
Фото: Тетяна Оліярчик
Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
Жителі сіл побоюються об’єднання – кажуть, у них є чимало місцевих проблем, а в разі приєдання до такої великої ОТГ, як Львівська, їхні питання вирішуватимуть за залишковим принципом або й узагалі забудуть про них.
Читайте також: Новий рядок у паспорті та єдиний транспорт. Що буде у Львівській ОТГ
Найбільша проблема – це негативний вплив Грибовицького сміттєзвалища. Сміттєвий полігон природно заростає і менш-більш стабілізується, а навколишні поля, що раніше були орними землями, пустуюють, бо заражені. Заражена також і вода в криницях. А ще у Малехові із 2007 року не можуть добудувати комплекс зі школою, садком та басейном. Будівництво триває за договором між Львовом і Малеховом про рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Окрім того, у селах потрібно каналізувати та асфальтувати багато вулиць.
Сортують сміття і страждають без чистої води
Малехів розташований за кілька кілометрів від Львова у жовківському напрямку. Тут живуть приблизно 6 тисяч людей. Дістатися села зі Львова не складно: сюди регулярно їздять автобуси №111, 114,120, 121 та 180А.
Середа, робочий день, обідній час. Погода дощова, тож людей на вулицях мало: або на зупинці чекають маршрутку, або йдуть в супермаркет за продуктами. Знайомимося з паном Ігорем, мешканцем Малехова. Спілкуванню радий, каже, що за останні роки село змінилося на краще, але проблем досі багато. Чоловік додає, що не у захваті від того, що село може бути у підпорядкуванні Львова, адже тоді людям буде важче вирішувати нагальні проблеми.
«Школи треба більшої, а то замала. Є водопровід, але хочеться води кращої – зараз ми її для приготування їжі і пиття не використовуємо. Труби засмічені», – перераховує проблеми пан Ігор.
Сільський голова Малехова Володимир Сеньковський розповідає Tvoemisto.tv, що на вході в село на трубах стоять лічильники з бактерицидними фільтрами, але вода з кранів тече з домішками глини, бо немає механічної очистки, тож непридатна для пиття.
Водночас у «Львівводоканалі» кажуть, що до мереж Малехова не мають стосунку, тому що ті – на балансі сільради. А про якість води говорять, що вона відповідає нормам. Заступниця директора «Львівводоканалу» Леся Тур розповідає, що Малехів отримує воду із водозабору у Зарудцях. 15 км мережі звідти до села проклали ще у 1960-х роках, тож вони давно поіржавіли, на них часто стаються прориви.
«У всіх населених пунктах Львівводоканал проводить відбір проб для хімічних і бактеоріологічних аналізів. Вода відповідає усім нормам», – каже Леся Тур.
Читайте також: Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами
Із каналізацією в селі теж проблема. За кошти сільради каналізували лише дві вулиці: Івасюка і частину Франка – загалом 800 метрів. Мешканці уклали угоди з асенізатором місцевого комунального підприємства, що вивозить відходи на львівські очисні споруди. А от сміття у селі сортують, адже у тиждень можуть здати не більше 5 кг змішаних відходів, за що платять 69 грн у місяць.
Вода також є проблемою для Грибовицької сільради, на території якої, у Збиранці, розташований сміттєвий полігон. Він, кажуть люди, є бомбою сповільненої дії. У селі заборонено користуватися свердловинами – у воді можна знайти усю таблицю Менделєєва. 80% колодязів тут закинуті, а із решти воду використовують лише як технічну.
Сільський голова Грибович Ігор Питель говорить, що всі поверхневі води заражені на глибині 10-20 метрів, тож якщо і робити нові свердловини, то їхня глибина мала би сягати 100 метрів.
У селі є водопровід. До кінця року мешканці користуються водою безкоштовно – «Львівводоканал» отримує відшкодування із бюджету Львова. З нового року мешканці платитимуть за тарифом – у кожному будинку мають встановити лічильники та підписати договір про обслуговування. Та люди вважають, що поки не завершили рекультивацію полігону, вода має бути безкоштовною для них. А потім тарифи мають бути однаковими для мешканців усієї Львівської ОТГ.
У «Львівводоканалі» кажуть, що мешканці Малехова і Великих Грибович споживають удвічі більше води, аніж львів’яни – у середньому 6 кубів на місяць, хоча влітку може бути і 40 кубів.
Школа заросла бур’янами
Інша проблема стосується школярів і тягнеться вже другий десяток років. У Малехові є школа, розрахована на 300 дітей. Але для села вона замала, тому діти їздять на навчання в Дубляни, Муроване та до Львова. Є також дитсадок на дві групи. Раніше дошкілля планували перенести в приміщення школи, а для старших дітей – збудувати нову.
Читайте також: Що обіцяє Садовий зробити для Львова. Аналіз програми
Під будівництво виділили 1,5 га землі і в 2007 році заклали перший камінь. Тоді виконали лише 30% робіт. У 2016-му провели тендер на продовження будівництва, але виявили, що збудоване раніше – зруйнувалось, бо його належно не законсервували. Тож будівлю розібрали.
Камінь з 2007 року
Ще за два роки провели новий тендер, на якому перемогла фірма «Салон Архітектура. Будівництво. Дизайн». Вона мала до кінця 2019 року за 60 млн 359 тисяч гривень звести стіни, зробити водопостачання та водовідведення, опалення та вентиляцію, провести всі внутрішні та зовнішні роботи. Але роботу знову зупинили. У грудні 2019-го функції замовника цього будівництва передали ЛКП «Зелене місто».
Спочатку бюджет будівництва школи становив 27 млн грн, а тепер крошторис комплексу – близько 130 млн грн. Нині ділянка обгороджена парканом, заросла бур’янами та чагарниками.
Територія, виділена під будівництво школи
Знешкодти за 665 днів
Грибовецьке сміттєзвалище розташоване недалеко від села Великі Грибовичі дорогою до Львова. Полігон закритий, смітття сюди не вивозять. Працює лише зважувальна станція, куди приїжджать сміттєвози, аби підрахувати, скільки сміття вивозять з міста. Мешканці Грибович кажуть, що відколи полігон закрили, смороду майже немає. Нині полігон повільно заростає чагарниками і з дороги виглядає наче гора. При в’їзді на полігон стоїть будка охорони, через дорогу – загороджена станція очистки фільтратів, що працює цілодобово.
Ще одну станцію очистки фільтратів на полігоні облаштовують і мають запустити найближчим часом. Фотографувати її не дозволяють, на територію – також не пускають.
Читайте також: Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
Наприкінці вересня Держархбудінспекція дала дозвіл на початок робіт із рекультвації Грибовицького полігону. Площа, що потребує рекультивації, становить 38,8 гектарів.
Схили полігону терасують, стабілізують, розчистять від забруднень. Тут облаштують захисний екран та систему відведення поверхневих вод, систему збору та утилізації полігонного газу, з якого вироблятимуть електроенергію, та ліквідують озера з фільтратами. Родючий шар ґрунту вирівняють та засадять багаторічними травами і чагарниками. Це все мають зробити за 665 днів. Роботи коштують майже 18 млн євро – це гроші Європейського банку реконструкції і розвитку, Фонду Чистих Технологій та місцевого внеску.
Про суди і вибори
Згідно із перспективним планом, території Грибовицької і Малехівської сільрад мали стати частиною Дублянської ОТГ. Але у Кабміні чомусь вирішили інакше.
«Дублянська ОТГ мала складатися з Грибович (Малі і Векикі, Збиранка), Малехова, Гряди, Дублян. Всі з тим погодилися, були збори з громадою. Ми були в ЛОДА на нарадах і всюди фігурувада Дублянська ОТГ. Та коли перший раз відправили на Київ перспективний план, побачили, що нас там немає, ми віднесені до Львівського ОТГ», – розповідає Tvoemisto.tv голова Грибовицької сільради Ігор Питель.
Дублянська міськрада, як центр нествореної ОТГ, оскаржила рішення Кабміну у суді. Грибовичі і Малехів – залучені в процес третіми особами. Перші слухання, на яких справу розглядатимуть по суті, заплановані на 20-ті числа жовтня.
Парк на сміттєзвалищі
Раніше у міськраді обіцяли розбити на території нинішнього сміттєзвалища парк. Директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко каже, що парк у Збиранці буде орієнтовно у 2025 році.
«Перший етап – технічна рекультивація – триватиме два роки, другий – біологічна рекультивація – ще два роки. Тобто орієнтовно у 2025 році маємо закінчити», – говорить він.
Щодо зараження ґрунтових вод, то, за його словами, ситуація має покращитись раніше – після завершення технічної рекультивації.
«Вона унеможливить будь-які викиди назовні з території сміттєзвалища. Усе, що там утворюватиметься, все має залишатись в тих межах. Цьому допоможуть дегазація, очистка інфільтратів. Все перекриється і буде очищатись, у ґрунтові води потрапляти вже не буде», – пояснює Святослав Євтушенко.
Прихований потенціал
Заступниця директора департаменту містобудування Львівської міськради Наталія Алєксєєва у коментарі Tvoemisto.tv каже, що проблеми у всіх громад, що увійдуть у Львівську ОТГ, приблизно однакові, і навряд від Малехова і Грибович буде більше навантаження, ніж від Лисиничів, Зашкова чи Дублян.
«Найбільше проблема тут – це сміттєзвалище. Але це і так клопоти Львова і місто цим займається. Так само і будівництвом школи займається місто. Зараз є проєкт, потрібно провести його експертизу», – каже Наталія Алєксєєва.
Водночас Малехів, додає вона, у порівнянні з іншими селами, що об’єднаються, має високий потенціал із податкових надходжень у бюджет ОТГ. Ідеться про орендну плату за землю, податок на доходи фізичних осіб тощо.
«У Малехові є багато промислової землі. Саме земля, що дається під комерційні, промислові об’єкти, є дорогою. Бо під житлову і приватну забудову – плата низька. На публічній кадастровій карті видно, що велика частина землі роздана саме під комерційно-промислові речі», – пояснює Наталія Алєксєєва.
Раніше податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із цих територій ішов у районний і обласний бюджети. А після формування Львівської ОТГ 60% надходитимуть у міський бюджет, тож громади, що генерують ці надходження, зможуть претендувати на більшу частку. Загалом з усіх сіл, що об’єднаються у Львівській ОТГ, може надходити в бюджет близько 300 млн грн.
Наталія Алєксєєва каже, що і Грибовичі, і Малехів, й інші села мають однакові проблеми доріг, благоустрою, освітлення, зношених мереж і водопостачання тощо. Місцеві ради не мали ресурсів, щоб замінювати мережі чи належно обслуговувати їх, а тепер це буде питання обслуговування міською ОТГ.
«Ресурсів на вирішення цих проблем буде більше, ніж ці громади мають зараз. Департамент економіки збирає цифри про те, скільки ресурсу піде на утримання сіл – на їхні комунальні установи, на благоустрій, освітлення – обов’язкові речі. А після цього буде зрозуміло, скільки залишиться на розвиток та інші проєкти. Звісно, місто буде вкладати в розвиток. Дороги точно будуть», – каже Наталія Алєксєєва.
Тетяна Оліярчик
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як виглядає Палац Гредлів, в якому планують відкрити туристичний центр Карпат
- Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
- Нові штами і утричі більше хворих. Як змінився Covid у Львові і у світі. Інфографіка
- Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв’ю з пульмонологом
- Я хочу, щоб мене почули. Чому медсестри виїжджають на роботу за кордон
- Як зробити громаду успішною. Розмова з керівником Асоціації рад Львівщини
- Ми даруємо не цукерки, а підтримку і любов. Як працює БФ «Рідні» у Львові
- Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді
- За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
- Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
- «Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
- Якими новими медпослугами з 1 квітня можуть безоплатно користуватись львів'яни
- Що правда, а що – ні. Фактчекінг звернення депутатів щодо Андрія Білого
- «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів’ян, які отримали щеплення від коронавірусу
- Найважче, коли пацієнти помирають від ускладнень. Лікарка про рік роботи з Covid-хворими
- Коронавірус у вагітних. Як захиститися, чи можна вакцинуватися і які є ризики для дитини
- Плани і реальність. Що недоговорює про закупівлю і ремонт транспорту ЛМР
- «Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
- «Це бізнес». Чи вигідно Львову віддати два ринки та що буде із землею
- Без меж. Як дистанційне навчання впливає на психіку дітей і підлітків
- Велич та особливий шарм. Як на вулиці Котлярській у Львові відновили 150-річну браму
- Куди полетіти зі Львова: Луксор – вічне місто фараонів
- «Святкуємо день народження». Спогади львів'янки про період підпілля УГКЦ
- УПівка на псевдо «Домовина». Бо ніколи нікого не зрадила
- Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
- Лікар, якого жартома називали «Мафією». У пам’ять про медика Ігоря Мартинюка
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»