Фото: Dimitri Karastelev for unsplash
Пройти випробування пандемією. Економічні загрози та можливості напередодні другої хвилі ковіду
Як у сучасному кризовому світі інші країни співпрацюють з Україною, що відбувається зараз з бізнесами та особисті відчуття життя в часи пандемії, яку у майбутньому будуть вивчати і досліджувати. Ці теми прозвучали у бізнес-сніданку Break West «Україна – загрози та можливості у нових світових економічних умовах», який модерував його організатор Володимир Глащенков. Tvoemisto.tv відібрало найважливіші тези спікерів.
Чергове закриття кордонів та друга хвиля
За словами генерального консула Польщі у Львові Елізи Дзвонкевіч, пандемія на початках повністю загальмувала роботу найбільшого у Європі Консульства РП. Навіть були очікування, що персонал доведеться евакуювати, однак все минулося. «Зараз хочемо працювати повноцінно і злостимося на ті обмеження, які впроваджують уряди. Ніхто з нас не розуміє, чи вони є раціональними чи, ймовірно, виникають з поточної політичної ситуації», – розповідає вона.
Після того, як відкрили кордони, каже генконсулка, було багато планів, які хотілося реалізувати, але чергове їх закриття знову все утруднює.
Голова правління «Кредобанк» Єжи Яцек Шугаєв, аналізуючи ситуацію з точки зору бізнесу зазначив, що обмеження, які зараз існують створюють складнощі, навіть у такій справі як відрядження. «Можеш потрапити в карантин і в Україні, і у Польщі. А це майже місяць життя у бізнесі», – бідкається він.
Банкір також наголосив, що зараз він відчув певне економічне зростання. Зокрема, є зацікавлення клієнтів кредитуванням і не тільки короткостроковим. Це добра ознака, каже він.
Власник компанії «Міст-Експрес» Ростислав Кісіль зазначає, світ виявився не готовим до Covid-19 і зараз важко сказати, скільки від нього буде оговтуватися.
«Наслідки будуть серйозними, думаю, що країни закриються. Серйозних інвестицій, відкритості не слід чекати. Навіть всередині ЄС країни закраваються», – каже він.
Щодо майбутнього, то за словами власника «Міст-Експресу», кризові явища будуть поглиблюватися. «Друга хвиля до нічого доброго не призведе. Бізнесу треба до цього готуватися, якомога дальше дивитися вперед. Переходити в режим економного, раціонального ведення бізнесу», – зазначає він.
Разом з тим Ростислав Кисіль зазначив, що поштово-логістичний бізнес, в якому працює його компанія, не надто постраждав, адже за будь-яких умов ці послуги є необхідними.
Хоча і «Міст-Експресу» у кризовий період довелося дещо мінімізувати видатки. «Ми не звільняли людей, навпаки винаймаємо. Працюємо в звичному режимі і розвиваємося», – наголосив він.
Ризики та прогнози
З початку кризи підхід до ризиків змінився, розповідає голова правління «Кредобанку» Яцек Шугаєв. Зокрема, Нацбанк України достатньо швидко дав зрозуміти, як він буде реагувати на ситуацію і які заходи необхідно прийняти банкам.
Так для бізнесу були введені кредитні канікули, коли ж вони закінчаться, то наголошує банкір, стане зрозуміло, яка є ситуація в українській економіці. «Будемо розуміти, скільки компаній продовжать роботу, а скільки збанкрутували. Як наслідок, ймовірно, призупинення кредитування, або ріст його вартості», – зазначив він
За його словами, прогнози не завжди збуваються. Для прикладу, думали, що одним з секторів, який особливо відчує пандемію, буде будівництво. Але цього не сталося. Теж відбулося і з логістикою. Здавалося, що при закритих кордонах, це буде проблемою, однак і тут очікування виявилися хибними.
«Кордони будуть закриватися і відкриватися»
Генконсул Польщі Еліза Дзвонкевіч наголошує, кордони будуть «закриватися і відкриватися». І так буде два роки – саме стільки за прогнозом ВООЗ лютуватиме пандемія.
Тим не менше, зараз є дуже велика потреба у візах для тих, хто їде на офіційну роботу у Польщу. У цифрах – це десь тисяча в тиждень і консульство старається цю потребу задовільняти.
Генконсул зазначає, що люди зараз мають відкрито говорити, що хворі на Covid-19. «Були вони і в Консульстві, і в візових центрах. Але зараз навчилися, що не треба закривати повністю інституції – ізольовують певну кількість людей. І так буде і в інших структурах, бо інакше чекають великі економічні збитки», – каже вона.
Окрім того, карантин сильно вдарив по тих подіях, яке хотіло реалізувати Генкосульство, адже цього року багато важливих річниць і в Польщі, і в Україні. Зокрема, 100-річчя Варшавської битви з більшовиками, в якій брали участь і українці. «Мали надію, що можна було це підняти як добрий напрямок співпраці двох націй і робили багато, щоб це реалізувати», – каже вона.
Ще одна дата – річниця від дня народження Папи Івана Павла ІІ і під час неї теж планувати реалізувати багато спільних проєктів. Еліза Дзвонкевіч має надію, що за якийсь час вдасться до них повернутися.
Ростислав Кісіль продовжуючи тему кризи каже, що зараз Україні є лише 8-10% людей, які не відчувають проблеми в грошах, серед них і заробітчани-емігранти. «Це дуже малий прошарок людей, більшість працює в сфері обслуговування, яка найбільше постраждала». У зв’язку з цим власник бізнесу прогнозує кризу у житлово-будівельній сфері, хоча зараз ще продовжують будувати.
Окрім того, за його словами, українці не довіряють гривні. Не має куди вкладати кошти. Малий бізнес ще років два проблематичний. «Йдемо до стагнації», – окреслив майбутнє власник «Міст-Експрес».
Соціальна складова у час пандемії
Яцек Шугаєв каже, що цього року планували святкувати 30-років «Кредобанку» в Україні, однак зараз вирішили, що ці гроші підуть на допомогу хворим і це важливо тому, що банк має бути присутнім у суспільному житті України.
А з 2021 року у банку буде нова стратегія розвитку: «Наш підхід – хочемо піти більше онлайн, дати клієнтам можливість дистанційного доступу до наших послуг». Пояснює, частково вона пов’язана з тим, що через пандемію доведеться закрити відділення. Тому найбільше можливостей для клієнта треба зробити онлайн.
Інший напрямок стратегії – це поширити ті банківські продукти, які є в Польщі і на Україну. Також залишається пріоритет «Кредобанку» на роздрібний малий та середній бізнес.
Ростислав Кісіль теж вважає, що світ йде онлайн, «диджіталізація – неминуча». Ціль «Міст-Експрес» – стати номером один в галузі, в якій вони працюють. «Ми горді тим, що львів’яни зробили таку компанію і центр управління цим цілим світом є тут – у Львові», – наголошує він.
Він проанонсував, що плани інвестувати в компанію в Україні десятки мільйонів євро: «Є домовленості з польськими банками, девелоперськими компаніями – ми на завершальній стадії».
Компанія також постійно інвестує свої кошти у соціальні проєкти в Україні та у Канаді. «Це наша місія і ми свідомі її», – наголосив він.
За словами Елізи Дзвонкевіч, у Польщі існує таке неписане правило, що кожна велика фірма має мати свій фонд, оскільки це допомагає створити її позитивний образ на ринку і отримати клієнтів. «Бізнес має бути у постійному контакті у культурній, суспільній сфері. Має бути меценатом. І тоді справа найкраще функціонує», – каже генконсул Польщі у Львові.
Людство не знає відповідей на той виклик, який зараз переживає. Однак, як відзначив на завершення бізнес-сніданку Break West його організатор Володимир Глащенков, надзвичайно важливо, щоб і бізнес, і європейські партнери України мали плани і розуміння, як у цих умовах діяти. «Для мене надзвичайно важливо, щоб стосунки з найближчим нашим партнером пройшли випробування пандемією і щоб час відкритих кордонів був більшим, ніж закритих. Щоб український бізнес був присутній і доносив ідею нашої держави назовні. І щоб польські компанії, які приходять з новими технологіями дозволяли українцям переходити певні етапи розвитку і отримувати найкращий досвід і практики», – заявив він.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку