візуалізація реконструкції Замарстинівського парку

візуалізація реконструкції Замарстинівського парку

Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова

1106 0
Чому важливо враховувати всі деталі проекту та скільки зусиль потрібно для перемоги.

За три роки участі у конкурсі громадського бюджету Львова Шевченківський район став лідером за кількістю великих проектів-переможців. Їхні автори в межах циклу програм «Твій бюджет участі» в студії «Твого міста» розповіли про найбільші проблеми під час підготовки заявок та реалізації задуманого і способи їхнього вирішення. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше.

Нам треба, але ви зробіть

Автор трьох проектів-переможців Олег Пижів розповідає, що у 2016 році він мав команду активних мешканців, які допомагали у просуванні проекту «Створення скверу на вулиці Миколайчука та на вулиці Віри, Надії, Любові».

«У перший рік ми долали недовіру та скептицизм мешканців до конкурсу Громадського бюджету Львова. Люди говорили, що гроші розкрадуть. Вони не були готові до того, що робиться щось добре. Люди боялися голосувати, щоб не зникли гроші з картки. І я казав, що поверну всі гроші, якщо раптом це станеться, хоча ми були впевнені, що нікуди вони не подінуться. На мою думку, коли людина має страх, треба, щоб вона спробувала проголосувати, і тоді буде довіряти», — говорить він. Реалізували сквер на вулиці Віри, Надії, Любові у 2017 році, на вулиці Миколайчука (зображення нижче) — у 2018.

Інший його проект «Футбольний стадіон на території спортивного комплексу СЗШ №97» потребував менше зусиль у просуванні, бо люди вже знали, що таке Громадський бюджет. Олег Пижів каже, що корисними платформами для розповсюдження інформації про нього стали школа, дитячий садок, роздані флаєри, розмова з людьми на вулицях. Найбільше на людей вплинула церква та Facebook.

Так виглядав стадіон школи

Таким має стати стадіон після реалізації проекту

За словами Олега Пижіва, крім голосування, важко було з паперовою роботою та розрахунками коштів, адже на другий проект їх було недостатньо. Та найважче було з третім проектом, який переміг у конкурсі минулого року, — «І мертвим, і живим, і ненародженим…», що стосувався облаштування дороги до Голосківського кладовища.

«Ми не врахували, що запізно почали промоцію проекту, опираючись на те, що дорога потрібна всьому місту, але виявилося не зовсім так. Виглядало це приблизно наступним чином: «Ну так, нам треба, але ви зробіть». Цього року було простіше проголосувати, додався Приватбанк з терміналами, це і спростило можливість голосування, мабуть, тому і виграли», — розповідає Олег Пижів.

Врахувати все

Авторка проекту «Відновлення центральної алеї та прилеглих територій парку «Замарстинівський» Оксана Луцко радить: перш ніж подати проект на конкурс, потрібно врахувати все до деталей, адже потім можуть виникнути труднощі. Проект виграв у конкурсі у 2016 році, проте роботи розпочалися лише у квітні 2018.

«Наш проект включає заміну покриття алеї, освітлення в Замарстинівському парку, облаштування лавок, урн, дитячого майданчика, майданчика для тварин та амфітеатру. Врахувати все я не могла, але ентузіазму мала вдосталь. Зараз на проект виділено 1 млн гривень, але коли ми врахували всі вимоги проектно-кошторисної документації, то сума зросла до 8 млн грн. В управлінні містобудування сказали, що треба робити водовідведення, демонтаж, бо складний ландшафт. На тендер подавалися тричі. А з квітня 2018 року розпочалися самі роботи», — ділиться досвідом Оксана Луцко.

Для очищення парку організатори з однодумцями організовували толоку

На її думку, реалізація проекту Замарстинівського парку затягнулася, бо він потребує додаткових коштів міста. За словами начальника управління «Секретаріату ради» ЛМР Юрія Лукашевського, проекти Громбюджету є пріоритетними, і якщо у міста є можливість, то вони будуть дофінансовуватися.

Ми «накидалися» на людей, щоб вони проголосували

Інший досвід був у авторки проекту «Відродження парку «700-річчя Львова» Ірини Стахури. За її словами, хоча біля парку є школи, церкви і житлові будинки, вони не дуже вплинули на голосування, на відміну від проектів Олега Пижіва.

«Під час голосування було важко. Ми активно займалися розповсюдженням інформації про наш парк. Ходили по школах, інших освітніх закладах. Після 18:00 заходили до будинків, стукали в кожні двері і роздавали агітки. Багато людей навіть не знали, що існує такий парк. Це нам допомогло. Ми домовлялися зі старшими людьми, щоб вони проголосували, відвозили їх до Приватбанку для цього. В останні дні голосування ми «накидалися» на людей на вулицях, а хто мав на телефоні Приват24, то відразу при нас і голосував», — говорить Ірина Стахура.

Крім самого голосування, важким етапом стала реалізація проекту. Ірина Стахура каже, що їм теж було важко врахувати вартість реконструкції парку, подаючи проект.

«Ми не розуміли, скільки мільйонів буде коштувати проект. За підрахунками архітекторів вийшло 19 млн грн, а по Громбюджету в перший рік ми отримали 2,5 млн грн. На них ми вирішили зробити доріжки. Коли зробили їх — парк відкрився. Наступного року нам виділили 3 млн грн, але нас, як громаду, не долучали до робіт. На сьогодні сотні людей гуляють в парку, а коли на вулиці тепліше, то люди навіть не можуть розминутися», — розповідає вона.

Заступник директора департаменту містобудування з питань екології та природних ресурсів Володимир Данилюк каже, що при розробці проектно-кошторисної документації не були враховані всі роботи, тому вартість проекту зросла. За попередніми підрахунками він коштує 24 млн гривень.

«На сьогодні освоєно 5 млн гривень, тобто, облаштовані прогулянкові доріжки. Цього року на реконструкцію парку виділили 1 млн 950 тисяч гривень. За ці гроші ми плануємо облаштувати освітлення», — зазначає він.

За його словами, реконструкцію парку «700-річчя Львова» планують завершити до 2020 року.

Вірити в те, що робите

Авторка проектів-переможців «Сучасне обладнання для дитячої реанімації міської лікарні», «Найкраща операційна для найменших пацієнтів дитячої лікарні», «Сучасна лабораторія для дитячої лікарні» Наталія Ліпська вигравала тричі. Каже, що це не складно, якщо є гарна ідея і ти її правильно доносиш до людей. У 2016 році авторка виграла з малим проектом по закупівлі моніторів спостереження пацієнта. Наступні роки були складніші. Коли не вистачало грошей Громадського бюджету, Наталія Ліпська залучала спонсорів.

«У перший рік проект зробила я одна. Він був маленьким. Наступного року замахнулася на великий проект. Ми дуже чітко і грамотно заклали, що хочемо зробити. Ми залишили прості і конкретні речі — лабораторія, монітор, операційна», — розповідає вона.

Як каже Наталія Ліпська, у таких проектах не може бути двозначностей та не врахованих речей. Окрім цього, їхня команда знає всіх постачальників в Україні, що пришвидшує роботу. Зараз є тендер по третьому проекту, на який очікуються гроші для постачальника.

За проект-переможець 2018 року «Модернізація кисневої системи для реанімації новонароджених» Галини Коваленко голосували лікарі, батьки пацієнтів, друзі, родичі.

«Ми поширювали інформацію в соцмережах, роздавали флаєри, заходили в кожне відділення лікарні, неодноразово нагадували про проект. Найважливішим було збережене життя. Люди розуміли це і підтримали нас, хоча я думала, що буде важче», — розповідає авторка проекту.

Вона наголошує, що лікарі роблять усе можливе, щоб врятувати дітей, але без спеціального обладнання працювати дуже важко. Завдяки проекту вони мають можливість надати відповідну допомогу новонародженим.

Складність — у конкуренції

Учитель фізкультури школи №57 ім. Короля Данила Ігор Потерейко був автором проекту-переможця щодо осучаснення у цій школі спортивного залу та роздягалок.

«Я сам вчився там. Коли прийшов працювати приблизно 20 років тому, то застав стан школи таким, який я його бачив, коли йшов вчитися в університет», — розповідає він.

За словами Ігоря Потерейка, найважче у проекті було голосування, адже про Громадський бюджет уже багато хто знав, і тому конкуренція зросла.

«В останній день батьки школярів приводили своїх батьків, які хотіли голосувати, але не мали змоги. Я своєю машиною особисто їздив 12-15 разів, щоб вони проголосували за наш проект. Крім того, до голосування підключав своїх випускників», — говорить він.

На ремонт спортзалу з громадського бюджету виділили 500 тисяч гривень. На час ремонту уроки фізкультури проводили у актовому залі. Наразі ремонт спортзалу перебуває на завершальному етапі – його облаштовують інвентарем.

Юрій Лукашевський каже, що за три роки існування Громадського бюджету Львова з Шевченківського району подали 138 проектів.

«Це другий результат по місту. На першому місці йде Сихівський район, але особливість Шевченківського району в тому, що в ньому найбільша кількість великих проектів-переможців», — зазначає він.

Заступник голови Шевченківської райадміністрації Святослав Костяка розповідає, що успіх великих проектів району полягає в тому, що територія розбудовується, розвивається і потребує змін.

«Наш район є одним з найактивніших у Львові. Це створює комфортні умови проживання, а за допомогою Громадського бюджету Львова можна покращити ці умови та загалом район», — каже він.

Громадський бюджет — конкурс, який дає змогу розподілити кошти місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста. Автором проекту може бути кожна людина, яка досягла 16 років та створила проект для покращення міста. Детальніше про правила участі — на сторінці «Громадський бюджет Львова».

Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради

Міські акценти