Рай на землі. Де у Львові побачити унікальні фрески Розена

Вірменська церква є однією із візитних листівок Львова. Зокрема, вона примітна через розписи відомого художника XX століття Генріха Розена, які оздоблюють приміщення храму. Проте мало львів’ян знає, що розписи Розена також представлені у каплиці, яка зараз названа на його честь. Tvoemisto.tv ще раніше спілкувалося із отцем Ігорем Гнюсом із Домініканського ордену про фрески, які малював Генріх Розен у каплиці, тож пропонуємо відвідати місце, повз яке проходить маршрут практично всіх екскурсій.

Про фрески

Спершу це місце заснували як монастир для сестер кармеліток і це була власність ордену. Його специфіка в тому, що сестри нікуди не виходили з-поза монастиря. У каплиці ж вони брали участь у месі. 

У XVIII столітті кесарський уряд Австро-Угорщини ліквідував всі споглядацькі монастирі, і з часом весь комплекс монастиря з храмом передали на баланс Львівській римської-католицької архідієцезії. У будинках монастиря влаштували семінарію. Каплицю перебудували для її потреб, а у 1930-х роках відомий художник Генріх Розен її розписав. Він був відомим майстром сакрального живопису, який робив картини, фрески та ескізи для вітражів. Працював у Львові, Відні, Перемишлі і Вашингтоні. 

Фреска таїнства подружжя

Щоби краще розуміти специфіку розташування фресок, треба збагнути, що за часів Розена вхід до каплиці розташовувався навпроти стіни, на якій він зобразив таїнство подружжя. Себто майбутні римо-католицькі священники бачили подружжя першим таїнством одразу під час входу у каплицю. Але молодий і молода вибрані не випадково. Розен зобразив на фресці святу Кінегунду Угорську та Болеслава Сором’язливого. Це було доволі специфічне, так зване «біле» подружжя, бо чоловік і жінка постановили жити як брат і сестра. Вони майже 40 років правили Річчю Посполитою. 

Першим майбутні священники бачили саме цю фреску, бо кожна людина і створіння покликані саме до подружжя, а для семінаристів це мав би бути взірець незацікавленої любові. 

Фреска таїнства священства

Праворуч можна побачити таїнство священства. На фресці зображений архієпископ Львова, професор богослов'я і догматики у Львівському університеті Йозеф Більчевський, який обіймав кафедру під час життя Розена у Львові. У 2005 році його канонізував Папа Бенедикт XVI. Якщо подивитися на фреску, то можна помітити, що у молодого священника своєрідним чином перев’язані руки. При висвяченні єпископ мастить руки майбутнього священника освяченою олією і перев’язує бинтами. Щоби свята олія не профанувалася, бинти потім не викидаються, їх тнуть на стрічки і використовують у свічках як кноти. Також тут зображений момент дарування чаші і диску. Це також важливий богословський момент, коли священник отримує знаряддя свого покликання. Бо священник передовсім покликаний, щоб служити месу. 

Фреска таїнства миропомазання

На наступній фресці зображено таїнство миропомазання. У образі єпископа зображено святого Якова Стрепи –  засновника Львівської архідієцезії. Його спомин святкують 21 жовтня. Також тут зображений молодий підліток, бо миропомазання у латинському обряді приймається вже підлітками, а не дітьми. І завжди є свідок миропомазання –  хресний батько. Тут Розен показав жагу таїнства цього підлітка, який головою тягнеться до руки єпископа. 

Фреска таїнства сповіді та єлеопомазання

Посередині храму Розен зобразив таїнство сповіді і таїнство єлеопомазання, так зване останнє намащення. Тут зображений святий Карл Баромей. Він служив хворим під час епідемії у Мілані та вділяв їм таїнства. Святий представлений у червоних кардинальських шатах навпроти вмираючого. Логічно, що сцена мала б відбуватися у Мілані, але Розен зобразив її у Львові. Дослідники виокремлюють характерну для львівської архітектури Матір Божу у ніші, а також зображення святого Юрія на своєрідній кахлі чи то комині, якими тоді славився Львів. 

Навпроти розміщено таїнство сповіді. Головною постаттю тут є святий Йоан Марія Віанней. Це французький святий, який прославився через сповідь. Він був дуже простою людиною і зазначають, що начебто не здав екзамену з латини, однак його знали як того, хто годинами міг сповідати. Друга постать на фресці в жовтому – це його покровитель, святий святого – Йоан Хреститель. Він підтримує його руку, бо коли священник відпускає гріхи і дає et ego te absolvo et Nomine Patris Et Filii Spirito Sancto (лат. – Відпускаю тобі твої грухи в Ім’я Отця, і Сина і Святого Духа – прим. ред.), він знаменує людину хресним знаменням. Властиво, що рука може від цього стомитися, якщо робити це дуже багато разів, саме тому святий Йоан Хреститель підтримує йому руку. Дослідники говорять, що третя постать у синьому – це автопортрет Генріха Розена. 

Фреска таїнства Євхаристії

Художник зобразив останнє таїнство горизонтально і це виняток з усіх його розписів тут. Я припускаю, що у нього було можливості зобразити два зображення однакової форми і розміру, як у всіх випадках, тому що Розену заважала внутрішня галерея. Митець виходить із цієї ситуації тим, що зображає святого Луція у тюрмі. Те, що він знав цю історію, свідчить, що він був дуже обізнаною людиною.

Художник зображає святого під час звершення служби, але ця служба відбувається за ґратами. Святий Луцій зображений прив’язаним до нар, щоби жодна краплина і кпихта Пресвятої Євхаристії не була збезчещена. У роки творчості Розена була розповсюджена богословська думка, що місце служіння священника – його тіло. У перших століттях християн переслідували, не було церков і вівтарів, а священники звершували літургію на власних тілах. Потім це повторилося вже після окупації території України радянською владою. 

Фреска таїнства хрещення

Думки дослідників щодо того, хто зображений на фресці таїнства хрещення, відрізняються. Через нордичну ладію та щит деякі науковці бачать тут святого Боніфація, який хрестив німецькі та данські народи. Натомість, отець впевнений, що це святий Адальберт Празький, який хрестив польські племена у X столітті. У Львові близькість польських та українських народів була питомою. Польща прийняла хрещення у 966 році. Русь-Україна – у 988. Можна подивитися на людей, яких хрестять. Вони всі мають слов’янську зовнішність.  

Фреска Зішестя Святого Духа

Вона є центральним зображенням каплиці. Для майбутніх священників, які тут навчалися у семінарії, це було добре нагадування того, що вони мають будувати Церкву через власне служіння, яка є утворена Зішестям Святого Духа –Третьої Особи Божої. 

Розен досить новаторсько підходить до витвору, тому що зображує Божу благодать колами. Ліворуч від Богородиці Розен зобразив свого колегу по мистецькому цеху, який малював квіти та орнаменти. Примітно, бо перспектива у зображенні цієї сцени має своєрідне коло, яке продовжує приміщення каплиці. Художник хотів, щоби у семінаристів складалося враження, що коли вони моляться, то безпосередньо є учасниками цього Зішестя. 

Чому варто відвідати каплицю Розена?

Потрібно звернути увагу на рослинні орнаменти у фресках. Це пряме посилання на середньовічні книги. Каплиця задумувалася Розеном як розкрите Євангеліє. Також треба звернути увагу на птахів. Їх є рівно 73 – це кількість книг Нового і Старого Завітів. Деколи їх не видно і вони ховаються навіть у літерах. Взагалі рослинність тут нагадує рай, який людина втратила, але через таїнства і Святе Письмо віднаходить його ще раз. 

Каплиця служить для того, щоби зустрітися з Богом, помолитися, знайти внутрішній спокій, тишу, Бога. Тим більше, що самі розписи і конструкція каплиці цьому допомагають. Аналізуючи ці фрески, ми можемо доторкнутися до історії нашого міста та католицької цивілізації. 

Взяти участь у Святій Літургії можна щоденно о 18:30 або у неділю з 11:00. 

Можна вибрати якусь душпастирську групу. Ці групи організовують священники Домініканського ордену. У Львові вони не займаються науковою діяльністю, але славляться наукою та викладають зокрема у Оксфорді та Сорбонні. Є екран та проектор, на якому час від часу тут показують фільми. Можна також просто познайомитися із цікавими людьми або дізнатися щось нове чи просто випити чай. 

Каплиця відкрита у будні щоденно з 8:30 до 9:30 та з 18:30 до 20:30 під час душпастирських зустрічей. У неділю отці домініканці служать чотири Літургії: об 11:00 українською, о 12:00 латиною, о 16:00 польською та о 19:30 українською. Каплиця розташована за адресою Володимира Винниченка, 30.