Фото: GETTY IMAGES
Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
Найважливіше з тексту за 1 хв:
-
Новий штам на 60% заразніший, аніж попередній, і у півтора рази частіше призводить до реанімації.
-
У людини може бути незначне підвищення температури, закладеність, але згодом, через 5-7 днів, виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації та гарячка.
-
Достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися.
-
Новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
-
Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведений ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику.
-
У Львові немає обладнання, щоб встановити цей штам та визначити наявність антитіл до нього, тому аналізи проводять у Києві.
-
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними від штаму «Дельта».
Що таке штам «Дельта» і в чому його небезпека
Дельта-варіант коронавірусу, який також називають B.1.617.2, вперше зафіксували у жовтні 2020 року в одному з індійських штатів і відтоді він стрімко поширився в Індії та у світі. Спочатку його називали індійським варіантом, але зараз офіційно він носить назву дельта-варіант (за аналогічним принципом іменують британський штам «Альфа», південноафриканський «Бета» та бразильський «Гамма»).
Читайте також: Шестеро мешканців Львівщини мають підозру на штам «Дельта». Що відомо
Перший підтверджений випадок штаму «Дельта» на території Європи зареєстрували 23 червня у Словаччині. Інфікована особа приїхала з Росії.
Новий вид штаму Covid-19 станом на кінець липня вже зафіксували на території 124 країн, зокрема в Україні.
Найбільшу кількість заражень цей різновид коронавірусу спричинив у Росії, Великій Британії та Португалії.
Особливість штаму «Дельта»
У ВООЗ застерігають: штам коронавірусу «Дельта» має високий рівень зараження та, найімовірніше, охоплюватиме передусім території, де погано проводиться вакцинація.
«Дельта» передається швидше та спричиняє більше ризиків госпіталізації. За словами виконавчого директор програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я Майкла Раяна, штам «Дельта» удвічі заразніший від «Альфи», яку вперше виявили у Великій Британії. У півтора рази частіше захворювання цим штатом призводить до реанімації.
Дельта-варіант має кілька мутацій – іноді вони посилюють вірус, дозволяючи йому обходити дію вакцини, іноді його послаблюють. Точні функції дельта-мутацій ще не досліджені науковцями. Проте відомо, що вони дозволяють вірусу легше проникати в клітини організму та уникати деяких імунних реакцій, пише Deutsche Welle.
Читайте також: Україна може запровадити двотижневу самоізоляцію при в'їзді для невакцинованих
Крім власне «Дельти», існує версія «Дельта плюс» (або AY.1). Цей варіант вважається заразнішим, проте досі він практично не встиг поширитися.
До речі, ВООЗ визнала штам «Дельта» або ж «індійський штам» домінантним у світі, оскільки він більш хвороботворний.
Які прояви нового штаму
Прояви штаму «Дельта» часто подібні на сильну застуду, особливо у молодих людей. Проте чи не найважливіше те, що штам має дуже високу заразність та частішу госпіталізацію.
Як розповіла Тvoemisto.tv головна епідеміологиня Львівщини, керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко, клініка і симптоматика штаму «Дельта» суттєво не відрізняється від британського коронавірусу, який в нас був.
«Штам «Дельта» може супроводжуватися більшим ураженням слизової, органів слуху, частішими розладами шлунково-кишкового тракту та частішим виникненням важких тромбозів», – каже епідеміологиня.
Крім того, в інфікованих штамом «Дельта», є такі симптоми, як: висока температура, біль в горлі, кашель, нежить і слабкість на фоні відсутності температури. Проте, на відміну від звичайної застуди, перебіг захворювання є важчим.
Читайте також: В Україні знову хочуть посилити карантин
Директор Львівської обласної інфекційної лікарні Сергій Федоренко у розмові з Тvoemisto.tv також підтвердив, що штам «Дельта» має більшу ступінь інфікування та заразності.
«Початок захворюваності відрізняється від того коронавірусу, який у нас був. Штам «Дельта» здебільшого не викликає втрати нюху, смаку. Хвороба починається як звичайна респіраторна вірусна хвороба: у людини може бути незначне підвищення температури, катаральні явища. Але згодом, через 5-7 днів розвивається більш важчий період – може виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації, гарячка», – каже він.
За словами Наталії Іванченко-Тімко, штам «Дельта» на 60% заразніший, аніж попередній.
«Раніше вважалося, що контактна особа, яка перебуває у приміщенні одночасно з хворою людиною упродовж 15 хвилин, має високий шанс захворіти. Якщо говорити про «Дельта»-антиген, то достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися», – зазначила співрозмовниця.
Експертка департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з пульмонології Надія Рудницька говорить, що новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
«Змінилася клініка захворювання. Якщо раніше це був гострий початок хвороби, то зараз вірус навчився жити, він маскується під гостре респіраторне захворювання – з’являються чхання, нежить, біль в горлі та головний біль. На четвертий-п’ятий день з’являється висока температура», – каже пульмонологиня.
Змінилися також шляхи передачі штаму «Дельта». Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведено ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Тому більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику. Через це, на думку Сергія Федоренка, хворі не завжди можуть відрізняти коронавірусну хворобу від харчової токсикоінфекції, почати займатися самолікуванням, що може призвести до більш важкого перебігу та наслідків.
Які ризики для Львівщини
Оскільки кордони з Україною відкриті, швидкість поширення штаму «Дельта» у нас достатньо високий.
Відомо, що усім особам, які прибувають з пандемічних країн, тобто тих, де високий рівень захворюваності на Covid-19 – наприклад, Індії, Великобританії, Росії, Португалії – повинні проводити експрес-тест на антиген. Якщо позитивний – осіб ізольовують, а згодом проводять ПЛР-тест.
За словами львівських медиків, зразки РНК виділеного вірусу шести осіб, яким ставлять підозру на зараження штамом «Дельта», оскільки вони повернулися з пандемічних країн, скерували у київський Центр громадського здоровְ’я МОЗ України, а ті в Науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хворобі м. А. Громашевського.
У львівських лабораторіях такої можливості немає.
«Апаратів та обладнання, які дозволяють робити дослідження на виявлення штаму «Дельта» у Львові та Львівщині, відсутні. Це дуже дороговартісне обладнання. Не можемо наразі в лабораторіях Львівщини також здати аналізи на наявність антитіл до штаму «Дельта», – зазначив головний лікар інфекційної Сергій Федоренко.
Читайте також: Відпочинок на морі. Умови виїзду українців за кордон
П’ятеро з шести пацієнтів з підозрою на «Дельта» були госпіталізовані у Львівську обласну інфекційну лікарню, а одна перебувала на самоізоляції. Три результати уже відомі, вони – позитивні, решта три – ще в процесі обробки. Із трьох госпіталізованих, двох уже виписали. Один пацієнт досі перебуває в лікарні. Його стан середньої важкості.
«Усі пацієнти з визначеним штамом «Дельта» мали стан близький до середньої важкості. Специфічного лікування вони не потребували, бо мали незначну закладеність носа, температуру в межах 37 градусів і позитивні тести. Та людина, яка досі перебуває в лікарні, зараз має двобічну бронхопневмонію, тому потребує подальшого лікування. Коли її випишуть – не відомо, адже коронавірус важко піддається прогнозу.
Наприклад, за два роки пандемії ковіду були випадки, що люди вже готувались до виписки зі стаціонарів і в них раптово починалися ускладнення з боку серцевої системи чи неврологічні розлади», – додає він.
Пульмонологиня Наталя Рудницька наголошує: оскільки новий штам передається через шлунково-кишковий тракт, зараз знову важливо дотримуватись карантинних норм: дбати про гігієну рук та не забувати носити маски. І, звісно, вакцинуватися.
«Кожен має зрозуміти – якщо хочеш залишитися живим, треба провакцинуватися», – каже Наталія Іванченко-Тімко.
Чи ефективні вакцини?
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними у тому числі й від штаму «Дельта». Щеплення будь-якою вакциною мінімізує тяжкі наслідки захворювання.
Керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко каже, що двічі вакциновані люди на 80% захищені від важкого перебігу Covid-19, викликаного штамом «Дельта».
«Якщо говоримо про дві дози вакцини Pfizer, яка ефективна на 95%, то при варіанті штаму «Дельта» може бути дещо нижчою – до 88%. Але це також багато. Люди, навіть якщо захворіють, залишаться живими і в них не буде важкого перебігу», – каже епідеміологиня.
У звіті Національної служби охорони здоров’я Великої Британії вказано: незалежно від типу вакцини, ефективність від штаму «Дельта» після введення двох доз становить 80,8%. Після однієї дози вона становить лише 33,2%. Дослідження PHE також свідчить: вакцини, вироблені Pfizer Inc і AstraZeneca, ефективні проти важких станів у разі інфікування «Дельтою» на понад 90%.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку