Як у Львові помолодшало статеве життя і чому кожна п’ята пара – безплідна
У 45% випадків причиною бездітності є чоловіче непліддя
«У минулому причину непліддя шукали тільки в організмі жінки. Сьогодні ж чоловіче непліддя стає на один рівень з жіночим і в 45% випадків саме проблеми чоловіків є причиною бездітності пари», – пояснює акушер-гінеколог Анжела Диба. До головних причин цієї проблеми належать гормональні порушення, запальні захворювання статевих органів, інфекції, які передаються статевим шляхом, перенесений епідемічний паротит («свинка») у дитячому віці, цукровий діабет, генетичні фактори, травми яєчок і пахової зони, а також соціально-психологічний фактор – постійні стреси, невлаштованість у житті.
«Навіть якщо чоловіки і жінки на 100% здорові, вони все одно можуть не мати дітей, адже є непліддя невизначеного ґенезу. Дехто каже «я чоловік і я виконую подружні обов’язки, причина не може бути в мені», але виконати подружні обов’язки і запліднити жінку – це різні речі», – розповідає Анжела Диба.
Непліддя – це не самостійна хвороба, а прояв різних порушень та захворювань
"Існує понад 20 причин цієї проблеми в жінок, – розповідає Tvoemisto.tv акушер-гінеколог. – Щоб виявити можливі причини, передовсім, слід обстежити матку, яйники і труби. В яйниках утворюються фолікули, з яких виходить яйцеклітина, і її захоплює труба. У трубі яйцеклітина зустрічається із сперматозоїдом і тоді опускається в матку. Якщо є порушений менструальний цикл, це означає, що ланцюжок, який починається від яйників, порушений і причину непліддя потрібно шукати у яйниках. Тобто, коли менструальний цикл – ідеальний, то причиною непліддя не будуть яйники".
Читайте також: Син чи дитина. Чому хлопчик – «бажаніша» дитина, аніж дівчинка
Далі слід звернути увагу на труби – місце запліднення яйцеклітин. Їхня непрохідність може стати причиною безпліддя. Така проблема виникає через інфекції органів малого тазу, позаматкову вагітність, ендометріоз – патологію, при якій слизова матки (ендометрій) росте поза маткою – в трубах і яйниках, призводить до появи рубців, а вони відповідно порушують прохідність маткових труб. І нарешті слід перевірити матку – м’язовий порожнистий орган, в якому розвивається ембріон і виношується плід. Якщо у жінки порушені менструації, відбуваються кровотечі, або мазання в середині менструального циклу, тоді причину непліддя можна шукати у матці.
Якщо немає зв’язку між яйниками і маткою, тобто якщо ці шляхи непрохідні, жінка не завагітніє природнім шляхом і тоді може допомогти тільки штучне запліднення. У Львові штучне запліднення порівняно із попередніми роками стає більш популярним, але і воно не гарантує успішного результату з першої спроби.
Читайте також: Львів'янка поскаржилася на умови в пологовому. Що відповів лікар
«На проблему безпліддя впливають також стресові психологічні стани, конфліктні ситуації в сім’ї та на роботі, відсутність задоволення від статевого акту, а також наполегливе бажання мати дитину, або навпаки страх вагітності, що можуть викликати порушення овуляції, – розповідає Анжела Диба. – Звісно, спосіб життя також відіграє важливу роль у репродуктивному здоров’ї жінки – токсичні речовини, нікотин та алкоголь, надмірно мала або надлишкова вага можуть стати причиною непліддя».
Міфи, щодо причин безпліддя, які варто спростувати
Замість обстежитися та виявити причину безпліддя деякі жінки йдуть «простішим» шляхом – слухають поради подруг та придумують причини безпліддя, які часто не мають жодного медичного підґрунтя. Анжела Диба виокремлює найпоширеніші міфи, які варто спростовувати:
– Безпліддя існує тільки жіноче. (На жаль, від цієї проблеми страждають і чоловіки).
– Безпліддя передається спадково. (Насправді, якщо у родині по жіночій лінії у когось і було безпліддя, це не означає, що ситуація повториться з вами).
– Безпліддя є наслідком конфліктів груп крові.
– Якщо жінка абсолютно здорова, це не означає, що вона не може бути безплідною.
– Проблеми з менструальним циклом також не є абсолютною причиною відсутності вагітності.
– Стрес є причиною безпліддя. (Насправді часто стрес є наслідком невдалих спроб зачати дитину).
Причини викиднів на ранніх термінах
Поряд із безпліддям існує й інша не менш поширена проблема – викидні на ранніх термінах вагітності. Часто причиною стають стреси, незадовільний спосіб життя, проте серед основних факторів виділяють порушення гормонального балансу – нестача основного гормону вагітності прогестерону; запальні захворювання, такі як ангіна, грип, що спричиняють високу температуру (плід мало коли переносить температуру тіла вищу 38 °C), резус-конфлікт (якщо у матері резус крові від’ємний, а в батька – позитивний, ембріон успадковує батьківський фактор, то організм матері може спробувати "відторгнути" ембріон) та інфекції, що передаються статевим шляхом.
Профілактика повинна починатися ще з дитячого віку
Акушер-гінеколог пояснює, що гнійні запалення (тонзиліти), частий грип, краснуха, скарлатина – ведуть до порушення дозрівання статевого апарату дівчаток. Ранній початок менструацій (до 10 років), або пізній (після 16 років), захоплення дієтами, іноді ведуть до припинення менструацій. «Як би не було «модно» в наш час починати статеве життям рано, все ж організм готовий до нього з 18-20 років, а не в період статевого дозрівання. Це може призвести до порушення всіх функцій жіночого організму», – каже Анжела Диба.
Чи помолодшало статеве життя у Львові?
«У мене з’явилося дуже багато молодих пацієнток, тому можу сказати, що статеве життя у нашому місті справді помолодшало. Буквально декілька років тому у мене була невелика кількість пацієнток віком від 16-18 років, – розповідає акушер-гінеколог. – Такі ранні статеві відносини були, але діти, очевидно, соромилися звертатись до лікаря. Проте сьогодні інформація поширюється дуже швидко, підлітки цікавляться цією темою, перестають соромитися і звертатися до гінеколога».
На думку Анжели Диби, у Львові треба приділити особливу увагу обізнаності молодих осіб щодо інфекцій, які передаються статевим шляхом, та проблем небажаної вагітності. Цю інформацію підлітки повинні отримати від лікарів-гінекологів, а не сторонніх людей. Це був би також один із профілактичних методів боротьби з непліддям.
Аборт – одна з головних причин непліддя у майбутньому
«Через неправильний спосіб життя побільшало і абортів у ранньому віці, до яких відносимо і переривання вагітності таблетками, адже це той самий аборт тільки без втручання в матку. Переважно на такий крок зважуються підлітки, бо тут спрацьовує фактор «А що скаже мама?», – зауважує акушер-гінеколог. – Куди продуктивніше працювати з пацієнтами після 25 років. Розумова діяльність в таких жінок вже зовсім інша і після тривалої розмови та психологічної підтримки більшість із них все ж вирішують народжувати».
Читайте також: Лікар про public health у Львові, епідемії та дитячі хвороби, яких не помічають
Після аборту жінок часто переслідують негативні емоційні стани, які відкладаються у підсвідомості і заважають повернутися до звичного життя. На думку гінеколога, тут важливо не просто махнути рукою і сказати жінці: «Не переживай, в тебе все буде нормально», а пояснити, що це потрібно пережити та переосмислити. Пацієнтка повинна зрозуміти, що вона зробила неправильний вибір, і що слід приймати певні рішення, щоб уникнути проблем, пов’язаних із безпліддям у майбутньому.
У якому віці найкраще народжувати та які застереження щодо пізніх пологів?
Дітородним віком прийнято вважати 20-40 років. Молодий організм працює досить швидко та злагоджено, проте з кожним роком процеси, що відповідають за дітородні функції жінки, уповільнюються і можливостей завагітніти стає менше. Якщо в молодому віці відбувається близько десяти овуляторних циклів на рік, то з часом їх стає дедалі менше.
«Після тридцяти п’яти вагітні входять у групу пацієнтів, до яких слід ставитись більш прискіпливо. Ми не можемо заборонити жінці вагітніти і в сорок п’ять років, але мусимо попередити про можливі небезпеки і зробити все для того, щоб вона успішно виносила та народила дитину, – каже Анжела Диба. – Треба розуміти, що наш організм не стає молодший. Існує міф, що «жінка народила і стала молодша», та ні, насправді просто після родів з’являються певні проблеми і причини, щоби поводитися як молода мама».
До планування вагітності треба пройти комплексне діагностичне обстеження
Гінеколог Анжела Диба рекомендує за три місяці до запланованої вагітності здати аналізи на TORCH-інфекції (токсоплазмоз, краснуху, цитомегаловірус, герпес; на наявність статевих інфекцій), цитологічне дослідження. Натомість, алкоголь та тютюнові вироби бажано перестати вживати за 3-6 місяців до планованої вагітності.
Розмовляла Оксана Лісна
Фото Мар'яни Валько
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»