Фото: tvoemisto.tv

Фото: tvoemisto.tv

Що варто знати про здоров'я дітей. Важливі правила від невролога

17187 0
Є три основні види розвитку: фізичний (маса, ріст), психоемоційний (психічний стан, розумовий розвиток, комунікативні здібності) і моторний (як дитина рухається, наскільки володіє своїм тілом). Ці показники є визначальними в житті дитини. Якщо щось випадає з розвитку - це вірний знак, що проблема існує. І зовсім не обов’язково, що вона пов’язана із неврологічними розладами. Які захворювання є предметом неврології, як забезпечити дитині здорові умови зростання та де пройти обстеження розповіла Tvoemisto.tv дитячий невролог Мар’яна Возниця.

Передовсім дітям потрібні здорові батьки

Особливого неврологічного лікування та спостереження потребують діти з  вродженими вадами розвитку нервової системи, вродженими генетичними та хромосомними синдромами, дітки, які перенесли  кисневе голодування при народженні, хворі на епілепсію, а також пацієнти з набутими проблемами: травми, отруєння тощо.

«Коли я тільки починала працювати, мій наставник сказав одну дуже правдиву річ: передовсім дітям потрібні здорові батьки, –  розповідає Мар’яна Возниця. –  Наприклад, якщо у дитини епілепсія, то батьки одразу падають у відчай, відкидають традиційне лікування а, натомість, відкривають інтернет і саме він стає головним порадником. Результату від цього нема. Через півроку вони повертаються до лікаря знову, а за цей час хвороба лише загострилась».

Також невролог розповідає  про кардинально інший підхід: «Батьки, дізнавшись про хворобу дитини, одразу запитують лікаря, чи є шанси вилікуватися і що для цього треба робити. Тільки тоді починається взаємодія між лікарем та батьками, які  тверезо оцінюють ситуацію і приймають рішення лікувати дитину. Таке сприйняття є набагато результативніший, адже коли ти займаєшся хворими дітьми, то, передовсім, працюєш з їхніми батьками. Тому важливо, щоб батьки розуміли зміст хвороби і не боялися, що їх дитина буде якоюсь іншою. Так, вона матиме особливі потреби, їй потрібно буде давати ліки, але у іншому вона залишатиметься такою ж як і всі діти».   Батьки не повинні соромитися, боятися задавати лікареві будь-яке питання. Найгірше, коли виходячи з кабінету батьки пацієнта розуміють ще менше, ніж на початку. Звісно, не все вдається вияснити відразу (у багатьох випадках), але пацієнт повинен розуміти проблему.

Ще одне серйозне неврологічне захворювання – дитячий церебральний параліч. Дитина не може самостійно пересуватися і з нею потрібно регулярно займатися. «Батьки, у свою чергу, постійно жаліють дитину, все роблять за неї. Що в цей момент відчуває дитина? Вона знає, що має особливі потреби, її серце розривається, бо вона робить боляче своїм батькам і, більше того, хотіла б щось зробити, але не знає що, – розповідає невролог. – Інший випадок, коли на прийом приходить сім’я з такою ж проблемою, але іншим підходом. Реабілітологи рекомендують: «Давайте дитині ложку і навіть якщо вона триста разів розіллє борщ, вона повинна навчитися максимально володіти рухами». Дитині тяжко, вона плаче, бо значно легше, коли хтось зробить це за них. Але батьки кажуть, що «ні, ми допоможемо, але  не будемо робити це за тебе, тому що ти будеш в цьому світі жити і маєш вчитися робити це самому; тобі треба бути сильнішим за дітей без особливих потреб». І саме невролог у співпраці з реабілітологом повинен знайти вірну мотивацію для батьків та близьких діток з ДЦП, чи іншими порушеннями рухового розвитку.

«Сигнал» для батьків – раптові зміни у поведінці дитини

«Якщо весела і життєрадісна дитина раптом стає сумною, замкнутою, починає скаржитись на щось, коли відбуваються раптові зміни у поведінці, це у будь-якому разі  повинно насторожувати, – пояснює дитячий невролог Мар’яна Возниця. – Також буває і критичний стан, коли дитина не може зранку встати з ліжка, або підняти руки, чи скаржиться на нестерпний головний біль. Але чи всі ці симптоми є неврологічними?»

Насправді дуже багато захворювань, які батьки вважають неврологічними, не є хворобами як такими. «Часто трапляються такі скарги: «моя дитина не чемна, вона мене не слухає і погано вчиться в школі». Розумієте, це не є причина, яка первинно потребує консультації лікаря. І коли  починаєш виясняти з мамою причини, то виявляється, що батьки о восьмій ранку виходять з дому і повертаються о дев’ятій вечора і, практично, не проводять часу з дитиною, – пояснює невролог. – Або ж інший випадок, коли дитина скаржиться на головний біль. В результаті, приблизно 25% дітей, яких приводять з такими скаргами, страждають від справжніх неврологічних проблем, причиною яких є порушення роботи нервової системи, а у 75% випадків проблеми пов’язані з абсолютно іншими органами і системами, на які просто не звертаються уваги». Тому одразу важко сказати, які стани потребують неврологічного лікування.  Буває так, що приходять на прийом до невролога, бо дитину болить голова, а після обстеження виявилось, що причина, для прикладу, захворювання шлунково-кишкового тракту.

У цілому світі неврологія – дуже вузька спеціальність

На всю Канаду є шість дитячих неврологів. До таких лікарів приводять дітей з реальною патологією. Тобто дитина вже пройшла певні обстеження, які визначив педіатр, і який вирішив, що ймовірно це таки неврологічна проблема. У нас все навпаки: невролог є практично у кожній поліклініці і до нього звертаються з усіма можливими питаннями.

Часто лікарська допомога зводиться до елементарного налагодження режиму дня.

Недоношеність – не хвороба

Коли дитина народжується передчасно, то початок свого життя вона проводить у спеціалізованих відділеннях, а досягнувши певної маси тіла та добре адаптувавшись до життя – виписується додому. Інколи перебування у таких відділеннях може тривати місяцями.

Проте у світі дітей, народжених передчасно,  в принципі, не вважають хворими, як такими. Тобто, якщо дитина народилася передчасно, то вона, звісно, є у групі ризику виникнення певних відхилень, проте це необов'язково.

 Невролог каже, що у нас помилково вважають, якщо дитина народилася недоношеною, то тут є якась стигматизація і вона обов’язково повинна бути хворою. Тобто проблеми вже нема, бо дитина народилась і живе, а батьки, не розуміючи питання до кінця, не поспілкувавшись лікарем і не задавши всіх запитань, роблять передчасні висновки.

«Дитина виписана додому, приходить педіатр  і каже «ваша дитина замала» і мама думає «так, дійсно, моя дитина є замала». Лікар пішов, а мама заходить на різні форуми, читає інформацію і ледь не божеволіє, бо вважає, що у її дитини серйозні проблеми. Далі починає шукати лікарів, які мають призначити певне лікування, якого взагалі не потрібно, – наголошує невролог. –  Звісно, доношена дитина виглядала б по-іншому, але це не означає, що недоношеність – хвороба. Дитині просто потрібно набрати необхідну масу. Але коли ми кажемо: «Наберіться терпіння, прийдіть через два місяці, з вашою дитиною буде все добре», то мами не можуть цього зрозуміти і йдуть шукати інших лікарів». 

«Працюю з передчасно народженими дітьми вже багато років. Такі дітки потребують додаткового спостереження протягом першого року життя, при потребі додаткових обстежень і лише після виявлення відхилень – лікування», – пояснює Мар’яна Возниця. 

Головна проблема – відсутність здорової комунікації у сім’ї

Психоемоційне здоров’я дитини залежить від стосунків у сім’ї. «Батьки приводять дитину до невролога і кажуть: «Випишіть моїй дитині якесь заспокійливе, але не сильне, якісь трави». Я завжди кажу пацієнтам, що будь-яке лікарство має свою точку прикладання. От є, на приклад, гастрит, ми даємо ліки, зламана нога – накладаємо гіпс. Це логічно. А для чого саме потрібно заспокійливе? Якщо вдома батьки, не соромлячись нікого сваряться, дитина постійно живе у стресі і вчиться комунікувати з іншими через крик, насилля, то ліки точно не допоможуть. Тоді чому до дитини батьки мають вищі, особливі вимоги, коли причина – відсутність позитивного прикладу у сім’ї», –  пояснює невролог.

Часто батьки скаржаться, що їх дитина довго «сидить» у планшеті і телефоні.  «По-перше, вона сама собі їх не купила, а по-друге, коли я пояснюю дитині, що їй треба зменшити час проведення за планшетом, то реакція мами, яка сидить поряд, наступна: «чуєш-чуєш, що лікар говорить?!» Тоді я кажу: «Батьки, не все так просто. Коли ввечері, повернувшись з роботи, ви застали дитину в планшеті і хочете, щоб вона цей час використовувала по-іншому, то ви повинні забрати планшет, але бути з дитиною, тобто повинні щось запропонувати. Якщо ви їй нічого не пропонуєте, то чому дитина не повинна дістати стрес від того, що ви забрали річ, якою вона користувалася останні два роки і тепер вона просто не знає, як та чим себе зайняти?  Тут висновок такий: дитяча неврологія – це робота з батьками». Гаджети не є «абсолютним злом» для дитина. Так званий  передекранний час повинен становити  приблизно 30 - 45 хвилин на добу.

Прості правила

Дитина будь-якого віку має мати розписаний розпорядок дня, харчуватися п’ять разів на день, багато пити. Добре, коли упродовж тижня дні між собою подібні. Тоді нервова система не буде виснажуватися. Дитина за день має встигати все і якщо це не вдається, треба подумати у чому річ, а не відмовлятися від якихось потрібних занять. Не треба казати, що «моя дитина нічого не встигає, краще хай припинить ходити на спорт». Потрібно подумати, чому вона не встигає і, можливо, варто щось переставити місцями.

«І, найголовніше, батьки повинні проводити час з дітьми. Якщо не вдається разом снідати, то обов’язково повинна бути спільна вечеря. І це треба пояснювати батькам, бо дитина сприйме те, що їй запропонують, добре це чи погане. Діти не є захищені, бо самі дуже часто не розуміють неправильності дій», – каже невролог.

Довідка

Дитячі неврологи є у всіх районних поліклініках Львова. Також неврологічне обстеження можна пройти у Львівській обласній консультативній поліклініці лікарні ОХМАТДИТ (вул. Лисенка, 31), міській дитячій клінічній лікарні (вул. П. Орлика, 4) та в Західноукраїнському дитячому спеціалізованому медичному центрі (вул. Дністерська, 27).

Записала Оксана Лісна
Фото – Петро Ткачишин