
Фото з відкритих джерел
Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
Інша назва храму святих Петра і Павла – костел єзуїтів. Перший єзуїт з’явився у Львові ще у 1584 році, а вже за 5 років монахи отримали першу ділянку землі уздовж західного муру міста та відкрили резиденцію Товариства Ісуса у Львові.
Наріжний камінь будівництва костелу єзуїтів заклали 31 липня 1610 року. Упродовж 1619-1624 років над будівництвом храму працював італійський архітектор Джакомо Бріано, який за зразок своєї творчості взяв римський костел Іль Джезу.
Храм Іль Джезу в Римі. Фото з відкритих джерел
Гарнізонний храм у минулому столітті. Фото: Центр міської історії
Посвятили храм 1640 року – він став першою бароковою будівлею на наших теренах. Ще за 4 роки містянка Ядвіга Гороховська подарувала кошти на побудову першого органу храму.
До костелу примикає будівля Єзуїтської колегії з мальовничим порталом і написом «1723 рік». Меморіальна таблиця на її фасаді засвідчує, що тут навчався гетьман Богдан Хмельницький. Окрім Хмельницького, учнями колегії були польський князь Ярема Вишневецький, а також мандрівник і архітектор Василь Григорович-Барський.
Фрески, реставрацію яких нині завершують у храмі, з’явились тут упродовж 1739-42 років. Розписом храму керував Себастіян Екштайн.
У 1773 році Товариство Ісуса в світі ліквідували, а храм передали у розпорядження катедрального кліру. На момент ліквідації товариства храм вже був Гарнізонним. Повернули костел єзуїтам лише у 19-му столітті.
Святиня – найбільший храм Львова, що може вмістити найбільшу кількість вірян. Його довжина – 41 метр, ширина – 22,5 метрів, висота – 26 метрів.
У 1946-2011 роках костел використовувався як сховище для книжок і належав бібліотеці імені Стефаника. Потім книжки перенесли до приміщення, розташоване на території військової частини на вулиці Авіаційній, 1, а храм повернули УГКЦ. 6 грудня 2011 року тут відбулась перша за 65 років літургія. Храм знову став гарнізонним. Тоді його настоятелем був отець Степан Сус, який виконував цю роботу до того, як став єпископом наприкінці 2019 року.
Книгосховище у Гарнізонному храмі. Фото: фейсбук-сторінка Підземелля гарнізонного храму
Як розповідає нинішній парох отець Тарас Михальчук, храм об’єднує не лише військових капеланів, але і тих, хто опікується сиротами, студентами і в’язнями. Загалом тут служать 21 священник і троє майбутніх священнослужителів.
Спільнота вірних, які приходять до храму на молитву, за словами Тараса Михальчука, сягає кількох тисяч.
«У 2011-му році ми починали з кількох літургій, зокрема, у неділю їх було три. А зараз ми маємо 8 літургій у неділю, одна з яких – о 15:00 – із 2012-го року є англійською мовою. Також о 13:00 в неділю є окрема літургія для дітей, під час якої співає дитячий хор «Ангелики», – розповідає парох.
Військове капеланство
Із 2011 року у храмі, каже священник, взяли шлюб кілька сотень військових, зокрема і важкопоранених у війні на Сході України.
«Це для нас дуже важливо і приємно, що незважаючи на складні життєві обставини, важкі поранення наші захисники приходять до храму і просять про Святу Таїну вінчання. Ми з того дуже радіємо», – додає він.
Читайте також: Львів'ян закликають долучитись до створення медіаархіву Гарнізонного храму. Що потрібно
Багато військових із Гарнізонного храму вирушали в останню путь. Зараз у церкві є особлива галерея пошанування пам’яті захисників, які віддали своє життя за волю України. Її показують усім делегаціям, які відвідують храм – і президентам, і міністрам, і дипломатам.
«Ми їм показуємо обличчя наших захисників і говоримо, що це є обличчя Європи, люди, які віддали свої життя за вищі цінності. Ми є ті, які хочуть жити по-іншому», – каже отець Тарас Михальчук.
«Недавно до нашого храму приходила одна з бригад не із Західної України. Люди у цій святині були вперше і побачили цю галерею. Можливо, це не є веселе свідчення, але один із захисників сказав, що якщо він загине на війні, то хай його відспівують і прощаються з ним саме у цьому храмі. Це сумно, але з іншої сторони – для людини відкрилося щось нове. Наш храм для цього захисника із першого разу став рідним», – розповідає парох.
Волонтерство
Служителі та вірні гарнізонного храму активно займаються волонтерством і благодійністю, залучають до цього діаспорян і різних партнерів. За час війни капелани церкви Петра і Павла незліченну кількість разів їздили до українських військових на передову. Лише на Миколая подарунки там отримують близько 5 тисяч бійців щороку. До слова, зараз у храмі триває акція «Святий Миколай для захисників України», під час якої збирають кошти на цьогорічні подарунки.
«Стараємось передати їх особисто, бо для нас це справді важливо», – каже отець Тарас Михальчук.
У 2020 році спільнота храму долучається і до допомоги медикам Львова. Лише за пів року на допомогу армії та медичній системі тут зібрали понад пів мільйона гривень.
«Ми придбали апарат високоточної легеневої терапії з функцією ШВЛ за приблизно 10 тисяч доларів, його привезли з Китаю. Зараз ми замовили другий апарат кисневої терапії, але дещо простіший, його ціна – 45 тисяч гривень. Через тиждень він має бути у Львові», – говорить парох.
Відновлення обличчя храму
Упродовж шести років у Гарнізонному храмі відновлюють ті самі фрески Себастіяна Екштайна. Тут українські фахівці працюють спільно із польськими реставраторами з Кракова. Кошти на роботу так само шукали з різних джерел, значну частину з них пожертвували благодійники.
«Із реставрацією фресок ми рухаємось за планом. Повне відкриття планується на грудень 2021 року, коли ми відзначатимемо 10-ліття із відкриття храму. 300 квадратних метрів ми вже відреставрували, зараз в роботі – ще тисяча. Це великий масштаб, але роботи на останньому етапі і скоро усі зможуть побачити фрески, датовані 1740-м роком», – розповідає отець Тарас Михальчук.
Відреставрована частина фресок у храмі. Фото: Гарнізонний храм
А улітку цього року розпочалась реставрація головного фасаду храму – його обличчя. Фасад має багато складних елементів з каменю, на які роками нашаровувались пил і бруд, що тепер не дають матеріалу дихати.
Фрагмент фасаду Гарнізонного храму. Фото: Центр міської історії
Вигляд на Гарнізонний храм приблизно 100 років тому. Фото: Центр міської історії
«Досліджуємо тиньки в лабораторії за кордоном, щоб визначити, які елементи є найміцніші, найдавніші тощо. Це цілий науковий проєкт, окрім реставрації. Орієнтовно за півтора року усі зможуть побачити велич і красу храму, як він виглядав тоді, коли його збудували. Хочемо, щоб фасад храму виглядав максимально природно – таким, яким він був у задумі будівничих», – говорить парох Гарнізонного храму.
Читайте також: Як у Львові реставрують фасад Гарнізонного храму. Відео
Верхню частину фасаду планують завершити наступного року, а фасад повністю – приблизно у другій половині 2022 року.
Зупинитись в життя для Бога
Літургії та молебні відбуваються у храмі щодня. Так само тут зранку до вечора перебувають священники, до яких можна звернутись за сповіддю та порадою. Активно діє фейсбук-сторінка Гарнізонного храму, сайт Капеланство.інфо, а також сайт і фейсбук-сторінка «Підземелля Гарнізонного храму». Це окремий підрозділ, що організовує екскурсії підземеллями та хорами храму, а також проводить тематичні історичні заходи.
Фото: Центр міської історії
У Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла завжди вирує життя, а спільнота його прихильників поширилась далеко за межі України. Тут кожен може знайти розраду та утіху для серця.
«У нашому храмі чи не кожного дня є щось особливе. Люди, які приходять сюди уперше, відкривають для себе щось абсолютно нове. У храмі є дерев’яна домовина 17-го століття, на ній напис: «Пам’ятай про смерть». Ми не раз помічали, як люди підходять до домовини і лякаються, але водночас вони починають замислюватись над життям. Це такий простий спосіб для людини зупинитись, щоб задуматись, чи правильно вона живе і куди рухається, чи справді розуміє, що життя короткотривале і треба його цінувати, любити і бути з Богом», – говорить отець Тарас Михальчук.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників