Тепер нас знають і поважають. Як перекладачка просуває Львів у світі
Свою першу міжнародну конференцію Тетяна Струк відвідала у 2005 році – відтоді їх вже було більше сотні. Представлення Львова на міжнародних конференціях робить Львів більш упізнаваним через свою участь у Американській асоціації перекладачів, Асоціації з глобалізації та локалізації, Європейській асоціації мовної галузі та через щорічне проведення конференцій з перекладу, зокрема, конкурсу перекладачів серед старшокласників і студентів «Львів Європейський». Карантин, каже Тетяна Струк, вплинув, але не зламав робочих планів – конференції з режиму офлайн стали активно переводити в онлайн та продовжувати промоцію міста та країни.
Від бюро до потужної компанії
Лінгвістичний Центр Тетяни Струк працює вже впродовж 23 років. Спочатку це було перше приватне перекладацьке бюро, та на певному етапі директорка зрозуміла, що час змінюватися і розвиватися. Тетяна Струк стала шукати, що ще може бути цікавим в цьому напрямку. І знайшла локалізацію – переклад з культурною, технічною та лінгвістичною адаптацією для певної країни.
Як виявилося, Тетяна стала першою українкою, яка побувала на такій конференції. І це дуже привернуло увагу до неї. За відкритість та прагнення знань міжнародні компанії були готові навчати новому, адже розуміли, що в Україні потребують свідомого і послідовного плану дій з адаптації програмного забезпечення та інших матеріалів.
«Наша галузь дуже швидко змінюється, тому часто знаходимося на межі нових технологій. Доводилося багато вчитися, їздити на конференції. Виявилося, що людей, які б знали всі тонкощі, на той час в Україні було обмаль. Оскільки ми завжди були базою для перекладацьких практик в різних університетах, незабаром в Острозькій академії запустили курс з локалізації та перекладацьких технологій. Згодом були й інші університети, почався рух», – каже Тетяна Струк і додає, що потроху стала організовувати і свої події, виступати на міжнародних конференціях.
Директорка Лінгвістичного Центру робила все для того, щоб про Львів та її роботу побільше дізнавалися у світі, а доповідачі з усіх куточків хотіли приїхати сюди та співпрацювати.
Почесна місія Амбасадора
Співпраця із Львівським конференц-бюро почалася два роки тому. Після участі у багатьох міжнародних асоціаціях та конференціях Тетяну Струк запросили долучитися та разом працювати над промоцією.
«До цього часу мені завжди здавалося, що нашої роботи ніхто не помічає. Ми розмірено працювали, кваліфіковано виконували роботу. Та виявилося, що ми цікаві місту. Тепер у нас спільна мета – залучити більше конференцій до Львова та якнайкраще запрезентувати свою роботу там – за кордоном», – розповідає Тетяна Струк.
З часом через відвідування різних конференцій про Україну, Львів та діяльність Лінгвістичного центру стали знати все більше людей. Хоча так було далеко не завжди.
«Ще років з десять тому мало хто знав, хто ми такі і що це за держава. Буквально на українських візитівках людям доводилося показувати, чим саме відрізняються українські літери від російських, розповідати, що ми окрема незалежна держава. Тепер з тим легше. Нас знають, впізнають, поважають. Де б я не була, а особливо після того, як стала Почесною Амбасадоркою, завжди усіх запрошую до нашої країни, міста», – каже Тетяна Струк.
Вчитись самим – навчати інших
Вже 16-й рік поспіль Лінгвістичний центр проводить конкурс перекладачів для старшокласників і студентів «Львів Європейський». Участь у ньому беруть не лише львів’яни, а й мешканці області. А зацікавленість у події виникає навіть за кордоном.
«Раніше у нас була мета – на рівні старшокласників показати, яка це цікава професія – лінгвіст і перекладач. Згодом почали щось схоже робити зі студентами. У першому турі цьогорічного конкурсу онлайн участь взяли більш як 1300 студентів зі всієї України. Фінальну роботу до Львова приїхало писати 120 учасників. Це молоді люди, для яких потрапити до Львова було мрією. Відгуки були шалені», – згадує Тетяна Струк.
Також зі студентами Лінгвістичний центр зробив серію інтерв’ю з відомими українськими перекладачами-практиками та навіть видали книжку «Усе попереду: від успішних сьогодні – успішним завтра». На презентацію книги і для зустрічі зі студентами до Львова приїхали герої інтерв’ю з різних міст України.
Карантин як крок до самовдосконалення
Серед останніх конференцій, де встигла побувати Тетяна Струк, була Українська конференція перекладацької галузі, що пройшла наприкінці липня у Дніпрі. Міжнародний захід відвідали доповідачі зі США, Польщі та Іспанії.
Проте все більше подій у світі відбуваються онлайн. Зі слів Тетяни Струк, це, насамперед, можливості залучити нових спікерів.
«Працювати онлайн може й легше, та хочеться живого спілкування. Адже ми на конференції їдемо не лише за інформацією, а й за емоціями, контактами, досвідом, для обміну думками. Скільки б не тривав карантин, все ж роботу треба продовжувати», – говорить Тетяна Струк.
Вже у листопаді у офлайн студії Львівського конференц-бюро відбудеться онлайн-відкриття української філії міжнародної організації, що об’єднує жінок зі всього світу, які працюють у галузі локалізації – Women in Localization. Головою української філії стала Тетяна Струк.
«Карантин скасував багато робочих планів. Довелося відмовитися від кількох поїздок. Та цю подію ми пропустити не можемо. До відкриття української філії Women in Localization ми йшли три роки. Для нас дуже важливо, що подія відбудеться саме у Львові. Хоч онлайн, та все ж зможемо показати світу, що Україна є рівноправним гравцем у цій сфері. Для нас це дуже хороша можливість об’єднатися, самовдосконалитися», – продовжує Тетяна Струк.
Скільки саме учасниць візьмуть участь в онлайн відкритті філії, наразі не відомо, але не менше 200.
У планах Амбасадорки Львова – провести наступного року вже офлайнову конференцію з комунікації. Акцент робитимуть не лише на перекладі, а й на доступності та безбар’єрному спілкуванні. Зі слів директорки Лінгвістичного центру – тема вкрай важлива і потрібна Львову.
Щодо закордонних поїздок, то їх спланувати складніше, адже зараз у світі конференцій проводять вкрай мало.
Про плани
Швидкісне сполучення, конкурентоздатність, доступне проживання, доброзичливі люди довкола роблять Львів привітним. Та Тетяна Струк каже: аби Львів став столицею конференц-індустрії, насамперед потрібно покращити конференц-інфраструктру. Тієї, що є, не завжди вистачає.
«Ті, хто приїжджає до Львова на конференції, хочуть, аби це був центр і все було поруч. Тому, якщо б у місті був великий гарний 5-зірковий готель з конференц-приміщеннями, це був би чудовий вихід для міста», – каже співрозмовниця.
Серед іншого, чого вкрай бракує місту – це недостатньо англійської довкола.
«Коли туристи чи гості у свої гаджети забивають маршрут, від них часто можна почути, наскільки у нас незручний переклад вивісок і вказівників. Були випадки, що одну і ту ж вулицю перекладали по-різному, тому виникали певні непорозуміння. Також у нас мало закладів, які мають перекладені меню, а деякі працівники взагалі не розуміють англійської. Ось цей мовний бар’єр та відсутність уніфікованості – сильно шкодять. Коли ж все буде зручно, людям захочеться ще більше повертатися до нашого міста», – говорить Тетяна Струк.
Над цим, каже Амбасадорка, і працюватиме.
Ольга Шведа
Фото надані Тетяною Струк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори