Фото: Новини Закарпаття
Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
Глобалізуючись, відкриваючись, перевідкриваючись – треба не втратити ґрунту, на якому ми стоїмо, говорить Вахтанг Кіпіані. Історія Закарпаття XX століття – це історія змагань за нього не лише ворожих цивілізацій, а й українців – галичан, наддніпрянців.
«Якщо ми не будемо наповнювати зміст «українського Закарпаття» різними справами, то сюди прийдуть (а, може, вже прийшли) інші, що наповнять регіон своїм змістом. Можливо, не з метою відторгнення, але з перетягуванням під свій вплив», – вважає Вахтанг Кіпіані.
Читайте також: Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
Він наводить приклад Донбасу і Криму, яким свого часу забракло справ і людей, що наповнили б їх українським змістом, тож Україна виявилася не здатною подолати виклик з Кримом. Закарпаття, каже журналіст, може бути наступним, і не обов’язково, що це буде пов’язано з Угорщиною.
Типово російський пейзаж
«Вплив «русского міра» та московського патріархату набагато більший і проблемніший, ніж здається. Навіть візуально: брендування храмів московського патріархату на Закарпатті «луковками» (не цибулинами) в так званому синодальному стилі, а не в стилі місцевої православної архітектури – проблема. Як в тому анекдоті: бачу березу – типово російський пейзаж. І тут: бачу храм московського патріархату – це реально храм московського патріархату, хоча він може називатися УПЦ чи ПЦУ. На десятиліття чи століття він буде знаком належності цього краю до «русского» світу», – розмірковує Вахтанг Кіпіані і додає, що у нас має бути розуміння, що такі речі потрібно змінювати, щоб Закарпаття належало до українського культурного світу.
Коли люди хочуть іноземних інвестицій, продовжує він, то мають усвідомлювати, що «той, хто платить, той і замовляє правила – від цибулини на церкві до мови персоналу в готелі». А якщо ми повністю піддаємося під чужі впливи, то самі перестаємо впливати на процеси. Проблема в тому, вважає Вахтанг Кіпіані, що Україна не завжди має ресурс протистояти іншим країнам, що мають цілісну політику для цієї території або України загалом.
Читайте також: «Це буде бімба!». Як Славське повертає собі статус туристичної мекки
Та вихід, на його думку, є – треба вкладати ресурси в те, що працюватиме стратегічно.
«Закарпаття має бути невід’ємною частиною великого золотого кільця України. Українська дитина має побувати в Одесі не лише на Привозі і Потьомкінських сходах, а на Закарпатті – не лише в рестораціях. Вона має побувати на Красному полі, на українському козацькому цвинтарі під Одесою, в місцях на Слобожанщині – землі Івана Багряного чи інших українських діячів, на межі з Кримом – побачити окуповані території. Завтра вони стануть воїнами, студентами, підприємцями, держслужбовцями і мають знати ту Україну, заради якої живуть», – говорить Вахтанг Кіпіані.
Світ набагато «смачніший», цікавіший, комфортніший для життя, додає він, а українські новини мотивують залишити країну. Та насправді, говорить Вахтанг Кіпіані, реальність дещо різниться від загальної суспільної думки і той, хто побачив Україну своїми очима, не розповідатиме «примітивні байки».
«Так, у нас відбувається багато поганих речей, але не йдеться про те, що, наприклад, дороги не будуються – це просто загальна суспільна думка каже про зворотне. Я нещодавно був по інший бік Карпат, де повінь «з’їла» навесні дороги – їх зробили, і тут, на Закарпатті, теж краще, ніж було раніше», – розповідає Вахтанг Кіпіані.
Читайте також: Зі Львова до Мукачева планують збудувати нову дорогу
Боротьба за Закарпаття – не військова, а інтелектуальна – буде тривати довго, тому що для угорця тут є щось своє, для словака – своє, каже журналіст. Це так само, як поляк завжди думатиме про Львів, не намагаючись змінити кордони, пояснює він.
«Тому треба робити так, щоб, наприклад, угорець, думав про свій Береґсас (з угорської), а водночас приїздив і залишав гроші в українському Береговому. Тут є маса можливостей. Якщо Україна не інвестує в пам’ятки своєї історії, то це зроблять за нас румуни, угорці, словаки, поляки тощо. Це завдання реального інвестування в минуле, що стає майбутнім. Пам’ятка дасть пам'ять і гроші», – говорить Вахтанг Кіпіані.
Якщо ми не будемо утверджувати свою культуру на рівні брендів, назв вулиць, нових пам’ятників або реконструкції старих, то потужніші сусіди перехоплюватимуть цю увагу.
7-8 листопада відбувся форум розвитку Закарпатської області «Re:Open Zakarpattia». Форум є незалежним дискусійним майданчиком, створеним для розмови офлайн та онлайн, щоб об’єднати якомога більше тих, хто розробляє та ухвалює рішення щодо розвитку регіону.
Читайте також: «Ми мусимо почати все з нуля». Як живе львівський аеропорт у час пандемії
Тvoemisto.tv транслювало три панельні дискусії із програми Закарпаття як західний фронтир України, Інфраструктурний прорив регіону: дороги, залізниця, авіасполучення та кордони та Туризм як драйвер регіонального розвитку. Переглянути відео можна на YouTube-каналі медіа-хабу Твоє місто.
Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса