Як війна вплинула на туризм в Україні та у Львові цього року, як змінився портрет туриста і чи варто очікувати якихось змін у цій галузі, Тvoemisto.tv розпитало експертів, посадовців і туроператорів.

500 мільйонів гривень у минулому

Львів завжди по-особливому приваблював туристів, був містом-магнітом. У стратегії міста туризм був одним з ключових пунктів розвитку. Готелі, ресторани, старовинна архітектура, чудо-потяги та численні фестивалі були візитівками міста. Все це, за словами замісника міського голови Львова Андрія Москаленка, приносило у бюджет Львова 500 мільйонів гривень щороку.

В докарантинні часи наше місто відвідували 2,5 мільйонів людей у рік, торік до нас завітали півтора мільйона гостей. У час пандемії Львів став популярним серед туристів з Саудівської Аравії. 

Проте з початком війни туризм в Україні і у Львові помітно видозмінився. Туристами стали журналісти та волонтери, один із яких – Джордан. Він приїхав в Україну із Північної Дакоти ще до війни, але попри заклики уряду США до своїх громадян негайно евакуюватися з України, вирішив залишитися та стати волонтером. 

У нього немає українського коріння, але у США він жив у декількох монастирях УГКЦ, саме тому для нього стала важливою Україна та релігійний туризм. Через місяць він планує навчатися на програмі з психотерапії в одному із українських вишів, а за два місяці – почати формаційну програму для прийняття сану диякона в Українській Греко-Католицькій Церкві.

«Мене цікавлять у Львові релігійні споруди. Я проводжу багато часу в УКУ, в одному із монастирів Львова та у Соборі Святого Юра, де займаюся різними справами. Також мені дуже подобаються Карпати. Я люблю Америку, але наразі моє життя тут. Тут я по-особливому переживаю стосунки з Богом і краще розумію себе та людей. Українці стали для мене, напевно, ближчими, ніж моя родина в Америці», – говорить Джордан. 

Кордон він перетинав саме з туристичною візою. Україна зараз дешевша, ніж будь-яке місто в США, говорить Джордан, зокрема через війну. На ті гроші, що він заробив, працюючи пів року на нафтовій платформі у США, хлопець може жити в Україні чотири роки, каже він.

Кількість туристів скоротилася більш, ніж удвічі

Тепер на Львівщині спостерігається 30-40% від кількості туристів у 2021 році, каже Ігор Губіліт, директор туроператора «Відвідай».

«Якщо порівнювати із ситуацією в інших частинах України, наприклад Київщиною, Чернігівщиною, Шацькими озерами чи півднем України, де туристична діяльність майже відсутня, можна сказати, що в нашій області туристична галузь не припиняє діяльності. Ми перші два місяці активно займалися волонтерством, четверо наших працівників пішли воювати, а вже з травня відновили активну діяльність. Зараз у нас 30-40% туристів порівняно з 2021 роком. Тепер найважливіше виплачувати колективу зарплату, допомагати армії та зберегти туристичні бізнеси в середовищах на місцях», – вважає він.

Туристів з-за кордону наразі в Україні практично немає. Натомість є іноземні журналісти, волонтери, представники міжнародних організацій. Однак це крапля в морі, говорить у коментарі Тvoemisto.tv голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів. За її словами, через війну надходження до держбюджету від тургалузі за перші чотири місяці 2022 року скоротилися на 18%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 

«В’їзного туризму сьогодні в Україні практично немає. Є іноземні журналісти, волонтери, представники міжнародних організацій, які наразі працюють в Україні, і наші туроператори надають їм певні послуги з в’їзду в країну та поселення. Але це крапля в морі. Внутрішній туризм починає потроху відновлюватися. Туроператори, які спеціалізуються саме на внутрішніх подорожах, почали поновлювати свою діяльність на 20-50% порівняно з минулим роком. Хтось тільки почав працювати, хтось працює з травня», – каже Мар’яна Олеськів.

Туристів стало менше вже за тиждень до початку повномасштабного вторгнення росії, і туристичний центр Львова переорієнтувався на роботу із закордонними журналістами, яких з лютого в нашому місті було понад дві тисячі, розповідає керівниця управління туризму Львівської міськради Христина Лебедь.

Нині туристично-інформаційний центр знову запрацював, самі містяни почали активно цікавитися містом через те, що не мають можливості поїхати деінде, вважає очільниця управління туризму Львова. Спочатку очікували, що сюди будуть приходити переселенці, але у туристичний центр звертаються українці, які мандрують Україною, наприклад їдуть на відпочинок на Закарпаття чи в Карпати і зупиняються у Львові. Також заходять ті, що повертаються з-за кордону і зупиняються тут.

Специфіка відпочинку внутрішніх туристів також змінилася. Тепер вони віддають перевагу короткостроковим вікендам – максимум на тиждень.

«Мандрівки стали короткотривалими: переважно розраховані на вікенд, про які краще говорити не як про відпочинок, а як про «перезавантаження», яке допомагає відновити сили і знову повернутися до роботи, щоби працювати на перемогу і донатити на ЗСУ. Одного дня ракети перестануть літати, а наслідки від заподіяних росією збитків ми будемо відчувати не один рік», – пояснює Мар’яна Олеськів.

Наразі більше про Львів хочуть дізнаватися волонтери, які вже певний час проживають у місті, каже очільниця управління туризму Львівської міськради. Проте зазвичай їх цікавлять безкоштовні послуги, хоча бувають випадки, коли іноземці приїжджають з певною метою, аби фінансово підтримати Україну, говорить Христина Лебедь. 

«Є люди, які перебувають у Львові певний час і хочуть більше дізнатися про місто, є й іноземці, у першу чергу волонтери, які приїхали сюди і мають час на ознайомлення з містом. Ми маємо розуміти, що їх найперше цікавлять безкоштовні послуги, для прикладу, які у нас є парки, музеї. Немає цієї фінансової можливості, яка була звична для нас у попередні роки. Був випадок, коли до нас прийшов португалець середнього віку і сказав, що зумисне приїхав до Львова із туристичною метою, щоби таким чином підтримати нас своїми грішми», – розповідає вона. 

В основному екскурсії замовляють львів’яни. Частка внутрішньо переміщених осіб у туристичних групах становить 20%, стверджує Ігор Губіліт. Однак він зауважив тенденцію, що, попри відсутність в’їзного туризму, Львів знову став туристичним хабом через припинення авіасполучення.

«Екскурсії замовляють переважно львів’яни, але також є люди, які на декілька днів приїжджають, аби відволіктися від війни, з того ж Києва, Одеси, Харкова. Є й ті, що тимчасово проживають у Львові, їх у групах до 20%.

Є цікава тенденція: Львів знову став туристичним хабом, яким уже декілька років не був. Багато громадян України, які хочуть поїхати за кордон, прямують до Львова, сідають на туристичні автобуси і їдуть подорожувати Європою. Це відпочинок на морях, паломницькі й екскурсійні тури. Ми це бачимо, бо велика кількість львівських перевізників залучена до виїзного туризму. Це,звісно, тимчасове явище, яке виникло через припинення авіаперельотів, особливо лоукостів», – розповідає директор туроператора «Відвідай».

Гіди проводять більшість екскурсій Львовом для волонтерів. Також дехто з них зауважив феномен: іноземці замовляли екскурсію з-за кордону тільки для того, щоби їх підтримати, зазначає директорка громадської спілки «Об’єднання львівський туристичний альянс» Діана Борисенко.

«Особисто я водила кілька піших іноземних волонтерських організацій з Фінляндії, були американці, різні збірні команди. Кілька киян замовляли мені екскурсії Львовом. Моя колега проводила екскурсії онлайн, але потім сказала, що це не надто актуально. Цікаво, що іноземці бронювали мої екскурсії із США, щоби переказати мені кошти, підтримати. Вони робили це для більшості українських гідів», – запевняє Діана Борисенко.

Про санаторії та готелі 

За неофіційною інформацією рівень заселення готелів знизився до 40%, вважає очільниця управління туризму Львівської міськради: «Як кажуть готельєри, рівень заселення знизився до 30-40%. Готелі мали добрий показник заселення у квітні й травні, коли в місті була велика кількість журналістів. Там зупинялися й люди, які мали певну фінансову подушку. Також там поселяли ВПО, допомагали їм. Тепер ситуація складна».

Середній рівень завантаження готелів спостерігається і в Карпатах, бо в деяких із них ще перебувають внутрішньо переміщені особи, каже Ігор Губіліт.

«Можна сказати, що у Львові та в Карпатах нині середнє завантаження. В деяких готелях і санаторіях ще проживають ВПО, але місць для поселення на Львівщині більш ніж достатньо. Місця є в різних готелях – і за ціновою групою, і за специфікою відпочинку».

Через зменшення попиту на готелі поселення в них значно подешевшало, пояснює Мар’яна Олеськів. І це негативне явище, бо через це їх доведеться закривати. Допомогу держава шукає в міжнародних фондах.

«Наразі багато українців змогли повернутися додому, і санаторії на заході України, які нещодавно були переповнені, тепер напівпорожні. Ціни на послуги та проживання впали навіть у Буковелі. Якщо так триватиме далі, то більшість цих закладів доведеться поставити на паузу, а працівників відправити у вимушені відпустки.

Це вкрай негативно позначиться як на самих курортах, які можуть втратити висококваліфікованих фахівців, так і на туристичній галузі в цілому. Саме тому ми займаємося розробкою спеціальних програм реабілітації і для військових, і для цивільних, які постраждали внаслідок воєнних дій. Готуємо звернення до міжнародних фондів, які готові фінансово долучитися до подібних програм», – каже Мар'яна Олеськів.

Мер курортного Трускавця Андрій Кульчинський в інтерв'ю Тvoemisto.tv  зазначив, що порівняно з березнем та квітнем у них зменшилася кількість осіб, які перебувають у санаторно-курортних закладах. Частина переселенців із віддалених від фронту областей досі перебувають у санаторіях, але загалом завантаженість курорту коливається на рівні 30-40%.

За його словами, у Трускавці є низка установ, які займаються лікуванням і реабілітацією українських військових, які отримують поранення. Мер каже, що вони готові пропонувати відновлення для військових після того, як вони закінчать службу в армії. 

Які напрямки та локації мають попит

Наразі це короткострокові та сезонні мандрівки на декілька днів у природні заповідники, а також ті, що допомагають краще зрозуміти історію.

«Мають попит недовготривалі мандрівки. Наприклад, триденний тур Тернопільщиною або тур Поділлям, сходження на Говерлу і сезонні так звані лавандові тури. Також популярні екскурсії історичними місцями, які допомагають краще зрозуміти нашу історію, як-от одноденний тур до Переяслава і Канева, в програмі якого відвідування пам’ятника князеві Володимиру, а також лекція про Переяславську раду, що змінила хід української історії. Також є попит на поїздки місцями бойової слави українців, зокрема до Чернігова», – стверджує Мар’яна Олеськів.

Таку ж думку висловлює і Христина Лебедь. Туристи у Львові дуже часто відвідують Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. Щоби зацікавити туристів, у місті також планують організувати відпочинок на сапах (сапбординг – вид спорту, один із різновидів серфінгу, де дошка комплектується веслом. На сапі можна кататися стоячи, на колінах і сидячи – Ред.) на міських озерах:

«Зараз люди дуже активно відвідують Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. А ще парки і середмістя Львова. Ми розуміємо, що час думати і працювати над розвитком культури місцевого відпочинку, тож хочемо організувати відпочинок на сапах на міських озерах. Ми вже пробували ставати на сапи на Левандівському озері, воліємо спробувати й на Стрийському».

Неабияку популярність мають тури в Карпати – на гірські вершини й водоспади, у фортецю Тустань, а також замки «Золотої підкови» – Олеський, Підгорецький та Золочівський, запевняє Ігор Губіліт.

«Найбільше люди хочуть у Карпати, особливо цього року популярні піші походи в гори. Також у липні є велике зацікавлення «лавандовими» турами: возимо охочих на п’ять різних лавандових полів. Враховуючи те, що люди бояться їхати на Чорне море і в Шацьк, а за кордоном морський відпочинок або дорогий, або недоступний, спостерігається попит на відпочинок біля термальних вод Закарпаття, купання в річках та озерах. Щодо природних туристичних місць, то, думаю, тут є лідерами фортеця Тустань, водоспад Кам’янка, гори Парашка, Пікуй і Камула. Щодо історичних та культурних –  Звенигород із його інтерактивною екскурсією у VR-окулярах, Жовква і частково замки «Золотої підкови», – каже директор туроператора «Відвідай».

Цього року туроператори відкрили для себе декілька нових локацій.

«Серед них мальовниче місце Львівщини – Турківський кар’єр, скеля Триніг у горах Вороняки, інтерактивні розваги в Гавареччині, водоспад Лазний, аквапарк у Старій Солі та нова локація «Мшанецькі колиби», – зазначає він. 

Про вартість послуг, екскурсій та поселення

Ціни на тури зросли через вартість пального, каже Ігор Губіліт.

«Враховуючи збільшення вартості пального практично вдвічі, суттєво подорожчали транспортні перевезення і, відповідно, збільшилася вартість турів та екскурсій. Але ми підвищили ціни на 10-20%, бо знаємо, що наші туристи не стали багатшими. Також багато де значно зросла ціна вхідних квитків, через це ми склали маршрути з панорамами Карпат, де взагалі немає вхідних квитків».

У Львові ціни не змінилися, стверджує Христина Лебедь, люди шукають або дешевшу альтернативу доступного варіанта, або безкоштовну, або ж те, що проводять за благодійні внески: «На одній екскурсії може бути від семи до 20 осіб. Про підвищення цін на туристичні послуги зараз не можемо говорити, бо люди не готові витрачати гроші на це».

Чи планує держава розвивати туризм

Туризм – важлива галузь для економіки країни, оскільки дає дуже багато робочих місць для людей, залучених до супутніх сфер. Саме тому в Офісі президента зараз працюють над планом відновлення України, розповідає Мар’яна Олеськів.

«Одне робоче місце в туризмі – це від чотирьох до 10 робочих місць в інших галузях. Наразі Офіс президента розробляє план відновлення країни, розрахований на 10 років. До нього ввійшли всі найважливіші галузі економіки і туризм у тому числі. Ми створили окрему робочу підгрупу, яка розробляє план і визначає пріоритетні напрямки відновлення галузі», – каже голова Державного агентства розвитку туризму України.

Робота з міжнародними журналістами, волонтерами та лідерами думок дуже важлива, оскільки вони формують враження про Україну, і коли ми переможемо, в них перших з’явиться бажання приїхати в Україну знову, стверджує Христина Лебедь.

Саме Львів стане «вхідними воротами» держави, коли Україна переможе у війні. Тому досвід, напрацьований Львовом, знадобиться іншим українським містам.

«Коли ми здобудемо перемогу і всі будуть їхати в Україну, Львів стане «вхідними воротами». Ми всі це розуміємо. Ми можемо за цей час сформувати якісно нову послугу. Це досвід, який ми отримуємо тут і зараз та який після цього зобов’язані передавати Харкову, Чернігову, Одесі, Сумам – містам, які тримаються і виборюють свободу», – вважає Христина Лебедь.

Роман Тищенко-Ламанський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.