Екс-міністр економічного розвитку й торгівлі та керуючий партнер компанії «Прорив.in.ua» поділився думками про те, як зробити місто інфраструктурно зручнішим для львів'ян і привабливішим для туристів.

Потягом до Перемишля я користувався один раз. У нього є дві проблеми. По-перше, він повільний, а процедура перевірки документів на кордоні є несталою. Свого часу Україні вдалося значно краще організувати цю процедуру з Росією. Поїзди Київ – Москва не зупинялися на кордоні. Документи перевірялися спершу в Києві, а потім уже в Москві. У потязі Лондон – Париж, наприклад, паспорти перевіряють на вході і виході з вагонів. А «Інтерсіті» стоїть хвилин двадцять у Мостиськах, п’ятнадцять хвилин на українському кордоні, ще п’ятнадцять – на польському.

Читайте також: Перший пішов. Як Інтерсіті Київ – Львів – Перемишль подолав кордон. Спецрепортаж

Друга проблема у тому, що Схід Польщі – значно слабше розвинений, ніж західна частина країни. Перемишль погано під’єднаний до решти міст. Від нього до Варшави треба їхати сім годин. Я робив таку подорож два рази, і двічі ледве не здурів від того. Це довго і не зручно. Але поляки усвідомлюють цю проблему і працюють над її розв’язанням.

Загалом Львову бракує вузької колії у Європу. Варто було би запустити поїзди до Любліна через Раву-Руську, до Будапешта, Відня, Братислави, Бухареста.

Читайте також: За Бескидським тунелем. Що нам дасть нова залізниця до Словаччини

Бракує швидких залізничних магістралей. У Китаї відрізок Пекін – Шанхай (1250 км) потяг долає за чотири години, їдучи зі швидкістю до 400 кілометрів за годину. А ми витрачаємо п’ять годин в Інтерсіті зі Львова до Києва, долаючи 500 кілометрів.

Наступне завдання – робити нове полотно. Це масивний проект, на який треба багато грошей. Необхідно будувати по-справжньому швидкі магістралі. Те, що ми маємо зараз, – це пришвидшена магістраль, а не швидка. Ми ж здібна нація, в нас є Крюківський завод. Запитання: чи можемо ми зробити свій поїзд, аби його купували не тільки в Україні?

Водночас я вважаю, що прорив не там, адже для створення залізничного полотна треба мільярди. Прорив я бачу в авіаперевезеннях.

Цей рік для мене знаковий. Я відкрив для себе аеропорти, у яких ніколи раніше не був: Запоріжжя, Херсон і Чернівці. Мають бути авіанапрямки Львів – Запоріжжя, Львів – Херсон без пересадки в Києві. Аеропорти є, літаки також. Альтернатива – новий український лоукост.

Я раджу компаніям на зразок !FEST чи SoftServe: «Зробіть свій лоукост!». Це ж не надскладна наука про ракети. Проблема, що галузь заблокована і монополізована. Треба розчистити шлях і зняти бар’єри.

Крім того, Львову бракує транспортного аеропорту. Львівський аеропорт є затиснутий, там неможливо зробити транспортний хаб.

Читайте також: Павло Шеремета: «Якщо хочемо прориву, ми маємо пожертвувати новим айфоном»

До Львова можуть приїжджати іноземці, яких цікавитимуть бізнесові і медичні конференції, виставки. Для цього місту потрібні великі виставкові зали та конференц-центри. Ми двічі до Львова привезли Френсіса Фукуяму. Зірки такої величини також роблять місто привабливим.

Я є членом спостережної ради «Райффайзен Банку». Вони хочуть провести наступне засідання ради у Львові. Є ідея робити це під час джазового фестивалю. Австрійці приїдуть до Львова і слухатимуть джазових зірок світового рівня.

Читайте також: Люди Твого міста: Павло Шеремета про Львів як центр ідей

Я пропоную аналізувати, що в нас вийшло, а що не вийшло, і чому. У нас вийшло «Євро-2012». Що нас змусило тоді рухатися швидко? Факт, що нам треба це провести у червні 2012 року. Це не можна було перенести на липень чи на наступний рік. Ще одна причина – якби Львів не впорався, то це зробили б Дніпро або Одеса.

Назвімо це такою собі «зоною смерті». Моя колега, декан бізнес-школи у Словенії, подібно відкривала другий корпус цього закладу. У квітні там були лише траншеї й частина фундаменту. А вона вже анонсувала, що відкриття відбудеться у жовтні. Хтось відповів: «Це зовсім не виглядає на жовтень». А вона у відповідь: «Та яке?! Я вже запросила президента і сказала будівельникам, що він 26 жовтня приїде відкривати наш корпус».

Так і у Львові потрібно, наприклад, на 2019 рік оголосити конгрес, на який приїдуть десять тисяч стоматологів. Сказати собі й команді: «Ми втратимо обличчя, якщо цей конгрес не проведемо». Притиснути себе до стінки плюс відчути конкуренцію – ось що насправді працює.

Нагадаємо, на Tvoemisto.tv стартував спецпроект «Візія Львова 2018», у якому експерти різних галузей діляться думками, як зміниться (чи має змінитися) місто у прийдешньому році.

Юлія Сабадишина,
фото: lvbs.com.uа

Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без посилання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.