фото: Reuters

фото: Reuters

Рейтингові гірки президента в Україні та у Львові. Як минув рік Володимира Зеленського на посаді

2857 0
Сьогодні, 20 травня, минає рік від інавгурації президента Володимира Зеленського. У Львові за нього проголосували на виборах близько 20% виборців, але зараз рейтинг глави держави впав до 15%. Tvoemisto.tv проаналізувало, як змінювались настрої українців щодо президента, який переміг з рекордною кількістю голосів, протягом року і з чим це було пов’язано.

День 20 травня 2019 року запам’ятався українцям тим, що новообраний президент одразу ж заявив про розпуск парламенту та позачергові вибори до Верховної Ради. У травні 2019 року, за даними соціологічної групи «Рейтинг», рівень довіри до Володимира Зеленського становив 69%, недовіри – 20%.

До кінця травня Володимир Зеленський виконав ще одну зі свої виборчих обіцянок (принаймні тих, що були чітко сформульовані і виконання яких можна виміряти у конкретному результаті) – нові обличчя у владі. Більшість посад у тоді ще Адміністрації президента посіли колеги і друзі президента із «95 кварталу», вони ж стали і його радниками. Та чи заміна персоналу Банкової впливає на зміни в житті українця?

Читайте також: Місяць по тому. репортаж із села на Львівщині, де підтримали Зеленського

У червні рівень довіри до президента зменшився до 61%, а недовіри – зріс до 30%. Мабуть, дехто все ж помітив, що нові обличчя – не такі вже й нові, та ще й деякі з них підпадають під дію люстраційного закону.

Протягом першого місяця на посаді Володимир Зеленський зробив кілька кроків у законотворчому напрямку. В ефірах постійно лунали слова «імпічмент», «виборча система» та «незаконне збагачення».

У липні рівень довіри до президента зріс до 65%, а недовіри – знизився до 27%. Цього місяця парламент ухвалив новий Виборчий кодекс (утім, президент згодом повернув його з доопрацюванням), а Кабмін оголосив про пілотний проєкт «Е-малятко», тобто почалась обіцяна діджиталізація.

Читайте також: Як Зеленський жартував у Львівському університеті. Репортаж. Фото

Також у липні українські спортсмени давали приводи для піднесеного настрою, а в прокат вийшла остання частина марвелівських «Месників». Звісно, президент тут ні до чого, але багато хто зосередився на цьому, а не на тому, що з президента-втікача Віктора Януковича суд зняв санкції. В Офісі президента запевнили, що все насправді не так, як здається (памятаймо про епоху постправди, в якій нам випало жити).

У вересні 2019 року рівень довіри до президента Володимира Зеленського підскочив до 76%, а недовіри – скотився до 14%.  Новообрана Верховна Рада із більшістю зі «Слуг народу» – президентської політсили – ухвалила закон про скасування депутатської недоторканності та про імпічмент. Того ж місяця запрацював новий для України Вищий антикорупційний суд, на який українці покладали багато надій.

Головною подією вересня стало повернення додому полонених Росією українців, серед яких були українські моряки, а також знакові Олег Сєнцов, Володимир Балух, Олександр Кольченко та інші політичні в’язні. Імовірно, це дещо стишило обурення українців від звільнення київським судом під особисте зобов’язання Володимира Цемаха – бойовика терористичного угрупування, що діє на Донеччині, та одного з головних свідків у справі про збиття малазійського «Боїнга» на території Донецької області.

Цього місяця Володимира В’ятровича звільнили з посади голови Інституту Національної пам’яті, а в США розпочався скандал із імпічментом президентові Трампу. Ви ж пам’ятаєте, до чого тут Зеленський? Врожайний був місяць.

Та вже у жовтні рейтинг довіри до Володимира Зеленського обвалився на цілих 13 пунктів – до 63%. Водночас рівень недовіри злетів до 25%. Імовірно, цьому сприяло погодження тексту «формули Штайнмаєра» 1 жовтня, що викликало акції під єдиним гаслом «Ні капітуляції!» по цілій Україні. Нагадаємо, у ньому ішлося про розведення військ на окупованому Росією Донбасі, надання окупованим територіям особливого статусу та проведення там місцевих виборів під наглядом місії ОБСЄ. У жовтні ж Україна за ініціативи Володимира Зеленського взялась за виконання першого пункту, що посилило протести.

Водночас тодішній уряд технократів представив свій 5-річний план (зараз це вже трохи смішно), а ЄС виділив Україні 12 млн євро на реформу державного управління. Та й сам Володимир Зеленський не кепсько витягнув себе за волосся, провівши найдовшу в історії пресконференцію, що тривала 14 годин. Звісно, із неї намалювали купу мемів, але ж він це зробив, чи не так?

Читайте також: Що нам намагається прищепити Зеленський. Список

Утім, у листопаді рейтинг довіри до Володимира Зеленського ще підупав: рівень довіри опустився до 59%, а недовіри – зріс до 30%.

Цього місяця українські спортсмени, як і щомісяця, радували своїми досягненнями, а Олександрійський патріархат офіційно визнав ПЦУ. Росія повернула Україні захоплені в Керченській протоці катери «Бердянськ» і «Нікополь», та це не надто покращило настрої українців.

Тут можемо припустити, що на настрої могло вплинути те, що у листопаді минала річниця початку Революції Гідності, водночас з’явилась загроза, що справи про розстріли на Майдані «злиють».

У грудні ж Володимир Зеленський знову трохи перетягнув ковдру довіри на себе – 67% проти 25%. І це попри масштабну пожежу із 16-ма загиблими в Одесі на початку місяця, незрозумілу зустріч в Нормандському форматі та арешт за підозрою у вбивстві Павла Шеремета Яни Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка.

А за кілька днів до Нового року суд змінив запобіжний захід п’ятьом ексберкутівцям, яких обвинувачували у розстрілах на Майдані. Водночас відбувся обмін 76-ти полонених Росією українців, що викликало піднесення настроїв попри рішення суду (хоч би що не говорили про якісний склад групи українців).

Наприкінці січня 2020 року рейтинг довіри до президента Володимира Зеленського знову упав до 59%, а недовіри – піднявся аж до 32%. Володимир Зеленський з’їздив в Оман, після чого в Україні розгорівся скандал, а в соцмережах стався новий вибух мемів. Султан Оману підкинув дров у вогонь, померши. Оскільки в січні було багато вихідних, українці мали час на проживання цієї ситуації.

Після цього у небі поблизу Тегерана ракета іранських військових помилково (принаймні, так ішлося в офіційних заявах) збила літак української авіакомпанії МАУ. Від українського президента громадськість чекала реакції нестерпно довго.

Наприкінці січня 23 супутникові канали в Україні заблокували і доступ до них став можливим лише за плату. Поки українці бідкались без телебачення, світом почав ширитись новий коронавірус і 30 січня ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у зв’язку з цим.

Наприкінці лютого 2020 року рейтинги довіри і недовіри до президента оприлюднив Центр Разумкова. За його даними, президентові довіряли лише 51,5% українців, не довіряли – 41%. «Рейтинг» цього місяця замірів не проводив.

У світі вже майже місяць говорили про спалах коронавірусу в Ухані, а українська влада все ніяк не могла евакуювати звідти своїх громадян. У Винниках біля Львова відбулись протести проти розміщення там евакуйованих українців, а пізніше бідолашних закидали камінням у Нових Санжарах на Полтавщині. Ані медики, ані їхні потенційні пацієнти не почули від влади, що і як Україна робитиме, коли коронавірус добереться до них.

Протести у Винниках

Окрім того, у лютому українські військові зазнали великих втрат у зоні проведення ООС від російських найманців. Також у лютому були вже шості роковини масових розстрілів на Майдані, а тодішня очільниця ДБР Ірина Венедіктова заявила, що потрібно скасувати закон про амністію для учасників Євромайдану.

Короткий, але депресивний місяць.

У березні і травні 2020 року Україну поглинула боротьба з коронавірусом і дослідження політичних настроїв українців відійшли на другий план. Але у травні соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування українців за підсумком року президентства Володимира Зеленського.

Станом на зараз президентові довіряють 57% українців, не довіряють – 37%. Водночас, якби вибори президента відбувались зараз, то 39% опитаних знову би проголосували за чинного президента, а в другому турі він би міг отримати підтримку 55-58% опитаних – в залежності від комбінації суперників.

Задовільно із мінусом

Також «Рейтинг» попросив виставити оцінку року роботи Володимира Зеленського. Оцінку «відмінно» йому поставили лише 4% опитаних, добре – 27%. 37% оцінили діяльність президента на «задовільно», ще 19% – на «незадовільно», а 12% поставили оцінку «жахливо».

Найбільше балів Володимир Зеленський отримав за звільнення українських полонених і за боротьбу з коронавірусом – 3,7 і 3,2 із 5 балів відповідно. Решта ж сфер діяльності отримали оцінку менше трьох балів. Ідеться про об’єднання країни, міжнародну політику, зміцнення обороноздатності країни, соціальний захист населення, оновлення кадрів, реформування освіти, припинення вогню на Донбасі (одна з головних обіцянок Володимира Зеленського, між іншим), економічний розвиток, боротьбу з корупцією, земельну реформу, реформування медицини та зменшення впливу олігархів на політику. Середнє арифметичне за усіма пунктами становить 2,65 балів.

Дещо дивно, що оцінка – низька, а рівень довіри – високий. Хоча відзначимо, що і рівень недовіри до президента від його інавгурації зріс майже удвічі – із 20 до 37%. Виникає відчуття, що українці виставляють оцінку за роботу і не пов’язують її з конкретною людиною, натомість довіряють симпатичному їм образу без прив’язки до його дій.

Політолог Сергій Таран у коментарі Tvoemisto.tv різницю між оцінкою діяльності та рівнем довіри пояснив тим, що емоція, з якою виборці голосували за Володимира Зеленського торік, ще достатньо сильна.

«Багато прихильників Володимира Зеленського голосували за якусь свою мрію, коли хтось прийде і всіх нагодує, всім щось дасть. І вони ще не зреклися своєї мрії. Раціонально відповісти на запитання про досягнення президента його виборці не можуть, але емоція залишилась і вона протримається ще десь з рік. Думаю, до наступної осені, коли буде річниця роботи парламенту. Далі емоція буде руйнуватись», – говорить Сергій Таран.

А що у Львові?

Згідно з даними останнього дослідження групи «Рейтинг», у Західній Україні – найбільший відсоток тих, хто не зміг визначитись із оцінкою діяльності Володимира Зеленського – 39%. Водночас довіряють йому тут, як і загалом в Україні – 57%.

За словами директорки українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталії Зайцевої-Чіпак, на Львівщині та у Львові протягом року більше вимірювались партійні рейтинги, зокрема партії «Слуга народу». Але є дані про те, що серед львів’ян рейтинг Володимира Зеленського знизився.

«Рік тому на виборах у Львові за Володимира Зеленського проголосували близько 20% виборців. За нашими даними, орієнтовно через пів року, підтримка президента у Львові зберігалась на тому ж рівні – серед тих, хто сказав, що визначився і планує голосувати. А перед карантином рівень підтримки становив уже близько 15%», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.

Чому у Львові не цікавляться президентськими рейтингами? За словами директорки «Соціоінформу», на порядку денному – місцеві вибори, що цікавлять і політсили, і бізнес, і органи влади. А загальнонаціональні вибори поки не актуальні.

Може нам просто добре?

Одна з ключових обіцянок Володимира Зеленського у його виборчій кампанії звучала як «Кінець епохи бідності». Можливо, добробут українців покращився, тому вони довіряють своєму президентові?

Tvoemisto.tv проаналізувало щомісячні дослідження індексу споживчих настроїв від Info Sapiens. Індекс споживчих настроїв в Україні визначають через вибіркове обстеження домашніх господарств. Сім’ю запитують про те, як змінилося чи, на її думку, зміниться її матеріальне становище у певні часові проміжки, а також – про економічну ситуацію в країні загалом.

Читайте також: Квартири, депозити, бізнес. Що задекларував Зеленський за 2018 рік

Потім за складною формулою вираховують ІСН.

Отже, у червні 2019 року Індекс споживчих настроїв залишався стабільним – на рівні квітня-травня 2019 року, тобто періоду до президентства Володимира Зеленського. Проте у липні та серпні українці відчули себе багатшими і впевненішими у майбутньому. Та вже від жовтня вони знову заговорили про падіння економічних сподівань. Різке падіння почалося у лютому, ще до карантину, який становище багатьох погіршив, тож падіння продовжилось. Отже, Індекс споживчих настроїв у квітні становив 66,2 пунктів, що менше, ніж було перед президентством Володимира Зеленського.

Тонкий натяк

Кандидатка політичних наук Соломія Кривенко проаналізувала для Tvoemisto.tv промову Володимира Зеленського, виголошену торік до Дня незалежності і зазначила, що особливістю промов шостого президента України є відсутність конкретики.

«Зеленський не називає прямо, про що говорить, він радше натякає: описує ознаки людини, обставини, в яких відбувалася певна подія, емоції, які свого часу вирували. Можливо, гумористична вправність президента змушує його знаходити компроміс між жартами та офіційним стилем, і цим компромісом виявляється натяк. Адже натяк і гумор мають дещо спільне – в обох випадках щось залишається несказаним, задіюються фонові знання слухача, тож зрозуміти їх може не кожен»,писала вона.

А якщо зрозуміти і вдасться, то кожен це зробить по-своєму. Зрештою, в Україні кожен сам собі президент. Тож лишається чекати, поки емоції вщухнуть, а мрія розсиплеться, щоб за нею більшість побачила реальність.

Олександра Бодняк

Фото: Твоє місто, 24 канал, the babel

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

...

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!