Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами

3958 0
Tvoemisto.tv в один день поспілкувалось з Андрієм Садовим і Олегом Синюткою – кандидатами на посаду голови Львівської ОТГ, які вийшли у другий тур виборів. Сім років вони працювали у тандемі у міській раді Львова: Андрій Садовий – головою, Олег Синютка – його незмінним заступником. Але у грудні 2014 року їхні шляхи розійшлися. Сьогодні вони – опоненти. Ми поговорили з обома кандидатами про їхнє бачення «львівської господарки», про політику та про особисті цінності.

Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим

У четвер, коли відбулись обидві розмови, стало відомо, що передвиборчі дебати між кандидатами таки мають відбутись – 18 листопада на Суспільному телебаченні. До цього часу вони понад два тижні обмінювались заявами про дебати та кожен з них натякав на те, що опонент боїться дебатувати. Тож спочатку говоримо про це.

То чи відбудуться дебати між вами і Олегом Синюткою? Чому процес так затягнувся

Я отримав запрошення від Суспільного телебачення на дебати, які відбудуться 18 листопада о 19:25. Я дав згоду. Мене повністю влаштовує запропонований формат, я маю довіру до Суспільного телебачення. Для мене ця тема закрита. Я прийду.

Медіа-хаб «Твоє місто» запросив вас першим. До нас на дебати прийдете?

Я дебатую цілий день – із людьми, із середовищами. Я отримав шість запрошень на різні дебати. Я ж міський голова, у мене є робота. Зараз, наприклад, мушу їхати в лікарню швидкої допомоги – дивитись, як там розгортають ліжка.

Медицина у Львові – цікава тема. Міські лікарні програють обласним із забезпеченням, із обладнанням. Чому так?

Міські лікарні мають на три порядки вищий рівень сервісу та забезпечення, ніж обласні лікарні. Поїдьте в Лікарню швидкої допомоги, наприклад. Хворі, які потрапляють на «швидку», благають, щоб їх везли не в обласну лікарню, а в ЛШМД – вони хочуть жити.

Області треба серйозно переглянути питання менеджменту. Чиновники ОДА заявляють про можливість відкриття мобільної лікарні на стадіоні «Арена-Львів», тим часом в обласній лікарні – усього 40 коронавірусних ліжок. Там легко можна зробити 250! У мене є питання про компетенцію і здоровий глузд: зробити лікарню на стадіоні? А який медичний персонал там буде працювати? А як вони кисень туди підведуть?

Так, Лікарні швидкої допомоги стали приділяти багато уваги останнім часом. Хоча відгуки про неї – не з найкращих.

Про неї відгуки такі, як про радянську нереформовану медицину. Ми провели реформу первинної ланки, а вторинна ланка – нереформована. Там фахівець офіційно отримує на руки 6-7 тисяч зарплати – це знущання над гідністю лікаря.

То, все ж таки, якщо переможете, якими міськими лікарнями займетесь?

Ми би хотіли мати настільки збалансовану систему медичної допомоги львів’янам, що не матиме рівних у країнах Східної Європи. Для мене пріоритетами є дитяча лікарня на Орлика, 8-ма лікарня – обидві зараз мають хороший менеджмент. Є 1-ша, 4-та, 5-та лікарні – вони всі у фокусі, всі важливі. Так само, як важливі всі наші поліклініки.

Цього року ми переорієнтували 240 млн на медицину поза планом – коронавірус змушує ухвалювати рішення достатньо швидко. А від держави ми отримали копійки, і це мене мучить, коли я чую про мільярдний «ковідний» фонд. А тим більше, коли держава вилучає з місцевого бюджету 591 млн живих грошей, а надходження від податків – впали. Ми недоотримаємо цього року 400 млн у загальний бюджет і 600 млн – у бюджет розвитку. Та медицина – один з найбільших пріоритетів, тому що це питання нашої безпеки.

Якщо говорити про гроші, то тепер маємо Львівську ОТГ, до якої увійшли 11 громад. Не всі з них багаті та успішні. Які маєте плани на ці території і де візьмете гроші на вирішення їхніх проблем?

Є бюджети кожної громади, що наступного року отримають у 2-3 рази більше коштів у розрахунку на одного мешканця, ніж було до цього – зменшиться вилучення з місцевих бюджетів.

Нам критично важливо збудувати садочок у Лисиничах, відремонтувати садочок у Зашкові, добудувати шкільний корпус у Рудному, у Брюховичах, маємо проєкт школи у Малехові, що треба будувати. Є багато питань з освітленням, з дорогами, з водопостачанням для Дублян, з яким ми вже працюємо.

Читайте також: Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради

Це мега-великі інвестиції. Чому це вигідно для нас? 150 тисяч людей зранку в’їжджають у Львів, а ввечері – виїжджають. Коли будуть садочки і школи у тих населених пунктах, то навантаження зменшиться. Є свої плюси і мінуси, але ми приймаємо всі громади, як рідні – це підсилить нас усіх.

То грошей вистачить?

Грошей завжди мало. Ми ще не знаємо, яким буде державний бюджет, які будуть надходження у місцевий – ще пару локдаунів і буде не мінус 400 млн до загального фонду, а мінус мільярд. Якщо підприємці не вийдуть на роботу, то не платитимуть податки, кошти не надійдуть до місцевого бюджету. Тому я дуже б’юся за кожне робоче місце – це пріоритет. Медицина, соціальна політика, ремонти доріг, транспорт – це все видатки. А наповнює бюджет економіка, розвиток бізнесу.

Що місто отримає від територій, які увійшли до складу ОТГ?

Прогнозований розвиток на наступні 50-100 років – без хаосу. Важкими будуть перші роки – люди матимуть багато претензій і хотітимуть, щоб те, що не зробили за 30 років, втілили за один рік. Але в кожній громаді ми визначимось зі старостою – людиною, яка матимете найвищий ступінь довіри і спільно з нами працюватиме над планом розвитку своєї громади – що ми робимо у 2021, 2022, 2023 тощо. Щоб люди розуміли – є чіткий план і ми за ним ідемо. Тоді буде довіра.

Поговорімо про візію Львова. Ідея центру туризму показала свою крихкість у час пандемії. У яких напрямках розвиватиметься Львів далі?

Туризм – це можливість швидко створити робочі місця для десятків тисяч молодих людей, які не виїжджають за кордон. Податки з туристичної галузі у нас мізерні, але люди самі себе утримують.

Щодо інших галузей, то це, однозначно, харчова промисловість. Nestle, наприклад, за останні роки створила додатково 500 робочих місць у Львові. Також – точна механіка. Є підприємство «Техноваги», що у 2011 році купило пустир і збудувало там виробництво – сьогодні вони постачають продукцію у 12 країн світу. Ізоляторна компанія за останні 5 місяців збільшила виробництво удвічі і додатково створила 250 робочих місць.

У промзону Сигнівка ми минулого тижня залучили 4-х великих інвесторів – бюджет отримав 170 млн грн. Минулого року ділянку там купила австрійська компанія «Дунапак». Загалом там буде до 6 тисяч робочих місць.

Звичайно, ІТ треба брати до уваги – за минулі 5 років ми у Львові додатково створили 10 тис. робочих місць в ІТ – це триста компаній, де середня зарплата – дві тисячі доларів в місяць. Я радий, що вони спокійно пережили пандемію.

Люди, які себе цінують, хочуть жити в комфортних умовах. Що місто буде для цього робити? Зокрема, з транспортом, мобільністю, іншими насущними питаннями.

Це правда. Тому ми закупимо в «Електрону» 250 нових електробусів, проводимо тендер на 100 нових автобусів, що з наступного року почнуть поступати у Львів. Будуть і десять 5-секційних трамваїв, готуємо угоду на 100 тролейбусів з автономним ходом – вже не потрібні будуть лінії. З наступного року тролейбус по Хуторівці вже буде ходити з проспекту Червоної калини на Ряшівську, яку ми маємо добудувати до летовища. А по Ряшівській їздитимуть нові сучасні електробуси. Ці 460 одиниць транспорту кардинально змінять ситуацію в місті упродовж наступних двох років. Вони курсуватимуть і в навколишні населені пункти.

Звичайно, будуватимемо нові магістралі, ремонтуватимемо дороги.

У Львові великі проблеми з корками. І автобуси, які у них стоять, популярності не матимуть.

Усе життя ввечері був корок на виїзді зі Львова через Галицьке перехрестя. Ми зробили там третю полосу і минулої п’ятниці жодного корку не було. Наступного року ми плануємо робити кільце на перехресті Пасічна – Личаківська і будемо розширяти Личаківську біля 28-го заводу. Також проєктуємо з’їзд з Луганської на Городоцьку, а з Липинського – на Богданівську. На Миколайчука проєктуємо трамвайну колію, а на Щурата буде розворотне кільце, як і на Сихові. Ще – прокладемо колію по вулиці Коперника і з Рясне-2 прокладемо дорогу на Левандівку. Ми маємо чіткий план – що робити і як.

У рік у місті стає на 15% більше машин, а дороги ми не розширимо, хоча їх ремонт вже пришвидшує рух. Після вулиці Шевченка почнемо робити Залізничну – це буде найшвидше сполучення з центром міста, якщо, наприклад, ви хочете з Чупринки заїхати в Рясне-2.

Що ви думаєте про запуск міської електрички?

Управління транспорту зараз синхронізує роботу з Укрзалізницею у цьому напрямку – це дуже перспективно, хоч і потребуватиме дотації з міського бюджету.

Що про це кажуть в Укрзалізниці?

Якщо від них не будуть потрібні гроші, то вони підтримають ідею. Вони зараз стали дуже економними.

Але це великі гроші. Де будете їх брати?

Зараз спеціалісти управління транспорту і фінансів прораховують, скільки це буде вартувати. Увесь громадський транспорт ми сьогодні і так дотуємо.

Читайте також: Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки, фото

До кінця 2020 року Львів мав стати містом без маршруток. Зараз це би дуже здалося.

Тому ми і вирішили закупити 460 одиниць транспорту і замінити усі маршрутки якісними електробусами. Кілометр пробігу одного електробусу коштує 8 грн, а кілометр пробігу автобуса – орієнтовно 22 гривні. Тобто економіка є позитивна. Але електробуси, що є на ринку, надто дорогі для нас, тому «Електрон» зараз має в розробці проєкт і на травень має зробити перший екземпляр. Потім кожного місяця постачатиме 18 електробусів.

Часто я хочу зробити все швидко, але життя вносить свої корективи.

Коли у Львові буде е-квиток? Здається, він вже є скрізь, окрім Львова.

Жодне місто України не має повноцінного електронного квитка – це репліки. А Львів матиме. Softserve працює і вже у квітні планує у тестовому режимі запускати е-квиток у Львові.

Понад 7 місяців тривали судові суперечки стосовно тендеру, що проводив ЄБРР. Вони мають нульову толерантність до корупції, але у них є бюрократія. Тому, з одного боку, з ними вигідно працювати, з іншої – це довго.

Раніше ви говорили, що у Львові перспективно будувати підземні паркінги і навіть казали, що є інвестори для цього. Але потім виявилось, що інвесторам це невигідно. І що тепер?

Поки держава не вибудувала систему справляння штрафів, жоден інвестор не зайде. Сьогодні у центрі міста маємо 30% вільних паркомісць – люди не платять за паркування. Не думаю, що як збудувати підземний паркінг, хтось буде платити – він буде стояти порожній.

Але ми все одно цього року починаємо будувати паркінг на площі Петрушевича на 500-600 місць. Ми його включили у проєкт приватно-публічного партнерства, тобто може інвестор профінансує роботи хоча б частково.

Також плануємо будувати великий паркінг на кілька тисяч місць за церквою Анни – між вулицями Шевченка і Городоцькою. І я все ж вірю, що ми знайдемо порозуміння із Львівським університетом і зможемо запроєктувати паркінг під площею перед ним. Ця локація перенасичена машинами людей, які приїжджають в університет, у головне управління поліції і в управління залізниці – якщо б вони ставили свої машини у підземний паркінг, там би було набагато більше порядку.

Якщо переможете, то що будете робити по-новому? Маю на увазі підходи до роботи

Тисяча студентів за рік проходить стажування у міській раді Львова. Сьогодні середня ланка – це молоді хлопці й дівчата віком 32-33 роки. Христина Процак, Антон Коломєйцев, Олена Гунько, Андрій Москаленко, Олег Самчук – це наша гордість. Молоді перспективні люди – найбільша цінність. Я хочу дати їм шанс на розвиток, на впровадження своїх геніальних ідей. Моя задача – дати Львову можливість перейти на інший етап розвитку. Їхній вік – класний для творчості, вони не мають страху, ідуть вперед. Треба їх захистити, підсилити і підштовхнути. Вони будуть наступними керівниками департаментів, заступниками, міськими головами.

Треба вибудовувати політику так, щоб місто завжди мало якісний кадровий резерв. Багато людей, які працювали в місті, потім стали народними депутатами – наприклад, Любомир Зубач, Сергій Кіраль. Зараз вони повернулись у Львів із досвідом роботи на загальнодержавному рівні.

Із вашої команди пішло багато людей, були і корупційні скандали. Наприклад, з Юрієм Гольцем.

Хтось приходить, хтось відходить, відбуваються ротації – це нормально. А Юрію Гольцю не пред’явили жодного звинувачення в корупції. Цей перформанс у день відкриття сихівського трамваю був спецоперацією, щоб знівелювати великий проєкт.

Чому Олег Береза пішов?

Він отримав пропозицію очолити облавтодор. Це посада, де він отримуватиме набагато більші гроші. Так само, як Вадим Ноздря, який очолював «Зелене місто». Сьогодні в Укрспецекспорті він отримує мільйон зарплати на місяць, а я не можу стільки платити, хоча він заслуговує таких грошей. Люди йдуть на підвищення.

Одна з ключових проблем міста, яку назвала наша аудиторія, це забудова без розвитку інфраструктури.

Багато років дозволи видавала державна інспекція архбудконтролю, вона ж контролювала виконання робіт. Це завдало великої шкоди громаді, тому що містобудівельне законодавство в Україні зроблене під забудовника. Сьогодні громада не має юридичного права контролювати хід будівництва і дотримання проєкту. У нас можна за ніч поставити МАФ, а щоб його знести, місто має витратити значно більше часу.

Я не знаю жодного випадку, щоб корупціонер чи недоброчесний забудовник був покараний – вони всі відкупилися. Це реалії, у яких ми живемо.

А що ж тоді погоджує виконком?

Він погоджує містобудівні умови та обмеження, що враховують гармонійність забудови.

Є ще така проблема, що забудовники часто питання школи чи садочка відкладають на потім. Ми будемо вимагати, щоб спочатку будували об’єкти інфрастурктури, а потім – житло.

Ми оголосили архітектурний конкурс на будівництво школи в районі Під Голоском, плануємо відкрити там амбулаторію сімейної медицини – вже маємо велике приміщення. Ще зробимо великий сквер, щоб цей район мав все для комфортного життя.

А чи місто може диктувати умови, що спочатку будувати?

У нас не лишається вибору. Наприклад, «Нова оселя» мала садочок здати у 2018 році, а здасть тільки у 2021-му. Власник компанії є тепер депутатом ради від ЄС, сподіваюсь, він прискорить роботу над садочком.

У цій каденції буде багато представників великого бізнесу, зокрема забудовників. Як це може впливати на ухвалення рішень в раді?

Так, практично половина фракції Європейської солідарності – це великі забудовники або їхні представники. Мій захист – це максимальна публічність, відкритість. Людина, яка хоче інвестувати, хай інвестує, але виключно з розумінням розвитку міста на наступні десятиліття, щоби не було таких помилок, як із районом Під Голоском, що ми виправляємо.

Перед президентськими виборами ви казали, що будете приглядатись до кандидатів на посаду міського голови Львова і підтримаєте когось. Нікого не побачили?

Через пандемію багато людей відмовились іти на вибори, з різних причин, і я лишився перед складним вибором. Львів має таку особливість, що саме львів’яни ухвалюють рішення, хто має бути міським головою. Якщо я буду мати таку честь, то працюватиму із потрійною енергією.

Чому між вами і Олегом Синюткою пробігла чорна кішка? Ви добре працювали в тандемі.

Він приїхав у Львів із Івано-Франківська у 38 років. Він тут не жив, не вчився, не працював. Був у мене заступником і отримав хороший досвід роботи. Йому запропонували очолити обласну адміністрацію і я побажав йому успіху. Жодних сварок між нами ніколи не було, якщо не брати до уваги сміттєву блокаду, що стала великим приниженням громади. Це окрема тема для великої розмови.

Чому відбулася ця блокада?

Це було бажання зробити Садового і парламентську на той час партію «Самопоміч» ручними. Для цього чинився тиск на мене особисто і на місто. Таких прецедентів в історії не було, щоби держава використовувала адміністрації, СБУ, прокуратуру, поліцію для блокування вивозу відходів. Коли закрили полігон, альтернативи ніхто не дав, хоча на державному рівні це робиться легко: визначаються 50 полігонів навколо і просять прийняти по одній машині. А їм усім сказали: будете допомагати Львову, ми вас посадимо в тюрму. Про це можна цілу книжку написати.

Напишете?

Думаю, що так, але пізніше.

Які у вас зараз стосунки з Петром Порошенком?

Маю повагу до всього того доброго, що він робив на посаді президента України. Дуже давно його не бачив, не спілкувався.

Якщо ви переможете, як будете співпрацювати з новим депутатським корпусом, який в більшості буде в опозиції до вас?

У нас ніколи не було опозиційності, тому що немає ідеологічних розбіжностей: усі партії, що пройшли до міської ради – проукраїнські, проєвропейські. Половину з депутатів я знаю, декого вже 3-4-ту каденцію. Я оптимістично налаштований на співпрацю – у сьогоднішніх умовах жодна конфронтація не принесе користі для міста. Партійність у місцевих органах влади є умовною.

Як можете охарактеризувати цю виборчу кампанію?

Це не перші мої вибори, але такої кількості бруду на моїй пам’яті ніколи не було. Ми порахували, що наші опоненти витратять близько 5 млн доларів на виливання бруду на мене. Вони ж, напевно, захочуть їх компенсувати? А чим?

Це ви про Олега Синютку і Європейську солідарність?

Я про тих людей, які фінансують з одного центру весь бруд, що лиється на Садового. Це чітко скоординована кампанія, що має своїх менеджерів, стабільне фінансування і погоджені дії.

Коли моє опудало возять і пишуть «Садовий вмер» – хіба це є гідно Львова? А коли львів’ян, які голосували за Садового, називають львівцями – це не ображає їх? Мабуть люди, які це роблять, не народилися і не жили у Львові, а приїхали сюди у дорослому віці і, можливо, не відчувають нашого міста.

У Львові багато приїжджих, серед ваших менеджерів – так само.

Я запрошую людей з різних міст. Є певні традиції Львова і ти повинен їх сприймати, а не нав’язувати своє. Оце мені не подобається.

Якщо програєте, чим будете займатися далі?

Я думаю, що того разу я виграю. Але ви побачите вже іншого Садового.

Де побачимо?

У роботі. Мій вік і все, що я пережив, дає мені трохи інший поштовх у завтрашній день.

Будете вертатись у велику політику?

Я з неї ніколи не виходив. Мер Львова – це фігура загальноукраїнського рівня. Хто з цим може змагатися? Депутат Верховної Ради? Які він має повноваження? Чи міністр, який працював 3-4 місяці?

Політик – це його команда.

Ми маємо фантастичних людей – мерів Коломиї, Скадовська, на Львівщині представники «Самопомочі» стали мерами (голови Бориславської, Перемишлянської, Яворівської ОТГ і Трускавця – авт.). Я багатьом людям дав поштовх у політику і зараз вони змінюють світ на краще. Мені це подобається.

А взагалі останні 5 років для мене – це мандрівка крізь ілюзію. У 2014 році я думав, що все змінилося, що політики будуть іншими – чесними, відвертими, і ти можеш таким бути. І я «получив». «Получив» так, як ніколи не «получав» у своєму житті. Але я живий. Все ок. Ідемо далі.

Назвіть три ваші основні цінності, на які ви спираєтесь у житті.

Мене часто питають: що я можу порадити для успіху. Так от: багато працювати, вірити в Бога і любити людей. Якщо ця любов у тебе є, ти наповнюєш серця. Якщо ти маєш злість, то й інших злиш. Любов важлива.

 

Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою

Чому так довго тривали суперечки про дебати? Це була гра для підсилення позицій?

Я з дебатами визначився ще перед першим туром – ще тоді запрошував свого опонента до публічної розмови. Дебати мають пройти відповідно до законодавства. А на Суспільному, що очолюють родичі міського голови, можуть бути не дебати, а програма. Я, звичайно, візьму у ній участь, але мають відбутися і справді публічні дебати.

Як можете охарактеризувати вашу виборчу кампанію та кампанію опонента? Ідеться про одні і ті ж речі, що турбують людей, але ви більше робите наголос на ідеології.

Між нами дуже велика різниця – як між говорити і робити. Не можна 15 років іти до людей з одними і тими ж обіцянками. Я хочу запропонувати людям інші речі: якщо це можливо – зробити, а ні – сказати чесно, що ні. Я мав майже 150 зустрічей у дворах і говорив з людьми про системні речі, які я буду впроваджувати. Не повинно в місті все залежати від однієї особи – міського голови. Він має відповідати за все, але його задача –  зорганізувати людей, щоб функціонувала система.

Наші читачі найбільшими проблемами у місті назвали мобільність, транспортні проблеми. Які тут системні речі пропонуєте?

Перше питання, що визначає транспорт, це питання забудови Львова і Генерального плану розвитку міста. Те, що сьогодні зроблено, буде тяжко виправити – 130 забудов  за 2,5 роки з'явились усупереч Генплану і в результаті ми маємо транспортний колапс, проблеми зі школами і садочками. Перша річ, яку треба зробити – це зупинити хаотичну забудову і переглянути Генплан.

Друга річ – це реалізація транспортної програми, розкоркування міста. Ні для кого не секрет, що потрібно зробити – у наших європейських і навіть українських сусідів уже давно реалізували ці проєкти. Я зміню сутність системи громадського транспорту – не треба буде бігати за водієм і платити йому. Оплата має відбуватись з єдиного рахунку комунального підприємства за кожен кілометр, який проїде транспортний засіб. Тоді у водія буде три завдання: щоб транспорт був справним і чистим, проїхати свій кілометраж відповідно до маршруту і проїхати його вчасно.

Читайте також: Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм

Тоді не буде черги із перевізників до корупціонерів за кращим маршрутом і автобуси не будуть з’їжджати увечері, тому що їм невигідно їхати.

Інша річ, що стосується транспортної проблеми – це парковки. Міський голова тут не виконав жодної обіцянки, що давав п’ять років тому. Хоча я повинен бути об'єктивним, одну обіцянку він навіть перевиконав – у 2015 році він писав, що на магістральних вулицях треба сповільнити рух. Він його взагалі зупинив.

Треба будувати і нові вулиці. Коли я йшов із Львівської міської ради у 2014 році, то на дві третини була збудована дорога від кільця Кульпарківська – Наукова до Люблінської – Ряшівської. За шість років при бюджету у 3-4 млрд щороку – нічого не змінилось.

Також має їздити електротранспорт – і не білоруський, тому що це є шкідництво, а львівський.

Власне, замовлення зараз отримує львівський «Електрон».

Ні, якщо ви вийдете на вулиці міста Лева, то побачите МАЗи – виробництва Мінська.

Був такий прецедент.

Це не просто прецедент, це транспорт, який закуплений в обхід тендеру за лізинговою схемою і за ціною вищою, аніж коштує «Електрон».

Повернімося до забудови – як ви будете це виправляти? Друге питання – від партії «Європейська солідарність» в міську і обласну ради потрапили кілька великих забудовників.

Я повинен бути чесним з людьми – ми не зможемо знести вже зведені будинки, тому що львів’яни вклали у них свої кошти. Але там, де видані дозволи забудовувати парки, сквери, дитячі майданчики – цього просто не буде. Ми припинимо так зване ущільнення забудови, коли на прибудинковій території виростає бетонний монстр без паркінгу, без школи, садочка, без розуміння транспортної проблеми, без забезпечення роботою людей.

А щодо забудовників, я шість років працював заступником міського голови, чотири роки і 5 місяців – головою ОДА. Назвіть, будь ласка, хоча б одне рішення, через яке мене можна було б звинувачувати у «відкатах», лобіюванні незаконних схем, виданні дозволів за корупційними схемами. Якщо люди оберуть мене міським головою, то і члени партії, і не члени партії працюватимуть на однакових умовах. Ті люди, які ішли від ЄС, знають це краще за всіх інших.

Андрій Садовий говорить, що місто раніше не могло випливати на забудови, адже дозволи видавала Держархбудінспеція.

Міський голова лукавить. Коли я був головою ОДА, то спільно прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом ми передали інспекцію Держархбудконтролю у підпорядкування міської влади. На жаль, після цього незаконні забудови не припинились.

У цьому, на мою думку, винні четверо людей – землевпорядник міста, головний архітектор, голова інспекції та міський голова. Жоден з них при моїй каденції не збереже посаду.

Тоді давайте поговоримо про вашу команду, тому що вам за неї нести відповідальність. Хто будуть ці люди?

Я представив усю команду, коли ми оголосили, що ідемо на вибори. Там є вчителі, лікарі, бізнесмени.

Хто у вас буде землевпорядником і архітектором?

Я маю кандидатури на ці посади, але перед призначенням поговорю з професійними середовищами – у Львові є декілька тисяч людей із архітектурною освітою.

Чи маєте кандидатури на посади ваших заступників? Назвіть хоча б кілька прізвищ.

Усі знають тих людей, з якими я працював. І до жодного із заступників голови ОДА за моєї каденції немає запитань. Я буду і в подальшому підбирати людей за такими критеріями – професійність, чесність, самовідданість і розуміння співпраці з людьми.

Тобто можна говорити про те, що з кимось із них ви б хотіли продовжити співпрацю?

Так.

Коли ви працювали у міській раді, то спільно з Андрієм Садовим розвивали концепцію Львова як туристичного міста. Але час пандемії показав, що тільки на це не можна робити ставку. Як далі буде розвиватися Львів?

Коли понад десять років тому розробили стратегію розвитку Львова, то виділили два «локомотиви» – туризм і ІТ-галузь. Це було правильно – завдяки ним економіка Львова почала підніматися. Туди ми підключили і галузь освіти, зокрема – професійно-технічної. Але я попереджав ще 5 років тому, що зведення всієї економіки до двох галузей і відсутність диверсифікації – це серйозна загроза. На жаль, я не помилився.

Потрібно і далі розвивати туризм і ІТ, але ми повинні обов'язково розвивати машинобудування, приладобудування, творити відповідні кластери, що дадуть динаміку та диверсифікують ризики в економіці. Львів за 10 місяців недоотримав 750 млн гривень надходжень до бюджету – зокрема, через недиверсифіковану економіку.

Коли я працював в області, туризм також залишився пріоритетом, але ми побудували низку підприємств машинобудування і приладобудування – величезні компанії, які інвестували сюди кошти і де працюють декілька тисяч людей. Ми серйозно інвестували в агропереробку. Тож зараз на території Львівщини маємо диверсифікацію і бюджет області через пандемію втратив менше 200 мільйонів.

Львівська ОТГ – це не тільки Львів, це досить великі території, які мають багато давніх проблем. Звідки на це все брати кошти?

Наступний бюджет буде складним, зокрема і через борги, яких набрала влада. Коли я йшов з міста, то боргів було 700 млн, зараз їх – 6 млрд 700 млн. Наступного року їх обслуговування становитиме 1 млрд 200 млн гривень. За ці кошти можна зробити багато добрих справ.

Окрім того, я отримаю у спадок розриті вулиці Шевченка, Бандери, Хмельницького, Пекарську. Але я не боюся, адже відремонтовані у Львові вулиці зроблені моїми руками, як і 1700 км доріг в області.

Нам треба буде модернізувати фінансову систему – дати можливість комунальним підприємствам стати беззбитковими. Окрім збитків, комунальні працівники сьогодні не мають зарплати – 4-5 тисяч – це не заробітна плата. Я не говорю про керівників, які отримують десятки тисяч. Мені не шкода, я розумію, що в міській раді людина повинна отримувати більше. Якщо у міськраді зарплата 20 тисяч, а в комунальному підприємстві – 10, то це нормально, але не 4-5 тисяч.

Щоб комунальні підприємства були хоча б беззбитковими, очевидно, мають зрости тарифи?

Не обов’язково. На одній вулиці Степана Бандери, на мою думку, розкрадається біля 100 млн гривень, а цих грошей вистачить на багато добрих справ. Тож треба зовсім по-іншому побудувати господарство.

Міська господарка суттєво хвора. Чи є люди, які поведуть її вперед? Звичайно, що так. Але їх треба, по-перше, зорганізувати, по-друге, мотивувати, а, по-третє, дати впевненість у завтрашньому дні.

Як все таки модернізувати фінансову систему без підвищення тарифів? Поясніть простими словами.

Уся фінансова система складається з двох частин – дохідної і видаткової. Дохідна не може бути збільшена, тому що люди суттєво збідніли і ми не зможемо піднімати комунальні платежі. Тож треба оптимізувати видаткову частину – там вилізуть «грішки» закуплених дорожче матеріалів, видатків на роботи, які не виконані і багато іншого. Я розумію, які там ресурси і резерви, щоб привести господарство до ладу.

Повернімося до політики. Ви до виборчих перегонів не критикували свого опонента і до останнього мовчали, що будете кандидувати. Чому так? Як ви ухвалили це рішення і як спланували цю кампанію?

Основне, що рухає суспільство на прийдешніх виборах – це втома від влади, потрібно було запропонувати альтернативу. Якби вона була 5 років тому, то зміна влади відбулася б ще тоді. Потрібна людина достатньо професійна, з досвідом, за якою не тягнеться негативне реноме – і вибір впав на мене. Не можу сказати, що це було просте рішення, тому що я усвідомлюю відповідальність і загрози, але, з іншого боку, я розумію весь потенціал Львова.

Моє завдання, не зважаючи на те, що я є лідером ЄС на Львівщині, – об’єднати усі п’ять політичних сил, які будуть представлені в раді – там немає комуністів, ОПЗЖ, «Слуг народу». Ми повинні у Львові показати приклади, коли українці об’єднуються не перед загрозою, а для розвитку. Це моя мета, моя місія.

Як будете співпрацювати з державною владою, до якої ЄС в опозиції? Наприклад, залучати інвестиції, державні програми.

Жодна влада не зуміє обійти Львів, тому що він – один із двигунів розвитку держави. Не думаю, що «зелена» влада може вставляти палки в колеса – ще ніхто ніколи не дозволив собі образити львів’ян. Окрім того, децентралізація, яку провів Петро Порошенко, дала колосальні можливості місцевим громадам, фінансові – зокрема. Залежність від центральної влади зараз суттєво менша.

Читайте також: Як швидко збудувати у Львові першу лінію метро

А якщо центральна влада влаштує вам таку ж обструкцію, як це було зі сміттям у Львові?

А в чому обструкція зі сміттям? В тому, що місцева влада нездатна організувати господарство?

Якщо ви, гіпотетично, опинитеся у схожій ситуації, як будете себе поводити?

Я не опинюся, навіть гіпотетично, у схожій ситуації. Я розуміюся на господарці і здатен ухвалювати організаційні і управлінські рішення.

У вас реноме жорсткого керівника. А як щодо гнучкості, домовленостей? У сучасному світі softskills – в пошані.

Якщо мова про пошук компромісу, скажімо, між політичними силами, щоб їх об'єднати, то на 100% – так. Якщо йдеться про гнучкість, яка насправді називається корупцією, то 100% – ні.

Я готовий домовлятись про те, як краще зорганізувати професійних людей на користь громаді – після свого обрання матиму розмову з кожною фракцією, з депутатами, з усіма громадськими середовищами у місті. Тут немає антиукраїнських середовищ. Ті, які є – це «ракові пухлини», які ми просто вичавимо з міста. А всіх інших – треба об'єднати.

Розумієте, ці вибори  для Львова – це не тільки про каналізацію і дороги. Вони про те, якою завтра буде Україна. Уся країна дивиться, чим закінчаться вибори у Львові: чи опозиційні українські сили переберуть управління містом.

Які у Петра Порошенка плани на Львів?

Не знаю. Звичайно, Львів важливий, але Порошенко важливий для всієї України і він робить ставку на всю Україну. Люди бачать, що ми стоїмо на проукраїнських позиціях – про це свідчить те, що підтримка ЄС зросла протягом року майже утричі – із 8 до 22%.

Я пішов з міської ради, тому що ми почали по-різному дивитися на розвиток і міста, і країни. Я ніколи не буду працювати в команді, якщо це не відповідає моїм переконанням.

Які у вас переконання? Назвіть три своїх основні цінності, на які ви спираєтесь.

Українська позиція, чесність та професійність.

Якщо програєте, чим будете займатись?

Негативний результат не буде найбільшою трагедією мого життя, позитивний – точно не буде найбільшим щастям. Але я готовий взяти на себе відповідальність, тому що Львів є важливим і у моєму особистому житті і в українському житті, і в житті світового українства. Це – моя частина відповідальності за долю України і міста.

Розмовляла Олександра Бодняк

Фото: Надія Марченко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!