Photo by Tim Gouw on Unsplash
Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
То офлайн чи онлайн?
Львівська політехніка планує з початку навчального року офлайн-навчання. Зі слів проректора з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Олега Давидчака, навчання почнеться з 15 серпня для студентів старших курсів бакалаврату та другого курсу магістратури, а для першого курсу бакалаврату – 15 вересня, магістратури – 29 вересня.
Університет провів внутрішню перевірку і визначився, що студенти навчатимуться за форматом змішаного навчання, тобто лекційні заняття будуть проводити онлайн, а практичні й лабораторні офлайн, в аудиторіях. Таким чином планують зменшити кількість студентів у навчальних корпусах. Також розглядають варіант запровадити для останніх курсів повністю онлайн-навчання, а для перших – офлайн.
«Що стосується формату, то ми провели внутрішні перевірки готовності приміщень під укриття. Зі 106 споруд цивільного захисту правдивих укриттів у нас немає, але відповідно до рекомендацій, які нам дала Державна служба надзвичайних ситуацій, будемо використовувати споруди подвійного призначення – підвальні приміщення і ті, що можуть належати до цієї категорії. Тому зараз розглядаємо питання змішаного навчання», – пояснив Олег Давидчак.
З його слів, також бракує укриттів і приміщень подвійного призначення в гуртожитках. Їх зараз обстежують, аби зрозуміти, чи варто обмежувати кількість студентів, які проживатимуть у них
Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету ім. І. Франка Володимир Качмар зазначив, що виш планує розпочати навчальний процес 1 вересня, для другого – четвертого курсів – у середині вересня. Що стосується першого курсу магістратури, то тут, можливо, розпочнуть навчання з 1 жовтня.
У Франковому виші також планують змішаний формат навчання..
«Батьки студентів не дуже позитивно сприймають дистанційний формат навчання, але ми ще працюємо над тим, щоб обладнати укриття, зокрема і в гуртожитках. Крім того, в наших гуртожитках розмістили тимчасово переміщених осіб, тому оптимальною буде змішана форма навчання. Будемо складати графік для того, щоб розвантажити навчальні корпуси, надати доступ студентам, принаймні природничих і точних спеціальностей, до роботи в корпусах, оскільки їхній навчальний процес передбачає відповідні практичні заняття», – каже Володимир Качмар.
Він, зокрема, наголосив, що безпека важливіша в цьому випадку за якість освітнього процесу, але тут все ж таки намагатимуться організувати якісний і безпечний освітній процес.
Проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Львівського лісотехнічного університету Микола Борис запевняє, що у виші напрацювали щонайменше два сценарії організації освітнього процесу в осінньому семестрі 2022 року.
«Режим, у якому ми будемо працювати в осінньому семестрі, поки що не визначений, тому що за теперішньої безпекової ситуації ті укриття та споруди подвійного призначення, які ми маємо, не відповідають вимогам бомбосховищ. Тож наразі розглядаємо питання дистанційного режиму роботи», – зазначає він.
Університет планує розпочати навчання для першого курсу бакалаврату 15 вересня, а для решти – 1 жовтня. Як каже проректор, цьогорічна вступна кампанія зовсім не традиційна, терміни її проведення теж зміщені на серпень і вересень.
«Якщо говорити про підготовку споруд подвійного призначення, то вони у нас є, навіть з лишком, однак, ще раз повторюю, ці укриття не відповідають вимогам, які ставлять до бомбосховищ, і їх не можна розглядати як такі, що можуть убезпечити від серйозних пошкоджень. Тому ми вважаємо, що все-таки треба поки що утриматися від занять у офлайн-режимі», – пояснює Микола Борис.
Ректор медичного університету Борис Зіменковський у коментарі Тvoemisto.tv раніше розповів, що, найімовірніше, навчання в медуніверситеті проводитимуть виключно в онлайн-форматі через ту ж відсутність укриттів.
«Найімовірніше, розпочнемо навчання з 1 вересня, очевидно, онлайн. Річ у тім, що укриттів у нас практично немає. Наприклад, в одному з корпусів при нормальній кількості учасників навчального процесу, а це 500 людей, в укритті може поміститися 150. Чи можу я дозволити навчання, якщо всім не вистачає місця? Це ж відповідальність за чиєсь життя», – зазначив він.
Дмитро Шеренговський – проректор з академічних питань та інтернаціоналізації Українського католицького університету каже, що УКУ відпрацьовує в себе таку систему, як суспільно орієнтоване навчання, коли студенти можуть не тільки в аудиторіях сидіти, а й працювати над суспільними проєктами. Також для студентів, щоб уникнути необхідності офлайн-навчання, готували низку завдань, які стосувалися їхнього профілю: мовилося про турботу про переміщених осіб, допомогу уряду, написання різних звернень до політичних партій Європейського Союзу, про психологічні або юридичні консультації тощо.
В УКУ, з його слів, немає бомбосховища, але є укриття у різних корпусах на 1700 осіб. В університеті сподіваються організувати офлайн-навчання в дві зміни.
«Очікуємо, що зі вступом у нас буде до 2200 студентів, і дві зміни дозволять нам проводити навчання наживо. У нас є різні курси, які відбуватимуться дистанційно. Навчальний рік в УКУ традиційно розпочинається тоді, коли починається літургійний рік, тобто 14 вересня. Отже, ми розпочинаємо 12 вересня, окрім першого курсу магістратури – для них навчання розпочнеться аж 30 вересня», – запевняє Дмитро Шеренговський.
Будівництво нового укриття – тривалий процес, тому у Львівській ОВА радять насамперед облаштувати ті, що є, прибрати в них. У області створена комісія, яка має їх оглянути і скласти відповідний акт про те, що їх можна використовувати і що вони безпечні. Якщо не буде достатньої кількості укриттів, треба шукати можливості домовитися про їх оренду в сусідніх закладів, не обов’язково освітніх, каже заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Ольга Котовська.
За її твердженням, на кожну особу, яка перебуває в укритті, має припадати не менш ніж метр квадратний площі. Таких укриттів, де могли б поміститися всі студенти університету, точно немає, тож формат змішаного чи дистанційного режиму роботи найоптимальніший.
Що стосується медичних вишів, то тут питання укриттів має вирішувати держава, тому що територіальні громади розв’язують проблеми з укриттями в школах і забезпечують укриттями заклади профтехосвіти.
«Ці питання складні та болючі. Без скоординованої діяльності їх складно вирішити. Ми ще маємо визначитися з потрібною для підготовки укриттів кількістю коштів і усталити графіки очного та заочного навчання. Але Львів перебуває не в таких складних умовах, як Харків і Миколаїв, звідки до нас прибувають студенти», – коментує Ольга Котовська.
У Львівській ОВА також наголошують, що, крім питання, пов’язаного з наявністю укриттів, і дати початку навчання, варто подумати, коли закінчувати перший семестр, щоб мінімізувати проблеми з фінансуванням під час опалювального сезону.
Яким може бути відтік студентів
За прогнозами освітян та реальною кількістю зареєстрованих на національний мультипредметний тест, до 30% першокурсників, тобто потенційних студентів, залишаться за кордоном і навчатимуться там.
«Щороку в нас було майже 10% українських вступників, які мали б вступати в українські виші, але вони обрали закордонні. Цього року цифри більші – 25-30% тих, що мали б вступати в українські виші, ми не дочекаємося», – стверджує Дмитро Шеренговський.
Зі слів відповідального секретаря приймальної комісії, доцента Львівського лісотехнічного університету Михайла Бурдяка, у Польщі на мультитест зареєструвалися майже 27 тисяч вступників.
«Очевидно, що вони планують вступати в українські виші, хоча не виключено, що вступатимуть і там. Наразі точно не відомо, яка кількість залишиться вчитися за кордоном, а проте, батьки й абітурієнти вже вивідують інформацію, питають про пільги, сам процес навчання. Найперше, що їх цікавить, яким буде навчання: очним чи дистанційним», – каже він.
Проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Львівського лісотехнічного університету Микола Борис додає, що оскільки Львів є великим хабом на кордоні між ЄС та східними регіонами, то варто очікувати того, що частина студентів, які навчалися в інших регіонах України, поповнять львівські виші, і різниця не буде відчутною.
Як зазначив проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Олег Давидчак, є велика різниця між тими, що вступають на бакалаврат, і тими, що на магістерку.
«За результатами попередніх опитувань, проведених нами, ті, що вчитимуться на магістерці, їх близько 60%, планують продовжити навчання за освітніми програмами Львівської політехніки. 5% вчитимуться за кордоном, а решта ще не визначилася», – стверджує Олег Давидчак.
Як заохотити студентів залишитися
Представники львівських вишів наголошують, що Львів завжди був містом, яке вабило студентів. Тому, незважаючи на те, що ми перебуваємо в часі страшної війни, львівські виші можуть і надалі надавати освітні послуги та робити все для того, аби навчання було комфортним.
«Той, хто вирішить здобувати освіту в Україні, зробить правильний вибір, тому що ми вже говоримо про повоєнну розбудову, коли будуть потрібні професіонали, які відразу ж включаться в економічні цикли. Так, Україна стикається з певними труднощами, але, перебуваючи в Україні, ви можете долучитися до того, щоби долати їх», – наголосив Дмитро Шеренговський.
Ліана Абрамова
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку