Photo by Darya Tryfanava on Unsplash
Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
Розвиток гуманітарної галузі, спрощення дозвільних процедур і створення комфортних умов для бізнесу, прозорий ринок оренди, залучення капіталу – питання, що їх, на думку львівського бізнесу, має вирішити новообрана міська влада у наступні 5 років.
Прозорість і прогнозованість
Найважливішим очікуванням для бізнесу, на думку голови координаційної ради Європейської бізнес асоціації̈ у Західному регіоні Антона Подільчака, є прозорість, стабільність, прогнозованість, а також ефективна комунікація із всією місцевою владою: не тільки головою ОТГ. На фоні ситуації із коронавірусом велика кількість українців, які працювали за кордоном, повертаються до України, і постає питання забезпечення якісними робочими місцями кваліфікованого персоналу. Саме тому потрібно привести більше бізнесу у регіон і провести кращу промоцію міста. Проте перше, що треба зробити перед тим, як приводити новий бізнес – задовольнити той, що вже існує через продовження співпраці із наявними інвесторами.
Наразі, каже Антон Подільчак, краще не заважати локальному бізнесу, який вже знайшов шляхи для свого розвитку. Головне, на що треба звернути увагу – залучення нових інвестицій:
«Місцева влада мало чим може вже зарадити, крім податку на землю. Локальний бізнес вже знає як допомогти самому собі, а головне, на що треба звернути увагу і від чого виграє і місто, і мешканці, а також бізнес – це приведення нових інвестицій і не принципово іноземних, а також локальних».
Читайте також: Роботи не хворіють на Covid. Як пандемія наближає глобальний економічний розквіт
Основне, що ОТГ може запропонувати середньому і великому бізнесу – це ресурси, а саме земля і нерухомість. Тому важливо, щоби був прозорий і зрозумілий ринок доступу до них, а також розвинута якісна інфраструктура: від доріг до електроенергії і води. Ще одним критерієм для розвитку бізнесу Антон Подільчак назвав привабливість міста: якісні і високооплачувані працівники легше погоджуються приїжджати у місто, яке комфортне для проживання і звідки можлива зрозуміла і відносно легка релокація до інших міст в Україні чи за кордоном.
Депутати vs чиновники
Представник комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський також наголошує на створенні комфортних умов для ведення бізнесу – спрощенні процедур, від яких він залежний. Європейському інвестору складно пояснити, чому договір оренди закінчився і нема налагодженого шляху продовження – для нього це свідчить про відсутність договірних стосунків. Також великі інвестори хочуть розуміти, що вони володіють землею, а не орендують її. Тому потрібно налагоджувати процес оренди і продовження договорів, щоби вести справи із серйозними інвесторами.
Базова проблема, на думку Романа Зафійовського, полягає у тому, що депутат, який не є посадовою особою, наділений повноваженнями продовжити договір оренди підприємцю чи виділити земельну ділянку іншому. Утім зараз, за словами представника КПЛ, ситуація трохи покращується із введенням автоматичного продовження договорів:
«Наразі продовження більшості договорів оренди підприємці можуть отримати в автоматичному режимі під конкретний підпис відповідального чиновника, а не під безвідповідальне колективне рішення депутатів міської ради».
Роман Зафійовський також зазначає, що все впирається у депутатський корпус, де є велика частка учасників львівського бізнесу, які, на його думку, будуть тягнути ковдру на себе, а не працювати на користь громади.
Читайте також: Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
Комфорт для людей
Голова Наглядової Ради Львівського ІТ Кластеру, віцепрезидент з розробки компанії «EduNav» Іван Бабійчук зазначає, що основний капітал – це люди, тому регіон має бути комфортним для проживання, що перешкоджатиме виїзду працівників. Задачею номер два він визначає залучення якомога більше кваліфіковних і розумних людей з інших регіонів та навіть країн:
«Необхідно підняти питання європейського рівня медицини і європейського англомовного навчання, щоби людина не думала, коли приїжджає сюди, куди діти своїх дітей чи йти за меддопомогою».
Владу – бізнесу
Власник оптового ринку «Шувар» Роман Федишин зазначає, що, на щастя, у Львові нема великих олігархів, що означає відсутність великих преференцій у руках однієї особи.
«Інколи мене питають: що вигідніше – одного великого інвестор, який зробить 2000 робочих місць чи 200 по 10 робочих місць? Львів пішов другим шляхом і це велика наша перемога і стабільність».
Щодо роботи під час коронавірусу, то, зазначає Роман Федишин, пандемія допомогла звернути більше уваги на медичну галузь, що має, на його думку, серйозно вплинути на майбутній перерозподіл бюджетів. А ось у туристичній сфері Роман Федишин не бачить серйозної перспективи: за час карантину, наприклад, відсутність туриста жодним чином не вплинула на об’єм споживання продовольчих товарів в регіоні. Зараз, на його думку, важливо звернути увагу і цінувати місцевого інвестора.
На відміну від Романа Зафійовського Роман Федишин зазначає про потрібність місцевих бізнесменів у владі, а от делегувати від них представників – погана ідея, адже замінити першу особу іншою людиною не можна:
«Мені дуже шкода, що у складі ради я не бачу ректорів університетів, головних лікарів, перших осіб з бізнесу. Якщо б ці люди там були, це б суттєво підняло сам рівень міської ради».
Читайте також: Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
Ризику, що бізнесмени будуть вирішувати у раді більше свої проблеми, аніж працювати на користь громади, Роман Федишин не бачить. На його думку, сьогодні в місті створені великі передумови до справедливого процесу оренди земельних ділянок, а торги на право оренди проводяться прозоро.
Особливу увагу, каже Роман Федишин, потрібно спрямувати на гуманітарну галузь: третина бюджету має йти на лікарні, спорт, освіту, культуру. У межах розвитку гуманітарної галузі, пропонує Роман Федишин, можна запросити до Львова від 10 до 50 професорів світового масштабу викладати у львівських університетах. Роман Федишин звертає увагу, що ціна цього питання – лише 100 млн гривень, що для бюджету міста є досить невеликою сумою: наприклад, на вивіз сміття чи на транспорт витрачається 500 млн.
Закон – один для всіх
Генеральний директор, співвласник мережі аптек «D.S.» (ГК «Маркет Універсал») Олег Никулишин визначає дві основні функції влади щодо бізнесу: створення робочих місць і податки. Також важливо, щоби закон був для всіх:
«Коли ми говоримо, наприклад, про закон щодо впорядкування вивісок, то ми помічаємо, що, на жаль, він працює не для всіх, а для малого і середнього бізнесу важливо бачити, що закон є один для всіх».
Іншою проблемою є те, що низка органів – правоохоронні, фіскальні, судові – не дають бізнесу належно розвиватися. Тут важливо, говорить Олег Никулишин, щоби чиновники розуміли, що вони теж пов’язані із місцевим бізнесом, адже той платить їм зарплату. Він погоджується із Романом Зафійовським щодо небезпеки особистих інтересів бізнесменів у владі. Основними потребами і очікуваннями бізнесу, на його думку, є безпека та рівні умови для всіх.
З думкою про платників податків
Депутатка Львівської міськради від партії «Європейська солідарність» Уляна Пак наголошує, що бізнесу, як місцевому, так і закордонному, місто надає недостатньо даних про можливі місця для інвестицій, а також не забезпечує відповідний юридичний супровід. У свою чергу вона також зазначає про залучення коштів:
«Питання не в тому, куди витрачати кошти платників податків, а як залучити кошти для розвитку міста».
Наразі місто має багато кредитів, тож потрібно, вважає Уляна Пак, збільшувати надходження, щоби мати можливість погашати їх і водночас розвиватися. Покращувати мікроклімат Львова Уляна Пак пропонує через комунікацію і співпрацю влади із бізнесом і громадою, а також через створення відкритих прозорих правил.
Не останнім тут є і піклування про мешканців – платників податків. Депутатка вважає, що має бути певна стратегія, наприклад, ремонтних робіт, щоби люди мали доступ до цієї інформації і бачили, куди витрачаються кошти з податків. План запровадження такої стратегії, за словами Уляни Пак, полягає у ліквідації збитковості комунальних підприємств та урегулювання питання видачі кредитів.
Дерегуляційний рік
Заступник міського голови, бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль зазначає, що для бізнесу одним з чинників розвитку є стабільність, прозорість і прогнозованість. Сергій Кіраль зазначає, що він з командою працює із американським проєктом технічної допомоги «Конкурентноздатна економіка», щоби інституція бізнес-омбудсмена працювала ефективно і після виборів – безвідносно до того, хто буде бізнес-омбудсменом і очолюватиме її. Метою є розробити правильні регламенти і положення про звернення і розгляд скарг, зважаючи на досвід ради бізнес-омбудсменів у Києві.
За словами Сергія Кіраля, у 2021 місто планує запровадити «дерегуляційний рік», що націлений на перегляд регуляторних актів для їх відповідності сучасним вимогам:
«Ми маємо 34 чи 35 регуляторних актів, які пора переглянути на відповідність вимогам сучасності і подивитися, чи дійсно всі процедури відповідають очікуванням бізнесу: можливо, якісь довідки і документи взагалі не потрібні і варто їх скасувати».
У планах на наступний рік також є створення дерегуляційної комісії за участі депутатів і експертного середовища. Сергій Кіраль не зовсім погоджується, що роль міста – не заважати, і говорить про прагнення підвищити очікування бізнесу щодо влади, яка зараз, зокрема, працює з проєктами приватно-державного партнерства та із підтримкою підприємців у частині просування експорту.
Читайте також: Економічне диво під час Covid-19. Як пережила пів року пандемії Польща
Бізнес Львова очікує від влади прозорої і стабільної співпраці, спрощення процедур, пов’язаних із веденням бізнесу, і залучення нових інвестицій. Перше, що стоїть в пріоритеті як у місцевого бізнесу, так і у влади та мешканців – це створення умов для комфортного проживання, що, у свою чергу, залежить від якісної інфраструктури, а також гуманітарної галузі: розвиток культури, освіти і медицини.
Відкритим залишилося питання доцільності участі самих бізнесменів у владі: чи є виправданим такий ризик? З одного боку, бізнесмени у владі ознайомлені із проблемами бізнесу і зможуть давати доцільні та дієві поради, а також розробляти стратегії, проте з іншого боку, є ризик використання владних повноважень у своїх особистих цілях.
Медіа-хаб Тvoemisto.tv розпочав серію публічних дискусій серед різних середовищ містян, аби допомогти сформувати порядок денний для нового голови та новообраних депутатів Львівської ОТГ. Активні середовища львів’ян визначать та озвучать, які очікування вони мають щодо подальшого розвитку Львова і Львівської ОТГ.
Наступну дискусію Tvoemisto.tv проведе із представниками галузей освіти та культури у четве, 12 листопада, о 12:00. Подивитись її можна буде на нашому сайті, на фейсбук-сторінці та на Youtube-каналі.
Катерина Бортняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку