Повернути працівників в офіс. Як робочі стіни можуть стати простором для ідей
Замість офісних стін – функціональні поверхні для ідей та командної роботи, а дошки у навчальних аудиторіях – цілі простори для креативу та творчості. У компанії «Smart Space» знають, як перетворити звичайні стіни офісів так, щоб продуктивно був задіяний кожен сантиметр поверхні.
Бізнес-проєкт запрацював саме в час карантину і за короткий час зумів змінити підхід до роботи не однієї компанії.
Засновниця проєкту «Smart Space», випускниця Бізнес-школи УКУ Олена Созанська розповіла Tvoemisto.tv, як пандемія змінила підхід до облаштування навчальних просторів та наскільки важливим є командний дух.
Про бізнес та карантин
Запуск нового бізнес-проєкту Олена Созанська виношувала давно, ще задовго до карантину. А після навчання на програмі Key Executive MBA Бізнес-школи УКУ, разом з чоловіком таки вирішила втілити задум в життя та відкрити власний проєкт – «Smart Space». До цього жінка сім років працювала СЕО «Таор Карпати».
«Запустити проєкт планували ще наприкінці минулої осені, коли народилася донечка. Кілька місяців тривали переговори з компанією-виробником. У січні були готові маркетингові матеріали, з-за кордону прибула продукція. Активно стартувати мали в лютому, та якраз у світі заговорили про пандемію, – розповідає Олена Созанська. – З цього моменту почалася невизначеність – компанії помалу закривались, замовлення заморожували. Про вдосконалення робочих просторів ніхто вже не думав, радше про те, як зберегти команду».
Та карантин не налякав подружжя і не змінив їх планів. Навпаки – змусив ще раз проаналізувати роботу та видозмінити стратегію. Спільно з командою Олена Созанська виділила два шляхи виходу.
Перший – стати корисними для людей, які перебрали роботу з офісів до дому та почали активно освоювати елементи дистанційної роботи. У компанії розуміли, що ті, хто працював над проєктами в офісах, не гіршу робочу атмосферу можуть створити і вдома. Тож почали пропонувати клієнтам цікаві рішення: наприклад, облаштувати одну чи кілька стін їх квартири як робочу зону. У подальшому такі стіни могли стати місцем для творчості власних дітей.
Другий почали втілювати у травні-червні, коли офіси помалу почали відкривати свої двері для працівників.
«Роботодавці розуміли, що працівники не надто хочуть повертатися в офіси, тому самі шукали цікаві рішення для інтерактиву, командної роботи та чогось такого, щоб стимулювало людей повернутися, – наголошує Олена Созанська. – Це спрацювало і навіть стало на час кризи нашим лозунгом: «ми знаємо як повернути людей в офіс, навіть якщо вони цього не дуже хочуть».
Не просто стіни, а робоче місце
Якщо спочатку компанія «Smart Space» планувала обслуговувати великі офісні приміщення (зокрема, ІТ-компанії, де передбачена робота над великими проєктами і залучена велика частина команди), то зараз свої інноваційні рішення вже готова пропонувати і для освітніх закладів, дизайну студій, кафе, ресторанів, готелів, і для домашніх потреб. Компанія перетворює стіни і столи, кімнати для переговорів і офіси, навчальні, дитячі кімнати і навіть цілі будинки в спільне і продуктивне робоче місце.
Soft Serve (магнітна штукатурка та маркерна фарба)
Серед основних клієнтів «Smart Space» такі українські компанії, як: Soft Serve, Intellias, Design Bureau Hochu Rayu, Euristiq, Keel, Lviv Business School of UCU (Львівська бізнес-школа УКУ) та інші. Загалом за час роботи компанії продукцією вдалося облаштувати трохи більше 50 об’єктів. Зокрема, для бізнес-школи УКУ в одній з аудиторій встановили цікаву робочу стіну. На черзі – ще кілька.
Design Bureau Hochu Rayu (шпалери)
Серед цікавих робочих поверхонь, які пропонує «Smart Space», маркерні, магнітні, крейдяні та навіть поверхні під проектор.
«Більшість стандартних дощок, які є в офісах чи школах, мають обмежений розмір і рамки, тому на них не може одночасно працювало по кілька людей. Ми ж пропонуємо альтернативу – рішення «Smart Space» дозволяють більше працювати разом, комунікувати, планувати спільну роботу», – каже Олена Созанська.
Якість понад усе
«Smart Space» є офіційним і єдиним представником в Україні ірландської компанії «Smarter Surfaces», продукція якої сертифікована та виробляється виключно в Ірландії.
Засновниця бізнес-проєкту наголошує: коли обирали постачальника, критично важливим була якість продукції.
«Дотримуюся думки, що коли хочеш будувати щось в довгу перспективу, продукція має бути якісною. І тоді те, що ти робиш, люди більше цінуватимуть, а товару довірятимуть. Тоді легше думати про маркетинг», – додала Олена Созанська.
До слова, усі роботи «Smart Space» виконує «під ключ», тобто не просто продає матеріал, а співпрацює з клієнтом від моменту дзвінка, вибору продукції аж до встановлення. Головне, як зазначила Олена Созанська, аби люди з користю використовували продукцію та були задоволені.
Об’єднатися заради мети
«Smart Space» – сімейний бізнес, хоч ініціатором відкриття і його створення була сама Олена Созанська. Відтак, усю відповідальність жінка взяла на себе.
«Ми запрацювали попри кризу. Коли розумієш, що сам є інвестором, що несеш відповідальність за прийняття всіх рішень і що всі ризики лягають на родину, було багато побоювань і не одна безсонна ніч. У перші три місяці прибутків не було, доводилося платили зарплати зі свого гаманця. Та щоразу відкидала будь-які песимістичні настрої і стала розуміти, що криза – швидше виклик, можливість по новому поглянути на свій бізнес, клієнтів і себе саму. Бо в сімейному бізнесі, компанія – це і є ти. Криза – це час, коли треба не боятися ставити критичні запитання до себе, команди, клієнтів, а головне – знаходити відповіді на найболючіші з них. Якщо це стається, компанія сильнішає», – додала Олена Созанська.
Велику роль в подоланні внутрішньої кризи відіграв командний дух. Лише згуртованість, довіра та спільна мета, запрограмована на успіх, може зберегти команду. Ніхто із сімох працівників «Smart Space» під час карантину не звільнився. Навпаки вони більше збиралися, проговорювати варіанти роботи і навіть не допускали можливості закриття проєкту, повернення товару виробнику тощо.
«З власною командою завжди треба бути відкритими, а клієнтам не боятися і пропонувати свої послуги та продукцію, – веде далі Олена Созанська. – Ми спільно випробовували всі інструменти для роботи, новим клієнтам пропонували невеликі пробні проєкти, пояснювали, що коли сподобається і часи зміняться, зможемо оновимо увесь офіс. Для багатьох це був хороший компроміс».
Про втрати, здобутки і плани
Для старту будь-якого бізнес-проєкту дуже важлива динаміка. А криза, пов’язана з Covid-19, якраз сповільнила той старт, який спланувала команда «Smart Space». Як зазначила сама Олена Созанська, через карантин вони втратили час, тому їх наступ перетворився на повільне проникнення на ринок.
Серед основних здобутків – застосування різних підходів у роботі, експертна оцінка ринку та зміцнення команди.
«Зараз ми готові спробувати багато що. Нам стало легше працювати, бо вже знаємо, куди вкладати свої ресурси і що з цього можете бути втілене, а що ні», – наостанок сказала Олена Созанська.
Щодо найближчих планів компанії «Smart Space» – збільшити площі поверхонь там, де були пробні проєкти, а до кінця року вийти на ринок Києва.
Ольга Шведа
Головне фото: Центр Шептицького (магнітна фарба та маркерна фарба)
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня