Фото: vgolos.com.ua

Фото: vgolos.com.ua

Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду

12593 0
П’ять кроків, які дозволять нам трошки швидше рухатись львівськими вулицями в години пік.

Знаєте, як найшвидше дістатись із Топольної на Сихів уранці або ввечері? Правильно: пішки. Поїздка будь-яким громадським транспортом або автомобілем може розтягнутись на години. Й більшість цього часу тролейбус, трамвай, автобус або машина стоятиме чи рухатиметься повільно, зупиняючись кожні кілька метрів. Потоки транспорту рухаються переважно через центр міста, застрягаючи на тісних вулицях, ще дужче звужених припаркованими автомобілями.

Трамвай на Сихів, який мав стати високошвидкісним сполученням віддаленого району Львова із центром міста, а згодом – і з залізничним вокзалом, так само простоює у корках у середньому по дві години на день. То чи можливо розкоркувати Львів, не перебудовуючи його? Tvoemisto.tv знає щонайменше п’ять способів поліпшення ситуації.

Мале транспортне кільце

Про мале транспортне кільце, яке обмежуватиме рух транспорту у центральній частині міста заговорили ще 2015 року. Тоді львівське комунальне підприємство «Інститут просторового розвитку» розробило низку пропозицій щодо реорганізації руху та створення паркінгів у зоні, прилеглій до центру міста. Керівниця відділу урбаністики «Інституту просторового розвитку» Олександра Сладкова провела екскурсію для Tvoemisto.tv та показала, які вулиці у центрі Львова мають стати пішохідними.

Схема Малого транспортного кільця навколо центру Львова

Вона та її колеги переконані, що мале транспортне кільце дозволить безперешкодно об’їжджати центр, зробить повороти до головних напрямків зручними і зведе до мінімуму транзитний рух центральними вулицями. «Всі вулиці в центрі та прилеглій до нього зоні слід умовно поділити на ті, де переважає транзитна, паркувальна або рекреаційна функція», – говорить Олександра. Люди, яким потрібно в центр міста, повинні мати змогу залишити авто на паркінгу і пройтися комфортними вулицями.

Зони, у межах Малого транспортного кільця, які мають стати пішохідними

Розробити проект малого транспортного кільця й винести його на громадське обговорення планують 2018 року. Однак сьогодні, 16 лютого, ЛКП «Львівавтодор» отримав дозвіл на проектування та будівництво малого транспортного кільця.

Читайте також: Навіщо і як робити Професорську пішохідною. Схеми реорганізації руху

Впорядкування світлофорів

За словами колишнього керівника відділу стійких транспортних систем «Інституту просторового розвитку» Ігоря Могили, нині Львів тільки намагається вдосконалити світлофорне регулювання руху.

«У проектуванні вулиць місто поступово перестає орієнтуватись на автомобілістів, коли метою є пропускна здатність і швидкість руху транспорту, та починає орієнтуватись на людину, враховуючи збалансований розвиток усіх видів пересування»,– каже він.

Для цього вздовж маршруту №2 та №6 встановили систему світлофорного регулювання з пріоритетним пропуском трамвая. Після цього час, який трамвай витрачає на те, щоб проїхати перехрестя, скоротився на 20% без шкоди для решти транспорту.

«Розумні» світлофори на проспекті Червоної Калини

Три розумних та чотири адаптивних світлофори встановили й вздовж трамвайної колії, що веде на Сихів. Усього у місті 29 «розумних» світлофорів із 150. Ними керують із «Центру керування руху» на вулиці Коновальця.

«Більшість світлофорів міста планують підключити до центру задля облаштування зелених хвиль та врахування черг із різних напрямків за зміни фаз світлофорів», – розповідає Павло Сирватка з ЛКП «Львівавтодор». Це, за його словами, пришвидшить транспортний потік.

Читайте також: Де у Львові встановлять «розумні» світлофори. Перелік локацій

 

Система паркування

У центрі міста бракує простору для автомобілів. Пішоходи нарікають на залишені на тротуарах автівки, а водії скаржаться на недостатню кількість парковок. Водночас припарковані машини звужують проїжджу частину вулиць та створюють корки.

Запаркована вулиця Коперника

В ідеалі водії повинні мати змогу залишати авто на під’їздах до центру, а далі йти пішки чи їхати громадським транспортом. У великих європейських містах використовують систему park&ride («припаркуй машину і їдь»). «У Страсбурґу, наприклад, оплативши місце на парковці, семеро пасажирів автівки отримують змогу безкоштовно їздити громадським транспортом протягом дня», – наводить приклад Олександр Шутюк із «Інституту просторового розвитку».

Наприкінці 2017 року муніципальна варта разом із поліцією почала посилено евакуйовувати автомобілі з вулиць, де заборонене паркування. Водночас у центрі Львова планують збудувати щонайменше три підземні паркінги: перед університетом імені Івана Франка, на площі Петрушевича та біля головного залізничного вокзалу.

Вулиця Коперника після заборони паркування

У березні минулого року затвердили проект реконструкції площі перед головним корпусом Львівського університету з будівництвом підземного майданчика для паркування на 360 паркомісць. Вартість такого проекту може становити 120-150 млн гривень. Днями у міській раді відбулося громадські обговорення, на якому вчена рада університету виступила категорично проти будівництва підземного паркінгу.

Візуалізація майбутнього підземного паркінгу біля Університету Франка

Натомість будівництво підземного паркінгу на Петрушевича затвердили на сесії міської ради у січні. Згідно з проектом, він має бути дворівневим та вміщувати понад 300 автомобілів. Кошти на будівництво планують шукати у приватного інвестора. За попередніми підрахунками підземний паркінг на Петрушевича обійдеться у 5 млн євро.

Візуалізація підземного паркінгу на площі Петрушевича

Що ж до площі Двірцевої, то 2018 року у міськраді планують розробити остаточний проект її оновлення. За словами керівника ЛКП «Інституту просторового розвитку» Олега Шміда, ймовірно, паркінг там може з’явитися вже наступного року.

Про ще одне місце, де постане паркінг, повідомив у своєму річному звіті мер Львова Андрій Садовий. Це ринок «Вернісаж» на вулиці Театральній.

Читайте також: Біля Стрийського ринку планують звести багаторівневий паркінг

 

Реорганізація руху

Із тим, що затори в центрі міста виникають через брак паркомісць, не погоджується заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак. На його думку, проблему корків може вирішити збільшення кількості громадського транспорту та заборона паркування.

«У європейських містах це питання вирішене: в центрі ходить тільки комунальний транспорт, а тарифи на паркування дуже великі – від двох євро за годину й більше. У країнах Балтії люди доїжджають до другого кола від центру, а далі йдуть пішки або їдуть комунальним транспортом, бо паркування коштує дорого. Враховуючи стару забудову Львова, вузькі вулиці й великий потік транспорту, тільки обмеження паркування буде сприяти, аби центр Львова не був завантажений автомобілями», – каже Сергій Бабак. Він не вважає за доречне закривати центральні вулиці для проїзду повністю, адже рухові заважають не ті машини, які їдуть, а неправильно припарковані.

Читайте також: Восени у Львові можуть з’явитися трамваї з Німеччини

В управлінні транспорту та зв’язку Львівської міської ради пропонують облаштувати нові смуги для руху громадського транспорту. «Відокремлені смуги громадського транспорту дозволяють скоротити оборотне коло, а отже, збільшити частоту курсування транспорту без додавання нового рухомого складу. Зокрема після реорганізації руху на ділянці вулиць Шухевича – Івана Франка – Князя Романа – площа Галицька – площа Соборна трамвайний рух пришвидшився на 4-5 хвилин. У результаті у “Львівелектротрансі” вивільнили три трамваї на інші маршрути без утрат у перевізній здатності. Таким чином вдалося розділити потоки громадського і приватного транспорту», – каже співробітник управління Костянтин Баранюк.

Реорганізаця руху на вулицях Франка, Князя Романа та Шухевича

У цьому році планують заборонити рух для приватного транспорту частиною вулиці Дорошенка від проспекту Свободи до вулиці Банківської, щоб прискорити рух трамваїв №2 і №9. Автомобілі їздитимуть тільки вулицею Гнатюка, а на самому проспекті Свободи рух планують виключно по колу: від вулиці Гнатюка до Коперника з розворотом біля пам’ятнику Міцкевичу, і у напрямку від пам’ятника до повороту на Гнатюка. Проїзд по осі вулиць Беринди – Дорошенка залишиться лише для громадського транспорту.

Реорганізація руху на проспекті Свободи та прилеглих вулицях

Окрім цього, з’явиться й транзитний рух тролейбуса через центр міста. Нині кінцевою зупинкою тролейбуса №13 є площа біля пам’ятника Шевченкові. Незабаром її планують перенести на площу Міцкевича, а згодом – продовжити лінію до вулиці Руставелі та з’єднати з тролейбусними лініями Стрийської та Зеленої. Так у центрі мають з’явитися кілька нових пішохідних зон. 

Читайте також: У Львові збудують частину вулиці Ряшівської

 

Підземний трамвай

На кафедрі містобудування Національного університету «Львівська політехніка» пропонують повернутися до проекту підземного транспорту, про який говорили ще за радянських часів. Викладач кафедри Роман Любицький каже, що для цього нині є всі передумови.

«Проблема транспорту, зокрема трамваїв, у відсутності цілісності у системах. Для трамваїв є виділені смуги, але вони фрагментарні. Через це, а також велику кількість автомобілів, ми і маємо затори, недотримання графіку руху, низьку якість послуг. У Львові на тисячу мешканців припадає 200-250 авто, без урахування машин на єврономерах. До прикладу, у Німеччині чи Польщі їхня кількість удвічі більша, проте там давно позбулися проблеми корків», – каже він.

Роман Любицький пропонує повернутися до проекту підземного трамвая, який почали реалізовувати  ще у 80-х роках минулого століття. Тоді під час перших будівельних робіт на вулиці Коперника у Палаці Потоцьких тріснули стіни, тому проект довелося закрити. (В одному з приміщень, які залишились від нього, тепер Музей давньої книги).

Проте на спорудження підземної трамвайної мережі потрібно з півстоліття. Проект дорогий, потребує відкачування підземних ґрунтових вод, проте, на думку Романа Любицького, його втілення може значною мірою розв’язати інфраструктурні проблеми Львова.

Проте трамвайними лініями – як підземними, так і наземними – повинні їздити трамваї, а не металобрухт. Причиною заторів дуже часто стають старі трамваї та тролейбуси, які ламаються просто на дорозі. 2018 року на заміну тим, які вже неможливо реанімувати, куплять 50 вживаних трамваїв, 40 нових тролейбусів і 100 нових великих автобусів.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!