Перспективи і розчарування. Як розвивається проспект Чорновола та що там може змінитися

4100 0
Протягом кількох останніх років виконачий комітет Львівської міськради погодив для проспекту Чорновола низку містобудівних та транспортних рішень. Зокрема, там планують збудувати торговий центр, декілька нових ресторанів, мали б завершити будівництво велодоріжки, облаштувати пішохідні переходи, громадський простір та фонтан. Tvoemisto.tv зʼясувало, як розвивається проспект неподалік центру Львова і які ще рішення потрібні для того, аби зробити його комфортнішим для мешканців.

Трохи історії

Сучасний проспект Чорновола нині є важливою транспортною артерією Львова: з’єднує північні околиці міста (Голоско, Замарстинів, Збоїща тощо) з історичним центром. Колись це була доволі болотиста місцевість, – розповідає львовознавець Петро Радковець. Потім річку загнали під землю, і на її берегах з’явилися будинки. Навіть важко собі уявити, що ще 70 років тому тут можна було полювати на качок та блукати торфовищами. 

Починається проспект відразу за Оперним театром, але колись там стояли будинки, які знесли після Другої світової війни.  

«У Львові існує байка про Полтву під Оперним театром. Так ось, хочу вас заспокоїти: Зигмунд Горголевський був грамотним архітектором і разом з Іваном Левинським звів надійну споруду. Щоправда, для вдалого розміщення театру потрібно було дещо змінити русло Полтви. Річ у тім, що на двох її берегах розміщені два театри. Театр Скарбека (театр ім. Марії Заньковецької) збудований 1842 року на правому березі Полтви, коли річка ще була відкрита, тому бічний фасад не відповідає лінії забудови проспекту Свободи. А Оперний театр – на лівому березі, коли річка вже була засклеплена і «ув’язнена» в бетонному колекторі, тому нічого підмивати не може. Зигмунд Горголевський помер у 1903 році, і злі язики почали поширювати брехню про його самогубство. Але тогочасні газети публікували некролог, де можна прочитати, від чого помер цей видатний архітектор», – каже львовознавець.

Далі річка проходить через площу Різні і лише перед готелем «Львів» виходить на проспект Чорновола. Треба сказати, що колишнє Краківське передмістя було брудним і невпорядкованим, а назва площі Різні досі розповідає про ті місця для забою худоби, відходи з яких скидали просто в русло річки.

«У ХVIII-на початку ХІХ століття тут була не вулиця, а радше стежка вздовж лівого, західного берега Полтви. Її можна частково побачити на мапі Львова 1766 року Жана-Ігнатія дю Дефі. Перша назва зафіксована під 1825 роком і звучить як Пелтві. У 1871 році під час масового перейменування та впорядкування назв львівських вулиць вона отримала офіційну назву – Полтвяна. 1943 року називалася Пелтевштрассе, а в 1944-ому – Пелтевна. І лише 1956 року одержала назву, не пов’язану з річкою, – 700-річчя Львова. У 1999-ому вирішили, що тут уже не вулиця, а цілий проспект, і назвали його на честь В’ячеслава Чорновола – Героя України. Так вшанували пам’ять діяча руху спротиву проти зросійщення й національної дискримінації українського народу», – пояснює Петро Радковець.

Найдавніші будівлі вздовж сучасного проспекту були на правому березі річки приблизно від його початку до повороту на вулицю Замарстинівську, але вони не збереглися. На початку ХХ століття почалася активна забудова Полтвяної: непарний бік вулиці частково забудували сецесійними кам’яницями, а парний тривалий час залишався незабудованим.  Коли ж у Львові з’явилася залізниця, а сталося це в 1861 році, то колію проклали через Підзамче, тому довелося будувати два мости – один для транспорту (сучасна вулиця Замарстинівська), а другий над річкою (сучасний проспект Чорновола). І оскільки місто було значно меншим, аніж тепер, то на перетині з вулицею Хімічною зробили місце збору великого непотребу, що опинявся в річці. Далі болотистою місцевістю Полтва несла свої води до торфовищ і повертала праворуч біля сучасної вулиці Торф’яної.

Будинок №1 споруджений у 1957 році за проєктом архітекторів Музи Консулової та В. Гольштейна. На час проєктування на будинку передбачалося пишне декорування в стилі радянського неокласицизму, проте його будівництво почалося незабаром після знаменитої постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 1955 року «Про усунення надмірностей у проектуванні й будівництві», тому будинок перетворився на звичну сіру «коробку». Будинок №3/7 – готель «Львів» – зведений у 1965 році в стилі конструктивізму (архітектори – Людмила Нівіна, Анатолій Консулов і Павло Конт). На першому поверсі готелю були ресторан і перукарня.

Навпроти у 1970-их роках спорудили перший у Львові фонтан зі світломузикою. Триповерхова кам’яниця під №9 збудована в 1890-их роках у стилі історизму. До середини XX століття саме від неї починалася нумерація тогочасної вулиці Полтвяна. Будинок №13 зведений близько 1905 року за проєктом Генрика Орлеана в стилі декоративної сецесії, фасад оздоблений рослинним орнаментом та прикрашений металевими кронштейнами балкона і карнизу.

Читайте також: Історія вулиці, яка з'явилася раніше, ніж Львів. Екскурсія із Петром Радковцем

Будинок №2 – колишній кінотеатр «Мир» – споруджений за типовим проєктом у липні 1965 року на площі, де колись був храм Святого Теодора (архітектор – Станіслав Соколов). Кінотеатр був розрахований на 1200 місць. У 1990-их роках в його приміщенні розташувався мистецький центр «Клекіт», а з 2001 року будівлю перебудували в стилі хайтек для нічного культурно-розважального центру «Міленіум» (тепер нічний клуб «Малевич»). Будинок №4 зведений у 1964 – 1967 роках для багатьох державних установ за проєктом архітектора Мирона Вендзиловича в стилі пізнього радянського модернізму. Будівля має 11 поверхів і на час будівництва була найвищою у Львові. В ній міститься низка держустанов, зокрема Обласне статистичне управління, Державний комітет земельних ресурсів та машинолічильна станція. У червні 1969 року на першому поверсі партерної частини будівлі відкрили популярне серед львів’ян кафе «Ватра». Із проспекту Чорновола можна зайти до храму Хреста Господнього, хоча офіційна його адреса: вулиця Замарстинівська, 9. 

Будинок №6 зведений у 1928 році за проєктом Тадеуша Врубеля в стилі раннього функціоналізму: триповерховий, на високому цоколі, прикрашений півкруглими аркадами. Спочатку тут була жіноча школа імені Миколая Рея, яка ще в міжвоєнний період стала змішаною, тобто у ній навчалися як хлопці, так і дівчата. До слова, будинок з парного боку проспекту має адресу: площа 700-ліття Львова, 2. Двоповерховий, із високим цоколем і трикутним фронтоном, він був споруджений наприкінці XIX століття для міської «Нової медоситні». У 1930-их роках його перебудували під міський дезінфекційний заклад. Тут діяли відділи карантину та дезінфекції, лекційні зали і музей гігієни, тепер тут міститься Львівський міський відділ ДУ «Львівський обласний центр Держсанепідслужби України». Будинок внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під №2808-м.

За залізницею є велика територія з непарного боку проспекту Чорновола до вулиці Хімічної, яка складається з одно- та двоповерхових будинків, що мають однаковий номер – 45-Г та відрізняються тільки номером корпусу. Ця забудова мала соціальний характер, оскільки розташована на місці колишнього ринку худоби для безробітних та бездомних. У кожному будинку було 32 помешкання, а також санітарні й гігієнічні приміщення. Під час німецької окупації Львова тут був концентраційний робочий табір для в’язнів Львівського гето, а зі встановленням у Львові радянської влади комуністи облаштували на цьому місці пересильну тюрму №25, звідки в 1944-1954 роках у табори ГУЛАГу вивезли понад 250 тисяч людей. Кілька сотень померли тут же, в тюрмі, і були поховані на території в’язниці. В 1950-1980-их роках у колишніх бараках обладнали шпиталь для інвалідів Другої світової війни. З 2010-го за підтримки міської влади в частині приміщень створили меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору». Навпроти нього, з парного боку проспекту, розташований меморіал жертвам Львівського гето, відкритий у 1992 році (скульптори – Луїза Штеренштейн, Юрій Шмуклер, архітектор – Василь Пліхівський).

Читайте також: Територія, де нині є ринок «Добробут», має бути музеєфікована

Стандартний дев’ятиповерховий будинок №45 зведений на початку 1970-их років. У радянський час в ньому був магазин, де за спеціальними запрошеннями можна було придбати дефіцитні товари для наречених та молодих подружжів. Ці запрошення видавали загси та спеціальні установи.

Відтинок між вулицями Липинського і Варшавською забудовували згідно з проєктом, розробленим у 1968 році. Тут планували створити один із двох нових у північному районі Львова громадських центрів. На перехресті з вулицею Липинського розташований будинок побуту «Ювілейний» (будівля № 59), збудований у 1982 році за проєктом архітектора  Дорошенка і названий на честь 60-річчя СРСР. Будівля прикрашена великим мозаїчним панно «Дружба українського і російського народів» (автор – Євген Безніско). Панно має мистецьку цінність, тому його не демонтували, лише герб на зображенні затушували. 

У 1990-их роках біля перехрестя з вулицею Варшавською планували спорудити 14-поверхову будівлю готелю «Інтурист», але через брак коштів проєкт не був утілений.

Наприкінці проспекту, на місці колишнього Панського поля, розкинувся парк імені 700-річчя Львова. Це колишні місця видобутку торфу, звідки й походить назва сусідньої вулиці. 

В 1959 році на проспекті відкрили тролейбусну лінію. Спершу тут курсував тролейбус №4 до стадіону СКА (маршрут ліквідований у 2002 р.). У 1976-ому на проспекті відкрили маршрут №13, що спочатку пролягав до вулиці Липинського, а в 1978 році був продовжений через Варшавську до Грінченка на Збоїщах.

Новий ТЦ, фонтан та пішохідна алея. Як може змінитися проспект Чорновола

Упродовж двох останніх років виконавчий комітет Львівської міськради погодив для проспекту Чорновола низку містобудівних рішень. Зокрема, там може вирости 24-поверховий торговий центр, декілька ресторанів, громадський простір, фонтан та сквер. Попри те, що через воєнний стан заборонено проводити капітальні ремонти чи будівництво коштом місцевих, обласних або державних бюджетів, деякі напрацювання щодо різних проєктів усе ж є.

Так, приміром, замість «Універсаму» на проспекті Чорновола, 65 планують збудувати 24-поверховий торговий центр. Власники цієї двоповерхової будівлі хочуть знести її, а на цьому місці спорудити два житлові будинки з торгово-офісними приміщеннями. Проєкт розглядали в березні минулого року на містобудівній раді, однак перед початком робіт забудовник ще має отримати містобудівні умови та обмеження. 

«Є пропозиція будівництва двох веж, вони будуть переважно житлові, матимуть 24 та 15 поверхів, але їхню основу становитиме така розвинена стилобатна частина на три поверхи. Запланована дворівнева підземна автостоянка для забезпечення всіх потреб мешканців цих будівель», – пояснював представник компанії AVR Development, фахівці якої розробляли проєктну пропозицію.

Візуалізація AVR Development

Загалом площа приміщень комерційного призначення становитиме 8400 метрів квадратних. Решту поверхів матимуть 210 апартаментів, з яких 131 – однокімнатні, 46 – двокімнатні, 30 – трикімнатні та 3 – чотирикімнатні. На нижніх поверхах планують обладнати комерційні приміщення, офіси й магазини.  Земельна ділянка під універсамом має площу 6193 метри квадратні. Вона не входить до історичного ареалу, але належить до зони регулювання забудови ІА 5, тобто на неї поширюється принцип реконструкції з обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища. Зокрема, висота забудови регламентується не більш ніж 18 метрів. За планом зонування Шевченківського району, ділянка належить до зони Г2, там дозволене житлове будівництво і будівництво торгово-ділових приміщень на перших поверхах.

Додамо, що перед цим 7 жовтня 2021 року на сесії Львівської міськради депутати дали дозвіл на встановлення меж земельної ділянки на проспекті Чорновола, 65. За цією адресою працював супермаркет «Ельдорадо». Правом постійного користування землею володіє ВАТ «Львівський універсам». Як мовилося тоді в пояснювальній записці до ухвали, ця компанія належить Михайлові Новаку та Зої Данилюк. За даними аналітичної системи YouСontrol, Михайло Новак є засновником ТзОВ ВКФ «Гетьман-Львів», яке займається оптовою торгівлею напоями.

Цей же забудовник зобов’язався фінансово долучитися до іншого проєкту. Це капітальний ремонт, який починається від кільця на проспекті Чорновола з вулиці Липинського до вулиці Варшавська, у межах якого частина проспекту стане пішохідним бульваром з фонтаном, парком та громадськими просторами. Пішохідний бульвар планують облаштувати праворуч, якщо їхати проспектом у напрямку до центру. Наразі на тому відтинку– хаотична торгівля, а тротуари замощені ще радянською плиткою 70х70 сантиметрів.

У червні минулого року головний архітектор Львова Антон Коломєйцев презентував концепцію бульвару.З його слів, він у незадовільному стані – простір зайнятий МАФами, припаркованими автівками, без зручних пішохідних зв’язків і під час злив його сильно підтоплює.

«Бульвар має протяжність понад кілометр. Проїжджу частину кілька років тому реконструювали, а основна площа самого бульвару перебуває в поганому стані. Головна ідея полягає у тому, щоби це був простір не лише транзитний. Бульвар має стати основним простором північної частини міста», – пояснював тоді Антон Коломєйцев.

Візуалізація простору, департамент містобудування ЛМР

Головний архітектор зазначив, що на бульварі мають відновити й посилити пішохідний транзит, а також подбати про велосипедні зв’язки. Під час реконструкції хочуть сформувати дві частини вулиці – бульвар із громадськими просторами та сквер, а на основній площі планують зробити фонтан. 

«Сформуємо громадські простори для різних верств населення, також буде додаткове озеленення – дерева, кущі. Простори будуть для дітей і підлітків, можливо, для скейтерів і дорослих. Окрім цього, плануємо систему дощових садків, специфічних ландшафтних рішень, які дозволять покращити дренаж, щоби вулицю не затоплювало під час дощів. На бульварі будуть мистецькі елементи, що надасть цьому простору культурного вигляду», – запевнив він.

Функції замовника виконує Шевченківська райадміністрація. Розробляє проєкт ЛКП «Інститут просторового розвитку», однак проєктно-кошторисна документація, у якій мала б визначатися вартість робіт, ще в процесі розробки. 

На тому ж боці, проспект Чорновола, 95/99, нежитлові приміщення реконструюють під ресторан. У вересні минулого року містобудівні умови й обмеження для цього отримало ТзОВ «Молтеск». Як уточнив Антон Коломєйцев, мали б переробити фасадну частину закладу харчування:

«Згідно з ескізами змінюється дахова частина. Ми пропонуємо це рішення прийняти зі змінами для того, щоби, по-перше, для цього об’єкта, оскільки він є доповненням до вже сформованого архітектурного середовища, затвердити ескіз фасаду і в належному порядку погодити паспорт. По-друге, зі зміною граничної відмітки, щоби відмовитися від доповнення виходу на дах».

За даними Youcоntrol, товариство з обмеженою відповідальністю «Молтеск» зареєстроване за адресою: проспект Чорновола, 99 у 2019 році. Основний вид діяльності – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Кінцевими бенефіціарними власниками є Василь Богуш та Руслана Рачук.

Поруч – на проспекті Чорновола, 101 – буде ще один заклад громадського харчування. Минулого місяця погодили будівництво громадського простору з рестораном. Зокрема, внизу планують облаштувати громадський простір, а оскільки заклад буде з підвищеною стелею, то зверху збудують ресторан. 

«Перший поверх працюватиме як громадський простір. Він не має бути затягнутий склом. Загалом мовиться про один поверх із підвищеною стелею. Це достатньо дорогий проєкт. Важливо, щоб архітектура була збережена», – зазначав перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. 

Візуалізація з презентації на виконкомі ЛМР

Будуватимуть ресторан на приватній ділянці, яку продали в 2014 році. Попередньо проєкт погодили на містобудівній раді. Містобудівні умови та обмеження отримав львівський підприємець Мирон Геруля. 

Транспортні переваги та розчарування

Однією із суттєвих переваг проспекту Чорновола у Львові називають смугу для громадського транспорту. Про це кажуть і мешканці проспекту та прилеглих вулиць, і ті, що працюють там або щодня проїжджають цю ділянку. Голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян, зокрема, пояснює, що для експерименту пробував дістатися з кінця проспекту Чорновола до центру міста громадським транспортом. На це йому задобилося 18 хвилин. А власним авто він їхав орієнтовно 35 хвилин.

«Після впровадження смуг для громадського транспорту знайшлося вирішення частини питань, які мали мешканці. Цей район доволі густозаселений, обабіч є будинки, люди виходять на проспект, щоби скористатися транспортом», – каже він.

На зручність виділеної смуги вказують і мешканці. Оксана та Роман вже понад п’ять років мешкають у житловому комплексі на проспекті Чорновола, пояснюють, що зручне розташування і добра транспортна розв’язка є для них основною перевагою цього району.

«Ми живемо в пішій доступності до центру та з хорошою розв’язкою. Громадським транспортом за потреби можу дістатися практично будь-куди, обираючи між тролейбусом або автобусом. Поруч є торговий центр, що теж дуже зручно, а довкола будинку кафе, салони краси, спортзал. Перевагою є і поштові відділення в самому будинку. Розчарував хіба що сам забудовник: обіцяного озеленення та скверу нема, хоча мешканці намагалися його відвоювати. Тому це, а також шум від дороги та залізниці, загазованість повітря можна назвати головними недоліками нашого ЖК», – вважають вони.

Зі слів Юрія Тер-Арутюняна, на проспекті є непогані приклади того, якими мають бути зупинки.

«Приміром, та, що біля готелю «Львів», зроблена без «кишені», і автобуси, тролейбуси під’їжджають майже впритул до бордюру – так зручніше зайти та вийти з транспорту. Такі ж посадкові платформи є біля супермаркету «Арсен» та «Бомби» в бік центру міста. Хоча, на мою думку, вони могли б бути ще трошки вищими, принаймні 25 сантиметрів, щоби було справді безбар’єрно. Однак з іншими зупинками на проспекті Чорновола є й велика проблема – сісти у транспорт маломобільним майже нереально», – додає він.

Розчаруванням Юрій Тер-Арутюнян називає проєкт реконструкції тротуарів та будівництва велодоріжки від кільця на проспекті Чорновола з вулиці Липинського до Варшавської. В міськраді пояснювали, що з підрядною організацією – ТОВ «Львівська дорожня служба», яка прокладала там велодоріжку, розірвали договір. Після коректування проєктно-кошторисної документації на її будівництво мали оголосили також закупівлю для виконання робіт на переході, який торік зійшов разом зі снігом. Планували, що виконають їх впродовж 2022 року, однак досі цього не зробили.

«Стосовно пішохідного простору, то він подекуди потребує уваги. Частину проспекту ремонтували в 2010 році, частину – пізніше. Справу щодо велодоріжки «поховали» в судах, і це вже триває кілька років. Підрядник каже, що місто не розрахувалося, а місто киває на підрядника, мовляв, не так зробив. Врешті-решт міськрада мала б це вирішити… Наразі не всі переходи зроблені, хідники й велодоріжка теж незакінчені. Наприклад, в кінці проспекту Чорновола є пішохідний перехід, який існує, можна сказати, наполовину: з одного боку є знак, а з другого нема, як і розмітки. Виходить, що пішоходи йдуть, бо там є перехід, але не всі водії про це знають. У межах проєкту мали б також посадити дерева, зробити освітлення і навіть кільце», – пояснює голова ГО «Зручне місто».

Загалом велодоріжка мала проходити через проспект Чорновола, вулиці Варшавська та Замарстинівська. Вартість робіт тоді становила 36,2 мільйона гривень, завершити будівництво мали ще до 2020 року, однак у бюджеті не знайшли необхідну суму для цього. Через те, що місто не виділяло коштів на будівництво велодоріжок, навіть пікетували міську раду. Водночас уже за декілька місяців повідомили про підозру директору одного з львівських підприємств у присвоєнні понад 1,1 мільйона гривень бюджетних грошей на будівництві велодоріжок у Львові. 

Сімʼя Валерія та Роксоляни з двома дітьми живе неподалік проспекту, в Шевченківському районі, і щодня дістається туди у справах. При цьому чоловік частіше користується велосипедом або електросамокатом у теплу пору року, а дружина з дітьми зазвичай електротранспортом.

«Якщо їду з дітьми на прогулянку, наприклад у парк 700-річчя Львова, то сідаємо у 33-ій тролейбус, який їздить систематично і має невеликий інтервал руху. Завдяки тому, що є виділена смуга, не стоїмо в заторах, як це іноді буває, коли беремо авто. Чоловік їздить на роботу в офіс, що на перехресті Чорновола – Липинського, і все частіше користується для цього або велосипедом, або електросамокатом, а коли холодно, то пересідає на авто. Звісно, очікуємо завершення проєкту з облаштування велодоріжки та безпечних переходів. Насправді я кажу не лише про комфорт, а навіть найперше й про безпеку», – пояснює мешканка.

Читайте також: Історія проспекту у Львові, де можна було побачити Полтву 

Те, що на проспекті надають перевагу руху громадського транспорту та розвивають веломережу, дуже правильно і важливо, додає Валерій.

«Проспект Чорновола – це чи не найкраща вулиця в місті за кількості громадського транспорту, виділених смуг, а також велодоріжок, якими я активно користуюсь. Так, для водіїв приватних авто складніше, я сам воджу машину, та маємо багато альтернатив: автобус, тролейбус, велосипед, самокат. Знаю, що роками точаться дискусії стосовно велодоріжки, яка частково не закінчена, проте загалом покриття на проспекті в доволі нормальному стані. Мені комфортно тут їздити і особливо подобається те, що пріоритет падає саме на громадський транспорт та велорух», – зауважує він.

Також мешканці сподіваються, що місто реалізує свою ідею з громадським простором, фонтаном і сквером, що в їхньому районі зʼявиться ще одна локація, де можна буде гарно провести час. 

Окрім цього, на проспекті Чорновола зростає потреба в місцях паркування.

«Де-не-де на проспекті мешканці залишають автівки в межах прибудинкової території, однак якщо забудують велику автостоянку навпроти ЖК «Сіті», а такі плани є, то буде справжня катастрофа з паркуванням у цьому районі», – додав Юрій Тер-Арутюнян.

Ольга Коваль

Фото Івана Станіславського, Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вулиці Львова

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!