Фото: engin akyurt/unsplash
«Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
Заступник гендиректора Львівського регіонального онкоцентру Олег Дуда говорить, що Центр працює у звичному режимі. Звісно, ввели додаткові заходи безпеки – вимірюють відвідувачам температуру, а вхід для родичів та супроводу обмежили.
«Хіміотерапія та променева терапія проводяться для всіх, хто потребує – має злоякісні утворення. Хірургія певний час була обмежена – ми не робили операцій при доброякісних пухлинах, а злоякісні – оперували», – говорить Олег Дуда.
Так само пацієнтів приймають у діагностичній поліклініці онкоцентру – за електронним скеруванням сімейного лікаря.
А от львів’янка Ірина Филипчук є під наглядом лікарки гематологічного відділення Інституту патології крові. Це відділення, на відміну від онкоцентру, зараз не працює, тому що там був випадок коронавірусу і всі лікарі перебувають на самоізоляції вже майже два тижні. Сама Ірина Филипчук зараз не проходить курс лікування, тож, на щастя, їй не довелось переривати терапію.
У Львівському онкоцентрі був невеликий спалах коронавірусу серед медиків – захворіли 9 людей. Олег Дуда каже, що вони перехворіли у легкій формі, а контакних людей виявили і обстежили. В онкоцентрі, говорить він, постійно моніторять ситуацію.
«Встановити причину захворювання важко. Деякі медпрацівники змушені були їздити на роботу маршрутками, а там є небезпека», – говорить Олег Дуда.
Як потрапити на лікування?
Хоч онкоцентр і працює, не всі можуть до нього дістатись.
«Є проблема з транспортом, зокрема з інших областей – у нас багато пацієнтів з Івано-Франківської і Тернопільської областей, наприклад. Є люди, які телефонують і питають, чи можна прийти пізніше», – розповідає Олег Дуда.
На початку карантину була проблема і з тим, що навіть у місті онкопацієнти не могли скористатись транспортом без спецдозволів. Зараз, каже Олег Дуда, вони можуть їздити із довідками від лікаря. Водночас, розповідають у спільноті Cancel/R, в інших містах, наприклад, у Києві, онкопацієнти не могли скористатись транспортом без спецдозволів, а на запити їм відповідали, що вони лише для тих, хто працює. Також вони скерували запит у Мінсоцполітики з проханням виділити кошти на транспортні витрати та купівлю ліків, але відповіді не отримали.
Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють і що нового в лікуванні
Пацієнти з районів та з інших областей, говорить Олег Дуда, мають просити про допомогу у знайомих та родичів, які мають автівки.
Ірина Филипчук розповідає, що перед операцією з пересадки кісткового мозку, що вже запланована, мала пройти обстеження в Києві. Якби її не відвіз друг машиною, потрапити на огляд вона б не змогла.
Дівчина говорить, що часто онкопацієнти через відсутність транспорту і для власної безпеки мають користуватись таксі, що обходиться надто дорого, особливо, коли не можеш під час хвороби працювати.
Та зараз найбільша проблема Ірини Филипчук полягає в іншому. Вона потребує особливої операції з пересадки кісткового мозку, яку, найімовірніше, робитимуть в Іспанії. І якщо Іспанія приймає тих, хто потребує невідкладного лікування, то потрапити туди з України майже неможливо.
«Можливо, буде найближчим часом спецрейс. Поки що це єдина можливість. Ще два тижні тому спецрейс SkyUp був запланований на 24 червня, тепер перенесли на 3 липня. Дати постійно змінюються. За новою інформацією, Іспанія відкриє кордони тільки із серпня, щоб можна було скористатись звичайним рейсом. Та серпень – це запізно, це не варіант», – розповідає Ірина Филипчук.
Вона додає, що було б логічно, аби Міністерство охорони здоров’я подбало і про пацієнтів, які потребують лікування за кордоном, і про пацієнтів з районів, які не мають коштів, щоб доїхати до обласного онкоцентру. Але МОЗ та місцева влада цього не роблять.
В Іспанію Ірині Филипчук потрібно потрапити за два тижні, найпізніше – у перших числах липня. Якщо спецрейсу не буде, доведеться якось вибиратись в Білорусь, а звідти – невідомо чим далі.
«Я дуже сподіваюсь, що рейси будуть, тому що я особисто важко переношу дорогу. Онкопацієнти і так не здорові люди. А тривалі переїзди і здорові не дуже добре переносять», – розповідає вона.
Прорватись через кордон
Ще у квітні львів’янка Василина Думан створила петицію про сприяння виїзду важкохворих за кордон (її ще можна підписати). Її сестра художниця та волонтерка Тетяна Думан-Скоп мала гліобластому мозку. Після лікування, у лютому, стався рецидив – пухлина почала рости. У німецькому Кельні, де лікувалась Тетяна Думан-Скоп, порадили операцію з передопераційною експериментальною терапією, що могла дати шанси на більш тривалий період без нового рецидиву. Після операції також потрібна була і специфічна терапія NanoTherm, що стримуватиме подальший ріст пухлини.
Передопераційну терапію могли зробити в Кельні, а операцію з NanoTherm – в Любліні. Операцію мали робити наприкінці березня, але стався карантин, говорить Василина Думан.
«Пухлині, звісно, було чхати. Вона щомісяця збільшувалась удвічі у геометричній прогресії і чекати було життєво небезпечно. А потрапити на лікування за кордон в умовах карантину – надзвичайно складно», – говорить сестра Тетяни Думан-Скоп.
Василина Думан зверталась в українські посольства у Німеччині і Польщі, які скоординувались і зробили для Тетяни коридор, щоб її пропустили у дві країни.
«Через відсутність авіасполучення мандрівка Дрогобич – Кельн – Люблін зайняла 40 годин. Це дуже сильно відбилося на стані моєї сестри і спровокувало різке збільшення набряку мозку. Ми встигли зробити операцію і пройти необхідне лікування. Зараз Таня почувається добре. Але через обставини, перед якими ми виявились беззахисними, все висіло на волоску», – говорить Василина Думан.
Вона додає, що знає інших онкохворих, які через карантин не змогли поїхати на лікування вчасно або отримати потрібні препарати, що призвело до серйозних ускладнень.
Не лише транспорт
Окрім транспорту, онкопацієнти в Україні постійно мають проблему із забезпеченням ліками. За словами Ірини Филипчук, доросла онкологія забезпечена лише на 40%.
«Пацієнтів набагато більше і хтось з них має гроші, хтось збирає, а є частина тих, які, коли дізнаються про суми, відмовляються від лікування і все», – говорить онкопацієнтка.
Окрім того, в Україні, каже вона, досі не зареєстровані деякі ліки, що вже давно використовують в усьому світі, тож ввезти їх сюди не можна навіть власним коштом.
Студентка «Львівської політехніки» Ольга Шикирава також говорить про проблеми із ліками, що були завжди, а під час карантину їх побільшало.
«Закордонні ліки закінчились на складах, доводилось багато обдзвонювати в пошуку і кілька разів було так, що вдалось забрати буквально останню упаковку», – говорить дівчина.
Ірина Филипчук розповідає, що загалом карантин вплинув психологічно негативно, але підготовка до операції за кордоном мобілізувала і витягнула з депресивного стану.
Онкопацієнтів, каже вона, дивує те, що МОЗ забуває про них, коли говорить про групи людей, які мають найбільший ризик важко захворіти на коронавірус.
«Є американське дослідження, де вказано, що коронавірус для онкопацієнтів є у 5 разів більш небезпечним, ніж для інших груп. А у нас в країні онкопацієнти є невидимими, наче нас списали. Та це не так. Більшість людей – виліковуються», – говорить Ірина Филипчук.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку