Фото: pixabay.com
Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
На скільки зараз заповнене пульмонологічне відділення?
Лікарня заповнена майже цілком (235 ліжок із 370 – ред.), а наше відділення – на 100 відсотків. Це означає, що одні пацієнти поступають, а інших виписуємо – відбувається постійний рух.
Яка частка серед них вакцинованих?
Порівняно з минулими хвилями вона збільшилася. Зараз серед госпіталізованих 30-40% пацієнтів щеплені, але штам коронавірусу «Омікрон», можна сказати, дещо «вислизає» від вакцинації, тобто хворіють і вакциновані.
Читайте також: Пульмонологиня центру легеневого здоров’я у Львові отримала звання заслуженого лікаря
Отже, щеплення наявними вакцинами не захищає від «Омікрону»?
Захищає, але не повністю. Більшість вакцинованих людей вважають, що коли їм ввели вакцину, то вони вже не захворіють. Не носять масок, ходять одні до одних у гості, відвідують різні заходи і абсолютно не переймаються тим, що можуть заразитися. Але вакцинація не ставить знака рівності, все одно треба пильнуватися, бо захворієте!
Читайте також: Учені виявили новий симптом штаму коронавірусу «Омікрон»
Як гадаєте, якщо буде більше вакцинованих, то стане менше пацієнтів у лікарнях?
Вакциновані однозначно легше переносять хворобу і не завжди потрапляють в стаціонар. У таких хворих швидше збивається температура, усуваються симптоми, вони мають менше ускладнень, тобто перебіг хвороби легший.
Коронавірус – це патологія, яка уражає судини, дрібні капіляри. Далі виникає запальний процес, можуть формуватися фібрози, тромбози, різні автоімунні захворювання.
Вакцинація обов’язкова навіть з огляду на те, щоби у майбутньому не виникало ускладнень від коронавірусу, особливо в людей, які мають супутні патології. Річ у тім, що цей вірус має здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр, уражати нервові закінчення, і ми не знаємо, що відбуватиметься з людиною у постковідний період.
На коронавірус хворіють не лише особи із супутніми захворюваннями. Часто можна чути, що захворіла здорова людина, яка займалася спортом. Чому так?
Можуть захворіти і здорові люди, і діти, які ще не мають супутніх патологій. А все тому, що не вакцинувалися. Чому зараз особливо вразливі до цієї хвороби діти? Бо не щеплені, не мають імунітету, тобто найменш захищені.
Окрім дітей, хто зараз у групі ризику?
Люди, яким за 60 років. Більшість із них мають одну або кілька супутніх патологій. У щонайменше 25 відсотків наших громадян діагностували гіпертонічну хворобу, багато людей із цукровим діабетом, онкологією, неврологічними недугами. Це все групи ризику.
Сюди належать і вагітні, які не вакцинуються, хоча їхній стан не є протипоказанням до щеплення від коронавірусу. У жінок при надії імунна система «скомпрометована», менша опірність організму до інфекцій та вірусів. Вони, як правило, нехтують застереженнями, всюди ходять, а треба більше дбати про себе.
Як ви, лікарі Центру легеневого здоров’я, діагностуєте у людини «Омікрон»: маєте змогу визначити цей штам у лікарні чи берете до уваги симптоматику?
У нашій лікарні немає спеціального аналізатора, який би ідентифікував штам. Підтвердження результату отримуємо лише завдяки ПЛР-тестам. Та позаяк останнім часом у нас домінує штам «Омікрон» і велика кількість хворих мають схожі прояви, які вказують саме на нього, то й беремо до уваги клінічні симптоми.
Читайте також: «Омікрон» схожий на застуду. Як відрізнити – хворієте ви на грип чи на Сovid-19
Розкажіть, які це симптоми, а також про те, чи є відмінності у лікуванні різних штамів коронавірусу?
На відміну від «Дельти», «Омікрон» має легші симптоми: чхання, нежить, біль у горлі, закладеність, підвищена температура, також рідше розвиваються пневмонії. Але це не означає, що лікування буде легшим. «Омікрон» швидше спричиняє ускладнення, особливо в людей із груп ризику – тих, що мають надлишкову масу тіла, автоімунні захворювання, онкологію, гіпертонічні хвороби, цукровий діабет. Саме такі пацієнти в стаціонарах є найважчими.
Летальність при «Омікроні» справді зменшилася, як і ураження легень, але важкість стану посилилася.
Наприклад, до нас у стаціонар потрапляють тільки пацієнти середньої важкості та важкі, але лікарня все одно майже заповнена. То хіба ж це не свідчить про важкість стану людей?
Зараз справді домінує штам коронавірусу «Омікрон», перед тим була «Дельта». Наскільки змінився Covid-19 за більш ніж два роки?
Змінився. І це помітно із симптомів, перебігу хвороби, тривалості лікування і з того, як вірус піддається лікуванню. Зокрема, тепер пацієнти менше часу перебувають у стаціонарі (не більш ніж 10-14 днів), організм швидше справляється з недугою. Але кількість хворих вражає, і це змушує непокоїтися.
Наскільки поширені випадки тромбозів серед ваших пацієнтів?
Стаціонар – це вже гостра стадія хвороби, але й початок одужання. Кожному хворому, який має коронавірус, після виписки зі стаціонару даємо рекомендації – антикоагулянтну терапію. Проте наші пацієнти майже відразу наче забувають, що пережили і що в них лікували. Швидше побіжать здавати тест на імуноглобуліни, зате не зроблять за тиждень-два коагулограму, D-димер (фактор, який показує згортальну систему крові, чи є тромби в організмі – ред.). Можливо, краще отримати препарати, які рекомендував їм лікар?
Тромбози були і до коронавірусу, але значно рідше. І не тому, що вірус став агресивніший, а через нехтування порадами лікарів.
Ще одне страшне словосполучення для хворих – «цитокіновий шторм». Що це таке і чому його варто боятися?
Передбачити цитокіновий шторм майже неможливо. Він розвивається у пацієнтів з важким перебігом коронавірусу, більшість з яких мають генетичну схильність або супутні патології.
Робимо пацієнту дослідження – С-реактивний протеїн, феритин, збільшення концентрації яких може вказувати на можливість формування цитокінового шторму.
Це процес, коли імунна відповідь виходить з-під контролю, коли уражається велика площа легень, судини, коли в пацієнта знижується сатурація, відбувається тромбування. Увесь цей процес дуже важко зупинити. У більшості людей, які помирали від коронавірусу, виникав саме цитокіновий шторм.
Читайте також: Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв'ю з пульмонологом
А які хвороби найчастіше загострюються після пережитого коронавірусу?
Уся хронічна патологія: гіпертонічна, адже погано корелюється артеріальний тиск; цукровий діабет, оскільки стає важко контролювати рівень цукру; загострюються тромбози; виникають дерматологічні проблеми; психоневрологічні розлади, як-от страх, депресія, паніка, астенія.
Як гадаєте, зараз ми переживаємо черговий пік захворюваності на коронавірус?
Виглядає, що так. І він якраз починається! Мине ще тиждень-два, і хворих буде дуже багато, а вже наприкінці лютого, тобто через місяць, хвиля захворюваності мала б спадати.
Недарма медики і науковці в Україні та в цілому світі кажуть, що перехворіти мають усі, що має виробитися колективний імунітет і серед вакцинованих, і серед невакцинованих. Кожного разу вірус усе більше, всіма можливими способами пристосовується до життя: мутує, стає слабшим, але все одно не зникне.
То що, коронавірус перейде в сезонне захворювання?
Думаю, перейде. Щороку, наприклад, із настанням холодів, можемо мати сезонність. Уже зараз коронавірус, зокрема його штам, який домінує, нагадує грип, який також є сезонним.
Тоді нам доведеться щоразу вводити бустерні дози?
З огляду на ситуацію із захворюваністю в світі, люди, які отримують бустерні дози, більш захищені. А якщо так, якщо це роблять у всьому світі, то вже напевно і нам доведеться.
Розмовляла Ольга Шведа
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку