Від початку цього року майстри встигли відреставрувати 15 брам за співфінансуванням.

Уже два роки у Львові діє програма співфінансування реставрації брам. За цей час в історичному ареалі міста відреставрували 44 брами. Цього року управління охорони історичного середовища отримало ще 200 заявок на участь в програмі, які мають пройти конкурсний відбір. В управлінні кажуть, що замовлення виконують в порядку живої черги, без визначення пріоритетних об’єктів. Мешканці деяких будинків не можуть дозволити собі замовити реставрацію, тому просять міську раду відтермінувати замовлення. Вартість відновлення однієї брами в середньому становить 70 тисяч гривень. 

«Зазвичай ми даємо два місяці на виконання замовлення, але, якщо майстер виконує кілька завдань паралельно, терміни можуть зміститися. Наші реставратори – досвідчені люди, з їхніми роботами ми добре знайомі. Коли до нас приходять нові майстри і хочуть працювати, ми мусимо знайомитися з їхніми роботами, і якщо нас все влаштовує, то погоджуємося на співпрацю», – розповіла Tvoemisto.tv архітекторка ЛКП «Археологічно-архітектурна служба» Ярина Сеньковська.

 

До однієї групи реставраторів входить шестеро-десятеро майстрів, які розподіляють між собою процеси. У своїй роботі використовують переважно матеріали з-за кордону. Кажуть, що ці матеріали хоч і дорожчі, проте служать довше, ніж українські. 

«Буває так, що двері тримаються тільки на фарбі. У нас був випадок, коли двері виглядали гарно, а коли ми зняли фарбу, то побачили, що вся деревина всередині зіпсована», – додає Ярина Сеньковська.

Реставратор Юрій Миколаїшин працював над брамами на вулицях Короленка, Кониського, Лесі Українки, Друкарській, Дорошенка, Галицькій та площі Ринок, з опорами на проспекті Свободи. Він розповідає, що спершу з брами знімають фарбу й лише тоді вирішують, як її реставруватимуть.

«Якось ми реставрували дві латунні брами на Пекарській, там збереглась лише одна пелюстка і середина квітки, але нам вдалося все відновити. Або ж траплялося, що половина листка є, а іншої нема. Ми ту половину теж зберегли, та й взагалі максимально зберігаємо всі "рідні" елементи. Саме ця частина реставрації найскладніша і займає найбільше часу. Одна риска – це далеко не один удар, це тисячі ударів за день. Машиною такого не зробиш, та й купити немає де, от і доводиться все вирізати вручну», – каже Юрій Миколаїшин.

Якщо потрібно замінити якийсь елемент, наприклад, деревину, то його замінюють лише частково, вставками. А якщо якийсь дрібний елемент погано зберігся, майстер знімає всі його розміри і власноруч створює точну копію. Якщо ж деяких елементів композиції бракує, реставраторам доводиться шукати їхнє зображення в архівах, співпрацювати з істориками або просити мешканців пошукати вдома старі фотографії будинку.

«Одного разу ми реставрували двері, які були зашиті бляхою, тому ніхто не знав, яким був їхній автентичний дизайн. Ми попросили мешканців будинку пошукати старі фотографії. І ось одного дня літня жінка принесла нам фотографію 50-х років минулого століття, де вона сфотографувалася на фоні дверей. Виявилося, що колись ці двері мали вставки зі скла замість бляхи. От за тією фотографією ми і повернули дверям їхній колишній вигляд», – згадує Юрій Миколаїшин.

Через руки майстра пройшли реставрації в Костелі Єзуїтів, каплиці Боїмів, Преображенській церкві, церкві Святого Миколая, місцева статуя Свободи, хрест з органного залу та квітники на вулиці Чупринки. Він каже, що радянський період сильно знищив історичні пам’ятки. Особливо часто знищували герби, які тепер також доводиться шукати в архівах, аби відтворити.

Впродовж 2009-2017 років у Львові в межах проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) відреставрували 148 історичних брам. Після завершення проекту роботу продовжила міськрада. Від початку цього року майстри встигли відреставрувати 15 брам за співфінансуванням. 

Наталія Вітюк

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.