Фото: Unsplash
Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
Людство вкладає мільярди у космічну галузь, намагаючись колонізувати інші частини всесвіту. Дехто робить це заради освоєння планет, на які можна було б утекти після закінчення «терміну придатності» Землі, інші – прагнуть показати велич людства, розширивши його життєвий ареал, а хтось шукає нові джерела основних ресурсів, що на нашій планеті мали б закінчитись десь через півстоліття.
Космічна галузь традиційно належала державам, суперництво яких тепер загострюється ще більше через контроль над позаземними територіями, яких вже вдалося досягнути. Проте зараз до цих процесів стрімко доєднуються приватні компанії, як от SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джефа Безоса, які пропонують ощадніші підходи і будують ракети багаторазового використання, створюючи нові можливості прибутків від космічного туризму.
Читайте також: Привіт із далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
У 2021 році людство збиратиме плоди одразу декількох нових місій на Марс, розпочне другу програму із освоєння Місяця та отримає точні знімки найвіддаленіших галактик завдяки телескопу нового покоління. Розповідаємо, коли цього очікувати і в яких із цих місій задіяна наша країна.
Лютий – місяць Червоної планети
Нещодавно медіа у різних частинах світу рясніли радісними новинами про наближення до Марсу трьох місій – із Об’єднаних Арабських Еміратів, США та Китаю.
Поверхня Марсу. Фото: NASA
Попри спільні цілі та майже одночасні плани на прибуття, всі ці місії відрізняються за своїм характером і призначенням. Арабський супутник Аль Амал, або «Надія» вже досягнув своєї цілі, увійшовши на орбіту Червоної планети для дослідження її атмосфери.
Фото: Reuters
Китайська місія Tianwen-1 («Небесні запитання») складається із супутника, що на день пізніше повторив цей же успіх, і з марсохода та посадкового модуля, що вивчатимуть геологічну структуру, ґрунт планети і шукатимуть воду. Ці дві місії є першими для своїх країн, а їх успіх стане історичною подією для цілих регіонів Близького та Далекого Сходу, які також отримають свої «представництва» на Марсі.
На відміну від них, марсохід Perseverance («Наполегливість») є черговим космічним подвигом для NASA. Він ставить перед собою більш конкретні цілі. Зокрема, він оснащений новою технологією відносної навігації по рельєфу, що дає змогу апарату під час приземлення на парашуті робити знімки поверхні та моделювати власний маршрут, що дозволить йому дістатись до складніших місць, ніж це міг зробити попередній марсохід Curiosity («Цікавість»).
Фото: NASA
Більше того, Perseverance містить експериментальний механізм MOXIE, призначений для добування кисню з вуглекислого газу в атмосфері Марса через розщеплення його молекул, і в разі вдалих результатів допоможе створити мінімальний шар повітря для початкових етапів колонізації планети, яку NASA планує здійснити до 2033 року.
Повернути людину на Місяць
Після 1969 року, коли Ніл Армстронг тріумфально фотографував свого напарника Базза Олдріна та його сліди на поверхні Супутника Землі, NASA врешті зважилась повторити цей подвиг. У 2021 році агентство розпочне свою програму «Artemis», що покликана до 2024 року забезпечити «постійне перебування людини у глибокому космосі», себто на орбіті Місяця та на його поверхні. Перша її частина Artemis-1 планується вже на цей рік і передбачає запуск капсули Oreon у тритижневу подорож навколо Місяця. Поки що без людей.
Фото: NASA
У програмі загалом беруть участь дев’ять країн та організацій, серед яких – і Україна, після підписання три місяці тому договору між Держкосмосом і NASA.
Натомість, у цьому списку немає російського Роскосмосу, що раніше був незамінним партнером NASA. Минулого року його потіснив SpaceX Ілона Маска після того, як вдало доправив персонал до Міжнародної космічної станції на ракеті власного виробництва.
Читайте також: «Знайте, що ви це можете». Астронавтка українського походження про місії NASA та потенціал України
У цьогорічній програмі компанія лише укріплює свої позиції, зокрема після того, як недавно уклала коштовний контракт на 330 мільйонів доларів. Згідно з його умовами, SpaceX має доставити дві ключові частини космічної станції Gateway на орбіту Місяця, використовуючи свої, наразі найпотужніші у світі, ракети Falcon Heavy. Росія ж, з огляду на успіхи розвитку програми «Artemis», планує на жовтень власну програму з освоєння Місяця під назвою «Luna 25», після майже півстоліття з часу останньої подібної місії росіян, що відбулася у 1976 році.
Телескоп нового покоління і космічний туризм
Об’єднати світ надшвидким інтернетом, включно із сільськими територіями – таку ціль поставила SpaceX, і вже до кінця 2021 року готується забезпечити ним окремі регіони. В них супутниковий інтернет Starlink вже став можливим для передзамовлення за $99, сама система коштуватиме близько 500 «зелених», а обслуговування обійдеться у $99 щомісяця.
Для NASA, у співпраці з Європейським та Канадським космічними агентствами, жовтень 2021 року стане можливістю нарешті запустити на орбіту телескоп James Webb, хоч із запізненням у 14 років і сукупною вартістю близько 10 мільярдів доларів. Цей довгоочікуваний винахід стане наступником телескопа Hubble, і, на відміну від нього, зможе досліджувати віддалені галактики за допомогою ультрачервоних хвиль, що допоможе робити точніші знімки, незважаючи на перешкоди із газових хмар.
Фото: NASA
Але до того, як розпочнуться серйозні місії для колонізації галактики, вихід у космос почнеться як своєрідна розвага. SpaceX вже цього року готується відправити на орбіту першу туристичну ракету, а місію профінансує американський технологічний мільярдер Джаред Айзекман, віддаючи одне місце в ракеті на розіграш, в якому може взяти участь кожен громадянин США. Інша невелика компанія, Virgin Orbit, що вже понад 15 років готується до запуску таких польотів, у січні зробила ривок до здійснення своїх цілей, успішно запустивши на орбіту свою ракету LauncherOne. Компанія буде використовувати механізм запуску космічного апарату з повітря, тобто до верхніх шарів атмосфери ракету доставлятиме спеціальний літак, а решту шляху вона долатиме самостійно із пасажирами на борту.
Launcher One від Virginorbit
До чого тут Україна?
Для української космічної галузі цей рік пророкує справжнє відродження, і це не обмежується завданням президента запустити супутник до 30-річчя Незалежності України. 18 січня Україна уклала із Австралією меморандум про співпрацю, що передбачає використання українських ракет «Зеніт», що запускатимуть із Кейп-Йорка.
У свою чергу, компанія Firefly Aerospace, що діє у Сполучених Штатах і з 2017 року є власністю українського підприємця Максима Полякова, підписала з NASA контракт на $93,3 млн в межах вже згаданої програми «Artemis». Він передбачає доставку 10 науково-технічних пристроїв на Місяць, у локацію Море Криз.
Крім того, Україна почала переговори зі SpaceX про спільний запуск українського супутника «Січ 2-30 (2-1)» у грудні 2021 року, а також із Об’єднаними Арабськими Еміратами, плануючи розширити співпрацю після успішного запуску марсового супутника Аль Амал.
Ці досягнення індустрії, що була традиційною для України радянських часів, не є суто випадковістю, адже протягом останніх років у ній відбувалися зміни і трансформації, покликані повернути космічну потугу, втрачену в дев’яностих.
Читайте також: Львів і космос нерозлучні з 1771 року. Як працювали найдавніші обсерваторії міста
Як згадує Eurasia Daily Monitor, у травні 2018 року Державне космічне агентство уклало із Європейською комісією договір про співпрацю, а 1 грудня 2019 року почав діяти Український регіональний центр в межах програми Європейського Союзу Copernicus, що проводить спостереження за Землею із космосу. Завдяки цим домовленостям космічний апарат Vega Європейського космічного агентства, оснащений ракетами українського виробництва, здійснив свій черговий успішний запуск на орбіту Землі у вересні минулого року. До того ж, українське ракетне підприємство «Південмаш» працює переважно на експорт, а основна співпраця відбувається саме з NASA, що використовує наші ракети «Зеніт».
Не варто забувати і про те, що Австралійське та Європейське космічні агентства також належать до дев’яти організацій, що співпрацюють у програмі «Artemis», тому Україна має дотичність до програми ще й через них.
Таким чином, у 2021 році наша держава стала цілковито залученою в місію Західного світу щодо освоєння космосу, як колись була невід’ємним суб’єктом космічних амбіцій СРСР. Це навіює оптимізм, проте ще більше дає стимул – фінансувати ракетобудування в Україні та відновити наш імідж космічної держави.
Віталій Голіч
Головне зображення: Unsplash
Фото: NASA, Reuters, Virginorbit
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку