Перемагають згуртовані. Як виграти конкурс громадського бюджету

1742 0
Цього року міськрада розподілить між ініціативами 20 мільйонів гривень. Дізнайтеся про плюси, мінуси та підводні камені від переможців торішнього конкурсу.

Обрати ідею, пройти марафон голосування, кількамісячні бюрократичні процедури і нарешті втілити свій задум. Tvoemisto.tv розпитало переможців торішнього громадського бюджету про їхній досвід, який може бути корисний учасникам нового конкурсу.

Торік із 265 проектів кошти на втілення отримали тільки 67. Зокрема, чотири великих проекти – на суми від 900 тисяч гривень до майже трьох мільйонів. Два з них стосуються облаштування парків: Замарстинівського та «700-річчя Львова», які посіли перше та третє місце відповідно. Ще два проекти направлені на поліпшення стану шкіл: облаштування території та будівництво паркану до 200-річчя школи №8 на Підвальній, утеплення будівлі школи №57 на Підзамчі.

Більшість проектів тільки почали втілюватись у серпні. Завершено лише близько десяти. Громадським активістам довелося вчитися складати точні кошториси, проходити непрості процедури погодження проектів та проводити тендери. Але попри всі складності більшість налаштована і цього року подавати нові ідеї на громадський бюджет.

Поговорити з сусідом

Участь у конкурсі вчить об’єднуватися, спілкуватися із сусідами та переконувати їх підтримувати спільний проект. Серед великих проектів перемагали ті, які були здатні згуртувати весь район, а не тільки один двір.

Так було з проектами реконструкції Замарстинівського парку, який об’єднав два мікрорайони і здобув найбільшу підтримку львів’ян. За проект парку ремонту парку «700-річчя Львова» голосували мешканці всього проспекту Чорновола, бо це їхній спільний громадський простір.

Активісти працювали щодня, розповідає авторка проекту відновлення Замарстинівського парку Оксана Луцко: «Ми поширювали в інформацію в різних групах нашого району у Facebook, ходили по школах, садочках, навчальних центрах, училищах, коледжах, розповідали про нашу ідею».

Завдяки поширенню інформації у соцмережах, з’явилася ініціатива записати відео. До того ж активісти провели у парку спільну толоку, яка зібрала близько сотні учасників і додатково згуртувала мешканців навколо ідеї облаштування громадського простору. І згодом активісти вже стали помічати, що оголошення по району розвішують не тільки знайомі їм люди, а й інші мешканці, яких захопила ідея зробити парк кращим.

У шкільних проектах спрацювало інше. «Напевно, було дуже сильне бажання у батьків, бо подавали і організовували заявку саме вони. Про стан школи ми говорили не один рік, просили колишнього директора, писали листи-звернення до міської ради. Тому цей конкурс був нам як промінчик із неба і водночас перевірка наших бажань чи ми зможемо згуртуватися. Якщо ми цього хочемо, то ми мусимо це довести своїми голосами», – каже Олеся Вовк, авторка проекту утеплення школи №57.

Для школи №8 стало визначальною стала історія: це найстаріша шкільна будівля в Україні, розташована в самісінькому центрі Львова. «Це те, що перше бачать, коли приїжджають до Львова», – каже директор школи Михайло Ерстенюк.

Подвір'я школи №8 поки що без паркану. Тривають роботи

Випробування голосами

Справжнім марафоном були два тижні голосування, згадують торішні переможці. Батьки, які хотіли утеплити школу, щодня зустрічали інших батьків, перепитували, чи всі вже проголосували, ділилися результатами у групах класу, у вайбері.  

«Я щодня складав собі план. Треба отримати не менше 10 голосів», – розповів ініціатор ремонту вулиці Рудницького Ярослав Рибак. Він – один з переможців і вже втілив свій проект.

  Прикінцеві номери вул. Рудницького до і після втілення проекту з громадського бюджету

 

Плани залучення голосів складали й у групі парку «700-річчя Львова». Щодня аналізували, з ким уже говорили, кого ще варто залучити й скільки голосів вдалося зібрати. Збирали голоси навіть у супермаркетах. Цільова аудиторія – люди, котрі розплачувалися картками, тобто ті, хто найімовірніше може проголосувати «не відходячи від каси» через Bank-ID.

«Вчителі голосували, батьки, а далі пішов азарт. Коли ми стали йти першими, другими, третіми, знову другими, ми розуміли, що є шанс. Я як директор розумів, що це чи не єдиний шанс мати бюджетні гроші на цей паркан», – згадує Михайло Ерстенюк. У приймальні школи щоперерви збиралися вчителі та обдзвонювали всіх, хто ще міг проголосувати. Вільні від уроків викладачі навіть зголошувалися показати, як можна проголосувати у ЦНАПі.

Подвір'я школи №8

Найбільше голосів, каже директор школи, давали соцмережі, а також залученість випускників – вони активно включилися в промоцію та збір голосів за проект школи.

«Не бійтеся, всі гроші лишаються на картці», – прозвучало під час презентації конкурсу громадського бюджету 2017 року. І це не жарт. Чи не в кожній групі проектів стикалися з тим, що люди боялися голосувати через інтернет-банкінг, остерігаючись, що це стягуватиме гроші з картки.

У школі №98 роздавали буклети з детальними поясненнями, як проголосувати. Але навіть щоденна робота не завжди приносила результат. «Я навіть була трохи заскочена, що так мало проголосувало. В школі тисячі дітей, тисяча батьків, ну, 800 голосів точно мало би бути, ще й вчителі проголосують. І коли наша інтернет-бібліотека набрала тільки 186 голосів, я була трохи в шоці. Як так мало?», – розповіла директорка школи Людмила Земба. Поза тим, її проект інтернет-бібліотеки переміг і вже втілений. До речі, це не єдина інновація у сихівській школі – навесні Tvoemisto.tv писало про її метаморфози.

Підводні камені

«Ідеї мають бути реалістичними, такими, що точно можуть бути виконані. Ми не вигадували нічого особливого: лавочки, доріжки та освітлення мають бути в кожному парку. Якщо запланувати щось специфічне, можливо, не кожен підрядник зможе це реалізувати», – радить Ірина Стахура з групи проекту парку «700-річчя».

Для проектів благоустрою важливо впевнитися, що ділянка є в комунальній власності, а відтак мерія може виділяти на неї кошти. Проекти реконструкції парків стикнулися із тим, що запланованого бюджету на все не вистачить.

«У нас уже була сформована команда після роботи над проектом реконструкції головного входу в парк у межах проекту Громади в дії. Проте обмежитись роботою над входом в парку замало, тому ми вирішили скористатися можливостями громадського бюджету. Ми зробили проект на всю територію парку – 21 гектар. Він коштував майже 19 мільйонів гривень. Гроші, які ми вибороли у громадському бюджеті, будуть використані на облаштування доріжок, а на освітлення і лавочки доведеться збирати додатково», – каже Ірина Стахура.

Проблеми з кошторисом виникли й у парку Замарстинівський. «На жаль, я не врахувала каналізування, водовідведення це вже мільйон гривень. Про такі речі навіть проектанти тільки на другий місяць заговорили. Людині, яка не є фахівцем, важко це запланувати», – каже Оксана Луцко. Загалом на весь проект із бюджету виділили 10 мільйонів гривень, тоді як громадський проект орієнтувався лише на 2,75 мільйона. Зараз триває тендер. Перші торги не відбулися, бо подалася лише одна фірма, тож реалізацію проекту дещо відклали.

Цього року міськрада розробила типовий кошторис, де можна знайти середню вартість типових позицій: скільки коштує метр доріжки, лавочка чи смітник.

Громадський бюджет – лише початок

Жоден із великих проектів досі нереалізований повністю. У 8 школі з’ясували, що для спорудження паркана необхідно провести геодезичні дослідження. Тільки минулого тижня тут почалися роботи; доти тривали погодження будівельних норм та самого проекту в управлінні охорони історичного середовища. «Якщо це бюджетні кошти, то всі ці процедури мусили бути. Я був налаштований, що це буде тяжко. Якби це був приватник, то ми могли би вже в квітні починати, але бюджетні кошти мусять проходити погодження і норми», – каже Михайло Ерстенюк.

Школу № 57 участь у громадському бюджеті спонукала активніше просувати інтереси школи і отримати додаткове фінансування. «Це надихнуло подати заявку на реконструкцію подвір’я, зробити огорожу, якої немає, зробити сучасний громадський простір замість асфальтованого подвір’я. З осені мають початися роботи зі штучним покриттям, встановленням гірок, лазанок, спортивних зон. Такого проекту в школах Львова, напевно, ще ніде не було», – каже Олеся Вовк.

Початок ремонтних робіт у школі №57

У школі № 98 зрозуміли, що неварто подавати одночасно кілька проектів, як минулого року.  Цього разу зосередяться на одному. Обиратимуть, чого найбільше потребують школярі: «Коли діти захоплені ідеєю, то вони теж можуть переконати своїх батьків, і мама з татом, бабусі, дідусі будуть змушені проголосувати», – каже Людмила Земба.

Схожий висновок зробили на Левандівці. Цього року коштом громадського бюджету тут закупили обладнання для студії звукозапису «Брунька» в центрі «Супутник». На цьому обладнанні вже записали новий ролик для цьогорічного конкурсу на громадський бюджет.

Цього року від району подаватимуться кілька малих проектів, але тільки один великий, каже директор центру «Супутник» Олександр Агашков. Аби обрати проект, який найбільше згуртує мешканців району, вже зараз проводять зустрічі з ініціативними групами, активістами, депутатами від району.

Цього року з бюджету розвитку на проекти громадського бюджету передбачили не менше 20 млн грн. Прийом заявок триває до 15 вересня. За оцінками відділу громадського партнерства Львівської міської ради, цього року конкуренція буде більшою, тому великим проектам треба буде набрати не менше двох тисяч голосів. 

                                                                                            

Зоя Красовська

 

Міські акценти