На острівці природи біля Снопківського парку тварин лікують від кривд, заподіяних людиною, а дітей вчать любити й берегти довкілля.

Еник і Беник люблять пити молоко з пляшечок, щипати свіжу травичку та жувати сандалі відвідувачів Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру.

Маленькі козенята поки що не живуть у загоні, а вільно гуляють серед вольєрів з ламами, поні, лисицями, єнотами, круками… Усіх мешканців не так просто перелічити, адже в колекції понад 250 видів тварин.

Львівський еколого-натуралістичний центр на Кубанській, 12 – не зоопарк, а багатопрофільний заклад позашкільної освіти: діти займаються у гуртках та вчаться берегти довкілля.

– На цю годину була запланована одна екскурсія, а прийшло три групи, – каже директор центру Ігор Антахович. – Дітям, та й дорослим теж, тут цікаво, оскільки можна побачити як свійських, так і екзотичних тварин. Гуртки, заняття та екскурсії – безкоштовні, ми завжди дотримувались цього принципу і, сподіваємось, так буде і надалі.

На залитому сонцем подвір’ї гамірно – школярі годують кроликів, а потім бігають разом із ними по траві. По сходах піднімається чергова галаслива група дітей у супроводі вчителів, а мами з маленькими діточками спостерігають за павичем, який гордо розправив кольорове пір’я. Кожен у центрі може обрати собі заняття до душі.

Хвиля екології

– У нас двадцять сім гуртків, які за темами об’єднані в три великі блоки – прикладне мистецтво, ботаніка та зоологія. Найпопулярніші – зоологічного напрямку: дітям подобається годувати тварин, гладити їх та брати на руки, – Ігор Антахович розповідає, що учні спершу знайомляться з роботою центру, а потім обирають собі один або декілька гуртків. – Хтось почув, що в нас є поні, інші прийшли годувати лам, а малеча «йде на мавпу» – в гурток любителів дрібних тварин. Заняття відбуваються два рази на тиждень, але є дітки, які приходять до нас кожного дня – відвідують різні гуртки.

Навчальна програма адаптована до рівня знань та віку дітей – є групи для учнів молодшої, середньої та старшої школи. Два роки тому в екоцентрі відкрили перший у Львові екологічний садок «Зернятко». Усі заняття проводяться в ігровій формі, діти малюють, ліплять та, звичайно, доглядають тварин і рослини.

Для дошкільнят також розроблена спеціальна програма з англійської мови. Ігор Антахович пояснює, що вся інформація, яка стосується наук про довкілля, у першоджерелі подається переважно англійською мовою.

– Більша частина занять на зоологічних гуртках – практичні. Діти доглядають тварин, годують та вивчають їхні звички. У домашніх умовах складно утримувати екзотичну тварину – вона дорого коштує, потребує багато місця та провокує конфлікти із сусідами, – каже директор екоцентру. – У нас діти мають повну свободу спілкування та вибору «вихованця».

Діти пишуть дослідницькі роботи та представляють результати своєї наукової праці на обласних конкурсах. Переможці мають змогу поїхати на всеукраїнський конкурс, який проводить  Національний еколого-натуралістичний центр в Києві. Щороку львів’яни беруть там призові місця. Цього року, на жаль, не вдалося – учні не отримали бюджетних коштів на поїздку в столицю. Ігор Антахович говорить, що в екоцентрі часто займаються діти із малозабезпечених сімей, які не можуть дозволити собі такі поїздки.

Більшість педагогів центру – випускники біологічних факультетів, утім є фахівці з ветеринарної медицини, географи та екологи.

– У сфері позашкільної освіти, як правило, працюють ентузіасти своєї справи, хобі яких переросло у професійну діяльність. Вони пройшли перекваліфікацію та отримали педагогічну освіту, – каже Ігор Антахович. – Наприклад, гурток любителів коней веде Валентина – психолог за фахом, яка з дитинства займалася кінним спортом. Або ж керівники гуртків тераріумістів чи акваріумістів – у переліку педагогічних спеціальностей таких фахівців немає. Проте, якщо поглянути на стан акваріумів у еколого-натуралістичному центрі, одразу зрозуміло, що для керівника гуртка, мікробіолога за освітою, це покликання.

Гуртки працюють протягом навчального року, а у червні дітки можуть займатися в таборі «Екохвиля».

– Табір з такою назвою ми організовуємо уже дев’ятий рік поспіль, проте ще до того у екоцентрі діти могли проводити літнє дозвілля, – каже Зоряна Слівінська, завідувач відділу біології та організаційно-масової роботи в екоцентрі. – До нас приходять не лише вихованці гуртків, а й усі охочі з користю провести літо. Запис на екотабір проводимо у січні – зголошується дуже багато людей, проте прийняти усіх охочих немає змоги.

Впродовж трьох тижнів діти займаються з педагогами екоцентру, доглядають за тваринами, беруть участь у квестах на екологічну тематику та ходять на екскурсії до природнознавчого музею, зоомузею Львівського національного університету імені Івана Франка та ботанічного саду ЛНУ. Зоряна Слівінська каже, що цього року у таборі проводяться тематичні тижні, впродовж яких діти зосереджуються на певному предметі. Наприклад, цього тижня проводили різні хімічні досліди, а на завершення підуть на екскурсію до інтерактивного музею «Таємна аптека».

– Найбільше діткам подобається доглядати тварин, адже не всі мають змогу тримати домашнього улюбленця. Окрім того, тут дітки можуть подивитись на екзотичних тварин – хамелеонів, змій та інших, яких складно утримувати вдома, – розповідає Зоряна Слівінська. – Ми дозволяємо діткам доглядати лише тих тварин, які є для них безпечними. Особливою популярністю користуються наші кролики. Ось наприклад, Софія та Аліна займаються в екоцентрі, а цього літа записались у табір «Екохвиля». Дівчата годують морських свинок, курочок, проте їхні улюбленці – кролики Тіммі та Річі.

В екоцентрі практично немає канікул – гуртки, табір, а впродовж літа екологічні експедиції в Карпати: діти ходять у походи, збирають лікарські рослини та відпочивають біля річки. У еколого-натуралістичного центру вже є свої випускники, які стали екоактивістами та створили екологічні організації.

Врятовані життя

Львівський дитячий еколого-натуралістичний центр фактично виконує функцію зоопарку, але в першу чергу – це заклад освіти. Колекція тварин створена за рахунок співпраці з колекціонерами та зоопарками.

Днями до екоцентру із приватного зоопарку «Лімпопо» привезли ще одного мешканця – носуху.

– Тепер у нашої тварини з’явився компаньйон, удвох їм буде веселіше, – жартує Ігор Антахович. – До речі, директор «Лімпопо» – наш вихованець, який займався в екоцентрі ще в дев’яностих роках. Мені приємно рекомендувати людям відвідувати цей зоопарк, оскільки тварини там утримуються в належних умовах.

Більшість тварин, які зараз мешкають в еконцентрі, тут порятували від смерті: вони мали великі проблеми зі здоров’ям, отримали травми в дикій природі або були в нефахових руках.

Поні Анфіску та Маланку привезли із так званої «ферми смерті» – в селі Лішня Дрогобицького району десятки тварин декілька місяців були замкнені без їжі та води через халатність власника господарства. В еколого-натуралістичному центрі тварин лікують, приводять у нормальний стан та допомагають адаптуватись до нових умов життя.

Уже третій рік діє Реабілітаційний притулок для диких тварин, що постраждали від діяльності людини, створений еколого-натуралістичним центром спільно із Західноукраїнським товариством захисту тварин, Спілкою соколярів Львівщини та організацією «ЕкоЗахист». Ігор Антахович показує список тварин, яких принесли протягом травня:

– Ось, дивіться – мартин жовтоногий, білка, крук, малий бугай, сова сіра, дрізд горобинник, горлиця звичайна, горобець, гадюка європейська… І так кожного місяця.

– З гадюкою ціла історія була. Знайшли плазуна на клумбі на вулиці Топольній. Можливо, змія сама прикочувала туди, оскільки порівняно недалеко Жовківський район, у якому водяться гадюки. Проте це малоймовірно, оскільки тварина молода і переміщається за ніч на відстань не більше 3 – 5 км. Можливо гадюку привезли з Карпат, побавились і просто викинули. Ще один варіант – тварина опинилась у Львові внаслідок нашої проблеми із вивозом сміття. Багато сміття – багато гризунів, які власне служать кормом для плазунів, у тому числі і для гадюки. Змії відчувають запах та вібрації гризунів і повзуть туди, де є чим харчуватись. Проте це питання потребує ґрунтовного дослідження, – каже Ігор Антахович. – Гадюку принесли до нас в екоцентр і я відвіз її до лісу.

– Приносять в екоцентр і незвичних для наших широт тварин. Часто люди просять купити їхніх домашніх улюбленців, оскільки екзотика коштує зовсім не дешево, – Ігор Антахович тварин не купує, але обіцяє належний догляд та опіку. – Я кажу: якщо маєте добре серце, подаруйте тварину місту, адже усі наші мешканці є власністю громади Львова. Люди пробують продати тварин через приватні оголошення, але зрештою тварини опиняються в екоцентрі. У кращому разі вони мають незначні проблеми зі здоров’ям, але часто тварини просто «доведені до ручки» – з травмами, відкритими ранами, нагноєнням, які потрібно дуже довго лікувати.

Мавпочка мона живе в центрі понад десять років, а потрапила туди у вкрай занедбаному стані. Власники розуміли, що тварині дуже погано, але не могли з нею попрощатись. У мавпочки була алергія, розчесані усі суглоби на пальчиках рук, шерстка залишилась тільки на голові, а на хвості була велика рана – дитина випадково прищемила дверима хвіст тварини. Мавпочку лікували півтора року – вага маленька, дози препаратів розраховувати складно…

Три роки тому в еколого-натуралістичному центрі з’явився Гарік – зелена мавпочка. Тварину вилучили у фотографів, які на вулиці знімали людей. Гарік «працював» цілий рік у будь-яку погоду, наслідок – хронічне запалення шлунку та жовчного міхура. Незначне переїдання приводить до приступу та судом – Гарік лягає на бік, обіймає животик. Потрібно бігти до ветеринара, колоти но-шпу. Крім того, мавпу привчили до алкоголю та сигарет – це, на жаль, стандартна практика зняття стресу тварин у фотографів та циркових артистів…

Чисте довкілля

Центр працює в будинку, що належав видатному львівському вченому-натуралісту Бенедикту Дибовському. Довкола – дендропарк, що носить його ім’я.

За часів Дибовського лисиці, зайці, борсуки були звичними у лісах і парках навколо Львова. Зараз це дивина. В екоцентрі дітей вчать не лише любити тварин, а й цінувати природу та захищати довкілля.

– Ми одразу приєдналися до задуму Zero Waste, оскільки зараз у Львові гостро стоїть питання з побутовими відходами, – каже директор. – Ми ще сім років тому розробили програму «Допоможи місту стати чистим»: проводили семінари для школярів та роздавали методички. Ми склали три брошури: про тверді побутові відходи, про сортування та переробку сміття, у тому числі з використанням бактерій і черв’яків, та про відновлювані джерела енергії. У екоцентрі, наприклад, уже шість років працює сонячний колектор, і ми показуємо дітям, як можна отримати енергію від сонця.

Ігор Антахович переконаний, що екологічне виховання необхідно починати у дитячому садочку.

– Коли дитина прийде додому та розповість мамі з татом, що не можна викидати пластикову пляшку в загальний смітник, що потрібно вдома використовувати енергоощадні лампочки, тоді і в дорослих зміниться ставлення до довкілля. Ніхто не хоче жити в забрудненому домі, а Земля – це і є наш дім.

Працівники екоцентру розробили короткий інтегрований курс прикладної екології: дітям розповідають, як на локальному рівні можна боротись з глобальними екологічними проблемами та що потрібно знати, щоб не шкодити довкіллю. Діти повинні розуміти, що любити природу – це вигідно.

Катерина Москалюк,
фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.