасників не відступили від червоних ліній, що прописали в умовах конкурсу, довелося відхилити кілька справді достойних проєктів.
«Простір під колонами ніби відкритий, але небезпека майбутнього засклення вже прочитується. А шкода, бо ці проекти мали дуже добре вирішення фасадів та продуману планувальну структуру і високі шанси на перемогу», – написала вона на своїй сторінці у Фейсбук.
Територія на Дорошенка, 2 до початку будівництва
Проєкт-переможець вона охарактеризувала, як «просту ідею, що вистрілила».
Фонова забудова
Підтримав і проєкт нового готелю голова правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України Богдан Гой. У коментарі Tvoemisto.tv він розповів, що будівля має добре «лягти» в історичну забудову вулиці.
«Ми маємо багато прикладів проводження з новим будівництвом на історичних ділянках, починаючи від колишньої будівлі Укрсоцбанку, й закінчуючи будинком на перетині вулиць Краківської та Вірменської, де вже завершують будівництво готелю. Там теж тоді проводили міжнародний конкурс, переміг австрійський архітектор, але його не змогли реалізувати через спротив громадської думки. На фоні цих прецедентів, готель на Дорошенка буде суттєвим кроком уперед», – розповідає Богдан Гой.
Проєкт, що переміг, він незиває неегоїстичним, що коректно вписується лінію забудови вулиці Дорошенка.
«Архітектори не зробили стіну фасаду суцільною, а розділили її символічною тріщиною на два об’єми. З іншого боку –будівля не заграє з історичними стилями, а мова його сучасна, європейська», – каже Богдан Гой.
Читайте також: На перехресті Стрийської та Наукової збудують готель та офісний центр. Візуалізація
Член львівського осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Богдан Зятик навпаки вважає, що комплекс дуже масивний та не вписується в те урбаністичне середовище, попри намагання авторів тонально наблизити його до кольору будинків, а вузькі видовжені вікна, які не подібні на жодні вікна на Дорошенка й дуже дисонують із цим архітектурним ансамблем.
«Звісно, що проєкт не має бути подібним абсолютно на будівлі поруч, він може бути сучасним, однак підпорядкованим простору. Тому такий проєкт міг би бути, але точно не в цьому місці, а десь на Сихові чи в іншому віддаленому районі від центру Львова. Тут він виглядає недоречним через ритмічну почленованість вікнами і масивність», – каже він.
Також, на думку Богдана Зятика, дуже важливо в архітектурі залишати трохи повітря, вільного простору, озеленення.
«Як на мене, кращим був проєкт, що посів третю позицію – там є використання скла, сучасних матеріалів, і оця прозорість досить непогано сприймається, відчувається повітряність і простір. У проєкті, що на другому місці, теж залишили частину простору так би мовити для заглиблення всередину, розширення вулиці. Архітектори повинні враховувати, що людям має бути комфортно та давати більше простору і світла», – додає він.
«Втоплений» фасад та пальма
Архітектор проєкту Андрій Лесюк розповів Tvoemisto.tv, що до фінального проєкту напрацювали близько 50-ти ескізів.
«Наш об’єкт є фоновою структурою в готовій історичні парцеляції будівель вулиці. Ми максимально акуратно заходимо в те середовище, щоб не зробити його занадто активним. Ми старались сховати будівлю в наявній архітектурі, розчинити», – каже автор.
Колони на першому поверсі закриті склом, що розсувається, наприклад, у теплу пору року. Тоді простір стане ширшим. Між 4 та 6 поверхами проєктанти пропонують посадити пальму, що має рости в холі готельної частини комплексу, поблизу міжповерхових сходів.
Другий поверх виступає на понад 4 м. Андрій Лесюк каже, що це чи не найскладніший елемент будівлі, як фінансово, так і конструктивно, адже консоль тримає верхні поверхи фасаду.
Додамо, що на ділянці вже почали підготовчі роботи, а через паркан, що заважав пішоходам, забудовника встигли оштрафувати.
Вікторія Ейсмунт
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня