Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
Про повернення до жорсткого карантину влада прямо не говорить, але у різних середовищах цю тему активно обговорюють. Як заявив голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації та меддопомоги Михайло Радуцький, під час останньої наради у президента ухвалили низку рішень для боротьби з Сovid-19, серед яких посилення нагляду за дотриманням карантинних заходів в громадських місцях і закладах та початок канікул у школах раніше, ніж зазвичай. Натомість заклади дошкільної освіти працюватимуть звично, з урахуванням усіх рекомендацій МОЗ.
Читайте також: Яка різниця, що в лікарні немає місць, якщо дорога до неї освітлена
Легше закрити, ніж організувати?
Головна епідеміологиня Львівської області Наталія Тімко не бачить підстав посилювати карантин на Львівщині, де більшість районів у жовтій або помаранчевій зоні, а тим паче – повертати в країні жорсткі обмеження.
Якщо ж рівень захворюваності різко зросте, то іншого виходу, окрім як перервати навчання у школах, садках, вишах чи обмежити роботу фітнес-центрів, як це було раніше, вона не бачить.
«Діти хворіють найменше, але кількість недужих вчителів зростає. Школи і виші – наймасовіші колективи, ланцюжок зараження тут дуже швидкий. Тому, коли мову завели про посилення карантину, найперше заговорили саме про школярів та студентів», – каже Наталія Тімко.
Читайте також: Чи страхують львівських вчителів від Covid-19 та скільки це може коштувати
Виходом, на її думку, може бути посилення інформаційної кампанії у країні в цілому чи на місцевому рівні.
«Як варіант, показувати ролики, як виглядають хворі у лікарнях, розповідати про людей, які померли від коронавірусу. Можливо, це неетично, але дуже потрібно, щоб достукатися до свідомості», – каже епідеміологиня.
Щоб не довелось посилювати карантин, за словами Наталії Тімко, всі маємо дотримуватися карантинних обмежень та норм.
«Не потрібно відразу все закривати. Краще мудро і правильно виконувати рекомендації, сидіти вдома, якщо захворіли. Будемо цього дотримуватися – до жорсткого карантину не дійде», – каже епідеміологиня.
Наталія Тімко тпросить не збиратися великими компаніями на дні народження, весілля, хрестини, адже такі випадки майже ніколи не минають безслідно.
Що вчителі думають про дистанційне навчання
Останнім часом у Львові батьки, діти і навіть самі вчителі заговорили про повернення до дистанційного навчання. Мовляв, це може статися вже скоро – навіть не після виборів, а раніше.
Натомість, ні вчителі, ні директори шкіл, ні посадовці точної відповіді на це не дають. Кажуть, що жодних вказівок готуватися до дистанційного навчання чи переходити в онлайн не отримували.
В управлінні освіти не стали коментувати можливість переходу на дистанційне навчання. У пресслужбі Львівської міськради кажуть, що поки жодних розпоряджень від уряду не отримували. Найімовірніше, інформація з’явиться у вівторок, 13 жовтня, коли засідатиме міська комісія ТЕБ і НС.
Водночас учора, 11 жовтня, в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет сказав, що міністерство надішле рекомендаційні листи до всіх закладів загальної середньої освіти про встановлення канікул з 15 до 30 жовтня.
Директор департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска розповів, що зараз на Львівщині лише кілька навчальних закладів закрили на карантин і перевели на дистанційне навчання. Ще у кількох школах закритими є окремі класи, але їх кількість змінюється щодня.
«Якихось вказівок переходити на дистанційне навчання не надходило. Думаю, до цього і не дійде. Більшість шкіл ведуть навчання за звичною формою. Навіть у червоних зонах, наприклад, у Пустомитівському та Перемишлянському районах. Там спочатку на дистанційне навчання перейшли всі школи, та згодом ті, де не було жодного хворого, таки вийшли на навчання. І це, вважаю, правильно», – каже Олег Паска.
Читайте також: Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
За його словами, листи із дорученнями, щоб школи бути готові до роботи в умовах різних зон – червоної, помаранчевої, жовтої та зеленої – усім розіслали ще перед 1 вересня. По троє вчителів з кожної школи мали пройти навчання для дистанційних форм роботи. На сьогодні його пройшли приблизно 700 вчителів.
Надію на те, що не доведеться переводити школу на дистанційне навчання має директорка львівської школи «Лідер» Зоряна Женчур-Курій.
«Дітям потрібне живе спілкування, пояснення матеріалу. Учні вже були пів року без школи, і зараз знову повертатися? Ні, цього не хоче ніхто», – каже директорка ліцею.
Вчителька ліцею імені Василя Симоненка Галина Мельничук також проти переходу на дистанційне. Каже, що потреби в цьому не має.
«У нашому ліцеї навчається 1400 учнів, відвідуваність навіть дуже добра. Ми усі дотримуємося обмежень, безпечних умов перебування. Наскільки мені відомо, серед хворих лише кілька учнів і вчителів, і ні в кого немає підтвердженого коронавірусу. Ми не можемо знову перейти на дистанційне навчання, цього у нас не хоче ніхто – ні вчителі, ні діти, ні батьки. Розуміємо, що це відіб’ється на успішності дітей», – каже Галина Мельничук.
За її словами, наразі, принаймні сьогодні, про жоден перехід на дистанційне навчання у ліцеї не йшлося. Вчителька сподівається, що після канікул діти повернуться до звичного навчання.
Ще один карантин переживуть не всі
Абсолютно проти введення посиленого карантинц виступають не лише освітяни, а й працівники фітнес-центрів та галузі обслуговування.
За словами ресторатора Андрія Дзюбана, другого локдауну люди, які працюють у HoReCa, не переживуть.
«Якщо перший карантин не пережили 30%, то під час другого додасться ще 50%. Повністю відновила роботу лише половина закладів, чимало вже залишилися без роботи. Зараз у Львові працює приблизно 2 тисячі ресторанів, в яких працює в середньому по 20-30 людей. Якщо запровадять ще один такий карантин, боюся, аби не дійшло до голодних бунтів», – каже Андрій Дзюбан.
Читайте також: У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
Якщо ж карантин стане неминучим, ресторатор пропонує усіх зрівняти в правах.
«Чому в карантин закривають ресторани, але залишають будівельні супермаркети і продовжує працювати транспорт. Якщо вже вводять якісь правила – то вони мають бути для всіх», – додав Андрій Дзюбан.
Ольга Шведа
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку