Фото: Дарії Кучер
Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
Розкажіть про маршрут, у який ми відправляємось. Як ви про нього дізналися?
Його розробив я сам, бо люблю робити закільцовані маршрути, і таких є вже багато. Найбільш складна ділянка у ньому – це переїзд із Брюховичів до Жовкви. Коли ми її долаємо, то далі вже рухаємося з Жовкви на Крехів, Янів, Івано-Франкове та Львів.
Які основні локації і цікаві місця, куди ми можемо завітати дорогою?
Найцікавіше місто, куди ми потрапимо, – це Жовква, там багато пам’яток архітектури. Це ідеальне місто Європи, резиденція польського короля. Там є і замок, і монастирі, і музеї. Жовква заснована Станіславом Жолкевським, коронним гетьманом Польщі, людиною, яка керувала польською армією. За свої заслуги він мав право назвати своїм іменем місцевість, яка йому належала. Збудував він замок у Жовкві, перш за все, для своєї дружини Регіни.
Дуже цікава також історія, пов’язана з його смертю. Він не програвав в жодній битві, а битва під Цецорою у 1620 році була програшною. Гетьман кинувся у бій та загинув. За легендою, його тіло розрубали на 5 кусків і голову поставили на паль в Стамбулі. Дружина, звичайно, хотіла похоронити тіло свого чоловіка і поїхала до султана. Той захотів за це 2 млн злотих. До слова, за все життя Станіслав Жолкевський заробив лише шосту частину цієї суми. Це величезні кошти. Тоді польський король сказав вдові Станіслава Жолкевського взяти друкарський станок та друкувати гроші. Вона за два роки надрукувала дев’ять возів грошей, і в такий спосіб забрала останки чоловіка й поховала у Жовкві.
Чому Жовкву вважаєте ідеальним європейським містом?
Жовкву будували італійці і створили ідеальне місто. Йдеться про те, що у ньому комфортно жити усім незалежно від національності. Кожна національність тут мала свою школу, дитячий садок, молильний дім і свій будинок престарілих.
Яка наступна визначна зупинка за нашим маршрутом?
Друге місце – це Крехівський монастир, фортеця, знову цікава локація з погляду історії. Його теж заснував Станіслав Жолкевський на прохання місцевих мешканців, які хотіли мати можливість молитися на скелях. Цей монастир заснували київські монахи у самих скелях 1595 року. Сільвестер та Іоіл були втікачами від турецьких нападників і знайшли собі прихисток високо в скелях. Мали свою мотузкову драбину, нею підіймалися і спускалися. Скелі були доволі вертикальними, а мешканці хотіли, щоб монастир бува десь внизу.
Так, Станіслав Жолкевський вирішив на прохання місцевих збудувати монастир, який згодом прославився чудесами. Там є чудотворна ікона святого Миколая, чудотворна ікона Божої Матері Верхрацької. Монастир також пережив облоги військові. Там навіть був вбитий козаками великий турецький військовий начальник. Турки хотіли за це знищити монастир, але вдалося відкупитися і його не зруйнували.
Радянська влада монастир закрила. Відкрили і відновили його вже за незалежної України. І тепер це один з відомих монастирів греко-католицької церкви, заснований у 1912 році.
Перевал та Янівське озеро, чим вони цікаві?
Дорогою ми піднялися складним серпантином на головний європейський водорозділ – Розточчя. Називається це місце так, бо розділяє басейни двох морів – Балтійського і Чорного. Із одного боку водорозділу всі річки впадають в Балтійське море, з іншої – в Чорне. Це тепер національний парк.
Далі на шляху – Янівське озеро. Його ще називають «Чорне» озеро. Раніше тут був Янів, зараз ця місцевість називається Івано-Франків. Іван Франко любив тут гуляти. У цій місцевості похована мама останнього польського короля Августа Понятовського Констанція. І ще тут є чудотворна ікона Божої Матері, яка називається Янівська або «Цариця Миру». На цьому півострові відпочивав польський король.
Розкажіть про найскладніший, але наймальовничніший відрізок маршруту.
Я мріяв пройти його з 2000 року, але він доволі складний і завжди не виходило з туристами, тому ми їхали іншими шляхами в об’їзд. Я пройшов його вперше. Після Брюховичів ми в Бірках повернули в напрямку Рокитне-Буковина, проїхали через села Рокитне, Поляни, Мокротин і виїхали в Жовкву, а з Жовкви на Крехів вже за маршрутом.
Журналістка Tvoemisto.tv, яка 25 км ділянки подолала за чотири години, склала кілька порад для подорожніх, які захочуть проїхати ділянку на велосипеді:
- беріть із собою спрей від комарів;
- вдягайте якомога щільніший одяг, який максимально покриває усі частини тіла, дорогою трапляється багато колючих кущів, які можуть травмувати шкіру;
- обирайте одяг, який вам буде не шкода замастити, а в деяких випадках навіть викинути.
«Твоє місто. Твоя країна»
Фото і відео Дар'ї Кучер
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку