
фото: Андрій Польовий
Розкоркувати Львів. Як лікуватимуть хвороби транспортної інфраструктури
За підрахунками «Львівавтодору», кожного будня приблизно 54% львів’ян пересуваються громадським транспортом. За добу тролейбуси, трамваї та автобуси перевозять понад мільйон пасажирів. 23% їздять власним автомобілем, 20% ходять пішки, 2% – це в межах статистичної похибки – пересуваються на велосипеді. У Львові двісті автівок на тисячу мешканців – порівняно небагато, втричі менше, ніж, наприклад, у Вроцлаві. Проте навіть для такої кількості машин місто вже затісне. У рейтингу комфортності міст за оцінкою якості транспорту Львів далеко не на першому місці.
Про те, як зробити Львів містом, однаково зручним для пішоходів, водіїв і велосипедистів, і про стратегію розвитку транспортної інфраструктури (або її відсутність) говорили учасники дискусії «Мобільність Львова: інфраструктура та організація руху», організованої платформою «Твоє місто Львів» за підтримки компанії «Київстар».
15 проблем транспортної інфраструктури Львова
Історія і географія. За словами Ореста Олеськіва з Інституту просторового розвитку, Львів розбудовувався без розрахунку на приватний транспорт. Тепер, аби зберегти історичне середовище міста з його вузькими вуличками та пішохідними площами, ми встановлюємо для транспорту перепони. Ще однією проблемою є складний рельєф міста. За радянських часів тут планувалися сміливі проекти на зразок метро або тунелів, які тепер навряд чи можливо втілити. Водночас на одній із попередніх дискусій «Твого міста» німецький урбаніст Штефан Ґабі, що курує проект «Вулиця для всіх», оцінив планування львівських вулиць на трієчку.
Брак паркомісць. Місць, де можна залишити машину, бракує і в середмісті, і у спальних районах. Вулиць, де збирають гроші за паркування, в центральній частині міста лише кілька, й платна парковка не користується попитом, адже поруч можна поставити авто безкоштовно. В ідеалі потрібні перехоплюючі майданчики на в’їзді в місто, де людина могла б спокійно залишити авто та їхати далі громадським транспортом – можливо, навіть безкоштовно.
Паркування в неналежному місці. Хоча в останні роки з цією проблемою борються за допомогою обмежувальних стовпчиків, чимало тротуарів у місті захаращені машинами. На думку Ігоря Могили з ЛКП «Львівавтодор», паркування на тротуарах є наслідком проектування вулиць за застарілими нормами, які не передбачали такої великої потреби в паркомісцях. Поліція, за словами учасників дискусії, фізично не подужає вирішити цієї проблеми: свого часу для того, щоб не давати водіям паркуватись на тротуарі на одній лише вулиці Коперника, потрібно було шестеро патрульних. До того ж, руки в поліції зв’язані: за теперішнім законом виписати штраф за паркування в неналежному місці можна лише в присутності власника автомобіля.
Розвантаження товарів. Фургон, що зупинився на тротуарі перед крамницею, перекривши дорогу пішоходам, або на проїжджій частині, заважаючи проїхати машинам і автобусам – типова картина для Львова. У середмісті доставка товарів дозволена лише вночі, але загалом у місті це роблять тоді, коли заманеться.
Транзит через місто. Щоб потрапити з одного кінця міста на інший, машина мусить проїхати через центр.
«В нас немає середнього кільця та інших доріг, крім тих, що йдуть через центр. Усі навігатори показують, що з західної частини міста та навіть із прилеглих до Львова районів до Києва треба їхати вулицею Городоцькою. Потрібна північна об’їзна дорога, яку планує будувати обласна влада», – говорить заступник голови комісії з питань комунального майна Львівської міської ради Іван Гринда.
Заважкі автомобілі, які руйнують щойно відремонтовані дороги. Старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Львова Роман Марич говорить, що на кожній дорозі обласного та районного значення повинен стояти ваговий комплекс, що контролює вагу автомобілів. Зараз у Львові, за його словами, лише один такий комплекс, що пересувається з однієї дороги до іншої.
Вулиця Франка. Особливо зараз, коли ремонтують Личаківську, а з площі Соборної ходить трамвай на Сихів. Трамваїв забагато, і вони не витримують конкуренції з легковиками та автобусами. Поява великих, не маневрених «електронів» на 46-му та інших маршрутах лише ускладнила ситуацію. Щоб вирішити цю ситуацію, тут планують обмежити рух легковиків.
Хаос дорожніх знаків. Їх мало, вони застарілі, їх не видно вночі, їх затуляють гілки дерев, тож водіям важко зорієнтуватись. До того ж, за словами Романа Марича, в місцях, де швидкість обмежена, поліція все одно не може вимірювати швидкість руху машин – не має чим. Львівська поліція не раз просила в Міністерства внутрішніх справ прилади, що вимірюють швидкість на відстані, але поки що марно.
Ремонт без об’їзду. Зараз це добре помітно в околицях вулиці Личаківської, об’їзд якої, на думку учасників дискусії, організований не зовсім раціонально.
«Є багато вулиць, які формально двосторонні, але фактично односторонні, бо одна смуга на них запаркована», – каже представник соціальної ініціативи «Хтось не зробить» Олег Котис.
Хаотична забудова. Нові житлові комплекси, що постають у різних районах Львова, часто спроектовані без урахування пропускної спроможності вулиць та не мають достатньої кількості ділянок для паркування.
Застарілі будівельні норми, успадковані від Радянського Союзу. «Ширина смуг розрахована на танки!», – обурюється Ігор Могила. На щастя, вже 2017 року мають набути чинності нові норми, в яких більше уваги приділено потребам пішоходів та велосипедистів.
Перевантажений центр. «Головний осередок міського життя – середмістя. Адміністративний, культурно-побутовий, туристичний центри – все у старому місті», – говорить Роман Зубачик із «Львівавтодору». Його колега Костянтин Баранюк називає цифри: у Львові густина населення – 4 тисячі осіб на квадратний кілометр. У Києві – 3,5 особи, в більшості великих міст України – 2 тисячі, у Кракові – 2,3 тисячі. «За густиною населення ми ближче до Лондона (5 тисяч) і Токіо (6 тисяч). Але в Лондоні в’їзд до центру заборонений, а в Японії вам не продадуть автомобіль, якщо за вами не закріплене паркувальне місце», – пояснює Баранюк.
Погано сплановані маршрути. За словами Святослава Товстиги з ГО «За якісний транспорт!», міська влада має намір скоригувати близько тридцяти маршрутів громадського транспорту, щоб зробити систему перевезення пасажирів раціональнішою.
Неконтрольований пасажиропотік. Ніхто не знає, скільки точно людей перевозить громадський транспорт. «Контролювати кількість пасажирів проблематично. Навіть “Львівелектротранс” не може дати адекватної інформації. Коли буде електронний квиток, ми зможемо чітко моніторити ситуацію», – констатує Костянтин Баранюк.
Відсутня стратегія розвитку. «І в державі загалом, і у Львові немає бачення стратегії розвитку, немає пріоритетів. Є точкові зміни», – нарікає депутат ЛМР Мирослав Данилків. Костянтин Баранюк із «Львівавтодору» вважає, що передусім необхідно змінити генплан Львова, адже дотепер діє план радянських часів.
Як місто працює над вирішенням проблем
За словами Романа Зубачика, «Львівавтодор» перевіряє детальні плани забудови території та використовує транспортну модель, яка, крім Львова, в Україні є лише в Києва та Івано-Франківська. «Перевіряємо всю забудову, що проектується: який вплив вона матиме на пасажирські та транспортні потоки, чи не призведе до корків», – каже Зубачик.
Ігор Могила говорить, що місто намагається проектувати вулиці, зручні для всіх учасників дорожнього руху. «Часто люди не розрізняють вулицю й дорогу. Дорога – це міст для машин, вона має бути широкою та розрахованою на велику швидкість. Вулиця в місті, натомість має проектуватися передусім для людей», – пояснює він.
Проблему з паркуванням можна частково вирішити штрафами. Незабаром Верховна Рада розглядатиме законопроект про спрощення порядку притягнення до відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Цей проект передбачає автоматичну фотофіксацію та накладання штрафу за відсутності водія. «В нас у місті є багато камер, через які можна спостерігати й фіксувати порушення», – каже Костянтин Баранюк. На думку депутата Львівської міської ради Михайла Дідуха, паркуванням мала б опікуватись муніципальна дружина, а не поліція.
«Краще збудуйте паркінги» – звичний аргумент, яким водії захищаються від звинувачень у неправильному паркуванні. Костянтин Баранюк пояснює: від того, що місто збудує паркінги, машин не поменшає – навпаки, більше автомобілістів приїжджатиме до центру на своїх легковиках, і в годину пік корки посиляться. 90% українців, що мають авто, використовують його щодня, коли їдуть на роботу або у справах. Потрібно пересадити людей на зручний та якісний громадський транспорт, на велосипед, заохочувати їх ходити пішки.
«Ми не можемо забезпечити пересування всіх львів’ян автомобілем ніяк», – констатує Баранюк, а його колега Ігор Могила додає: тисячу людей можна перевезти десятьма великими автобусами, або ж вони створять корок із двохсот автомобілів. Тож якісний і надійний громадський транспорт – це потреба номер один.
Нові технології, нова візія та мале кільце
Обраховувати пасажиропотік у місті навчилася компанія «Київстар». За словами директора департаменту роботи з державними підприємствами Володимира Остащука, у Львові телеком-оператор має півмільйона абонентів, а в області – понад мільйон. Спостерігаючи за їх пересуванням у режимі реального часу та використовуючи технологію аналізу великих масивів даних (big data), компанія може отримувати результати, корисні для міста. Наприклад, для розбудови інфраструктури чи транспортної системи.
«Ми вчимося аналізувати, якими видами транспорту користуються абоненти, коли і куди вони їдуть, та, виходячи з цього, будувати моделі транспортної інфраструктури для міста. Інформація анонімізована, їх використання не порушує закону про захист персональних даних. І ми готові ділитися ними з містом безкоштовно. Це світовий досвід, який використовується в Лондоні, Амстердамі, Сеулі. Наша співпраця з київською міською владою дозволила побудувати кілька транспортних моделей міста», – розповідає Остащук. «Київстар» готовий надати міській владі доступ до даних, а також робити аналітичні продукти на замовлення міста.
На думку Ореста Олеськіва, потрібно змінювати підхід до розвитку інфраструктури. «На першому місці мають бути люди, потім велосипедисти, потім громадський транспорт, автомобілі, що рухаються, і нарешті автомобілі, що стоять. На політичному рівні має бути прийнятий план сталої мобільності, який визначить, як розвиватиметься інфраструктура. Ми повинні перейти на транзитно орієнтовану транспортну модель», – говорить він.
Костянтин Баранюк каже, що вже за місяць-два частина вулиці Дорошенка від проспекту Свободи до Банківської стане пішохідною – нею буде дозволено рухатись лише громадському транспорту. Трамваям буде легше переїжджати проспект Свободи. «Щоб зменшити інтервал руху трамваїв на 10%, можна або купити більше трамваїв, або збільшити швидкість», – пояснює він.
На думку Івана Гринди, проблему паркування слід вирішувати жорсткіше: покинути в неналежному місці автомобілі вивозити евакуатором, власників – штрафувати, вартість паркування – підвищувати. «Всюди в Європі, якщо автомобіль неправильно припаркований, міська влада тішиться, бо поповнюється бюджет», – каже депутат. Його колега по міськраді Михайло Дідух уважає, що необхідно споруджувати більше платних паркінгів і навколо центру, і у спальних районах.
«Будувати паркінги для 20% тих, хто користується приватними машинами, коштом усіх 100% мешканців міста не дуже логічно», – не погоджується Павло Сирватка з ЛКП «Львівавтодор». Він каже, що перехоплюючі паркінги у Львові вже є – це стоянки перед великими торігвельними центрами. Чимало людей із передмістя залишають там свої машини та вирушають далі громадським транспортом. «Коли за паркування в неналежному місці почнуть штрафувати, попит на паркінги зросте, й бізнес почне інвестувати у їх спорудження», – прогнозує Сирватка.
Керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід каже, що центр Львова потребує «термінової терапії». Лікуватимуть центр за допомогою малого транспортного кільця, яке формується поступово. «Це пріоритетний рух автомобілів двома смугами проти годинникової стрілки», – пояснює Шмід, демонструючи схему.
При цьому транзитний рух проспектом Свободи буде збережено. Ба, більше, з’явиться транзитний рух тролейбуса через центр міста. Зараз кінцева 13-го тролейбуса біля пам’ятника Шевченкові, незабаром її планують перенести на площу Міцкевича, а згодом – продовжити лінію до вулиці Руставелі та з’єднати з тролейбусними лініями Стрийської та Зеленої.
Тим часом у центрі виникне кілька нових пішохідних зон (на мапі позначені зеленим):
План також передбачає зони платного паркування та шість великих підземних та надземних паркінгів. Місця для них поки що визначені приблизно – на рівні ідей.
Дискусія відбулась за підтримки компанії "Київстар".
Міські акценти
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори